Рішення

від 03.12.2008 по справі 15/199-08-4524

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/199-08-4524

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         "03" грудня 2008 р.Справа  № 15/199-08-4524

Господарський суд Одеської області у складі:

судді                                                Петрова В.С.

При секретарі                                 Стойковій М.Д.

За участю представників:

від прокуратури –Горяйнова А.О.,

від позивачів:

1)          Міністерства палива та енергетики України –не з'явився,

2)          НАК „Нафтогаз України” –не з'явився,

3)          Дочірньої компанії „Укртрансгаз” –Висоцький С.О.,

від відповідачів:

1) Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області - не з'явився.

2) КП „Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації” –не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дунайського транспортного прокурора в інтересах держави в особі  Міністерства палива та енергетики України, Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” та Дочірньої компанії „Укртрансгаз” до Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області та Комунального підприємства „Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації” про визнання права власності на квартири та зобов'язання виконати певні дії, -

ВСТАНОВИВ:  

Дунайський транспортний прокурор звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі  Міністерства палива та енергетики України, Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” та Дочірньої компанії „Укртрансгаз” до Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області та Комунального підприємства „Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації” про:

-          визнання недійсними свідоцтва про право власності Одеського лінійно-виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ „Прикарпаттрансгаз” ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” № 400 на квартиру № 32 по вул. Леніна, 115 м Ізмаїл та свідоцтва про право власності № 401 на квартиру № 33 по вул. Леніна, 115 м. Ізмаїл;

-          визнання права власності на квартири № 32 та № 33 по вул. Леніна, 115 м. Ізмаїл за Дочірньою компанією „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”;

-          зобов'язання КП „Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації” Ізмаїльської  міської ради провести державну реєстрацію права власності Дочірньої компанії „Укртрансгаз”   Національної   акціонерної   компанії   „Нафтогаз   України” на квартиру № 32 та квартиру №33 по вул. Леніна, 115 у м Ізмаїл.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Згідно ч. 2 п.1 Положення про Міністерство палива та енергетики України, затвердженого Указом Президента України „Про Міністерство палива та енергетики України” № 598/2000 від 14 квітня 2000 р. встановлено, що Мінпаливенерго України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики в електроенергетичному, ядерно-промисловому та нафтогазовому комплексах. Державою перед Мінпаливенерго України поставлено завдання щодо державного управління паливно-енергетичним комплексом, забезпечення реалізації державної політики в паливно-енергетичному комплексі, енергетичної безпеки держави.

Мінпаливенерго України відповідно до покладених на нього завдань контролює цільове, економне і ефективне використання виділених підприємствам паливно-енергетичного комплексу бюджетних коштів; забезпечує реалізацію державної політики щодо соціального захисту працівників паливно-енергетичного комплексу; здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Міністерства та інші.

Зазначене повністю кореспондується з п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України „Про утворення Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” № 747 від 25 травня 1998 р. та п. 1.1. Статуту Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в яких зазначено, що Кабінет Міністрів України постановляє утворити Національну акціонерну компанію „Нафтогаз України” у формі відкритого акціонерного товариства та установлено, що статутний фонд НАК „Нафтогаз України” формується шляхом передачі до нього 100 відсотків акцій державних акціонерних товариств.

Як зазначає прокурор, згідно п.п.5.1, 5.2 статуту акціонером НАК „Нафтогаз України” є держава в особі Мінпаливенерго, що має право брати участь у розподілі прибутку Компанії та отримувати його частку (дивіденди). Відповідно до п.6 зазначеного статуту майно НАК „Нафтогаз України” також формується за рахунок надходжень від діяльності підприємств, заснованих компанією, і НАК „Нафтогаз України” є власником цього майна. Предметом діяльності НАК „Нафтогаз України” є здійснення контролю за діяльністю підприємств, що входять до її складу, а також за ефективністю використання закріпленого за ними майна; формування соціальної інфраструктури, експлуатація об'єктів трубопровідного транспорту нафтогазового комплексу; підвищення надійності, ефективності та безпеки функціонування об'єктів нафтогазового комплексу та ін.

Так, як стверджує позивач, на виконання покладених на НАК „Нафтогаз України” завдань та для досягнення мети її створення, нею було створено Дочірню компанію „Укртрансгаз”, мета та предмет діяльності, яких співпадають, а саме: забезпечення безперебійного транспортування природного газу, ефективного функціонування та розвитку газового комплексу, більш повного задоволення потреб промислових і побутових споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах і одержання прибутку шляхом здійснення цієї та іншої господарської діяльності. Майно, передане засновником - НАК „Нафтогаз України” до статутного фонду ДК „Укртрансгаз” у вигляді основних фондів, оборотних засобів, активів, а також інших цінностей, закріплено за ДК „Укртрансгаз” на праві господарського відання. Юридична особа - ДК „Укртрансгаз” володіє, користується та розпоряджається належним їй майном на свій розсуд, здійснюючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та Статуту.

ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України”, як зазначає позивач, відкрила філію Управління магістральних газопроводів „Прикарпаттрансгаз”, до структури якої входить на правах відділення Одеське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів. Вказане Управління діє на підставі Положення про філію „Управління магістральних газопроводів „Прикарпаттрансгаз” дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, затвердженого 15 грудня 1998 р., згідно якого наділена та користується майном ДК „Укртрансгаз”.

Також, як зазначає позивач, згідно Положення УМГ „Прикарпаттрансгаз” не є юридичною особою і має право від імені та за дорученням ДК „Укртрансгаз” укладати договори (угоди, контракти) з підприємствами, організаціями, установами відповідно до головних завдань Управління.

Одеське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів діє на підставі Положення про Одеське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів, затвердженого 12.01.1999 р., згідно якого являється відділенням УМГ „Прикарпаттрансгаз” без права юридичної особи, має незакінчений баланс та для здійснення покладених на відділення завдань наділене основними фондами та обіговими коштами на правах повного господарського відання.

Також, позивач зазначає, що 12.01.2000 р. між будівельним управлінням ЗАТ „Південбуд” та УМГ „Прикарпаттрансгаз” ДК „Укртрансгаз” був укладений контракт на пайову участь у будівництві житла. Вказаний контракт від імені пайовика уклав заступник директора по капбудівництву Михалків Б.О., який діяв на підставі доручення №2-29 від 28.12.1999 р., наданого ДК „Укртрансгаз”. В обов'язки ДК „Укртрансгаз” за умовами контракту входило приймати участь у будівництві житла - 20-ти квартирної блок-секції 100 квартирного житлового будинку по вул. Енгельса у м. Ізмаїл шляхом розрахунку коштами та будматеріалами. Після завершення будівництва 10 квартир в цьому домі повинні бути передані ДК „Укртрансгаз”.

Так, протоколом технічної наради по дольовій участі в будівництві житлового будинку у м. Ізмаїл від 19.09.2000 р. до контракту було внесено зміни, відповідно до яких у зв'язку з відсутністю фінансування будівництво 20-квартирного житлового будинку по вул. Енгельса в м. Ізмаїлі припинено, а на пайовика покладено обов'язок приймати участь у будівництві житла - 50-ти квартирного житлового будинку по вул. Леніна в м. Ізмаїл. Крім того, надано згоду на отримання 10 квартир згідно контракту від 12.01.2000 р. вже в цьому житловому будинку.

Розпорядженням Ізмаїльського міського голови № 100 р від 07.02.2002 р. 50-квартирному житловому будинку присвоєно адресний номер, а саме: м. Ізмаїл, вул. Леніна, 115. Проект відведення земельної ділянки по вул. Леніна під будівництво жилого будинку було затверджено рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради народних депутатів Одеської області № 1056 від 09.09.1993 р.

Відповідно до акту державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 08.02.2002 р., затвердженого рішенням виконкому Ізмаїльської міської ради № 120 від 13.02.2002 р., житловий будинок по вул. Леніна, 115 м. Ізмаїл закінчено будівництвом та прийнято в експлуатацію.

Також, як стверджує позивач, протоколом № 4 засідання правління ЗАТ „Південбуд” від 04.02.2002 р. вирішено виділити Одеському ЛВУМГ 10 квартир: № 1; № 29; № 30; №32, № 33; № 34; № 38; № 47; №  49; №  50.  На підставі клопотання адміністрації Одеського ЛВУМГ пунктом 1.5. рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 159 від 22.02.2002 р. „Про затвердження протоколу № 3 засідання житлової комісії від 19.02.2002 р.” 10 квартир (у тому числі № 32 та № 33), які розташовані у м. Ізмаїл по вул. Леніна, 115, визнано службовими.

До того ж, позивач зазначає, що Одеське ЛВУМГ філії УМГ „Прикарпаттрансгаз” від імені ДК „Укртрансгаз” листом за вих. № 19 юр-1050 від 07.07.2003 р. звернулось до КП „Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації” щодо виготовлення та надання технічних паспортів на квартири №№ 32, 33 та реєстрації права загальнодержавної власності на них. Так, 08.07.2003 р. КП „Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації” виготовлено технічні паспорти на квартири №№ 32, 33 в яких, на думку прокурора, безпідставно та всупереч вимогам законодавства, власником квартир №№ 32, 33 було зазначено Одеське ЛВУМГ.

Також, 22.07.2003 р. на підставі підготовлених БТІ документів та рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 159 від 22.02.2002 р. „Про затвердження протоколу № 3 засідання житлової комісії від 19.02.2002 р.” виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради  були видані свідоцтва № 400 і № 401 на право власності Одеського ЛВУМГ, відповідно, на квартири № 32 та № 33.

Проте, як зазначає прокурор, права власника можуть набувати тільки ті організації, які є юридичними особами, що виступають як самостійні суб'єкти цивільних прав та обов'язків, тоді як  виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради власником квартир №№ 32, 33 по вул. Леніна, 115 м. Ізмаїл шляхом видачі свідоцтв про право власності визнано структурний підрозділ філії УМГ „Прикарпаттрансгаз” ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” - Одеське лінійно-виробниче управління магістральних газопроводів, яке не має статусу юридичної особи та виступає в цивільних правовідносинах від імені ДК „Укртрансгаз” для якої і набуває юридичні права і обов'язки своїми діями.

Таким чином, на думку прокурора, виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради було порушено право власності Дочірньої компанії „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” на новостворене нерухоме майно, яке виникло у неї з моменту прийняття рішення виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради № 120 від 13.02.2002 р. про затвердження акту державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом 50-ти квартирного житлового будинку по вул. Леніна, 115 в м. Ізмаїл і продовжує існувати на момент набрання чинності нового Цивільного кодексу України - 1 січня 2004 року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.10.2008 р. порушено провадження у справі № 15/199-08-4524 та призначено справу до розгляду в засіданні суду.

В ході розгляду справи прокурор звернувся до суду з клопотанням про зміну позовних вимог та просив суд визнати право власності за Державою в особі Національної Акціонерної компанії „Нафтогаз України” на об'єкти нерухомого майна -  квартири № 32 та № 33 по вул. Леніна, 115 у м. Ізмаїл, що перебувають у повному господарському віданні Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної Акціонерної компанії „Нафтогаз України”, та зобов'язати КП „Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації” зареєструвати право власності за Державою в особі Національної Акціонерної компанії „Нафтогаз України” на зазначені об'єкти нерухомого майна.

Позивач –Міністерство палива та енергетики України письмові пояснення по суті спору не надало, також представник позивача у судові засідання не з'явився.

Позивач –НАК „Нафтогаз України” письмові пояснення по суті спору не надала, також представник позивача у судові засідання не з'явився.

Позивач –Дочірня компанія „Укртрансгаз” письмові пояснення по суті спору не надала, проте в засіданні суду представник позивача пояснив, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач –Виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради Одеської області відзив на позов не надав, також представник відповідача у судові засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про отримання ухвал суду.

Відповідач –КП „Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації” відзив на позов не надав, також представник відповідача у судові засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про отримання ухвал суду.

       Заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача - Дочірньої компанії „Укртрансгаз”, розглянувши та дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

12.01.2000 р. між Будівельним управлінням ЗАТ „Південбуд” та Управлінням магістральних газопроводів „Прикарпаттрансгаз” ДК „Укртрансгаз”, що діяло на підставі довіреності ДК „Укртрансгаз” № 2-29 від 28.12.1999 р., був укладений контракт на пайову участь у будівництві житла (а.с.38-39), згідно якого Будівельне управління ЗАТ „Південбуд” надає згоду, а Управління магістральних газопроводів „Прикарпаттрансгаз” ДК „Укртрансгаз” приймає участь у будівництві 20-ти квартирної блок-секції 100 квартирного житлового будинку за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Енгельса.

Згідно умов вказаного договору замовник - Будівельне управління ЗАТ „Південбуд”, після введення в дію 20-ти квартирної блок-секції, передає пайовику - Управлінню магістральних газопроводів „Прикарпаттрансгаз” ДК „Укртрансгаз” десять квартир.

19.09.2000 р. на технічній нараді по дольовій участі в спорудженні житлового будинку у м. Ізмаїл Одеської області було вирішено дати згоду на отримання 10-ти квартир по дольовій участі в 50-ти квартирному житловому будинку по вул. Леніна в м. Ізмаїл, замість 20-ти квартирного житлового будинку по вул. Енгельса, згідно контракту від 12.01.2000 р. у зв'язку з припиненням будівництва житлового будинку по вул. Енгельса в м. Ізмаїлі, про що зазначено в протоколі технічної наради від 19.09.2000 р.

Також, на засіданні правління ЗАТ „Південбуд” 04.02.2002 р. було  вирішено виділити Одеському лінійно-виробничому управлінню магістральних газопроводів „Прикарпаттрансгаз” 10 квартир, а саме:  № 1; № 29; № 30; № 32, № 33; № 34; № 38; № 47; №  49 та  №  50, про що був складений протокол № 4 засідання правління ЗАТ „Південбуд” від 04.02.2002 р. (а.с. 53-55).

Розпорядженням Ізмаїльського міського голови № 100р від 07.02.2002 р. про присвоєння адресного номеру (а.с. 56) було присвоєно адресний номер 50-ти квартирному жилому дому, а саме: м. Ізмаїл, вул. Леніна, 115. Проект відведення земельної ділянки по вул. Леніна під будівництво жилого будинку було затверджено ще рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради народних депутатів Одеської області № 1056 від 09.09.1993 р. (а.с. 14).

Рішенням виконкому Ізмаїльської міської ради № 120 від 13.02.2002 р. було затверджено акт державної технічної комісії від 08.02.2002 р. про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, яким  прийнято в експлуатацію 50-ти квартирний житловий будинок по вул. Леніна, 115 у м. Ізмаїл.

Крім того, рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 159 від 22.02.2002 р. „Про затвердження протоколу № 3 засідання житлової комісії від 19.02.2002 р.” за клопотанням адміністрації Одеського лінійно-виробничого управління магістральних газопроводів було визнано службовими квартири № 1, № 29, № 30, № 32, № 33, № 34, № 38, № 47, №  49 та  №  50, які розташовані у м. Ізмаїл по вул. Леніна, 115.

26.04.2002 р. ЗАТ „Південбуд” та Управлінням магістральних газопроводів „Прикарпаттрансгаз” був складений, підписаний та скріплений печатками акт прийому-передачі квартир у 50-ти квартирному житловому будинку № 115 по вул. Леніна у м. Ізмаїлі (а.с. 67), згідно якого ЗАТ „Південбуд” передало, а Управління магістральних газопроводів „Прикарпаттрансгаз” прийняло 10 квартир у житловому будинку № 115 по вул. Леніна у м. Ізмаїлі.

07.07.2003 р. Одеське лінійно-виробниче управління магістральних газопроводів філії УМГ „Прикарпаттрансгаз” ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” звернулось до КП „Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації” із заявою № 19юр-1050 (а.с. 68), якою просило виготовити та надати технічні паспорти на квартири №№ 32, 33 і 50 та зареєструвати право загальнодержавної власності на них.

Так, КП „Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації” станом на 08.07.2003 р. було виготовлено технічні паспорти на квартири №№ 32, 33, власником яких зазначено Одеське лінійно-виробниче управління магістральних газопроводів.

22.07.2003 р. на підставі рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 159 від 22.02.2002 р. виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради були видані свідоцтва про право власності № 400 та № 401, якими посвідчено, що  квартири № 32 та № 33 по вул. Леніна, 115 у м. Ізмаїл належать Одеському лінійному виробничому управлінню магістральних газопроводів на праві власності.

Проте, як вбачається з Положення про Одеське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів, затвердженого 12.01.1999 р. директором УМГ „Прикарпаттрансгаз”, Одеське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів є відділенням УМГ „Прикарпаттрансгаз” без права юридичної особи, має незакінчений баланс та для здійснення покладених на відділення завдань наділене основними фондами та обіговими коштами на правах повного господарського відання.

Управління магістральних газопроводів „Прикарпаттрансгаз”, до структури якого входить на правах відділення Одеське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів, в свою чергу є філією ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України”  та діє на підставі Положення про філію „Управління магістральних газопроводів „Прикарпаттрансгаз” дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, затвердженого 15 грудня 1998 р., згідно якого наділена та користується майном ДК „Укртрансгаз”. Згідно Положення УМГ „Прикарпаттрансгаз” не є юридичною особою і має право від імені та за дорученням ДК „Укртрансгаз” укладати договори (угоди, контракти) з підприємствами, організаціями, установами відповідно до головних завдань Управління.

Дочірня компанія „Укртрансгаз” була створена НАК „Нафтогаз України” для забезпечення безперебійного транспортування природного газу, ефективного функціонування та розвитку газового комплексу, більш повного задоволення потреб промислових і побутових споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах і одержання прибутку шляхом здійснення цієї та іншої господарської діяльності. Майно, передане засновником - НАК „Нафтогаз України” до статутного фонду ДК „Укртрансгаз” у вигляді основних фондів, оборотних засобів, активів, а також інших цінностей, закріплено за ДК „Укртрансгаз” на праві господарського відання. Юридична особа - ДК „Укртрансгаз” володіє, користується та розпоряджається належним їй майном на свій розсуд, здійснюючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та Статуту.

Крім того, як зазначає позивач,  Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України була утворена на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 747 від 25 травня 1998 р. Статутний фонд НАК „Нафтогаз України” формується шляхом передачі до нього 100 відсотків акцій державних акціонерних товариств. Згідно п.п.5.1, 5.2 статуту акціонером НАК „Нафтогаз України” є держава в особі Мінпаливенерго, що має право брати участь у розподілі прибутку Компанії та отримувати його частку (дивіденди). Відповідно до п.6 статуту майно НАК „Нафтогаз України” також формується за рахунок надходжень від діяльності підприємств, заснованих компанією, і НАК „Нафтогаз України” є власником цього майна. Предметом діяльності НАК „Нафтогаз України” є здійснення контролю за діяльністю підприємств, що входять до її складу, а також за ефективністю використання закріпленого за ними майна; формування соціальної інфраструктури, експлуатація об'єктів трубопровідного транспорту нафтогазового комплексу; підвищення надійності, ефективності та безпеки функціонування об'єктів нафтогазового комплексу та ін.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про власність”, що діяв на момент виникнення правовідносин, суб'єктами права власності визнаються народ України, громадяни, юридичні особи та держава.

Згідно з ст. 23 Цивільного кодексу Української РСР юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражі або в третейському суді.

Відтак, права власника можуть набувати тільки ті організації, які є юридичними особами, що виступають як самостійні суб'єкти цивільних прав та обов'язків.

Крім того згідно п. 6.1. Тимчасового положення оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 р. оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування:

- фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію;

- фізичним та юридичним особам при представленні договору про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна, акта про прийняття об'єкта в експлуатацію та акта приймання-передавання цього об'єкту.

Проте, згідно пункту 1.2 Положення „Про Одеське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів” управління є відділенням УМГ „Прикарпаттрансгаз” без права юридичної особи, у зв'язку з чим не може набувати майно у власність.

У зв'язку з набранням з 01.01.2004 р. чинності Цивільним кодексом України суд зазначає, що згідно з Прикінцевими положеннями Цивільного кодексу України, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Як вбачається з матеріалів справи, у Дочірньої компанії „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” виникло право власності на квартири № 32 та № 33 в житловому будинку за адресою: вул. Леніна, 114 в м. Ізмаїл з моменту прийняття рішення виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради № 120 від 13.02.2002 р. про затвердження акту державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом 50-ти квартирного житлового будинку по вул. Леніна, 115 в м. Ізмаїл та продовжує фактично існувати на теперішній час.

Разом з тим суд зазначає, що підстави набуття права власності передбачені статтею 328 Цивільного кодексу України, згідно положень якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила  (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене  нерухоме  майно  (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.).

Так, відповідно до укладеного контракту на пайову участь у будівництві житла у м. Ізмаїл від 12.01.2000 р. Дочірня компанія „Укртрансгаз” надає свої будівельні матеріали для будівництва житлового будинку, сплачує свої кошти на фінансування будівництва об'єкту та за договором набуває права власності на 10 (десять квартир) у житловому будинку, у тому числі на квартири №№ 32,33.

Крім того, як вже зазначалось вище, рішенням виконкому Ізмаїльської міської ради № 120 від 13.02.2002 р. було затверджено акт державної технічної комісії від 08.02.2002 р. про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, яким прийнято в експлуатацію 50-ти квартирний житловий будинок по вул. Леніна, 115 у м. Ізмаїл.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, примусове виконання обов'язку в натурі та визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен  має  право  володіти,  користуватися і розпоряджатися  своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Нікого не може бути протиправно позбавлено цього права або обмежено в його здійсненні.

Згідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно п.2 ст.121 Конституції України, прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках визначених Законом.

Згідно п.6 ст.20 Закону України „Про прокуратуру” прокурор має право звернутись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

З огляду на вищевикладене, господарський суд вважає за можливе визнати за державою в особі  Національної Акціонерної компанії „Нафтогаз України” право власності на об'єкти нерухомого майна -  квартири № 32 та № 33 по вул. Леніна, 115 у м. Ізмаїл, що перебувають у повному господарському віданні Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної Акціонерної компанії „Нафтогаз України”.

Крім того, згідно п. 1 ст. 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх  обмежень” право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації. Тому КП „Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації” зобов'язане зареєструвати право власності на спірне майно за державою в особі Національної Акціонерної компанії „Нафтогаз України”.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги прокурора є цілком обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Національну акціонерну компанію „Нафтогаз України”.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов Дунайського транспортного прокурора в інтересах держави в особі  Міністерства палива та енергетики України, Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” та Дочірньої компанії „Укртрансгаз” до Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області та Комунального підприємства „Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації” про визнання права власності на квартири та зобов'язання виконати певні дії задовольнити.  

2.          ВИЗНАТИ за Державою в особі Національної Акціонерної компанії „Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720) право власності на об'єкти нерухомого майна -  квартири № 32 та № 33 по вул. Леніна, 115 у м. Ізмаїл, що перебувають у повному господарському віданні Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (01021, м. Київ-21, Кловський узвіз, 9/1; код ЄДРПОУ 30019801).

3.          ЗОБОВ'ЯЗАТИ Комунальне підприємство „Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації” (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Болградська, 61; код ЄДРПОУ 03550309) зареєструвати за Державою в особі Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720) право власності на об'єкти нерухомого майна -  квартири № 32 та № 33 по вул. Леніна, 115 у м. Ізмаїл, що перебувають у повному господарському віданні Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної Акціонерної компанії „Нафтогаз України” (01021, м. Київ-21, Кловський узвіз, 9/1; код ЄДРПОУ 30019801).

4.   СТЯГНУТИ з Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720)  до державного бюджету України витрати по держмиту в сумі 170/сто сімдесят/грн. 00 коп. (Головне Управління Держказначейства України в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, р/р 31114095700008 МФО 828011 КБК 22090200).

5.   СТЯГНУТИ з Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720) до бюджету (Головне Управління Держказначейства України в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, р/р 31217259700008 МФО 828011 КБК 22050000) витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 118/сто вісімнадцять/грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня  його підписання.

Накази видати після набрання рішення законної сили.

  Рішення підписано 08.12.2008 р.

                                    Суддя                                                                                       Петров В.С.