Рішення

від 04.12.2008 по справі 5020-2/519

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-2/519

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"04" грудня 2008 р. справа № 5020-2/519

За позовом відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)

до відповідача Спільного підприємства „БЛК-Югпром”

(99038, м. Севастополь, вул. Кесаєва, 9)

про стягнення 932,04 грн.

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники сторін:

позивача –Гладченко О.І.; довіреність №10/0/2-08 від 02.01.2008;

відповідача –не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

           Відкрите акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (далі- ВАТ „ЕК„ „Севастопольенерго”) звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Спільного підприємства „БЛК-Югпром” про стягнення заборгованості у розмірі 932,04 грн., з яких заборгованість за спожиту активну електроенергію –519,49 грн., заборгованість за перевищення договірної величини споживання –360,26 грн., пеня –43,34 грн,  3% річних –5,49 грн.,  збільшення боргу з врахуванням індексу інфляції –3,46 грн.

Позовні вимоги мотивовані посиланням на наявність укладеного між сторонами договору № 2415 від 05 жовтня 2004 року, відповідно до умов якого, сторони прийняли на себе зобов'язання додержуватись вимог законодавчих та директивних актів, які регламентують питання енергопостачання та взаємовідносини сторін.

Відповідач явку уповноважених представників у судові засідання 18.11.2008  та 04.12.2008  не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвал суду від 03.11.2008  та 18.11.2008  не виконав, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином за адресою, вказаною у позовній заяві та договорі про постачання електричної енергії. Факт отримання Відповідачем судових документів підтверджуються повідомленням про вручення поштового відправлення №409224.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України спір розглядається за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України „Про електроенергетику” та Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441, у відповідній редакції.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини першої статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії  можливе  лише  на  підставі  договору  з енергопостачальником.

05.10.2004 між ВАТ “ЕК “Севастопольенерго" (Постачальник) та Спільним підприємством „БЛК-Югпром” (Споживач) був укладений договір № 2415 на постачання електричної енергії (далі - Договір), який відповідно до умов пункту 10.4 Договору був продовжений на наступні періоди.    

Згідно пункту 2.1.2  Договору Постачальник зобов'язувався постачати Споживачу електричну енергію, як різновід товару, в обсягах, визначених розділом 5 Договору (Додаток №1 „Обсяги постачання електричної енергії”) з урахуванням умов, передбачених розділами 6, 7 та 8 Договору.

Відповідно пунктів 2.2.2,  2.2.4 Договору Споживач, зокрема, зобов'язався:

- дотримуватися режиму споживання електричної енергії у відповідності з умовами розділу 5 Договору;

- сплачувати Постачальнику вартість електричної енергії у відповідності з умовами Додатку №3 „Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, за якими здійснюються розрахунки за поставлену електроенергію”  та №4 „Розрахунок витрат у мережах споживача...” у відповідності з умовами, визначеними у розділі 8 цього Договору.  

            Згідно пунктів 4.2.1, 4.2.2 Договору за недотримання строків платежів, передбачених пунктами 2.2.4, 2.2.5 цього Договору, вказаних в додатках „Порядок розрахунків”, Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення. Пеня нараховується з дати остаточного рахунку, вказаного у Додатку №6 „Звіт про обсяг постачання електроенергії за розрахунковий період”. Сума пені нараховується Споживачу до дня погашення заборгованості та включається до платіжної вимоги окремою стрічкою.

             За перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності, визначених розділом 5 цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії п'ятикратну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною.

          Згідно пунктів 8.1, 8.4 Договору розрахунковим вважається період з 20 календарного числа попереднього місяця до такого ж календарного числа поточного місяця.

          Розрахунки за спожиту електроенергію здійснюються виключно грошовими коштами на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника в уповноваженому банку. За дату оплати приймається дата надходження коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника або дата внесення Споживачем готівкових коштів у касу Постачальника. Всі рахунки на оплату електроенергії повинні оплачуватися Споживачем протягом 5 банківських днів з дня виписки рахунку.

          Споживач здійснює оплату спожитої електроенергії плановими платежами, строк остаточного рахунку –25 число календарного місяця.

Відповідно до показань розрахункових приладів, які надавались  відповідачем, позивач здійснював нарахування вартості спожитої електричної енергії за період з 21.01.2008 по 13.10.2008 та виставляв відповідні рахунки. Рахунки виставлялися своєчасно та належним чином.

Але відповідачем зобов'язання щодо оплати виставлених рахунків належним чином не виконувались, у результаті чого у нього утворилася заборгованість по оплаті за спожиту активну електричну енергію перед позивачем у розмірі 519,49 грн.

Докази погашення відповідачем цієї суми заборгованості на день прийняття рішення відсутні.

Відповідно до статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживач енергії     зобов'язаний     додержуватися     вимог нормативно-технічних   документів   та   договору  про постачання енергії.

Відповідно до умов Договору відповідач зобов'язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії, встановленого розділом 5 Договору.

Додатком № 1 до Договору відповідачем узгоджений обсяг відпуску електричної енергії у  2008 році .

Але, відповідно до звітів відповідача про витрати електроенергії обсяг використаної СП „БЛК-Югпром” електроенергії перевищив обсяги договірної величини: у січні 2008 року на 91 кВт/г, у березні 2008 року на 354 кВт/г, у квітні 2008 року на 390 кВт/ч.

Частина п'ята статті 26 Закону України „Про електроенергетику” передбачає, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двохкратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

На підставі викладеного позивачем виставлені рахунки за перевищення ліміту активного споживання на загальну суму 360,26 грн.

Відповідачем вказані рахунки на день прийняття рішення не оплачені, заборгованість відповідача перед позивачем за перевищення ліміту споживання електричної енергії складає 360,26 грн.

Відповідно до положень статей 525, 526  Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом 7 статті 26  Закону України “Про електроенергетику” встановлено, що споживач,    якому  електрична енергія постачається енергопостачальником,  що  здійснює  підприємницьку  діяльність  з постачання   електричної   енергії   на   закріпленій   території, зобов'язаний  оплачувати  її  вартість  виключно коштами шляхом їх перерахування   на   поточний   рахунок   із  спеціальним  режимом використання  енергопостачальника.  

Відповідачем належним чином не виконані зобов'язання за договором № 2415 від 05.10.2004, заборгованість на день прийняття рішення не погашена, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію у сумі 519,49 грн. та за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у сумі 360,26 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, нараховані позивачем на суму простроченої заборгованості збитки внаслідок інфляції  у сумі 3,46 грн. та 3 % річних у сумі 5,49 грн. перевірені судом та визнані такими, що підлягають стягненню.

Позивачем з посиланням на пункт 4.2.1 договору за неналежне виконання зобов'язань за договором нарахована пеня.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.

Пеня згідно розрахунку позивача складає 43,34 грн. Розрахунок перевірений судом, здійснений з урахуванням вищезазначених норм, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для визнання позовних вимог у сумі 932,04 грн.  обґрунтованими, у зв'язку з чим зазначена заборгованість підлягає стягненню з відповідача.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

           2. Стягнути із Спільного підприємства „БЛК-Югпром” (99038, м. Севастополь, вул. Кесаєва, 9, код у ЄДРПОУ 24873046, р/р 26005254699001 у СФКБ „Приватбанк”, МФО 324935) на користь відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код у ЄДРПОУ 05471081, рахунок зі спеціальним режимом використання № 2603830131168 у Севастопольському міському відділенні Ощадбанку 4548, МФО 384027) заборгованість у сумі 879,75 грн. (вісімсот сімдесят дев'ять грн. 75 коп.), з яких: заборгованість за активне споживання –519, 49 грн.,  перевищення договірних величин активного споживання  –360,26 грн.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

            3. Стягнути із  Спільного підприємства „БЛК-Югпром” (99038, м. Севастополь, вул. Кесаєва, 9, код у ЄДРПОУ 24873046, р/р 26005254699001 у СФКБ „Приватбанк”, МФО 324935) на користь відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код у ЄДРПОУ 05471081,  п/р № 260073537 у АБ „Перший інвестиційний банк”, м. Київ, МФО 300506) пеню у розмірі 43,34 грн. (сорок три грн. 34 коп. ); 3% річних у розмірі 5,49 грн.(п'ять грн. 49 коп.); збільшення боргу з урахуванням інфляції – 3,46 грн. (три грн. 46 коп.) ; витрати по сплаті державного мита у сумі 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).  

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

            Суддя                                                                                                          Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84  

Господарського процесуального кодексу України

і підписано 09.12.2008.