Рішення

від 04.10.2012 по справі 5006/12/151/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.10.12 р. Справа № 5006/12/151/2012

Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В.

при секретарі судового засідання Міщенко Т.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Підприємства благодійної організації «Гурзуфський комплекс відпочинку та оздоровлення «Перлина Криму», с.м.т. Гурзуф, АР Крим

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Добропілля

про стягнення 78450,91грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився ;

від відповідача: не з'явився ;

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Підприємством благодійної організації «Гурзуфський комплекс відпочинку та оздоровлення «Перлина Криму», с.м.т. Гурзуф, АР Крим до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Добропілля про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 76020,00грн., заборгованості за комунальні послуги в сумі 708,47грн. та пені в сумі 1722,44грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору оренди об'єкту нерухомості №02/12 від 01.05.2012р. відповідач взяв на себе зобов'язання щодо сплати орендної плати та інших обов'язкових платежів, однак у встановлений строк та належним чином їх не виконав, у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість з орендної плати в сумі 76020,00грн., заборгованість за комунальні послуги в сумі 708,47грн., що стало підставою для нарахування пені в сумі 1722,44грн.

Позивач через канцелярію 03.10.2012р. надав суду клопотання, у якому просить суд відкласти розгляд справи, у зв'язку із находженням представника позивача на лікарняному. Розглянувши дане клопотання суд дійшов висновку відхилити його, оскільки відповідно до вимог п. 3.9.2. Постанови пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2012р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Тобто, у зв'язку із вищевикладеним позивач не позбавлений права забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзив на позовну заяву не надав. Про дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином. Конверт, у якому було надіслано процесуальний документ відповідачу, повернувся на адресу суду із довідкою поштового відділення, у якій зазначено причину повернення: «за закінченням терміну зберігання».

За приписами абз.3 п.3.9.1. Постанови пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Тобто відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, однак у судове засідання не з'явився, свого представника не направив, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався.

При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Відтак відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами. Також за приписами п.3.9.2. Постанови пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За клопотанням представника позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ратифікована Законом України від 15 травня 2003р. N802), статті 3 Декларації прав національностей України ( від 1 листопада 1991р. N1771), статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» (від 03 липня 2012р. №5029-VІ) справа розглядалась російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив :

Між Підприємством благодійної організації «Гурзуфський комплекс відпочинку та оздоровлення «Перлина Криму» (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) 01 травня 2012р. було укладено договір №02/12 оренди об'єкта нерухомості .

За умовами укладеного договору Орендодавець зобов'язується передати, а Орендар прийняти у тимчасове платне користування об'єкт нерухомості: нежитлове приміщення, площею 10,00кв.м., літню площадку площею 175,00кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.1.2. договору строк оренди починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкту оренди та закінчується 30.09.2012р.

За приписами п.2.1. договору Орендодавець зобов'язується в 2-х денний строк з моменту підписання даного договору передати Орендарю, а Орендар прийняти об'єкт оренди, у стані, придатному для його цільового використання, шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 3.3.4. договору передбачено обов'язок Орендаря щодо своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати орендної плати та інших обов'язкових платежів, передбачених даним договором.

Згідно п.5.1. договору Орендар зобов'язаний компенсувати Орендодавцю витрати, пов'язані з оплатою комунальних послуг та послуг по утриманню об'єкту оренди (фактичний обсяг спожитих Орендарем послуг опалення, водопостачання, електроенергії, каналізації, вивозу сміття та інше), які будуть визначаться сторонами відповідно до показників лічильників.

За приписами п.6.1. договору Орендар зобов'язується за даним договором сплачувати орендну плату, яка сплачується щомісячно, починаючи з дати підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкту оренди до моменту його повернення Орендодавцю за актом приймання-передачі. Розмір щомісячної орендної плати розраховується виходячи із вартості одного квадратного метра об'єкту оренду, яка встановлюється за згодою сторін.

Всього за період дії договору з 01.05.2012р. по 30.09.2012р.розмір орендної плати складає 190050,00грн. (п.6.1.3. договору).

Відповідно до п.6.1.4. Орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату , зазначену в п. 6.1.3. договору рівними частками відповідно до графіку: до 15.05.2012р. 63350,00грн. з урахуванням ПДВ; до 15.06.2012р. - 68350,00грн з урахуванням ПДВ; до 15.07.2012р. - 58350,00грн. з урахуванням ПДВ. Компенсація за спожиті комунальні послуги не входить в розмір орендної плати зазначено в п.6.1.3., п.6.1.4. даного договору.

Згідно п.6.3.1. договору Орендар зобов'язаний щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця оренди, наступного за звітним, компенсувати Орендодавцю комунальні послуги шляхом оплати виставлених рахунків.

У разі невиконання або несвоєчасного виконання Орендарем любого грошового зобов'язання, передбаченого даним договором, Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. (п.8.1. договору).

Даний договір набрав чинності з моменту підписання його сторонами та діяв до 30.09.2012р., а в частині невиконаних грошових зобов'язань - до їх повного виконання.

Договір підписано обома сторонами та скріплено печаткою позивача.

До укладеного договору 01.05.2012р. між сторонами було складено та підписано акт приймання-передачі об'єкту оренди, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду: нежитлове приміщення, загальною площею 185,00кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 Акт підписано обома сторонами.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає за оренду приміщення - 76020,00грн. за комунальні послуги - 708,47грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно вимог частини 2 статті 11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

В силу вимог передбачених ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з положеннями статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч.1 ст.761 ЦК України).

За приписами частини другої статті 762 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до вимог передбачених статтею 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Зазначеній нормі повністю відповідає пункт 6.1.1 договору, у відповідності до якого відповідач повинен був сплачувати орендну плату щомісячно, відповідно графіку платежів, передбаченого п. 6.1.4. договору.

Отже, встановивши факт невиконання відповідачем зобов'язання по своєчасному і в повному обсязі по внесенню орендної плати, господарський суд дійшов ґрунтовного висновку про стягнення заборгованості по орендній платі.

Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Як вбачається із матеріалів справи відповідач свої зобов'язання за Договором №02/12 оренди об'єкту нерухомості від 01.05.2012р. належним чином не виконав, орендну плату за травень-липень 2012р. та витрати за комунальні послуги за липень 2012р. не сплатив, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість за оренду приміщення у розмірі 76020,00грн., за комунальні послуги в сумі 708,47грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості за оренду приміщення в сумі 76020,00грн. та за комунальні послуги в сумі 708,47грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені в сумі в сумі 1722,44грн. на підставі умов п.8.1 договору оренди суд зазначає наступне:

Згідно з ч.2 ст.193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься у ст.611 ЦК України, відповідно до якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.ст.546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За змістом ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі -сплата неустойки, що узгоджується із ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст.216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Відтак за висновком суду заявлена позивачем сума пені у розмірі 1722,44грн. є обґрунтованою, арифметично вірною та такою, що підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі вимог передбачених ст.ст.11, 202, 509, 530, 546, 549, 550, 598, 599, 610-612, 625, 626, 627, 629, 632, 759, 761, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 173, 174, 193, 216-218, 285 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-6, 12, 15, 20, 22, 28, 32-34, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Підприємства благодійної організації «Гурзуфський комплекс відпочинку та оздоровлення «Перлина Криму», с.м.т. Гурзуф, АР Крим до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Добропілля про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 76020,00грн., заборгованості за комунальні послуги в сумі 708,47грн. та пені в сумі 1722,44грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (85013, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Підприємства благодійної організації «Гурзуфський комплекс відпочинку та оздоровлення «Перлина Криму» (98640, АР Крим, м. Ялта, с.м.т. Гурзуф, вул. Набережна ім. О.С. Пушкін, 7, код ЄДРПОУ 34271869, р/р 26008000091104 в ПАТ «Укрсоцбанк, МФО 300023) заборгованість по орендній платі в сумі 76020,00грн., заборгованість за комунальні послуги в сумі 708,47грн., пеню в сумі 1722,44грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 08.10.2012р.

Суддя Тоцький С.В.