Рішення

від 21.06.2012 по справі 3/295-17/42

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

21.06.2012р. Справа № 3/295-17/42

Господарський суд Полтавської області

в складі головуючого судді Кульбако М.М.,

при секретарі : Мокляк О.С.

за участю представників:

позивача: Дмитриченко О,О.,

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправними та скасування податкових рішень - повідомлень, -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2006 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в порядку адміністративного судочинства звернулась до господарського суду Полтавської області з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень № 0000221702/0)347 від 29.03.2006р. та № 0000221702/1/696 від 01.06.2006 року, посилаючись на їх незаконність.

Постановою господарського суду Полтавської області від 07.08.2007 року позов задоволено.

Ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2007 року Постанову господарського суду Полтавської області по даній справі скасовано і справу направлено на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.

Ухвалою колегії суддів Вищого адміністративного суду України від 25 жовтня 2001 року закрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача на ухвалу суду апеляційної інстанції та справу направлено на новий розгляд до господарського суду Полтавської області у відповідності до Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Господарським судом Полтавської області справу призначено до розгляду на 21.05.2012 року.

21.05.2012 року позивачем подано заяву про зміну (уточнення) позовних вимог та додаткові докази на підтвердження своїх вимог, в зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 06.06.2012р. на 13-00 год.

06.06.2012р. розгляд справи було відкладено на 21.06.2012 на 10-00 год. у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

21.06.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі з мотивів викладених у позовній заяві та заяві про зміну позовних вимог та просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області №0000221702/0/347 від 29.03.2006р., №0000221702/1/696 від 01.06. 2006р.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи, вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі від 27.04.2012р. та ухвали про відкладення розгляду справи від 06.06.2012р., не виконав.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, встановив:

За результатами планової перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства суб'єктом господарювання ОСОБА_1 за період з 07.10.04 р. по 30.09.05 р., що набрали форму акту № 27/17-200/НОМЕР_1 від 21.03.06 р., відповідач констатувала завищення останнім податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 227913,00 грн. внаслідок включення до його складу сум податку, сплачених (нарахованих) позивачем при придбанні ТМЦ від НВТК ТОВ "Констант", ПП Фірма "Нот", ПП "Ніко-Арт" та СГД ОСОБА_3, чим порушено пп.. 7.2.3 п. 7.2 та пп.. 7.4.5 п. 7.4, пп.. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 та п. 9.6 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Податковим повідомленням - рішенням № 0000221702/0/347 від 29.03.2006р. позивачу було визначено суму податкового зобов'язання за платежем 3014010100 податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 354343,50 грн., в тому числі: 236229,00 грн. - основних платежів, 118114,50 грн. - штрафні санкції.

Внаслідок адміністративно - апеляційного оскарження спірне податкове повідомлення рішення набуло форму податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 01.06.2006р. №0000221702/1/696, за яким сума донарахувань не змінилася.

При цьому орган ДПС ґрунтує свої висновки : (1) зняттям з податкового обліку контрагентів позивача (НВТК ТОВ "Констант" знято з обліку в ДПІ з 30.01.2004 р., ПП Фірма "Нот" знято з обліку в ДПІ з 06.11.2002 р. та ПП "Ніко-Арт" знято з обліку в ДПІ 10.07.2003 р.), (2) СГД ОСОБА_3 не звітується до ДПІ за місцем реєстрації з 01.01.2004 р. та Постановою господарського суду Полтавської області від 31.05.2005 р. по справі № 7/54 визнаний банкрутом, а тому відповідач в акті перевірки від 21.03.2006р. зазначив, що ФОП ОСОБА_1 неправомірно віднесла до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, яка була сплачена ним в ціні товару.

Позивач не погодився з даним висновком, звернувшись із даним адміністративним позовом, мотиви обґрунтування якого мають право на увагу з огляду на наступне.

У період з листопада 2004р. по вересень(включно)2005р. на підставі договору поставки від 01.1.2004р. та на підставі договору на виконання вантажно-розвантажувальних робіт від 05.01.2005р. ПП ОСОБА_3 (постачальник) поставляв товар в кількості та асортименті (металопродукцію), вказаних в накладних, а покупець (ПП ОСОБА_1.) приймала та оплачувала поставлений товар.

Контрагентами позивача - ПП ОСОБА_3, НВТК ТОВ "Констант", ПП Фірма "Нот", ПП "Ніко-Арт" протягом листопада 2004р.- вересня 2005р. були виписані податкові накладні, на підставі яких до складу податкового кредиту по податку на додану вартість було включено суму ПДВ-236229,00 грн. Доказами правовідносин позивача з ТОВ "НВТК "Констант", ПП " Фірма "Нот", ПП "Ніко-арт" є первинні документи : акти виконаних робіт, прибуткові касові ордери, податкові накладні (в матеріалах справи).

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_3 було видано позивачу податкові накладні (а.с. 59-122 том 1) та підписані акти виконаних робіт (а.с.55-58 том1).

Позивач вартість придбаних товарів (послуг) оплатила повністю, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів, виданих ФОП ОСОБА_3.(а.с.123-141 том).

У період правовідносини позивача (2004-2005р.р.) був чинним Закон України "Про податок на додану вартість", відповідно до пп.. 7.2.1 та пп. .7.2.3 п. 7.2 ст. 7 якого, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається пп.. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 цього закону виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно із п. 9.8 ст. 9 вказаного закону реєстрація осіб як платників податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, визначених цим підпунктом, зокрема, якщо ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання). У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

В порушення вимог п. 2 ст. 71 КАС України Кременчуцька ОДПІ- відповідач не надала суду доказів в підтвердження втрати як статусу платника ПДВ контрагентами позивача.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Право платника податку на податковий кредит виникає, у відповідності з вимогами пп. 7. 5. 1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", з дати першої події : списання коштів з банківського рахунку платника в оплату вартості товарів або з дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

При цьому слід зазначити, що пп. 7. 4. 5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" забороняється включення до податкового кредиту лише тих витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав від своїх контрагентів ТМЦ відповідно до видаткових накладних та результати робіт відповідно до актів виконаних робіт, а також отримав від своїх контрагентів оригінали податкових накладних (акт перевірки не містить жодного зауваження щодо їх оформлення), крім цього він правомірно відніс до податкового кредиту періоду, охопленого перевіркою, суми ПДВ, що значились в таких податкових накладних, тобто діяв в межах положень вище зазначених підпунктів ст. 7 ЗУ „Про ПДВ".

Як видно з матеріалів перевірки, що лягли в основу спірного податкових повідомлень-рішень, та матеріалів справи, позивач вимоги Закону про ПДВ (пп. 7.4.1) виконало, сплативши податок на додану вартість в ціні товару та послуг, придбаних у постачальників - НВТК ТОВ "Констант", ПП Фірма "Нот", ПП "Ніко-Арт" та СГД ОСОБА_3.). Ці суб'єкти господарювання, в свою чергу, виконали вимоги Закону про ПДВ (п.7.2) -видали покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем обладнання суми податку, а отже, повинні були їх включити в свої зобов'язання з ПДВ відповідних звітних періодів.

Законом України „Про податок на додану вартість" визначено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат на сплату ПДВ -відсутність податкової накладної чи вантажної митної декларації. Інших обмежень щодо включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів (робіт, послуг), законодавчо не встановлено, а тому бездоказові посилання податкової-відповідача на недійсність податкових накладених, виданих контрагентами позивача з огляду на заповнення їх (на думку податкового органу) іншою особою, ніж особа, яка зареєстрована як платник ПДВ, суд не оцінює як правомірні.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Тому несплата контрагентами постачальників позивача до бюджету сум ПДВ не може впливати на результати діяльності підприємства-позивача і не може бути підставою до притягнення його до відповідальності в вигляді зменшення сум, включених до складу податкового кредиту з ПДВ відповідних звітних періодів.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (частина перша ст. 19 Конституції України). Чинне законодавство, зокрема Закон про ПДВ, не встановлює обов'язки покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару.

Відповідно до положень Закону про ПДВ сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару має сплачувати цей податок до бюджету.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що підстав для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень у Кременчуцької ОДПІ не було, а отже позовні вимоги є правомірними, підтверджуються нормами права та поданими доказами, контролюючий орган -Кременчуцька ОДПІ не довів правомірність своїх рішень, як того вимагає п. 2 ст. 71 КАС України, а тому позов підлягає задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору (державного мита) в сумі 3,40 грн. відшкодувати позивачу за рахунок Державного бюджету.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 158, 160, 162, 163, КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 29.03.2006р. №0000221702/0/347 та від 01.06.2006р. №0000221702/1/696, за якими приватному підприємцю ОСОБА_1 визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 354 343, 50 грн., в т.ч. основний платіж -236 229, 00 грн. та штрафна (фінансова) санкція -118 114, 50 грн.

3. Стягнути з державного бюджету в відповідного бюджетного рахунку на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), ідентифікаційний номер НОМЕР_1 -3,40 судового збору (державного мита).

Видати виконавчий документ з набранням постановою законної сили за заявою стягувача.

4. Постанову надіслати сторонам за адресами, вказаними у її вступній частині.

СУДДЯ М.М. Кульбако

Примітки :

1. Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 та ч. 3 та ч. 5 ст. 186 КАС України.

2. Наслідки набрання законної сили судовим рішенням зазначені у ст. 255 КАС України.