Рішення

від 02.10.2012 по справі 5020-948/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2012 року справа № 5020-948/2012 За позовом Севастопольського міжрайонного природоохоронного прокурора

(99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 8)

в інтересах Державної екологічної інспекції в місті Севастополі,

держави ідентифікаційний код 34945496

в особі: (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 83)

до Комунального підприємства „Севміськводоканал"

Севастопольської міської Ради,

ідентифікаційний код 03358274

(99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 4)

про відшкодування збитків в сумі 60 807,74 грн,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу:

прокурор (Севастопольський транспортний прокурор) -Почка А.А., старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя, посвідчення № 17 від 02.02.2012;

позивач (Державна екологічна інспекція в місті Севастополі) -Брюханова К.В., головний юрисконсульт, довіреність б/н від 01.10.2012;

відповідач (Комунальне підприємство „Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради) -Зайцева О.О., начальник юридичного відділу, довіреність № 1/2-10005 від 27.12.2011.

Обставини справи:

23.08.2012 Севастопольський міжрайонний природоохоронний прокурор (далі -прокурор) звернувся до господарського суду міста Севастополя (далі -суд) з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Севастополі (далі -позивач) до Комунального підприємства „Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради (далі -відповідач) про відшкодування збитків в сумі 65 043,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням екологічних інтересів держави з боку відповідача, яке виразилось у незаконному заборі прісної води з семи артезіанських свердловин №№ 5748, 5750, 5613, 5752, 5753, 5754, 5758.

Ухвалою суду від 27.08.2012 порушено провадження у справі № 5020-948/2012; розгляд справи призначено на 02.10.2012.

У судовому засіданні 02.10.2012 позивач надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з перерахунком розміру збитків, нанесених державі внаслідок самовільного використання води відповідачем. Підставою зменшення позовних вимог стало встановлення наявності дозволу на спеціальне водокористування на свердловину № 5758.

З урахуванням вказаної заяви позивач просить стягнути з відповідача заподіяні державі збитки в сумі 60 807,74 грн.

Присутні в судовому засіданні прокурор та відповідач проти прийняття судом зменшення розміру позовних вимог не заперечували.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Отже, зменшення розміру позовних вимог є процесуальним правом позивача, яке може бути ним використано до прийняття рішення у справі. Зважаючи на те, що рішення у справі ще не ухвалено, суд прийняв зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач в порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України надав відзив на позовну заяву з додатками, відповідно до якого визнає позов повністю у сумі 60 807,74 грн та просить суд надати розстрочку виконання рішення строком на 12 місяців через скрутне матеріальне становище підприємства.

Прокурор та представник позивача не заперечували проти надання відповідачу розстрочки виконання рішення, але не більше ніж на 6 місяців.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

У період з 06.12.2010 по 24.12.2010 Державною екологічною інспекцією в місті Севастополі проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України Комунальним підприємством „Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради /арк. с. 9-26/, матеріали якої було направлено до прокуратури міста Севастополя.

За результатами дослідження направлених Державною екологічною інспекцією в місті Севастополі матеріалів та проведеної з цих питань перевірки встановлено, що Комунальним підприємством „Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради за відсутності дозволу на спеціальне використання водних ресурсів допускався забір прісної підземної води за допомогою технічних засобів:

- з 27.01.2009 по 24.08.2009 зі свердловини № 5750 (водозабір «мис Фіолент»), яка знаходиться в Гагарінському районі міста Севастополя, -забрано 57 104 м 3 води;

- з 27.01.2009 по 24.08.2009 зі свердловини № 5752, яка знаходиться в Нахімовському районі міста Севастополя, -забрано 3 565 м 3 води;

- з 27.01.2009 по 24.08.2009 зі свердловини № 5753, яка знаходиться в Нахімовському районі міста Севастополя, -забрано 88 623 м 3 води;

- з 27.01.2009 по 24.08.2009 зі свердловини № 5754, яка знаходиться в Нахімовському районі міста Севастополя, -забрано 58 968 м 3 води;

- з 27.01.2009 по 24.08.2009 зі свердловини № 5758, яка знаходиться в Нахімовському районі міста Севастополя, -забрано 38 351 м 3 води;

- з 27.01.2009 по 24.08.2009 зі свердловини № 5748 (водозабір с. Тєрновка), яка знаходиться в Балаклавському районі міста Севастополя, -забрано 238 518,6 м 3 води;

- з 15.04.2009 по 24.08.2009 зі свердловини № 5613, яка знаходиться в Нахімовському районі міста Севастополя, -забрано 103 717 м 3 води;

Викладене стало підставою для звернення прокурора до суду з позовом про стягнення заподіяних державі збитків в сумі 65 043,98 грн.

Проте, під час розгляду справи представник відповідача через канцелярію суду надала дозвіл на спеціальне водокористування від 26.07.2007 № 132/07/Сев, на свердловину № 5758.

На підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання природних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 37 від 18.05.1995 (діяла до 24.08.2009), Державною екологічною інспекцією в місті Севастополі здійснений розрахунок збитків, зумовлених порушенням відповідачем норм природоохоронного законодавства, на суму 60 807,74 грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 02.10.2012).

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

Статтею 36 1 Закону України „Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор має право звертатися до господарського суду в інтересах держави.

У рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 про офіційне тлумачення статті 2 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю або частково з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Також вказаним рішенням Конституційного Суду України встановлено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно формулює, у чому саме полягає порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Даний позов поданий прокурором в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Севастополі, яка є спеціальним підрозділом Мінприроди і на яку покладено обов'язок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, проведення перевірок фактів самовільного використання водних об'єктів та здійснення розрахунку збитків, заподіяних державі внаслідок порушення водного законодавства.

Статтею 5 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до статті 1 Водного кодексу України водокористування -використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).

Згідно зі статтею 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Статтею 48 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування -це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Відповідно до статті 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

З вищевказаного акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства вбачається, що відповідачем було здійснено забір води з семи артезіанських свердловин, проте тільки на одну було видано дозвіл, а саме на свердловину № 5758, тобто видобуток води з інших свердловин був здійснений без спеціального на те дозволу.

Відповідно до статті 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій.

Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Статтею 111 Водного кодексу України унормовано, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Згідно з частиною першою статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Правопорушенням є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на будь-яку форму права і за яку чинним законодавством передбачена відповідальність.

Визначення особи як правопорушника нероздільно пов'язано з необхідністю доведення наявності причинно-наслідкового зв'язку між винною дією особи та настанням негативних наслідків.

Вина є умовою відповідальності за правопорушення, тобто винною дією є невиконання, неналежне виконання або, у даному випадку, відмова від виконання зобов'язання.

Суд вбачає у діях Комунального підприємства „Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради, винну протиправну поведінку, яка потягнула спричинення державі збитків, оскільки в поведінці відповідача наявні всі ознаки правопорушення, а саме:

- протиправна дія, виражена у здійсненні спеціального водокористування без відповідного дозволу;

- причинно-наслідковий зв'язок між протиправною дією та шкідливим результатом (збитками), виражений у несанкціонованій витраті води з артезіанської свердловини, що могло спричинити негативні наслідки для навколишнього природного середовища, та неодержанні державою у встановлені законодавством строки сум збору за спеціальне водокористування;

- шкідливий результат протиправної дії, тобто спричинення державі збитків в сумі 60 807,73 грн.

При цьому суд перевірив розрахунок збитків, наданий позивачем, та вважає його вірним. До того ж відповідач погодився із розрахунками позивача.

За викладених обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення строком на 12 місяців суд вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити його виконання.

При цьому, підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Зважаючи на те, що відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі, готовий почати погашення збитків, але перебуває у скрутному матеріальному становищі, що підтверджується, зокрема, Довідкою про відсоток відшкодування фактичної собівартості послуг водопостачання та водовідведення Комунального підприємства „Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради, Довідкою про збитковість за 2010, 2011 роки та І півріччя 2012 року, Довідкою про наявність заборгованості із заробітної плати працівникам підприємства за серпень 2012 року, Декларацією з податку на прибуток підприємства за 2010, 2011 роки та І півріччя 2012 року, Довідкою про наявність заборгованості перед ПАТ ЕК „Севастопольенерго" в сумі 16 718,2 тис. грн, що робить неможливим одномоментне повне виконання судового рішення, з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін суд визнав можливим надати розстрочку виконання рішення на півроку (6 місяців) зі сплатою рівними частками.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

Водночас, відповідно до частини третьої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Оскільки прокурор звільнений від сплати судового збору, з відповідача в доход державного бюджету підлягає стягненню судовий збір в мінімальному розмірі, встановленому Законом України „Про судовий збір", -в сумі 1 609,50 грн, тобто 2% від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 01.01.2012 (1,5*1 073,00 грн).

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 46, 49, 78, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства „Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради (ідентифікаційний код 03358274; 99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 4; п/р 2600600017269 в ПАТ „Укрексімбанк", м. Севастополь, МФО 384986, або з будь-яких інших рахунків, виявлених державним виконавцем під час виконання судового рішення) заподіяні державі збитки в сумі 60 807,74 грн (шістдесят тисяч вісімсот сім грн 74 коп.), з яких:

- 26 346,76 грн перерахувати до спеціального фонду Державного бюджету Балаклавського району на п/р 33115331700002, ЗКПО 24035629, код платежу 24062100: „Грошові стягнення за збиток, нанесений порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", Банк отримувача -ГУ ДКС України в м. Севастополі, МФО 824509;

- 6 307,70 грн перерахувати до спеціального фонду Державного бюджету Гагарінського району на п/р 33111331700006, ЗКПО 24035612, код платежу 24062100: „Грошові стягнення за збиток, нанесений порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", Банк отримувача -ГУ ДКС України в м. Севастополі, МФО 824509;

- 28 153,28 грн перерахувати до спеціального фонду Державного бюджету Нахімовського району на п/р 33119331700008, ЗКПО 24035606, код платежу 24062100: „Грошові стягнення за збиток, нанесений порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", Банк отримувача -ГУ ДКС України в м. Севастополі, МФО 824509.

Надати розстрочку виконання рішення строком на 6 місяців. Стягнення здійснювати за наступним графіком:

до 31.10.2012 -10 135,00 грн;

до 30.11.2012 -10 135,00 грн;

до 31.12.2012 -10 135,00 грн;

до 31.01.2013 -10 135,00 грн;

до 28.02.2013 -10 135,00 грн;

до 31.03.2013 -10 132,74 грн.

3. Стягнути з Комунального підприємства „Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради (ідентифікаційний код 03358274; 99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 4; відомості про поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) у доход Державного бюджету міста Севастополя (п/р 31215206783001 у банку одержувача -ГУ ДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, код ЄДРПОУ 38022717, код бюджетної класифікації - 22030001 „Судовий збір", код суду 23013519) судовий збір у сумі 1 609,50 грн (одна тисяча шістсот дев'ять грн 50 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.10.2012.

Суддя підпис В.О. Головко