Постанова

від 11.10.2012 по справі 2а/0470/7713/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2012 р. Справа № 2а/0470/7713/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Петранцові О.Ю.

за участю представника позивача Синякіної Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-С Україна»до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-С Україна»20 серпня 2009 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області з позовними вимогами про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 2 липня 2009 року №0000082340/2/17397, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 46570,91 грн. та штрафні санкції у сумі 23285,46 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2009 року відкрито провадження у справі №2а-10936/09/0470 та призначено справу до судового розгляду.

13 квітня 2011 року у справі №2а-10936/09/0470 Дніпропетровським окружним адміністративним судом винесено ухвалу, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-С Україна»залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2012 року ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2011 року у справі №2а-10936/09/0470 скасовано та направлено справу до того ж суду для продовжено розгляду справи.

В обґрунтування позову зазначено, що ТОВ «Інтер-С Україна»вважає невірними висновки Нікопольської ОДПІ, зроблені за наслідками проведеної на підприємстві невиїзної документальної перевірки, а податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ від 2 липня 2009 року №0000082340/2/17397 з податку на додану вартість на суму 69856,37 грн. незаконним та таким, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача до суду не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, заперечень на позовну заяву не направив. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що у період з 13.04.2009 року по 17.04.2009 року фахівцями Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області була проведена невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-С Україна»з питань правових відносин з платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю «ВПФ Метапродакшн»(код 35081942) за період з 01.03.2008 року по 31.05.2008 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Інтер-С Україна»підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037, у результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 46570,91 грн., у тому числі за березень 2008 року в сумі 1676,25 грн., квітень 2008 року в сумі 24350,26 грн., травень 2008 року в сумі 20544,40 грн.

За результатами перевірки складено акт від 27.04.2009 року №750/234.33661946, на підставі якого Нікопольською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 07.05.2009 року №0000082340/0/20314, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 46570,91 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 23285,46 грн. (всього 69856,37 грн.).

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням ТОВ «Інтер-С Україна»звернулось до Нікопольської ОДПІ із скаргою від 19.05.2009 року №4 про його оскарження.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 04.06.2009 року №24246/10/23-426 Нікопольською ОДПІ залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 07.05.2009 року №0000082340/0/20314, а скаргу ТОВ «Інтер-С Україна»без задоволення. Також, Нікопольською ОДПІ було винесене податкове повідомлення-рішення від 04.06.2009 року №0000082340/1/24246 з податку на додану вартість на суму 69856,37 грн.

ТОВ «Інтер-С Україна»звернулось до ДПА у Дніпропетровській області з повторною скаргою від 12.06.2009 року №5 на податкові повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ від 07.05.2009 року №0000082340/0/20314 та від 04.06.2009 року №0000082340/1/24246 з податку на додану вартість на суму 69856,37 грн.

Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 02.07.2009 року №17397/10/25-008 ДПА у Дніпропетровській області залишено без змін податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ від 07.05.2009 року №0000082340/0/20314 (від 04.06.2009 року №0000082340/1/24246) з податку на додану вартість на суму 69856,37 грн., а скаргу ТОВ «Інтер-С Україна»без задоволення.

На підставі Рішення ДПА у Дніпропетровській області про результати розгляду повторної скарги від 02.07.2009 року №17397/10/25-008 Нікопольською ОДПІ було винесене податкове повідомлення-рішення від 02.07.2009 року №0000082340/2/17397 з податку на додану вартість на суму 69856,37 грн.

ТОВ «Інтер-С Україна»звернулось до ДПА України з повторною скаргою від 15.07.2009 року №7 на податкові повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ від 07.05.2009 року №0000082340/0/20314, від 04.06.2009 року №0000082340/1/24246 з податку на додану вартість на суму 69856,37 грн.

Рішенням про результати розгляду скарги від 30.07.2009 року №7354/6/25-0115 ДПА України залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 07.05.2009 року №0000082340/0/20314 та рішення ДПА у Дніпропетровській області від 02.07.2009 року №17397/10/25-008, прийняте за розглядом повторної скарги, а скаргу ТОВ «Інтер-С Україна»без задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2008 року між ТОВ «Інтер-С Україна»і ТОВ «ВПФ Метапродакшн»було укладено договір купівлі-продажу №18, відповідно до якого Продавець (ТОВ «ВПФ Метапродакшн») зобов'язався передати у власність Покупця (ТОВ «Інтер-С Україна») передбачену цим договором продукцію, а останній - прийняти та оплатити її згідно умов договору.

Поставка продукції на загальну суму 233806,46 грн. (в т.ч. ПДВ 46570,91 грн.) була здійснена Продавцем на адресу Покупця у березні-травні 2008 року на підставі наступних первинних документів: накладної від 11.03.2008 року №11 та податкової накладної від 20.03.2008 року №11 на суму 10057,50 грн. (в т.ч. ПДВ 1676,25 грн.); накладної від 07.04.2008 року №18 та податкової накладної від 07.04.2008 року №18 на суму 50687,40 грн. (в т.ч. ПДВ 8447,90 грн.); накладної від 07.04.2008 року №19 та податкової накладної від 07.04.2008 року №19 на суму 59491,80 грн. (в т.ч. ПДВ 9915,30 грн.); накладної від 10.04.2008 року №22 та податкових накладних від 10.04.2008 року №22, від 10.04.2008 року №23 на суму 35922,36 грн. (в т.ч. ПДВ 5987,06 грн.); накладної від 05.05.2008 року №26 та податкових накладних від 05.05.2008 року №26, від 05.05.2008 року №27 на суму 48286,56 грн. (в т.ч. ПДВ 8047,76 грн.); накладної від 06.05.2008 року №28 та податкової накладної від 06.05.2008 року №28 на суму 13712,64 грн. (в т.ч. ПДВ 2285,44 грн.); накладної від 15.05.2008 року №32 та податкової накладної від 15.05.2008 року №32 на суму 61267,20 грн. (в т.ч. ПДВ 10211,20 грн.).

Позивач розрахувався за поставлену продукцію у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ВПФ Метапродакшн»наступним чином: згідно рахунку від 15.03.2008 року №15 - платіжним дорученням від 25.03.2008 року №25 на суму 10057,50 грн. (в т.ч. ПДВ 1676,25 грн.); згідно рахунку від 01.04.2008 року №18 - платіжним дорученням від 10.04.2008 року №30 на суму 50687,40 грн. (в т.ч. ПДВ 8447,90 грн.); згідно рахунку від 01.04.2008 року №19 - платіжним дорученням від 11.04.2008 року №31 на суму 59491,80 грн. (в т.ч. ПДВ 9915,30 грн.); згідно рахунку від 10.04.2008 року №22 - платіжним дорученням від 24.04.2008 року №39 на суму 35922,36 грн. (в т.ч. ПДВ 5987,06 грн.); згідно рахунку від 25.04.2008 року №25 - платіжним дорученням від 12.05.2008 року №48 на суму 48286,56 грн. (в т.ч. ПДВ 8047,76 грн.); згідно рахунку від 30.04.2008 року №28 - платіжним дорученням від 28.05.2008 року №52 на суму 13712,64 грн. (в т.ч. ПДВ 2285,44 грн.); згідно рахунку від 15.05.2008 року №33 - платіжним дорученням від 28.05.2008 року №53 на суму 61267,20 грн. (в т.ч. ПДВ 10211,20 грн.).

У бухгалтерському обліку позивача по рахунку №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»вказані операції були відображені наступним чином:

Дт 281 «Товари»Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»- 233806,46 грн. на суму отриманих товарів.

Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»Кт 311 «Поточний рахунок в національній валюті»- 233806,46 грн. на суму оплати.

На підставі отриманих від ТОВ «ВПФ Метапродакшн»податкових накладних ТОВ «Інтер-С Україна»віднесло суму податку на додану вартість у розмірі 46570,91 грн. до реєстру отриманих податкових накладних за березень-травень 2008 року та до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів.

Зі змісту акту перевірки від 27.04.2009 року №750/234.33661946 вбачається, що Нікопольська ОДПІ не визнала за позивачем право на податковий кредит за договором купівлі-продажу від 01.01.2008 року №18 з тих підстав, що постановою Святошинського районного суду м. Києва від 03.09.2008 року по справі №2а-184 установчі документи ТОВ «ВПФ Метапродакшн»(код 35081942) були визнані недійсними з моменту їх державної реєстрації (з 03.05.2007 року), а реєстрація ТОВ «ВПФ Метапродакшн»як платника податку на додану вартість скасована від дати внесення інформації до Реєстру платників ПДВ (з 21.05.2007 року).

При цьому, Нікопольська ОДПІ дійшла висновку, що податкові накладні, оформлені неналежною особою, яка не є платником ПДВ, не мають юридичної значимості, а тому ТОВ «Інтер-С Україна»не мало права включати до податкового кредиту витрати по сплаті податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «ВПФ Метапродакшн».

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із того, що пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 1 липня 1997 року №168/97-ВР (далі -Закон №168/97), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97, суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як встановлено пунктом 7.5 статті 7 Закону №168/97, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Постачальник - юридична або фізична особа, яка вводить в обіг продукцію чи безпосередньо бере в цьому участь (стаття 1 Закону України «Про підтвердження відповідності»від 17 травня 2001 року №2406-111).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97 ).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (підпункт 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97 ).

Згідно із підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документам.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону №168/97, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно вимог пункту 1.3 статті 1 Закону №168/97, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до положень Бюджетного кодексу України бюджетному відшкодуванню підлягають суми, які були сплачені до бюджету.

Згідно вимог пункту 2 статті 7 Бюджетного кодексу одним з принципів, на яких ґрунтується бюджетна система України є принцип збалансованості - повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період.

Відповідно до пункту 2 статті 50 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Виходячи з аналізу наведених норм законодавства, зменшувати податкове зобов'язання звітного періоду на суму податкового кредиту звітного періоду платник податку має право, але виключно у звітному періоді і податковий кредит повинен складатися із сум податків, сплачених нарахованих) платником податку саме у звітному періоді. Своєчасне включення податкових накладних до складу податкового кредиту, а також забезпечення ним контролю за своєчасним їх отриманням, є обов'язком платника податку. Позивач скористався своїми правами для реалізації покладених на нього як платника податку обов'язків.

Право платника податку на відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України виникає лише при фактичному надходженні цього податку до бюджету від платника податку - продавця, а не з самого факту здійснення відповідної операції та сплати покупцем податку в ціні товару.

Виходячи із економічної суті податку на додану вартість, між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та його відшкодуванням законодавчими актами встановлено прямий взаємозв'язок. При цьому, зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, включення відповідних сум до податкового кредиту та відшкодування ПДВ за рахунок коштів, що були сплачені.

Статтею 58 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Відповідно до частини 4 статті 87 Цивільного кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Згідно статті 89 Цивільного кодексу України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи або невідповідність її установчих документів закону є підставою для відмови у державній реєстрації юридичної особи. Відмова у державній реєстрації з інших мотивів (недоцільність тощо) не допускається.

До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Згідно інформації, викладеної у акті перевірки від 27.04.2009 року №750/234.33661946, ТОВ «ВПФ Метапродакшн»було зареєстроване як суб'єкт господарювання 03.05.2007 року, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. З огляду на норми цивільного законодавства України, якщо ТОВ «ВПФ Метапродакшн»не було відмовлено у державній реєстрації, відповідно, така реєстрація була проведена з дотриманням норм чинного законодавства, і дана юридична особа на законних підставах отримала цивільну право- і дієздатність.

Згідно частин 1, 2 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки в них не внесені відповідні зміни. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

ТОВ «ВПФ Метапродакшн»було взято на податковий облік в ДПІ у Святошинському районі м. Києва як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), відповідно до пунктів 9.2, 9.3 Закону України «Про податок на додану вартість»зареєструвалось у якості платника податку на додану вартість, отримало індивідуальний податковий номер 350819426574, свідоцтво платника ПДВ №100041925, про що внесено відповідну інформацію до Реєстру платників ПДВ, який ведеться ДПА України і дані з якого підлягають оприлюдненню в порядку, визначеному центральним податковим органом.

Згідно пункту 9.8 «б» статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»реєстрація платника ПДВ діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання). Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпункті «б»цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

Висновки Нікопольської ОДПІ базуються виключно на даних постанови Святошинського районного суду м. Києва від 03.09.2008 року по справі №2а-184, якою реєстрація ТОВ «ВПФ Метапродакшн»як платника ПДВ була скасована від дати внесення інформації до Реєстру платників ПДВ, тобто з 21.05.2007 року, і не містять посилання на Акт ДПІ у Святошинському районі м. Києва, який є підставою для анулювання реєстрації платника ПДВ.

Таким чином, Нікопольською ОДПІ не встановлено дату, коли саме ТОВ «ВПФ Метапродакшн»було виключено з реєстру платників ПДВ, тобто не доведено факт неправомірної видачі вказаним підприємством податкових накладних у березні-травні 2008 року.

Рішення про виключення з Реєстру платників податку на додану вартість і саме виключення з такого Реєстру, як юридичні факти, не мають зворотної сили, а тому не можуть поширюватися як на відносини, що виникли до їх прийняття, так і на податкові накладні, видані у цей період.

Таким чином, у період з 21.05.2007 року по 03.09.2008 року ТОВ «ВПФ Метапродакшн»було зареєстроване платником податку на додану вартість, мало індивідуальний податковий номер, свідоцтво платника ПДВ і було включене до Реєстру платників ПДВ, що давало йому правові підстави виписувати та надавати на адресу покупців товарів (робіт, послуг) податкові накладні.

У свою чергу ТОВ «Інтер-С Україна»діяло в межах чинного законодавства і на законних підставах скористалося правом віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту березня-травня 2008 року по взаємовідносинам з ТОВ «ВПФ Метапродакшн».

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного, виходячи з норм Бюджетного кодексу України, вимог Закону України "Про податок на додану вартість" від 1 липня 1997 року №168/97-ВР, враховуючи наявність фактів підтвердження сплати ПДВ по ланцюгах постачання та наявність первинних документів, податкових накладних, оформлених відповідно до норм чинного законодавства, а також з урахуванням змісту частини 2 статті 11 та пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, та доходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення податкового органу прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає визнанню нечинним, оскільки на момент укладення договору купівлі-продажу та здійснення розрахунків по такому договору ТОВ "ВПФ Метапродакшн" було платником податку на додану вартість та мало усі правовстановлюючі документи.

Керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та нечинним податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 2 липня 2009 року №0000082340/2/17397, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 46570,91 грн. та штрафні санкції у сумі 23285,46 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 30 липня 2012 року.

Суддя В.В. Кальник