Постанова

від 14.12.2011 по справі 2а/0470/3796/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а/0470/3796/11                                                                                                                                                                                                                                                                                                               ПОСТАНОВАІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                13 грудня 2011 р.  Справа № 2а/0470/3796/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді –Потолової Г.В. при секретарі –Кузнецові С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження  справу за адміністративним позовом Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателіт»про стягнення податкової заборгованості по земельному податку та по податку на прибуток, ВСТАНОВИВ: Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м.Дніпропетровська звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателіт»про стягнення податкової заборгованості по земельному податку у сумі 34616грн.49коп. та по податку на прибуток у сумі 52грн.99коп. Представник позивача до матеріалів справи надав клопотання про її розгляд без представника, в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує, просить суд задовольнити їх в повному обсязі. Представник відповідача у судове засідання не з‘явився, повістка про дату, час та місце його проведення повідомлений належно, що підтверджено поштовим повідомленням, заперечення проти позову не надав. Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. За таких обставин, з урахуванням приписів ст.128 КАС України судом на місці ухвалено щодо розгляду справи в порядку письмового провадження. Суд, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сателіт»зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 18.01.1993р. Згідно довідки про взяття на облік платника податків, позивач зареєстрований як платник податків та знаходиться на обліку Лівобережної МДПІ. Також, за даними Лівобережної МДПІ підприємство відповідача знаходиться на обліку як платник податку по орендній платі за землю.    Отже, відповідач належним чином зареєстрований, як  суб'єкт господарювання, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення підприємницької діяльності в Україні. Станом на час розгляду спору ТОВ «Сателіт» має борг зі сплати боргу по податку на землю у сумі 34616грн.49коп. та податку на прибуток підприємств у сумі 52грн.99коп. Матеріалами справи встановлено, що згідно укладеного з ТОВ «Сателіт»договором оренди земельної ділянки передбачено, що орендна плата вноситься орендарем щомісячно. Так, відповідачем до податкового органу подані податкові розрахунки земельного одатку в яких самостійно визначена суми податкових зобов'язань, а саме: від 28.01.2009р. №1272 на загальну суму 16831грн.52коп., з помісячною сплатою по 1402грн.63коп.; від 30.01.2010р. №3315 на загальну суму 17824грн.58коп., з помісячною сплатою по 1485грн.38коп. Проте, орендна плата відповідачем сплачувалася несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв‘язку з чим, у останнього виникла заборгованість зі сплати податку на землю за 2009 рік та 2010 рік у загальній сумі 34616грн.49коп. Крім того, відповідачем подана до податкового органу декларація з податку на прибуток за 3 квартали 2010 року, за змістом якої відповідач самостійно зазначив суму податку на прибуток, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 463грн.00коп. Враховуючи викладене, керівником податкового органу на виконання п.п.6.2.3 "а" ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»04.03.2009р. винесено першу податкову вимогу №1/380 про обов'язок сплатити податковий борг на суму 1363грн.02коп., яка вручена відповідачу 17.03.2009р.. 17.04.2009р. винесено другу податкову вимогу №2/560 про обов'язок сплатити податковий борг на загальну суму 2765грн.65коп., яку відповідач отримав 25.04.2009р., що підтверджено підписом у поштовому повідомленні. Доказів про оскарження зазначених податкових вимог в адміністративному, чи в судовому порядку відповідачем не надано. Таким чином, на момент звернення до суду загальна сума узгодженого податкового боргу відповідача  склала 34669грн.48коп., яку відповідач у встановлені терміни та в повному обсязі не сплатив. Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне. Відповідно до п.1 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року. Пунктом 2 Кодексу визнано такими, що втратили чинність з 1 січня 2011 року, зокрема Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Таким чином, при прийнятті рішення судом застосовуються норми законів, що діяли на момент виникнення правовідносин. Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.    Відповідно до ст.9 Закону України  «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. У відповідності до ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та  інших документів пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності; достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори, крім Національного банку України та його установ. Відповідно до п.п.4.1.1, 4.1.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв на час виникнення правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів). Відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Статтею 13 Закону України «Про плату за землю»передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки. Відповідно до ст.14 Закону України «Про систему оподаткування»до загальнодержавних податків та зборів відноситься також і плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності). Відповідно до п.п. 2.1.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»податкові органи є контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Згідно аб.1 пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації. У пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вказано, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. Згідно з п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення. Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.   На час розгляду справи загальна сума податкової заборгованості 34669грн.48коп., яка у добровільному порядку відповідачем не сплачена, відповідних доказів суду не надано, а тому підлягає примусовому стягненню. Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі. Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 158-163, 183-2, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателіт»про стягнення податкової заборгованості по земельному податку та по податку на прибуток –задовольнити повністю.           Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателіт»(49113, м.Дніпропетровськ, вул.Лісопаркова, б.20, ЄДРПОУ 19315491, р/р026058050600580, р/р26003111987001 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299) на користь держави (49026, м.Дніпропетровськ, пр.ім.газети «Правда»,95а, р/р 35213001001246, код платежу 13050100, банк-одержувач УДКУ у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26005213, МФО 805012) податкового боргу по земельному податку у розмірі 34616грн.49коп. (тридцять чотири тисячі шістсот шістнадцять грн.49коп.), по податку на прибуток підприємств у сумі 52грн.99коп. (п'ятдесят дві грн.99коп.).   Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження –з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі. Суддя                                                            (підпис)                           Г.В. Потолова