ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
10 жовтня 2012 р. (13:27) Справа №2а-10236/12/0170/27
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Аблякимова Е.Е., при секретарі судового засідання Залюбовської Л.В., за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1,
від відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державного підприємства "Малоріченське"
до Інспекції з питань захисту прав споживачів АР Крим
про визнання протиправним та скасування рішення
Обставини справи: Державне підприємство "Малоріченське" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим № 219-р від 21.08.2012 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим № 219-р від 21.08.2012 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700,00 грн. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки, на думку позивача, виявлене в ході здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу розповсюдження та реалізація рекламної продукції (поліетиленового пакунку) із використанням знаку для товару та послуг, під якими випускається алкогольна продукція, не є рекламою алкогольних напоїв, знаків для товарів та послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої у розумінні ст. 22 Закону України "Про рекламу", а є лише інформацію про наявність підприємства та його місцезнаходження із зазначенням адреси, телефонів та факсу.
Ухвалами Окружного адміністративного суду від 19.09.12р. відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на обґрунтування, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов, наполягав, що оскаржуване рішення є законним, винесеним у відповідності до вимог чинного законодавства. Зазначив, що при виконанні повноважень контролю за розповсюдженням реклами у м. Алушта, фахівцем Інспекції з питань захисту прав споживачів в АРК було зафіксовано розповсюдження та реалізацію рекламної продукції (поліетиленового пакунку) із використанням знаку для товару та послуг, під яким випускається алкогольна продукція позивача, крім того на рекламі відсутнє попередження такого змісту "Надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров'я", що є порушенням ст. 22 Закону України "Про рекламу". При цьому посилання позивача на те, що зазначене зображення є розміщенням інформації про наявність підприємства і його місцезнаходження у місці, де він реалізується є хибним і необгрунтованим.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Малоріченське" зареєстровано 13.04.1992 року Виконавчим комітетом Алуштинської міської ради АР Крим, код ЄДРПОУ 00412719, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 655284 (а.с. 15). Державне підприємство "Малоріченське" ліцензію на право виготовлення виноробної продукції серії АВ № 577071, виданої Департаментом САТ ДПА України 22.06.2011 року терміном дії з 22.06.2011 року по 22.06.2016 року.
09.08.2012 року до Державного підприємства "Малоріченське" надійшов лист в.о. начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим Єгорова О.С. від 03.08.2012 року вих. № 02-01/1095, в якому йшлося про те, що ДП "Малоріченське" нібито порушило вимоги законодавства України про рекламу, а саме здійснило розповсюдження та реалізацію рекламної продукції (поліетиленового пакунку) із використанням знаку для товару та послуг, під яким випускається алкогольна продукція. Крім того, у вказаному листі містилася заборона розповсюдження реклами з порушенням законодавства, а також вимога надати пояснення щодо порушення законодавства про рекламу.
18.08.2012 року Державне підприємство "Малоріченське", яке у дійсності не є рекламодавцем, виробником або розповсюджувачем реклами виноробної продукції, на виконання вказаної вимоги відповідача, направило на його адресу лист із ґрунтовними поясненнями, а також копії усіх витребуваних відповідачем документів.
Позивач зазначає, що належним чином виконав усі вимоги відповідача, ніяким чином не порушував вимог ч. 2 ст. 26, або ч. 6 ст. 27 Закону України "Про рекламу", та ніяких інших, передбачених зазначеним законом, оскільки не є рекламодавцем, виробником або розповсюджувачем реклами виноробної продукції з використанням зображень, знаків для товарів та послуг, інших знаків права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої виходячи із наступного.
Згідно п. 37 ст. 1 Закону України «Про виноград та виноградне вино» від 16 червня 2005 року № 2662-IV - Державне підприємство "Малоріченське" є підприємством первинного виноробства, тобто підприємством, яке здійснює переробку винограду, виробництво виноматеріалів, сусла або соку консервованого, концентрату виноградного соку, займається витримкою виноматеріалів, а також утилізацією відходів виноробства.
Державне підприємство "Малоріченське" входить до складу Державного концерну "Національне виробничо-аграрне об'єднання "Масандра". Підприємство засноване на державній власності та підпорядковане Міністерству аграрної політики та продовольства України.
Підприємство здійснює свою діяльність, керуючись чинним законодавством України, Законом України "Про структуру, повноваження та особливості правового і економічного режиму майнового комплексу Національного виробничо-аграрного об'єднання "Масандра", Статутом Державного Концерну Національне виробничо-аграрне об'єднання "Масандра", положеннями Статуту ДП "Малоріченське".
100 % виноматеріалів, які виробляються Державним підприємством "Малоріченське", реалізується Державному Концерну "Національне виробничо-аграрне об'єднання "Масандра" на умовах попереднього замовлення, яке здійснюється до збору врожаю винограду та виготовлення продукції, на підставі укладених договорів.
Згідно діючого законодавства Державний Концерн "Масандра" має право інтелектуальної власності на виготовлення вина із вищевказаних виноматеріалів, виготовлених Державним підприємством "Малоріченське".
Таким чином, у дійсності ДП "Малоріченське" самостійно не виготовляє ніяких алкогольних напоїв, у тому числі вино, у зв'язку з чим у підприємства відсутня потреба у рекламі алкогольних напоїв (вина).
Вино, яке продається Державним підприємством "Малоріченське", виготовлено саме Державним Концерном "Національне виробничо-аграрне об'єднання "Масандра".
Державне підприємство "Малоріченське" не володіє ніякими знаками для товарів та послуг, та не реєструвало за собою таких прав, відповідно не розміщує на вищезгаданому пакунку ніяких своїх знаків для товарів та послуг, а також знаків для товарів та послуг будь-яких інших виробників вина.
У дійсності Державне підприємство "Малоріченське" шляхом реалізації поліетиленових пакунків здійснює інформування громадян, підприємств та організацій про наявність вказаного підприємства та його місцезнаходження, із зазначенням адреси, телефонів та факсу, та ніяк не рекламу алкогольних напоїв, у тому числі вина.
На вказаному пакунку відсутні зазначення або реклама будь-яких алкогольних напоїв, у тому числі виготовлених Державним Концерном "Національне виробничо-аграрне об'єднання "Масандра", або іншими виробниками.
Крім того, на вказаному пакунку відсутні зображення будь-яких знаків для товарів та послуг.
Письмовий текст та зображення на пакунку не є знаками для товарів та послуг.
У зв'язку з тим, що Державне підприємство "Малоріченське" не здійснює реклами алкогольних напоїв, відрахування на виготовлення та розповсюдження соціальної реклами щодо зловживання алкоголем також не здійснюються, що регулюється нормами Закону України "Про рекламу", відповідно не мав повноважень щодо заборони розповсюдження поліетиленових пакунків, які не є рекламою вина.
21.08.2012 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів в АР Крим відносно Державного підприємства "Малоріченське" було складено протокол № 24 про порушення законодавства про рекламу, а саме: розповсюдження та реалізація рекламної продукції (поліетиленового пакунку) із використанням знаку для товару та послуг, під якими випускається алкогольна продукція Державного підприємства "Малоріченське", крім того на рекламі відсутнє попередження такого змісту "Надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров'я", що є порушенням ч. 7 ст. 22 Закону України "Про рекламу".
За результатами розгляду справи Інспекцією з питань захисту прав споживачів в АР Крим було прийнято рішення № 219-р від 21.08.2012 року про накладення на Державне підприємство "Малоріченське" штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700,00 грн. (а.с. 17).
Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача, Державне підприємство "Малоріченське" звернулось до суду.
Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства "Малоріченське" підлягають задоволенню з наступних підстав.
Засади рекламної діяльності в Україні, а також правовідносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначаються та регулюються Законом України "Про рекламу" від 03.07.1996 року № 270/96-ВР в редакції Закону України від 11.07.2003 року № 1121-IV (далі Закон України № 270/96-ВР).
Частиною 2 ст. 22 Закону України № 270/96-ВР реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється, зокрема, засобами внутрішньої реклами та засобами зовнішньої реклами.
Поняття "реклама", "зовнішня реклама", "внутрішня реклама" та "засоби реклами" визначені ст.1 Закону України "Про рекламу".
Так, згідно абз. 11 вказаної статті Закону реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг (абз. 6).
Внутрішня реклама - реклама, що розміщується всередині будинків, споруд, у тому числі в кінотеатрах і театрах під час. до і після демонстрації кінофільмів та вистав, концертів, а також під час спортивних змагань, що проходять у закритих приміщеннях, крім місць торгівлі (у тому числі буфетів, кіосків, яток), де може розміщуватись інформація про товари, що безпосередньо в цих місцях продаються (абз. 2).
Відповідно до ч.7 ст. 22 Закону України № 270/96-ВР реклама, зокрема, алкогольних напоїв, а також знаків для товарів та послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються дані напої, повинна супроводжуватися текстом попередження такого змісту: "Надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров'я".
Згідно п.1 ст. 26 Закону України "Про рекламу", контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 27 Закону України № 270/96-ВР відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
Частиною 4 ст. 27 Закону України "Про рекламу" передбачено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим,областях, містах Києві та Севастополі за поданням органів державної влади, зазначених у ст. 26 цього закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 2 п. 4 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 693 (далі Порядок № 693) штрафи накладаються на рекламодавців, якщо реклама розповсюджується ними самостійно, і на розповсюджувачів реклами, винних у таких порушеннях порядку розповсюдження та розміщення реклами, зокрема, розповсюдження реклами алкогольних напоїв, тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими вони випускаються, шляхом використання засобів зовнішньої реклами, а також внутрішньої реклами (за винятком розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, в яких такий товар реалізується чи надається споживачеві).
Накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники (п. 8 Порядку № 693).
Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів (п.9).
Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день (п. 14).
Відповідно до ч. 7. ст. 8 Закону "Про рекламу" розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.
У цьому разі йдеться, згідно п. 2 листа Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації "Про застосування окремих положень Закону України "Про рекламу" від 01.10.2003 року, про інформацію про товар та/ або його виробника, яка об'єктивно необхідна споживачу для здійснення свідомого вибору товару, його належного використання, захисту своїх споживчих прав тощо (інформація про дійсні споживчі якості товару, про порядок його використання, утилізації, про належні дії споживача у тих чи інших випадках у зв'язку з придбанням та використанням товару, контактна інформація про виробника тощо). Така інформація не може містити закликів до придбання або не придбання того чи іншого товару, закликів скористатися послугами того чи іншого виробника тощо.
Відповідно до п. 6 ст. 27 Закону № 270/96-ВР, за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Обов'язок подання інформації покладається на рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами ч. 2 ст. 26 Закону № 270/96-ВР, відповідно до якої на вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, вказані суб'єкти зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Як було встановлено під час судового розгляду справи, відповідачем в ході здійснення контролю Державного підприємства "Малоріченське" за виконанням вимог законодавства про рекламу було зафіксовано в м. Алушта, с. Малоріченське, вул. Садова, 1А в магазині з кафетерієм, розповсюдження та реалізація рекламної продукції (поліетиленового пакунку) із використанням знаку для товару та послуг, під яким випускається алкогольна продукція, що підтверджується розрахунковим документом.
Як вбачається з листа відповідача за вих. № 02-01/1095 від 03.08.2012, на виявленій рекламній продукції відсутній спеціальний текст попередження про шкоду здоров'ю при надмірному споживанні алкоголю, який повинен займати не менш 15 відсотків площі (обсягу) всієї реклами, що є порушенням ч. 7 ст. 22 Закону України "Про рекламу".
Зміст реклами на поліетиленовому пакунку має наступний зміст: "ГП "Малореченское" НПАО "Массандра". С той поры, как зажглась над землею луна, ничего нет на свете прекрасней вина. Удивляюсь тому, что вино продается. Поражаюсь, что сходной бывает цена. Омар Хаиям. НПАО "Масандра", Государственное предприятие "Малореченское", Украина, АР Крым, 98520, м. Алушта, с. Малореченское, ул. Садовая, 1-А, тел/факс (06560)2-29-30".
Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що шляхом реалізації поліетиленових пакунків здійснює інформування громадян, підприємств та організацій про наявність виробника товару та його місцезнаходження, із зазначенням адреси, телефонів та факсу, та ніяк не рекламу алкогольних напоїв, у тому числі вина. При цьому будь-яких написів із закликами щодо придбання алкогольного напою на останньому не міститься. На вказаному пакунку відсутні зазначення або реклама будь-яких алкогольних напоїв, відсутні зображення будь-яких знаків для товарів та послуг, а письмовий текст та зображення на пакунку не є знаками для товарів та послуг.
Зазначене твердження представником відповідача у судовому засіданні належними доказами спростовано не було.
З урахуванням вищезазначеного, суд погоджується із твердженням позивача, що розповсюдження та реалізація вищезазначеного поліетиленового пакунку у місці де товар реалізується, з текстом та зображенням, які містяться на ньому, не є розповсюдженням реклами алкогольних напоїв, знаків для товарів та послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, у розумінні ст. 22 Закону № 270/96-ВР, а є лише інформацією про виробника товару (НПАО "Масандра", Государственное предприятие "Малореченское") і його місцезнаходження, відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону № 270/96-ВР.
Таким чином, порушення позивачем Закону № 270/96-ВР допущено не було, а тому Державне підприємство "Малоріченське" не є суб'єктом на якого покладається обов'язок подання певної інформації за вимогою органів державної влади, згідно ст. 26 Закону № 270/96-ВР. В свою чергу, витребування контролюючими органами від підприємства інформації щодо вартості розповсюдженої реклами не відповідає вимогам закону.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700,00 грн. був накладений відповідачем на Державне підприємство "Малоріченське" необґрунтовано, у зв'язку з чим рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим № 219-р від 21.08.2012 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідачем в судовому засіданні не було доведено правомірності та обґрунтованості прийняття рішення № 219-р від 21.08.2012 року про накладення на Державне підприємство "Малоріченське" штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700,00 грн., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
У судовому засіданні 10.10.2012 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову складено у повному обсязі 15.10.2012 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями ст.ст.158,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим № 219-р від 21.08.2012 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700,00 грн.
3. Стягнути на користь Державного підприємства "Малоріченське" судовий збір у розмірі 107,30 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Аблякимов Е.Е.
Суд | Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2012 |
Оприлюднено | 15.10.2012 |
Номер документу | 26410447 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Омельченко В'ячеслав Анатолійович
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Аблякимов Е.Е.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Аблякимов Е.Е.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні