ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"02" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/50528/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Виробничо-торгівельна фірма Альянс»
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2011р.
у справі №2а-1258/11/2070
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (надалі -ДПІ у Київському районі м. Харкова)
про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення, -
встановив:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 24.09.2010р. №0000651800/0, від 17.11.2010р. №0000651800/1, від 30.12.2010р. №0000651800/2.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2011р., позов було задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 24.09.2010р. №0000651800/0, від 17.11.2010р. №0000651800/1, від 30.12.2010р. №0000651800/2.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2011р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову було відмовлено повністю.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі постанови Харківського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2011р.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Виробничо-торгівельна фірма Альянс»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «СК Техспецбуд»за вересень-жовтень 2009р., про що складено акт від 15.09.2010р. №5433/18-010/33119167
Висновками зазначеного акта перевірки, зокрема, встановлено порушення вимог п.п. 7.2.3, 7.2.6, 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за вересень - жовтень 2010р. на суму 950,50грн., в т.ч. по періодах: вересень 2009р. - 600,00грн., жовтень - 350,00грн.
За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.09.2010р. №0000651800/0, яким позивачеві визначено зобов'язання зі сплати ПДВ в розмірі 1425,00грн. у т.ч. 950,00грн. основного платежу та 475,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.
В порядку апеляційного узгодження вказаного зобов'язання відповідачем скарги платника податку залишені без задоволення та прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.11.2010р. №0000651800/1 та від 30.12.2010р. №0000651800/2, в яких сума зобов'язання залишена без змін.
Матеріали справи свідчать, що 01.09.2009р. між позивачем та ТОВ «СК Техспецбуд»(код ЄДРПОУ 34328794) було укладено договір №3/ТО-09 про надання послуг з технічного обслуговування устаткування.
На підтвердження надання та отримання обумовлених договором послуг позивачем надано акт приймання - передачі послуг №1 від 18.09.2009р. та акт приймання - передачі послуг №2 від 26.10.2009р. Крім того, позивачеві видано податкові накладні №0918.001 від 18.09.2009р. на суму 3600,00грн. та №1026.007 від 26.10.2009р. на суму 2100,00грн., які віднесено до складу податкового кредиту ТОВ «СК Техспецбуд»у відповідні періоди.
Під час перевірки позивача податковий орган дійшов висновку, що позивачем необґрунтовано завищено розмір податкового кредиту на загальну суму 950,00грн., оскільки на думку відповідача відомості, які містяться у первинних документах бухгалтерського обліку щодо зазначеного договору з надання послуг, не відповідають дійсності.
Так, під час судового розгляду справи судом встановлено, що договір №3/ТО-09 від 01.09.2009р. не містить переліку устаткування, яке має обслуговуватись на підставі цієї угоди про надання послуг. Тобто, сторонами не було обумовлено суттєвої умови договору - видів та об'єму робіт, які мали бути виконані. Вказані обставини свідчать про невідповідність змісту правочину вимогам ст.203 ЦК України.
Згідно приписів п.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а згідно приписів статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Оцінюючи зібрані у справі докази, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, що наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, оскільки фактичне здійснення господарської операції, якою обґрунтовується сума ПДВ у податковій накладній, не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду справи.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Приватного підприємства «Виробничо-торгівельна фірма Альянс» -залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 02.10.2012 |
Оприлюднено | 15.10.2012 |
Номер документу | 26412866 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Маринчак Н.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні