Рішення

від 16.12.2008 по справі 13/341-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/341-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"16" грудня 2008 р.                                                                          Справа № 13/341-08

За позовом  Закритого акціонерного товариства „Виробниче об'єднання „Лани України”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофорт”, м. Кагарлик

про стягнення 21568, 81 грн.

  Суддя           С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача Семеняк В.В. –довіреність;

від відповідача Наконечна О.М. –довіреність;

суть спору:

           До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Закритого акціонерного товариства „Виробниче об'єднання „Лани України” (далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофорт” (далі –відповідач) про стягнення 21568,81 грн.,  з яких  21232,21 грн. –штраф, 336,60 грн. –збитки від інфляції.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору підряду на виконання сільськогосподарських робіт щодо своєчасної оплати за виконані роботи.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що сума штрафу заявлена позивачем до стягнення фактично в розумінні ст. 549 ЦК України є пенею та не може бути розрахована у відсотках, розмір яких більше ніж подвійна облікова ставка НБУ. Згідно розрахунку відповідача сума штрафу, а фактично пені із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ складає 187,73 грн., які відповідач згідно платіжного доручення №1898 від 07.10.2008 р. сплатив позивачу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності судом встановлено наступне.

22.10.2007 року між позивачем та відповідачем укладено договір підряду на виконання сільськогосподарських робіт (далі - Договір). Відповідно до предмету договору, відповідач доручає, а позивач зобов'язується на власний ризик виконати у відповідності до умов даного договору роботи по збиранню сільськогосподарських культур на полях відповідача, а відповідач зобов'язується прийняти ці роботи за Актом прийому - передачі виконаних робіт та оплатити їх.

          У відповідності до п. 3.2.5. договору, відповідач зобов'язується прийняти та оплатити роботи, що є предметом даного договору, у строки та у порядку згідно умов договору.

          Вартість послуг по збиранню с/г культур, передбачених даним договором, на пальному Замовника становить 170,00 грн. (сто сімдесят гривень 00 коп.) в т.ч. ПДВ, з розрахунку за 1 (один) гектар зібраної площі.

          Згідно п. 4.5. договору, остаточний розрахунок проводиться не пізніше п'яти календарних днів з моменту підписання акту прийому - передачі виконаних робіт за даним договором.

31.10.2007 року між сторонами підписано акт прийому - передачі виконаних робіт за договором, згідно якого, позивач обмолотив 90 га. кукурудзи, вартість наданих послуг - 15 300,00 грн. Згідно п. 2 Акту, сторони погодили, що дані сільськогосподарські роботи виконані позивачем належною якістю і засвідчують відсутність претензій одна до одної з приводу виконання вище вказаної роботи.

04.12.2007 р. відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача основну суму заборгованості за договором в розмірі 15 300,00 грн.

Проте, в зв'язку з порушенням відповідачем строків розрахунку за виконану роботу по договору позивач звернувся до суду з позовом про стягнення штрафу в розмірі 21232,21 грн. та збитків від інфляції в розмірі 336,60 грн. за неналежне виконання умов договору.

Що стосується вимоги про стягнення штрафу, то суд враховує наступне.

          Згідно п. 5.3 Договору у випадку несвоєчасного проведення розрахунків грошовими коштами за виконані роботи, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 5% за кожний день невиконання зобов'язань від суми заборгованості.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України штраф це неустойка, яка обчислюється від суми порушеного зобов'язання; пеня - неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно визначення, вкладеного в ст. 549 Цивільного кодексу, спосіб забезпечення виконання зобов'язання, що закріплений п. 5.3 Договору підряду, за своєю юридичною природою фактично є пенею, оскільки розраховується як певний відсоток за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 551 ЦК України, розмір неустойки визначається договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Проте, згідно п. 1 ст. 231 Господарського кодексу України, який є спеціальним законом у сфері здійснення господарської діяльності встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути встановлено розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№2921-111 від 10.01.2002 року (надалі - Закон № 2921-III від 10.01.2002 року), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.           Згідно ст. 3 Закону № 2921 -III від 10.01.2002 року, розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми прострочення платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Закон № 2921-III від 10.01.2002 року є спеціальним нормативним документом, який регулює, конкретний вид правовідносин, отже норми цього документу мають юридично значимий пріоритет при застосуванні перед загальними нормами ЦК України у процесі здійсненні регулювання даного виду правовідносин у сфері здійснення господарської діяльності.

Також суд враховує, що у Постанові Верховного суду України від 28.03.2006 року у справі № 48/299 викладена правова позиція згідно якої Законом України № 2921-ІП від 10.01.2002 року не встановлено обмеження щодо визначення розміру пені у договорі між суб'єктами господарювання, а передбачено обмеження щодо розміру пені, яка підлягає стягненню за такими договорами. Тобто, незалежно від розміру пені, яка встановлена договором, управнена сторона має право пред'явити вимогу про стягнення з зобов'язаної сторони пені у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення виконання зобов'язання.

Отже, враховуючи викладене вище, позивач має достатні правові підстави для стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором підряду у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період прострочення, за кожен день прострочення.

Згідно даних листа Національного банку України від 17.05.2007 року № 14-011/1150/5118, Постанови правління Національного банку України від 29.12.2007 року № 49 розмір облікової ставки Національного банку України в період з 01.06.2007 року по 31.12.2007 року було встановлено в розмірі 8 (вісім) відсотків річних.

Згідно п. 4.5 договору підряду, остаточний розрахунок проводиться не пізніше п'яти календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт за даним договором. Враховуючи дані акту прийому-передачі виконаних робіт від 31.10.2007 року, останнім днем строку виконання відповідачем зобов'язань за договором підряду є 05.11.2008 року.

Враховуючи той факт, що грошові кошти по договору були сплачені відповідачем 03.12.2007 року, то відповідачем було прострочено виконання грошових зобов'язань за договором підряду на 28 календарних днів.

Отже, враховуючи викладене вище, позивач має достатні правові підстави для стягнення з відповідач пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період прострочення, за кожен день прострочення.

Згідно зустрічного розрахунку наданого відповідачем сума пені за період з 06.11.2007 р. по 04.12.2007 р. із розрахунку подвійної облікової ставки становить 187,79 грн. (15300 грн. х 16%/100% х 28/365). Розрахунок відповідає обставинам справи та є обґрунтованим, а отже вимога позивача про стягнення 21323,21 грн. підлягає задоволенню частково в сумі 187,79 грн.

Проте, враховуючи, що до порушення провадження у справі позивач сплатив на користь позивача 187,79 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1898 від 07.10.2008 р. провадження у справі в цій частині підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Крім того, згідно із ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи розмір інфляційних збитків за весь час прострочення складає 336,60 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати  господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 336,60 грн. збитків від інфляції.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру позовних вимог. В частині 21232,21 грн. штрафу як зазначено в прохальній частині позову на позивача, в частині стягнення інфляційних збитків в сумі 336,60 грн. на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

          2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофорт” (Київська обл., м. Кагарлик, вул. Незалежності 22, оф. 30; код ЄДРПОУ 34378735) на користь акціонерного товариства „Виробниче об'єднання „Лани України” (м. Київ, вул. Лєскова 8, кв. 26; код ЄДРПОУ 32958435) 336 (триста тридцять шість) грн. 60 збитків від інфляції, а також судові витрати: 3 (три) грн. 36 коп. державного мита та  1 (одну) грн. 84 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          3. В частині стягнення 187,79 грн. пені провадження у справі припинити.

          4. В частині стягнення 21044,42 грн. пені відмовити.

              Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           Суддя                                                               Наріжний С.Ю.