Рішення

від 08.10.2012 по справі 5011-35/11195-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-35/11195-2012 08.10.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "CTEJIC 1"

до Державного підприємства "Укррезерв"

про стягнення 186 756,25 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники:

від позивача: Коваленко Ю.С. - предст за довір.;

Перкова Н.В. - предст за довір.;

від відповідача: не з'явився.

У судовому засіданні 08.10.2012, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "CTEJIC 1" до Державного підприємства "Укррезерв" про стягнення 186 756,25 грн., з яких: 158 008,32 грн. - основний борг, 10 096,73 грн. - пеня, 8792,18 грн. - 3% річних, 9 859,02 грн. - інфляційні втрати, та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.08.2012 порушено провадження у справі №5011-35/11195-2012, розгляд справи призначений на 19.09.2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.09.2012, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 08.10.2012.

Відповідач у судові засідання 19.09.2012 та 08.10.2012 свого представника не направив, про причини неможливості його явки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №5011-35/11195-2012 від 17.08.2012 не виконав, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, заяв, клопотань не подавав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.12.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТЕЛС-1" (надалі -виконавець, позивач) та Державним підприємством "Укррезерв" (надалі -замовник, відповідач) було укладено договір №115-12/09 ФО про надання охоронних послуг (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору виконавець надає замовнику послуги по охороні об'єктів, які передбачені Додатком №1 до Договору, а замовник приймає надані послуги та оплачує їх у відповідності до умов даного Договору (п. 1.1. Договору).

Як передбачено п. 4.3. Договору, по закінченню звітного місяця сторони підписують Акт приймання наданих виконавцем послуг. Послуги вважаються прийнятими, якщо замовник підписав Акт приймання наданих послуг або не повідомив виконавця про неприйняття послуг протягом 5 робочих днів з моменту отримання акту виконаних робіт.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що замовник оплачує послуги виконавця, які надаються у поточному місяці шляхом попередньої оплати протягом 5 банківських днів після отримання рахунку виконавця, але в будь-якому випадку не пізніше 10 числа місяця, за який проводиться оплата.

На виконання умов Договору позивач у період з грудня 2009 по липень 2010 надав відповідачу послуги з охорони об'єкту відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№ ОУ-0000208 від 31.12.2009, ОУ-0000017 від 31.01.2010, ОУ-0000036 від 28.02.2010, ОУ-0000051 від 31.03.2010, ОУ-0000090 від 30.04.2010, ОУ-0000092 від 31.05.2010, ОУ-0000114 від 30.06.2010, ОУ-0000138 від 30.07.2010, які підписані уповноваженими особами сторін та скріплені печатками сторін, на загальну суму 259 863,84 грн.

Як свідчать наявні в матеріалах справи виписки з банківського рахунку позивача та надані ним пояснення, відповідач частково виконав передбачені договором зобов'язання щодо здійснення оплати наданих послуг, сплативши позивачеві 101 855,52 грн.

09.08.2010 сторонами була укладена Угода про розірвання договору, згідно із якою сторони дійшли згоди розірвати Договір з 10.08.2010 та погодили, що на момент розірвання договору борг замовника перед виконавцем становить 91 048,32 грн. і вказану заборгованість замовник зобов'язується сплатити виконавцю у термін до 30.09.2010.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що в порушення умов договору відповідач не здійснив повну оплату наданих послуг, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 158 008,32 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що станом на дату звернення позивача із позовом до суду та розгляду спору у судовому засіданні відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання щодо оплати наданих позивачем охоронних послуг за договором №115-12/09 ФО про надання охоронних послуг від 15.12.2009.

Відповідно до Угоди від 09.08.2010 про розірвання договору від 15.12.2009 № 115-12/09ФО про надання охоронних послуг сторонами визначено, що на момент розірвання договору борг замовника перед виконавцем за надані охоронні послуги становить 91 048,32 грн. і вказану заборгованість замовник зобов'язується сплатити виконавцю у термін до 30.09.2010 (п.п. 3.4. Угоди).

Згідно із ч.1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правові наслідки розірвання договору визначені частинами 2 -4 ст. 653 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено пунктом 1 Угоди від 09.08.2010 про розірвання договору від 15.12.2009 № 115-12/09ФО про надання охоронних послуг сторони дійшли згоди розірвати вказаний договір з 10.08.2010, а отже із вказаної дати припинилися зобов'язання сторін, що випливали із вказаного договору, за винятком питань, що пов'язані із взаєморозрахунками (п. 2 Угоди).

Пунктами 3,4 Угоди сторони погодили, що на момент розірвання договору борг замовника перед виконавцем за надані охоронні послуги становить 91 048,32 грн. і вказану заборгованість замовник зобов'язується сплатити виконавцю у термін до 30.09.2010.

Також, листом за вих. №123 від 06.08.2010 позивач повідомляв про наявність у відповідача заборгованості, розмір якої станом на 02.08.2010 також був визначений позивачем у сумі 91 048,32 грн.

Таким чином, у зв'язку із розірванням договору у відповідача існує зобов'язання перед позивачем по сплаті заборгованості у розмірі 91 048,32 грн., яке відповідачем не виконане.

Доказів сплати суми заборгованості у вказаному розмірі відповідачем не надано.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як передбачено п. 5.4. договору, у випадку затримки платежів, передбачених розділом 4 цього договору, замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі 0,03% від суми затриманого платежу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в цей період.

На підставі вказаних положень законодавства на умов договору позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 10 096,73 грн. за період з 01.10.2010 по 01.05.2011 (213 днів).

Згідно із Постановою Правління Національного банку України №377 від 09.08.2010 "Про регулювання грошово-кредитного ринку" з 10.08.2010 облікова ставки встановлена на рівні 7,75% річних.

Таким чином, погоджена сторонами пеня не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який позивач нараховує пеню.

Між тим, як передбачено ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, з урахуванням вказаних положень Господарського кодексу України, розмір пені за прострочення виконання відповідачем зобов'язань згідно нижченаведеного розрахунку суду за період з 01.10.2010 по 01.04.2011 становить 4 998,55 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення 91048.32 01.10.2010 - 01.04.2011 183 0.03 % 4998.55 Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладені норми закону, позивач просить стягнути з відповідача за порушення строків оплати наданих послуг, проценти річні у розмірі 8 792,18 грн. та інфляційні втрати у розмірі 9 859,02 грн. за період з 01.10.2012 по 07.08.2012.

Згідно із нижченаведеним розрахунком суду розмір процентів річних за вказаний позивачем період становить 5 066,28 грн., інфляційних втрат -5 553,95 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Кількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентівСукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 01.10.2010 - 07.08.2012 91048.32 677 3 % 5 066.28 1.061 5 553.95 Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та процентів річних підлягають частковому задоволенню згідно із розрахунками суду.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В ході розгляду справи відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості та не навів підстав для звільнення від обов'язку її сплатити.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 106 667,10 грн.

З огляду на часткове задоволення позову, судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Укррезерв" (03150, м. Київ, вул. Боженка, буд. 84, ідентифікаційний код 13677856) на користь Товариства з обмежено відповідальністю "СТЕЛС 1" (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 7, ідентифікаційний код 34453911) 91048,32 грн. (дев'яносто одну тисячу сорок вісім гривень 32 коп.) -основного боргу, 4 998,55 грн. (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто вісім гривень 55 коп.) - пені, 5 066,28 грн. (п'ять тисяч шістдесят шість гривень 28 коп.) - процентів річних, 5 553,95 грн. (п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят три гривні 95 коп.) -інфляційних втрат, 2 133,34 грн. (дві тисячі сто тридцять три гривні 34 коп.) - судового збору.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання

повного тексту рішення: 12.10.2012

Суддя М.Є. Літвінова