Рішення

від 11.10.2012 по справі 5013/1183/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2012 р.Справа № 5013/1183/12 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №5013/1183/12

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина система", м. Кіровоград, вул. Валентини Терешкової, 219

до відповідача: споживчого товариства "Чорноліське", Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Партизанська, 60

про стягнення 7156,11 грн.,

Представники сторін:

від позивача - Шпильовий М.В., довіреність №1А від 03.01.2012р.;

від відповідача - участі не брав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Єдина система" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення зі споживчого товариства "Чорноліське" - 7156,11 грн. заборгованості, з яких: 6541,82 грн. основного боргу, 491,98 грн. пені, 122,31 грн. нарахованих відсотків, а також 167,66 грн. додаткових витрат та судового збору.

Відповідач відзив на позов не подав, позовних вимог не заперечив, ніяких клопотань на адресу суду не надіслав.

Поштовий конверт з ухвалою про порушення провадження у справі від 22.08.2012р. направлений відповідачу за адресою, вказаною позивачем в позовній заяві, повернуто органом поштового зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 77).

Поштовий конверт з ухвалою про відкладення розгляду справи від 06.09.2012р. направлено відповідачу за адресою, яка підтверджена Спеціальними витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 36-39), повернуто органом поштового зв'язку з відміткою: "за закінченням терміну зберігання" (а.с.78).

Згідно п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За викладених обставин, господарський суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення даного судового засідання.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Єдина система" (надалі - продавець) та споживчим товариством "Чорноліське" (надалі - покупець) укладено договір поставки №052 (надалі - договір поставки №052 від 01.11.2011р.), за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця партію товару, що йому належить, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його.

Пунктом 2.3. договору поставки №052 від 01.11.2011р. сторонами погоджено способи оплати: передплата, по факту поставки, оплата в 7 денний строк з момента поставки.

Поставка товару здійснюється у відповідності з цінами, які відображаються в накладних на передачу товару - п. 3.1. договору поставки №052 від 01.11.2011р.

Згідно п. 4.1. договору поставки №052 від 01.11.2011р. за несвоєчасну або неповну оплату товару покупець сплачує неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу від суми не внесеного платежу.

Договір поставки №052 від 01.11.2011р. підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

В зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті поставленого товару, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Розглядаючи позовні вимоги господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за яким регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

На виконання умов договору поставки №052 від 01.11.2011р. позивачем було поставлено відповідачу товару на загальну суму 11845,29 грн., що підтверджується видатковими накладними №3704 від 14.11.2011р. на суму 3285,89 грн., №3770 від 22.11.2011р. на суму 2641,22 грн., №3840 від 29.11.2011р. на суму 2017,58 грн., №3861 від 01.12.2011р. на суму 3900,00 грн.

Факт поставки товару на адресу споживчого товариства "Чорноліське" не спростовано відповідачем.

За поясненням позивача видаткові накладні №3704 від 14.11.2011р. на суму 3285,89 грн. та №3840 від 29.11.2011р. на суму 2017,58 грн. оплачені відповідачем, що підтверджується відомостями торгової виручки від 22.11.2011р. та від 01.12.2011р.

Доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості в сумі 6541,82 грн. за видатковими накладними №3770 від 22.11.2011р. на суму 2641,22 грн. та №3861 від 01.12.2011р. на суму 3900,60 грн. суду подано не було.

Претензія №14 від 06.02.2012р. та телеграма позивача №22 від 16.03.2012р., направлені на адресу відповідача відповідно 06.02.2012р. та 20.03.2012р., залишені останнім без реагування.

З огляду на викладені обставини, позовні вимоги про стягнення з відповідача 6541,82 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 122,31 грн. 3% річних, зокрема, по накладній №3770 від 22.11.2011р. за період з 30.11.2011р. по 20.07.2012р. в сумі 50,80 грн. та по накладній №3861 від 01.12.2011р. за період з 09.12.2011р. по 20.07.2012р. в сумі 72,13 грн.

В силу статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд враховує, що розмір 3% річних по накладній №3770 від 22.11.2011р. за період з 30.11.2011р. по 20.07.2012р. складає 50,80 грн., а по накладній №3861 від 01.12.2011р. за період з 09.12.2011р. по 20.07.2012р. складає 72,13 грн., що разом становить 122,93 грн.

Проте, оскільки позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 122,31 грн. 3% річних, такі вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, тобто в межах заявлених вимог.

Крім того, як вбачається із заявлених позовних вимог, позивач наполягає на стягненні з відповідача 491,98 грн. пені за порушення строків оплати поставленого товару.

Враховуючи умови п. 4.1. договору поставки №052 від 01.11.2011р., положення ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України та ст. 232 Господарського кодексу України, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню в сумі 491,98 грн., зокрема за видатковою накладною №3770 від 22.11.2011р. за період з 30.11.2011р. по 30.05.2012р. в сумі 198,63 грн. та за видатковою накладною №3861 від 01.12.2011р. за період з 09.12.2011р. по 08.06.2012р. в сумі 293,35 грн.

За викладених обставин, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина система" про стягнення зі споживчого товариства "Чорноліське" 6541,82 грн. основного боргу, 491,98 грн. пені та 122,31 грн. нарахованих відсотків підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1609,50 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи положення ст. 44 ГПК України, п. 1 роз'яснення Вищого арбітражного суду №02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 04.03.1998р. (з подальшими змінами) та п. 29 інформаційного листа Вищого господарського суду №01-8/164 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" від 18.03.2008р. (з подальшими змінами), додаткові витрати позивача в сумі 167,66 грн. не відносяться до складу судових витрат, тому вони не підлягають розподілу в порядку, визначеному ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із споживчого товариства "Чорноліське" (Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Партизанська, 60, ідентифікаційний код 35980615) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина система" (м. Кіровоград, вул. Валентини Терешкової, 219, ідентифікаційний код 24711556) - 7156,11 грн. заборгованості, з яких: 6541,82 грн. основного боргу, 491,98 грн. пені, 122,31 грн. нарахованих відсотків, а також 1609,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити відповідачу за адресою: Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Партизанська, 60.

Повне рішення складено 12.10.2012 р.

Суддя О.Б. Шевчук