Постанова

від 13.09.2012 по справі 2а-4093/12/0170/9

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 вересня 2012 р. (12:53) Справа №2а-4093/12/0170/9

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Гаманка Є.О., за участю секретаря Сироватського М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Представники сторін:

представник позивача - Алексєєв В.В., довіреність № 18/10-0 від 13.04.12р.; представник відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.12.11р. №0002140700 в тій частині, яка не була скасована ДПС в АР Крим, згідно рішення 5583/6/10-2115 від 29.03.2012р.

Позов мотивовано помилковістю висновків проведеної відповідачем перевірки, які покладено в основу спірного податкового повідомлення-рішення. Позивач зазначає, що ним сплачено податок своїм постачальникам у вартості придбаного товару. Сплачена сума надмірна над сумою податкових зобов'язань ПАТ ЕЗ «Фірма СЕЛМА», а тому право позивача на відшкодування ПДВ згідно декларації за жовтень 2011р. ґрунтується на приписах Закону.

04.05.12р. від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог у якій позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 26.04.12р. №0002721504.

Ухвалою суду від 22.05.2012р. замінено первинного відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим належним відповідачем - Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС.

У судове засідання, що відбулося 23.08.12р., представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, у якій просив суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ ВПП в м. Сімферополі від 20.12.2011р. № 0002140700 в частині зменшення розміру бюджетного відшкодування у сумі 8915,00 грн. та застосуванні штрафної санкції у розмірі 4457,00 грн. та податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі від 26.04.2012р. № 0002721504 про зменшення розміру бюджетного відшкодування у сумі 8915,00 грн. та застосуванні штрафної санкції у розмірі 4457,00 грн.

У судовому засіданні, що відбулося 13.09.12р., представник позивача наполягав на задоволенні адміністративного позову з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідач явку представника у судове засідання 13.09.12р. не забезпечив, письмових заперечень на позов суду не надав, про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень із боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при виконанні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що головним державним податковим ревізором-інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ СДПІ ВПП в м. Сімферополі Хеда В.О., відповідно до п.п.200.18 ст. 200 Податкового Кодексу України, проведено камеральну перевірку Публічного акціонерного товариства Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА" з питань нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у розмірі 294242грн. за жовтень 2011 р., заявленої до відшкодування по декларації з ПДВ, дата реєстрації в податковому органі 21.11.2011р. вх. №9011732992.

За наслідками перевірки складено акт від 09.12.2011 року №475/70-00/20732066 (далі Акт) (а.с.7-19).

Згідно із висновками вищенаведеного акту встановлено:

порушення пп. 14.1.18, пп. 14.1.155 п.14.1 ст.14, п.15.1 ст.15, п. 200.17 ст. 200, п.201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ, тобто завищено податковий кредит за вересень 2011року на загальну суму ПДВ 12747,00грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 12747,00грн. та й на відповідне завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за жовтень 2011р.;

порушення пп.14.1.18, пп. 14.1.155 п.14.1 ст.14, п.15.1 ст.15, п. 200.17 ст. 200, п.201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ, тобто завищено податковий кредит за жовтень 2011року на загальну суму ПДВ 21968,53грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 21968,53грн.

Таким чином за результатами камеральної перевірки позивачу зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку

за жовтень 2011р. у розмірі 12747,00грн., зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 21968,53грн.

Відповідачем у Акті було зазначено, що позивач неправомірно включив до заяви на відшкодування сум ПДВ згідно податкової декларації за жовтень 2011р. сформовані за рахунок податкового кредиту вересня 2011р. суми ПДВ по наступним контрагентам:

1. ТОВ «СВ АЛЬТЕРА» (ЄДРПОУ 25401254), стан платника 32 - «фактична адреса не встановлена, адреса масової реєстрації», сума ПДВ 7911,98 грн.;

2. ОСОБА_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_3), стан платника 10 - «запит на встановлення місцезнаходження», сума ПДВ 3610,99 грн.;

3. ПП «ХІМСТІМУЛ» (ЄДРПОУ 37251358), стан платника 9 - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням», сума ПДВ 1003,20 грн.;

4. ПП «М-БІЗНЕС» (ЄДРПОУ 30116603), стан платника 8 - «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням», сума ПДВ 220,83 грн.

Згідно зі статтею 14 ПК України: 14.1.157. податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Пунктом 54.3 ст.54 ПК встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: 54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; 54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується такий вид юридичної відповідальності як фінансова (п.111.1 ст.111 ПК). Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п.111.2 ст.111 ПК).

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

На підставі вищенаведеного Акту Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.12.2011р. № 0002140700 про зменшення позивачу розміру бюджетного відшкодування у сумі 12747,00 грн. та застосуванні штрафної санкції у розмірі 6373,00 грн. (а.с.6).

Позивач, відповідно до ст. 56 Податкового кодексу України, звернувся до Державної податкової адміністрації АР Крим зі скаргою про перегляд вищенаведеного податкового повідомлення-рішення (вих. № 3085 від 29.12.2011р.).

29 лютого 2012р. першим заступником голови Державної податкової служби в АР Крим Сидоркевич Т.Я. прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги № 464/10/25-023, яким скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ ВПП в м. Сімферополі від 20.12.2011р. № 0002140700, прийняте стосовно Публічного АТ «Фірма СЕЛМА», у частині 3831,80 грн. зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2011 року і застосовані штрафні санкції у сумі 1915,90 грн., а в іншій частині первинну скаргу не задоволене (а.с.23-28).

Не погоджуючись з вищенаведеним рішенням ДПС в АР Крим, Публічне АТ «Фірма СЕЛМА» направило Державній Податковій Службі України скаргу за №578 від 06.03.2012р. (а.с.29-31).

За результатами розгляду скарги ДПС України було прийняте рішення № 5583/6/10-2115 від 29.03.2011р. про результати розгляду скарги, згідно з яким залишено без змін податкове-повідомлення-рішення СДПІ ВПП в м. Сімферополі від 20 грудня 2011р. № 0002140700 з рахуванням рішення ДПС в АР Крим, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу залишено без задоволення (а.с.32-35).

На підставі акту перевірки №00475/0700/20732066 від 09.12.2011р., рішення ДПС АРК від 29.02.2012р. №464/10/10-0223/1502/7/10-0223 Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби 26.04.2012р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0002721504 про зменшення позивачу розміру бюджетного відшкодування у сумі 8915,00 грн. та застосуванні штрафної санкції у розмірі 4457,00 грн. (а.с.52).

Вирішуючи питання про законність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки судом встановлено наступне.

Згідно з поданою Публічним АТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» до СДПІ ВПП в м.Сімферополі податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2011року (вх.№9011732992 від 21.11.2011р.) та розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, складає 294242,00грн. Ця сума склалася за рахунок від'ємного значення, що виникло у вересні 2011р.

За результатами розгляду поданої позивачем первинної скарги, ДПС в АР Крим (рішення про результати розгляду первинної скарги № 464/10/25-023) встановлено, що висновки Акту по взаємовідносинам з контрагентами ОСОБА_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_3) та ПП «М-БІЗНЕС» (ЄДРПОУ 30116603), зроблені на підставі лише інформації про стан платника з посиланням на п. 198.6 ст. 198 ПКУ, але при проведенні перевірки не було проведено ряд дій по відпрацюванню ризикових контрагентів. Не проводилася перевірка транспортування та зберігання ТМЦ, не доведена безтоварність операцій, не відображено результати аналізу, які свідчать про використання схем приховування податків, а саме: формування податкового кредиту на підставі сфальсифікованих документів.

Таким чином залишились розбіжності по наступним постачальникам:

1. ТОВ «СВ АЛЬТЕРА» (ЄДРГЮУ 25401254), стан платника 32 - «фактична адреса не встановлена, адреса масової реєстрації», сума ПДВ 7911,98 грн.;

2. ПП «ХІМСТІМУЛ» (ЄДРПОУ 37251358), стан платника 9 - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням», сума ПДВ 1003,20 грн.

У Акті перевірки зазначено, що вищенаведені контрагенти не знаходяться за місцезнаходженням, вказаним в податкових накладних, виданих позивачу. Тобто в податкові накладні внесені недостовірні дані щодо обов'язкового реквізиту, передбаченого п. 201.1 ст. 201 ПКУ. А отже такі податкові накладні не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту позивачу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто позивач та його контрагенти мають право вільного вибору як контрагента по угоді, так і виду та якості товарів, що ними придбаваються, а також право вільного вибору наступного розпорядження придбаним товаром - продати його іншим особам, використовувати у власній виробничій діяльності и таке інше.

Відповідно до ст. 69 КАС України докази в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому докази повинні бути належними та обґрунтованими. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ст. 70 КАС України).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПКУ, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст. 200 ПКУ, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.п.200.3 ст. 200 ПКУ).

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п.п.200.4 ст. 200 ПКУ).

Абзацами 1-4 пункту 198.2 та абзацами 1-2 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Вимоги до оформлення податкової накладної перелічені у п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, за змістом якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІV, із змінами та доповненнями, зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи зі змісту пункту 2 статті 3 цього ж Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІV, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Як вбачається з матеріалів справи, Акт перевірки не містить жодного посилання відповідача на встановлення порушень позивачем вимог вищевказаних норм. Лише зазначення, без відповідних доказів, про відсутність контрагентів позивача за адресою місцезнаходження.

Судом з'ясовано, що між позивачем та ТОВ «СВ АЛЬТЕРА» укладено договір поставки №113-2010 від 17.12.2010р. (а.с.80-82).

У зв'язку з поставкою товару ТОВ «СВ АЛЬТЕРА» виписало покупцю ПАТ Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА" наступні податкові накладні: №СВ-015298 від 02.09.2011р. на 2876,52грн. (в т.ч. ПДВ 479,42грн.); №СВ-015700 від 09.09.2011р. на 5339,40грн. (в т.ч. ПДВ 889,90грн.); №СВ-016209 від 19.09.2011р. на 7191,96грн. (в т.ч. ПДВ 1198,66грн.); №СВ-016331 від 20.09.2011р. на 24027,14грн. (в т.ч. ПДВ 4004,52грн.); №СВ-016491 від 22.09.2011р. на 3391,20грн. (в т.ч. ПДВ 565,20грн.); №СВ-016492 від 22.09.2011р. на 179,10грн. (в т.ч. ПДВ 29,85грн.); №СВ-016556 від 23.09.2011р. на 2354,59грн. (в т.ч. ПДВ 392,43грн.); №СВ-015298 від 02.09.2011р. на 2876,52грн. (в т.ч. ПДВ 479,42грн.); №СВ-016557 від 23.09.2011р. на 2112,00грн. (в т.ч. ПДВ 352,00грн.) (а.с.121-122, 125-126,129-30,133-134,139-140,143-144,147-148,151-152).

Вищенаведені податкові накладні виписані платником ПДВ і містять всі необхідні реквізити згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПА України від 21.12.2010 року № 969.

Суд звертає увагу на те, що постачальник, ТОВ «СВ АЛЬТЕРА» у спірний період був зареєстрований як платник ПДВ і мав право виписки податкових накладних, в яких правомірно вносилися відомості про місцезнаходження юридичної особи, вказані в ЄДРПОУ.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження висновку про те, що до ЄДРПОУ було внесено відомості про відсутність ТОВ «СВ АЛЬТЕРА» за зареєстрованим місцезнаходженням під час виписки наведених накладних.

Придбання товару підтверджується платіжними дорученнями (а.с.123,127,131,135-137,141,145,149,153).

Товар позивачем отриманий у вересні 2011р., про що свідчить прибуткові накладні (а.с.120,124,128,132,138,142,146,150).

Судом з'ясовано, що між позивачем та ПП «ХІМСТІМУЛ» укладено договір №12 від 19.01.2011р. щодо купівлі-продажу товару у кількості та номенклатурі, що зазначена у рахунок-фактурі та накладних (а.с.87).

У зв'язку з продажем товару ПП «ХІМСТІМУЛ» виписало 23.09.2011р. покупцю ПАТ Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА" податкову накладну на 6019,20грн. (в т.ч. ПДВ 1003,20грн.)(а.с.156).

Наведена податкова накладна виписана платником ПДВ і містить всі необхідні реквізити згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПА України від 21.12.2010 року № 969.

ПП «ХІМСТІМУЛ» у спірний період було зареєстровано як платник ПДВ і мало право виписки податкових накладних, в яких правомірно вносилися відомості про місцезнаходження юридичної особи, вказані в ЄДРПОУ.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження висновку про те, що до ЄДРПОУ було внесено відомості про відсутність ПП «ХІМСТІМУЛ» за зареєстрованим місцезнаходженням під час виписки наведеної накладної.

Придбання товару підтверджується платіжними дорученнями №3414 від 19.09.2011р. на суму 3000,00грн. та №3443 від 20.09.2011р. на суму 3019,20грн., видатковою накладною №РН-0000014 від 19.09.2011р. та прибутковою накладною №ФС-03444 від 22.09.2011р. (а.с.154-158).

Таким чином, первинними документами бухгалтерського обліку підтверджено фактичне здійснення сторонами умов вищенаведених угод, включення суми ПДВ по цим договорам підтверджено відповідними необхідними документами.

Враховуючи вищевикладене, позивачем підтверджено дані податкового обліку достовірними первинними документами, які складені за наслідками фактичного здійснення господарської операції.

Позивач при проведені господарських операції зі своїми постачальниками ТОВ «СВ АЛЬТЕРА» та ПП «ХІМСТІМУЛ» оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем при проведенні перевірки. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.

З урахуванням запровадженого ч. 2 ст. 61 Конституції України принципу індивідуальної юридичної відповідальності та визначених Податковим Кодексом України правил обчислення податку причини можливого не включення контрагентом платника ПДВ складеної ним податкової накладної до загального обсягу податкових зобов'язань з ПДВ відповідної податкової накладної не мають для отримувача такої накладної юридичних наслідків.

Стосовно посилання податкового органу на відсутність за місцезнаходженням юридичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку, як на підставу неправомірності включення позивачем певних сум за угодами з такими контрагентами до складу податкового кредиту, суд зазначає, що нормами чинного законодавства не передбачений обов'язок суб'єкта господарювання перевірки реального розташування його контрагента за місцезнаходженням.

Таким чином, ПАT Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА" не повинне перевіряти фактичне знаходження його контрагентів за зареєстрованою адресою місцезнаходження, та незнаходження таких за їх зареєстрованим місцезнаходженням, не може бути обґрунтованою та правомірною підставою для складання висновку податкового органу про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за угодами з такими юридичними особами.

Позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Під час судового засідання, яке відбулось 13.09.2012р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18.09.2012р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст.,94,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим від 20.12.2011р. № 0002140700 в частині зменшення Публічному акціонерному товариству Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА" розміру бюджетного відшкодування у сумі 8915,00 грн. та застосуванні штрафної санкції у розмірі 4457,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 26.04.2012р. №0002721504 про зменшення Публічному акціонерному товариству Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА" розміру бюджетного відшкодування у сумі 8915,00 грн. та застосуванні штрафної санкції у розмірі 4457,00 грн.

4. Стягнути судовий збір в розмірі 133,72грн. із Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на користь Публічного акціонерного товариства Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА" .

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Гаманко Є.О.