Рішення

від 03.10.2012 по справі 5011-14/10811-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/10811-2012 03.10.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий друк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Спецсервіс"

про стягнення 12633,71 грн.

Суддя Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Заїка А.О. -за довіреністю;

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий друк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Спецсервіс" про стягнення 12 660,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по договору підряду №12 від 17.01.11 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.12 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.09.12 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.09.12 р. розгляд справи відкладено на 03.10.12 р.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Враховуючи те що у матеріалах справи наявні докази належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

В судовому засіданні 03.10.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

17.01.11 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новий друк»(надалі -позивач, Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіон Спецсервіс" (надалі -відповідач, Замовник) було укладено договір № 12 (надалі -Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору змовник доручає, а виконавець зобов'язується виготовити друковану продукцію у відповідності з її описом і на умовах, які викладаються в додаткових угодах до договору, що є невід'ємними додатками, та передати її замовнику у власність.

Пунктам 3.1. договору передбачено, що умови платежів і порядок взаєморозрахунків визначаються додатковими угодами. Замовник зобов'язується до моменту отримання продукції оплатити її на умовах 100%. В разі не оплати замовником отриманої продукції на зазначених умовах (якщо інше не передбачене в додатковій угоді) замовник вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з дня отримання продукції.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

07.10.11р. позивачем виставлено рахунок №3875 на суму 18 000,00 грн. за виготовлення журналу «Готовим с улыбкой».

Відповідно до видаткової накладної №3504 від 01.11.11р. та довіреності на отримання цінностей №008 від 31.10.11р, відповідачу було надано послуги за Договором на загальну суму 18 000,00 грн.

Відповідачем було частково сплачено суму заборгованості у розмірі 6 500,00 грн., решта заборгованості у розмірі 11 500,00 грн. станом на час розгляду справи не сплачена.

Гарантійним листом вих. № 5 від 31.10.11р. відповідач визнав заборгованість у розмірі 11 500,00 грн. та зобов'язався сплатити її у строк до 10.11.11р.

02.04.12 р. відповідачу була надіслана претензія з вимогою сплатити суму заборгованості за виготовлення поліграфічної продукції у розмірі 11 500,00 грн., проте відповідач відповіді на вимогу не надав, суму заборгованості не сплатив. Станом на час розгляду справи сума заборгованості не змінилась та становить 11 500,00 грн.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.3. Договору сторони встановили, що за порушення термінів сплати вартості чи строку прийняття продукції замовник сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочки.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, наданого позивачем та не спростованого у встановленому порядку відповідачем, останній за порушення встановленого договором строку оплати переданого товару має сплатити 836,29 грн. пені, 46,00 грн. інфляційних втрат та 251,42 грн. 3 % річних.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Спецсервіс" (04074, м. Київ, вул. Івашкевича, 6, кв.18; код ЄДРПОУ 36507371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий друк»(02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1; код ЄДРПОУ 22891092) 11 500 (одинадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. заборгованості, 836 (вісімсот тридцять шість) грн. 29 коп. пені, 46 (сорок шість) грн.. 00 коп. інфляційних втрат, 251 (двісті п'ятдесят одна) грн. 42 коп. 3 % річних та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.10.12 р.

Суддя С.М. Мельник