Постанова

від 20.08.2012 по справі 2а-7735/12/0170/1

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 серпня 2012 р. Справа №2а-7735/12/0170/1

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Веретенніковій Ю.В., за участю

представників позивача -ОСОБА_1

представників відповідача -ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Малого приватного підприємства "Аттік-Буд" до Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим Державної податкової служби про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки звернулось з адміністративним позовом Мале приватне підприємство "Аттік-Буд" до Державної податкової інспекції в м.Керчі ДПС АР Крим про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення -рішеня № 0000212201 від 19 квітня 2012 року.

Адміністративний позов мотивований тим, що Державною податковою інспекцією в м.Керчі АР Крим проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Малого приватного підприємства "Аттік-Буд" за грудень 2011 року з питань взаємовідносин з ТОВ "МТ Інк". За результатами перевірки складено акт від 27.03.2012 року № 80/22-01/31331647, за висновками якого встановлено порушення Малим приватним підприємством "Аттік-Буд" ч.1 ст. 203 ЦК України, п.5 ст.203 ЦК України., п.1, п.5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст..216,228 Цивільного кодексу України., п.198.1., п.198.3. ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту з ПДВ за грудень 2011 р. на 57433,0 грн., що привело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 57433,0 грн. На підставі акту було винесено повідомлення -рішення № 0000212201 від 19 квітня 2012 року з яким позивач не згодний.

Представник позивача зазначає, що між ним та ТОВ "МТ Інк" були укладені договори - №103 від 03.10.2011 р. на надання юридичних послуг, від 02.09.2011 р. та 15.09.2011 р. на надання послуг по технічному обслуговуванню та ремонту автотранспортних засобів та договір підряду №9 від 05.10.2011 року. ТОВ "МТ Інк" на час укладення договорів було зареєстровано в якості юридичної особи, мале свідоцтво платника ПДВ, здійснення господарських операцій підтверджується відповідними первинними документами, а саме: платіжними документами, актами виконаних робіт та договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт,послуг) та визначають суму таких витрат.

До того ж, представник позивача наголошує, що позивач не мав обов'язку перевіряти чи використовує продавець власні або орендовані виробничі потужності, чи сплачені ним податки тощо.

З урахуванням викладеного, позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18 липня 2012 року було відкрите провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18 липня 2012 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та додатково заявив клопотання про залучення документів до справи.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, вважаючи податкове повідомлення-рішення законним та обгрунтованим, адже МПП "Аттік-Буд" здійснювало операції з фінансово-грошовими потоками відповідно до правочинів, які укладені з порушенням ч.1 ст. 203 ЦК України, їх зміст суперечить, зокрема, інтересам держави і суспільства, суперечить моральним засадам суспільства. Зазначені правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України). Недодержання в момент вчинення правочину сторонами цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

Зазначені висновки відповідачем зроблені у зв'язку з відсутністю ТОВ "МТ Інк" за юридичною адресою та відсутністю в нього виробничих та трудових ресурсів.

За наслідками перевірки встановлено, що позивачем завищено суму податкового кредиту з ПДВ за грудень 2011 р. на 57433,0 грн., що привело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 57433,0 грн.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Отже, Державна податкова інспекція в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення, суд зобов'язаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача у зв'язку прийняттям такого повідомлення -рішення, чи дотримані порядок, строки та підстави проведення перевірки.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Мале приватне підприємство "Аттік-Буд" є юридичною особою, яке 11.03.2001 року зареєстроване Виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та довідкою АБ №437164 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), виданою відділом статистики у м.Керчі Головним управлінням статистики АР Крим від 31.05.2012р.

Суд зазначає, що Мале приватне підприємство "Аттік-Буд" взято на облік платника податків з 20.03.2001 року, та являється платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 00336733 від 28.03.2001р.

Таким чином, судом встановлено, що Мале приватне підприємство "Аттік-Буд" являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що Мале приватне підприємство "Аттік-Буд" надало до Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим ДПС декларацію з податку на додану вартість за грудень 2011 року, в якій відобразило податкове зобов'язання в розмірі -20559,00 гривень, податковий кредит в розмірі 62705 гривень (скоригований у рядк 16.1 декларації на суму 48641 гривень), та позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 6495,00 гривень.

При цьому, згідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкового кредиту позивача за грудень 2011р. була включена сума ПДВ в розмірі 57432,50 грн. по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ "МТ Інк» (ІПН 194476501067).

Судом встановлено, що згідно листа від 15.02.2012 року № 1731/10/26-34 та повідомлення від 15.02.2012 року № 1736/10/23-4 Державною податковою інспекцією в м.Керчі АР Крим від МПП "Аттік-Буд" була запитана інформація та підтверджуючі документи стосовно взаємовідносин МПП "Аттік-Буд" та ТОВ "МТ Інк"(код ЄДРПОУ 19447655) за грудень 2011р., які відповідач просив направити на його адресу у десятиденний строк з дати отримання даного листа.

На виконання вказаного запиту МПП "Аттік-Буд" 17.02.2012р. були надані до ДПІ в м. Керчі АК первинні документи стосовно взаємовідносин з ТОВ "МТ Інк".

Судом встановлено, що за наслідками вивчення вказаних документів відповідачем був прийнятий наказ № 34 від 13.03.2012 року про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки МПП "Аттік-Буд" щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "МТ Інк" за грудень 2011 року, яка призначена з 14.03.2012 року.

Крім того, Державною податковою інспекцією в м.Керчі АР Крим направлено позивачу повідомлення від 13.03.2012 року № 1/22-01 про проведення перевірки.

Наказ та повідомлення про проведення перевірки були отримані представником МПП "Аттік-Буд" 14.03.2012 року, що підтверджується розпискою головного бухгалтера позивача Кушкової О.В.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що у відповідача були підстави для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, передбачені п. 78.1.1, 78.1.4 ст. 78 Податкового кодексу України, а також відповідачем дотриманий порядок та строки її призначення та повідомлення платника податків про її проведення.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в м.Керчі АР Крим на підставі п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI та наказу ДПІ у м.Керчі АР Крим від 13.03.2012р. № 34 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, за результатами якої складено Акт за №80/22-01/31331647 від 27.03.2012 року.

Згідно акту перевірка проводилася в період з 14.03.2012 року до 20.03.2012 року.

В Акті перевірки зазначено, що перевірку проведено у приміщенні ДПІ в м.Керчі АР Крим за адресою: м. Керч, вул. Борзенко, 40, перевірка проводилась з відома директора МПП "Аттік-Буд" Старолади Юрія Івановича та виконуючої обов'язки головного бухгалтера Кушкової Олени Володимірівни.

Судом встановлено, що відповідно до п. 2.8 акту при проведенні перевірки використані наступні документи: податкова декларація з ПДВ за грудень 2011р. та додатки до декларації; розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів по податковій декларації з ПДВ за грудень 2011р., зворотно-сальдові відомості по бухгалтерським рахункам 631,311 за грудень 2011р.,ксерокопії: договори, податкові накладні, платіжні доручення за грудень 2011р., інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем та АРМИ:

-"Облік платників і платежів";

-"Платники податків";

-свідоцтво (ПДВ);

-Х";

-"Бест-Звіт";

Як зазначено в акті перевірки, між МПП "Аттік-Буд" та ТОВ "МТ Інк" були укладені договори на надання послуг та ремонтних робіт, які не підтверджені належними первинними документами, а саме:

- договір доручення №103 від 03.10.2011р. укладений між ТОВ "МТ Інк"та МПП "Аттік-Буд" на надання юридичних послуг, виконання якого оформлено актом від 23.12.2011 року. В ході проведення аналізу даних податкової звітності та наданих до перевірки документів встановлено, що позивачем не надано ні довіреності на вчинення юридичних дій ТОВ "МТ Інк" від імені МПП "Аттік-Буд", а ні підтверджуючих документів виконання повіреним наданих послуг. Крім того в видах діяльності ТОВ "МТ Інк" відсутній такий вид, як надання юридичних послуг.

- договір підряду №9 від 05.10.2011 року на ремонт кровлі будинку, що належить МПП "Аттік-Буд". В ході перевірці не представлено документів щодо наявності основних засобів у ТОВ "МТ Інк" (машин,обладнання), які були задіяні при виконанні будівельних робіт та перевезені сміття під час здійснення будівельних робіт, не представлено пояснень та документального підтвердження щодо придбання будівельних матеріалів, у підрядника відсутній дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки.

-договір щодо надання послуг по технічному обслуговуванню та ремонту автотранспортних засобів від 02.09.2011р., згідно якого ТОВ "МТ Інк" здійснювало обслуговування бетонозмішувача позивача. В акті зазначено, що у ТОВ «МТ Інк» відсутні працівники, які могли б виконувати обумовлені договором роботи, оскільки довідка по формі 1 ДФ за грудень 2011р. ним не надавалась;

- договір щодо надання послуг по технічному обслуговуванню та ремонту автотранспортних засобів від 15.09.2011р., згідно якого ТОВ "МТ Інк" здійснювало обслуговування автокрану позивача. В акті зазначено, що у ТОВ «МТ Інк» відсутні трудові та виробничі можливості, а тому цей контрагент не міг здійснювати самостійну діяльність.

Таким чином, згідно даного акту, в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, Державною податковою інспекцією в м. Керчі встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Крім того, враховуючи, що у ТОВ "МТ Інк" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби та недостатньо основних фондів, ДПІ в м. Керчі дійшла висновку про те, що згідно з ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України укладена цим підприємством з МПП "Аттік-Буд" угоди мають ознаки нікчемності, у зв'язку з чим актом перевірки встановлено завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за грудень 2011р. на 57433,00 грн., що привило до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 57433,00 грн.

Судом встановлено, що акт перевірки 27.03.2012 року надісланий МПП "Аттік-Буд", що підтверджується супровідним листом № 1763/10/22-01 від 27.03.2012 року, та отриманий позивачем 02.04.2012 року.

Не погодившись з даним актом перевірки, позивач надіслав на адресу відповідача заперечення за вих. № 46 від 06.04.2012р., в якому зазначив, що висновки акту є необґрунтованим, оскільки до складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт,послуг) та визначають суму таких витрат. Всі необхідні документи, що підтверджують понесені витрати МПП "Аттік-Буд"були надані для проведення перевірки, а тому податковий кредит у розмірі 57433,00 грн за наслідками операцій з ТОВ "МТ Інк" сформований позивачем правильно.

Вказані заперечення не були прийняті відповідачем до уваги, про що МПП "Аттік-Буд" був повідомлений листом від 13.04.2012 року за № 3735/10/22-01.

У зв'язку з викладеним на підставі акту перевірки № №80/22-01/31331647 від 27.03.2012р. ДПІ в м. Керчі АР Крим було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000212201 від 19.04.2012р., яким МПП "Аттік-Буд" на підставі п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання на 71791,25 гривень, у тому числі за основним платежем на суму 57433,00 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 14358,25 гривень.

Вказане повідомлення-рішення надіслано позивачу супровідним листом від 19.04.2012 року № 3493/10/22-01, та отримано ним 21.04.2012 року.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням № 0000212201 від 19.04.2012р. позивач 26.04.2012 року звернувся зі скаргою до ДПА в АРК.

Рішенням про результати розгляду перинної скарги від 22.05.2012 року № 1430/10/10-0223 ДПА в АРК відмолено в її задоволені, а податкове повідомлення-рішення № 0000212201 від 19.04.2012р. залишено без змін.

Позивач повторно 30.05.2012 року звернувся зі скаргою на податкове повідомлення рішення № 0000212201 від 19.04.2012р. до ДПС України.

Рішенням про результати розгляду скарги від 22.06.2012 року № 10724/6/10-2115 ДПС України також відмовило в її задоволені та податкове повідомлення-рішення № 0000212201 від 19.04.2012р. залишено без змін.

Позивач, не погодившись з спірним податковим повідомленням - рішенням ДПІ в м. Керчі АРК ДПС № 0000212201 від 19.04.2012р., звернувся з позовом до суду.

Перевіряючи правомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення - рішення № 0000212201 від 19.04.2012р., судом встановлено наступне.

З акту перевірки вбачається, що у порушення п.198.1 ст.198 ПК України перевіркою встановлено завищення податкового кредиту МПП "Аттік-Буд" по взаєморозрахункам із ТОВ "МТ Інк" за грудень 2011 року на суму 57433,00 гривень.

Перевіряючи обґрунтованість зазначених висновків акту перевірки, судом встановлено наступне.

Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки зазначені спірні правовідносини виникли між позивачем та відповідачем в грудні 2011 року, суд перевіряє їх відповідність нормам Податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 ст.198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно з п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, судом встановлено, що отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Як вже зазначалося, позивачем в грудні 2011 року самостійно визначений податковий кредит по взаєморозрахункам із ТОВ "МТ Інк" на суму 57433,00 гривень по наступним угодам:

- договір доручення №103 від 03.10.2011р. на надання юридичних послуг на суму 41000 гривень, у тому числі ПДВ - 6833,33 гривень;

- договір підряду №9 від 05.10.2011 року на ремонт кровлі на суму 120395 гривень, у тому числі ПДВ - 20065,83 гривень;

-договір щодо надання послуг по технічному обслуговуванню та ремонту автотранспортних засобів від 02.09.2011р. на суму 106000 гривень, у тому числі ПДВ - 17667 гривень;

- договір щодо надання послуг по технічному обслуговуванню та ремонту автотранспортних засобів від 15.09.2011р. на суму 77200 гривень, у тому числі ПДВ - 12866,67 гривень.

Перевіряючи фактичність виконання договору підряду №9 від 05.10.2011р., укладеного між МПП "Аттік-Буд" та ТОВ "МТ Інк", судом встановлено наступне.

05.10.2011 року між МПП "Аттік-Буд" (Замовник) у особі директора Старолад Ю.І. та ТОВ "МТ Інк"в особі директора Ліфаря В.В. (Виконавець) ("Підрядник") був укладений договір підряду № 9 від 05.10.2011р., відповідно до п. 1.1 якого "Замовник"поручає, а підрядник приймає на себе обов'язки по виконанню власними силами та відповідно з проектною документацією та з умов договору ремонт крівлі будинку, яка розташована за адресою: м.Керч, вул.Р.Люксембург,23. Загальна сума договору (в том й числі ПДВ) роботи виконуються з матеріалів підрядника, перевозка матеріалів виконується силами підрядника, механізми, які необхідні для виробництва робіт, надаються підрядником.

Згідно п. 4 договору вартість робіт складає 120395 гривень та всі роботи виконуються силами підрядника.

Судом встановлено, що ремонт крівлі здійснювався на будинку, що належить МПП "Аттік-Буд", що підтверджує зв'язок робіт з господарською діяльністю позивача.

Як свідчать матеріали справи, факт виконаних робіт, обумовлених договором підряду № 9 від 05.10.2011 року підтверджується:

1) локальним кошторисом №2-1-1 на ремонт крівлі пл.480 м2 будинку по вул.Р.Люксембург,23 м.Керч з відомістю ресурсів до неї,

2) розрахунком договірної ціни підрядних робіт на суму 120395 гривень;

3) дефектним актом,

4) довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/витрати за 01.11.2011 -29.12.2011 на суму 52160 гривень,

5) актом №1 приймання виконаних будівельних робіт з 01.11.2011 -29.12.2011 року на суму 52160 гривень,

6) підсумковою відомістю ресурсів до акту приймання виконаних будівельних робіт №1;

7) довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/витрати за 01.12.2011 -29.12.2011 на суму 68234,60 гривень,

8) актом №2 приймання виконаних будівельних робіт з 01.12.2011 -29.12.2011 року на суму 68234,60 гривень,

9) підсумковою відомістю ресурсів до акту приймання виконаних будівельних робіт №2.

За наслідками виконаних робіт підрядник ТОВ "МТ Инк" виписав замовнику МПП "Аттік-Буд" податкову накладну № 1 від 16.12.2011р. на суму 120395,00 грн. (у тому числі ПДВ в розмірі 20065,83 гривень).

Оплата позивачем виконаних робіт за договором підряду № 9 від 05.10.2011 року здійснена в повному обсязі на суму 120395 гривень та підтверджується банківськими виписками від 23.12.2011р. на суму 39800,00грн., від 28.12.2011р. на суму на 40500 грн., від 28.12.2011 року на суму 40 095 грн.

В акті перевірки відповідач обґрунтовував свою позицію, що роботи на підставі договору підряду № 9 від 05.10.2011 року реально не виконувалися тим, що позивачем не наданий дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, а також відсутністю у ТОВ «МТ Інк» в штаті працівників, які б мали виконати зазначені роботи.

Судом перевірені всі зазначені доводи та встановлено, що згідно переліку робіт провадження господарської діяльності у будівництві, що підлягають ліцензуванню, роботи з ремонту крівлі, що були предметом договору підряду № 9 від 05.10.2011 року, не підлягають ліцензуванню.

Відсутність дозволу Держгірпромнагляду на виконання зазначених робіт не може свідчити про їх невиконання, а є лише підтвердженням порушення законодавства у сфері будівництва.

Більш того, в акті перевірки встановлений лише факт ненадання такого дозволу позивачем, при цьому взагалі не перевірявся факт отримання такого дозволу підрядником.

Не підтверджені в судовому засіданні також і доводи про відсутність у підрядника ТОВ «МТ Інк» трудових ресурсів, оскільки безпосередньо в акті перевірки зазначено, що на виконання договору підряду № 9 від 05.10.2011 року, ТОВ «МТ Інк» уклав три договори підряду від 10.10.2011 року № 361/з з Ліфарь Артуром Олександровичем, № 362/3 з Коваленком Захаром Леонідовичем, № 362/з з Панкевичем Володимиром Володимировичем.

Відсутність доказів виплати винагороди ТОВ «МТ Інк» фізичним особам, які безпосередньо виконували роботи за договором № 9 від 05.10.2011 року не може свідчити про його фіктивність.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про підтвердження факту виконання робіт за договором № 9 від 05.10.2011 року, їх зв'язок з господарською діяльністю позивача та правомірність формування позивачем у грудні 2011 року податкового кредиту в сумі 20065,83 гривень на підставі податкової накладної № 1 від 16.12.2011р.

Перевіряючи фактичність виконання договору щодо надання послуг по технічному обслуговуванню та ремонту автотранспортних засобів від 02.09.2011р.

02.09.2011 року між МПП "Аттік-Буд"(Замовник) у особі директора Старолад Ю.І. та ТОВ "МТ Інк"в особі директора ОСОБА_6 (Виконавець) був укладений договір щодо надання послуг по технічному обслуговуванню та ремонту автотранспортних засобів, відповідно до п. 1.1 якого "Замовник"доручає, а (Виконавець) виконує роботи по ремонту пересувного бетонозмішувача на базі а/м КАМАЗ 5511 д/н 19338КО 1992 року випуску.

Транспортний засіб, який є предметом договору від 02.09.2011р. знаходиться в оренді у МПП "Аттік-Буд", що підтверджується договором оренди наземного транспортного засобу №4 від 08.01.2008р. та актом прийому-передачі майна від 08.01.2008 року.

Зазначений факт підтверджує зв'язок наданих послуг за договором з господарською діяльністю позивача.

Як свідчать матеріали справи, факт виконання робіт, обумовлених договором від 02.09.2011 року підтверджується виконавчою ремонтною відомістю по ремонту пересувного бетонозмішувача на базі а/м КАМАЗ 5511 г/н 19338КО 1992 року випуску та Актом виконаних робіт-наданих послуг № 1 від 19 грудня 2011 року.

За наслідками виконаних робіт виконавець ТОВ "МТ Инк" виписав замовнику МПП "Аттік-Буд" податкову накладну № 2 від 19.12.2011р. на суму 106000 грн. (у тому числі ПДВ в розмірі 17666,67 гривень).

Оплата позивачем виконаних робіт за договором від 02.09.2011 року здійснена частково на суму 40500 гривень (у тому числі ПДВ в розмірі 6750 гривень), що підтверджується банківською випискою від 27.12.2011р.

Доводи відповідача, що вказані послуги ТОВ "МТ Инк" фактично позивачу не надавалися, оскільки виконавець не надав довідку форми 1дф за грудень 2011 року є необґрунтованими та не можуть свідчити про фіктивність договору від 02.09.2011 року.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про підтвердження факту надання послуг за договором від 02.09.2011 року, їх зв'язок з господарською діяльністю позивача та правомірність формування позивачем у грудні 2011 року податкового кредиту в сумі 17666,67 гривень на підставі податкової накладної № 2 від 19.12.2011р.

Перевіряючи фактичність виконання договору щодо надання послуг по технічному обслуговуванню та ремонту автотранспортних засобів від 15.09.2011р.

15.09.2011 року між МПП "Аттік-Буд"(Замовник) у особі директора Старолад Ю.І. та ТОВ "МТ Інк"в особі директора ОСОБА_6 (Виконавець) був укладений договір щодо надання послуг по технічному обслуговуванню та ремонту автотранспортних засобів, відповідно до п. 1.1 якого "Замовник"доручає, а (Виконавець) виконує роботи по ремонту автокрану на базі а/м "КРАЗ-250 д/н НОМЕР_2 1993 року випуску.

Транспортний засіб, який є предметом договору від 15.09.2011р. знаходиться в оренді у МПП "Аттік-Буд", що підтверджується договором оренди наземного транспортного засобу №2 від 08.01.2008р. та актом прийому-передачі майна від 08.01.2008 року.

Зазначений факт підтверджує зв'язок наданих послуг за договором з господарською діяльністю позивача.

Як свідчать матеріали справи, факт виконаних робіт обумовленого договором підтверджується: виконавчою ремонтною відомістю по ремонту автокрану на базі а/м "КРАЗ-250 д/н НОМЕР_2 1993 року випуску та Актом виконаних робіт-наданих послуг № 1 від 19 грудня 2011 року.

За наслідками виконаних робіт виконавець ТОВ "МТ Инк" виписав замовнику МПП "Аттік-Буд" податкову накладну № 3 від 19.12.2011р. на суму 77200 грн. (у тому числі ПДВ в розмірі 12866,67 гривень).

Доказів оплати позивачем виконаних робіт за договором від 15.09.2011 року суду не надано.

Доводи відповідача, що вказані послуги ТОВ "МТ Инк" фактично позивачу не надавалися, оскільки виконавець не надав довідку форми 1дф за третій квартал 2011 року є необґрунтованими та не можуть свідчити про фіктивність договору від 15.09.2011 року.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про підтвердження факту надання послуг за договором від 15.09.2011 року, їх зв'язок з господарською діяльністю позивача та правомірність формування позивачем у грудні 2011 року податкового кредиту в сумі 12866,67 гривень на підставі податкової накладної № 3 від 19.12.2011р.

При цьому суд також встановив, що ТОВ "МТ Інк" зареєстровано юридичною особою виконавчим комітетом Керченською міською радою АР Крим 15.01.1993 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №641534.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.07.2012 року судом встановлено, що ТОВ "МТ Інк" до 21.03.2012 року знаходився за юридичною адресою та підтверджував реєстратору відомості про його місцезнаходження.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

ТОВ "МТ Інк" зареєстрований платником ПДВ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №00338954 від 15.01.2004 року.

Отже, ТОВ "МТ Інк" з 2004 року по теперішній час є платником ПДВ та здійснює підприємницьку діяльність.

Таким чином, позивач, будучи також платником ПДВ, має право на формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих платником ПДВ ТОВ "МТ Інк" відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем була також проведена зустрічна перевірка ТОВ «МТ ІНК» стосовно правовідносин з МПП «Аттік-буд», оформлена актом від 14.03.2012 року № 22/22-01/19447655, згідно якого було встановлено, що ТОВ «МТ ІНК» по всім операціям з МПП «Аттік-буд» задекларовано податкове зобов'язання в розмірі 57433 гривень. При цьому вказане податкове зобов'язання не було зменшено за рахунок податкового кредиту від інших постачальників.

Отже, враховуючи, що сума податкового кредиту в розмірі 50600 гривень (17667+12 867+20066) за грудень 2011 року по договорам з ТОВ "МТ Інк" від 02.09.2011 року, 15.09.2011 року, 05.10.2011 року підтверджується податковими накладними, виписаними платником ПДВ, а також представлено документальне підтвердження виконаних робіт та наданих послуг, суд приходить висновку про те, що сума податку на додану вартість в розмірі 50600 грн. була обґрунтовано віднесена МПП "Аттік-Буд" до податкового кредиту за грудень 2011 року.

Щодо посилань відповідача, в обгрунтування своїх висновків про завищення позивачем податкового кредиту, на інформацію комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем та АРМИ: AIC "Облік платників і платежів", APM "Платники податків", APM свідоцтво (ПДВ), комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи ДПІ, інформація яких використана: АІС "Облік податків та платежів"("ТАХ"), АРМ "Митниця", АРМ "Облік", ПК "Бест-Звіт"for Oracle, "Програма автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", ІС "Зустрічні перевірки", то суд вважає, що такі дані не можуть бути покладені в основу висновків про завищення позивачем податкового кредиту, адже відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Крім того, суд вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу податкового повідомлення-рішення, про нікчемність укладених позивачем з ТОВ "МТ Інк" договорів на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

При цьому суд виходить з наступного.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ч. 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаного договору поставки, відповідачем не наведено.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що ДПІ в м. Керчі ДПС в АР Крим належними доказами не доведено, в чому полягає неспрямованість укладених позивачем з ТОВ "МТ Інк" правочинів на настання обумовлених ним правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується їх суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд виходить з того, що відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Проте, жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Матеріали справи свідчать про те, що спірні договори у встановленому законом порядку недійсними не визнані, а відтак є дійсними, направленими на настання реальних наслідків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом неправомірно було збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на суму 50600 гривень за договорами з ТОВ "МТ Інк" від 02.09.2011 року, 15.09.2011 року, 05.10.2011 року.

Оскільки судом встановлено правомірність формування позивачем податкового кредиту в сумі 50600 грн. за договорами з ТОВ "МТ Інк" від 02.09.2011 року, 15.09.2011 року, 05.10.2011 року, суд вважає безпідставним застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 25% від суми грошового зобов'язання на суму 12650 гривень (50600 х 25%).

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керч Державної податкової служби в АРК № 0000212201 від 19.04.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання в розмірі 63250 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 50600 гривень, за штрафними санкціями в розмірі 12650 гривень є протиправним та підлягає скасуванню.

Перевіряючи фактичність виконання договору доручення №103 від 03.10.2011р. судом встановлено наступне.

03.10.2011 року між ТОВ "МТ Інк"в особі директора Ліфаря В.В. (Повірений), МПП "Аттік-Буд"в особі директора Старолада Ю.І. (Довіритель) був укладений договір що, (Довіритель) доручає, а (Повірений) зобов'язується від імені і за рахунок (Довірителя) вчинювати наступні юридичні дії ., відповідно до п. 1.1 Довіритель доручає, а Повірений зобов'язується від імені і за рахунок Довірителя вчинити наступні юридичні дії:

-вести судові справи;

-складати та подавати по цих справах письмові клопотання, необхідні для судового розгляду даної цивільної справи, в тому числі клопотання про залучення до участі у справах третіх осіб.ю про получення документів;

-скласти та подати до суду по кожній справі зустрічні позовні заяви;

-приймати участь в судових засіданнях по розгляду зазначених справ в суді першої інстанції;

-скласти апеляційні скарги на рішення суду.

На підтвердження факту вчинення юридичних дій, обумовлених договором від 03.10.2011 року позивачем наданий акт виконаних робіт від 23.12.2011 року, в якому зазначено, що повіреним здійснені юридичні дії по справам № 2а-0108/4519/11 та № 2а-13678/10/11/0170, а саме подані до суду заяви, позови, клопотання, апеляції, прийнята участь у судових засіданнях, надані численні консультації.

Позивачем також надана суду банківська виписка від 21.12.2011р. на оплату послуг по договору від 03.10.2011 року на суму 41000 гривень, а також податкова накладна № 4 від 20.12.2011р. на суму 41000,00 грн. (у тому числі ПДВ в розмірі 6833,33 гривень.

Перевіряючи факти правових відносин з платником податків ТОВ "МТ Інк" та МПП "Аттік-Буд", за договором доручення №103 від 03.10.2011 року судом встановлено, що представником позивача не надано жодного документу, який би підтверджував фактичність надання ТОВ "МТ Інк" юридичних послуг - ні довіреності на вчинення юридичних дій, ні поштових квитанцій про направлення позовних заяв до суду, ні апеляцій, авансових звітів та будь-яких інших документів на підтвердження факту надання послуг.

Більш того, відповідачем навіть надані докази, що по справі № 2а-13678/10/11/0170, послуги по якій включені до акту від 23.12.2011 року, приймав участь представник МПП "Аттік-Буд" Альчінський В.Л., який діяв ні на підставі договору № 103 від 03.10.2011 року, а на підставі доручення № 15 від 18.01.2011 року, тобто яка оформлена взагалі до укладання договору про надання юридичних послуг.

Будь-якого зв'язку представника Альчинського В.Л. з ТОВ "МТ Інк" не надано, також як і інших документів, що підтверджують зв'язок отриманих позивачем послуг з його господарською діяльністю.

Отже, проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не підтверджено правомірність включення до податкового кредиту грудня 2011 року суми в розмірі 6833 гривень, таким чином, суд визнає обґрунтованими висновки акту в цій частині.

При цьому суд додатково звертає увагу відповідача, що в цій частині висновки акту правомірні лише стосовно непідтвердження позивачем правомірності формування податкового кредиту первинним документами, а також зв'язку послуг за договором № 103 від 03.10.2011 року з господарською діяльністю позивача.

Висновки акту перевірки, що цей договір є недійним та нікчемним, суд вважає необґрунтованими з підстав, що викладені вище.

Згідно з п.п.54.3.2 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. зі змінами та доповненнями контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Таким чином оскільки судом встановлено неправомірність формування позивачем податкового кредиту з ПДВ в сумі 6833 грн. за договором доручення №103 від 03.10.2011р., податкове повідомлення-рішення №0000212201 від 19.04.2012 р. в частині визначення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 6833 грн. є правомірним та позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до п.123.1. ст.123 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. зі змінами та доповненнями у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Оскільки застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 1708,25 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0000212201 від 19.04.2012 р. пов'язане з визначенням позивачу грошового зобовязання з ПДВ в сумі 6833 грн., нарахування штрафних санкцій в цій частині є правомірним, а позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000212201 від 19.04.2012 р в цій частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керч Державної податкової служби в АРК № 0000212201 від 19.04.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання в розмірі 63249,59 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 50600 гривень, за штрафними санкціями в розмірі 12650 гривень.

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, а не про визнання його протиправним та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно статті 94 КАС України, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 95,14 гривень (108 х 88,10%).

Під час судового засідання, яке відбулось 20.08.2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 25.08.2011 року.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керч Державної податкової служби в АРК № 0000212201 від 19.04.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання в розмірі 63250 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 50600 гривень, за штрафними санкціями в розмірі 12650 гривень.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Малого приватного підприємства "Аттік-Буд" (ідентифікаційний код 31331647) судовий збір в розмірі 95,14 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.