Рішення

від 04.12.2008 по справі 16/161-3247

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/161-3247

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" грудня 2008 р.Справа № 16/161-3247

Господарський суд Тернопільської області

у складі  судді Хоми С.О.             

Розглянув справу

За позовом: Державної екологічної інспекції у Тернопільській області вул.Шашкевича,3, м. Тернопіль

до відповідача: Галущинської  сільської ради с. Галущинці Підволочиського району Тернопільської області

за участю представників сторін:

Позивача: не з'явився.

Відповідача: Максимович Я.І. - керівник, довідка  з ЄДРПОУ № 31-500 від 29.10.08р., паспорт № 592433 виданий Підволочиським РВ УМВС України в Тернопільській області від 12.10.08р.

Суть справи: Ухвалою суду від 20.11.08р. розгляд справи відкладено на 04.12.08р.  до 09 год. 30 хв., керуючись п.п.2,3 ч. 1 ст. 77, ст. 86 ГПК України.

Державна екологічна інспекція у Тернопільській області вул. Шашкевича, 3, м.Тернопіль звернулась до господарського суду з позовом до Галущинської  сільської ради с. Галущинці Під волочиського району Тернопільської області про стягнення на користь  спеціального фонду  Галущинської  сільської ради Підволочиського району Тернопільської області 1834 грн. шкоди,  завданої державі внаслідок неналежного виконання обов'язків, що призвело до  засмічення земельної ділянки (найменування відповідача - Галущинська сільська рада, згідно довідки  № 31-500 від 29.10.08р. Головного управління статистики у Тернопільській області).

Як зазначив позивач в своїй позовній заяві № 1-1/2703 від 24.10.08р.,, підставою для звернення до суду з позовом є факт порушення природоохоронного законодавства відповідачем, який виражається у влаштуванні несанкціонованого сміттєзвалища  твердих побутових відходів на території Галущинської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області.

Представник позивача в судове  засідання 04.12.2008року не з'явився.

Представник відповідача в судове засідання 04.12.08р. з'явився, проти позову заперечив. Від  відповідача до матеріалів справи надійшло письмове оскарження № 198 від 03.12.08р., в якому він зазначає, що розгляд даної справи  не є компетенцією господарського  суду Тернопільської області.Також представником  відповідача в судовому засіданні 04.12.08р. до матеріалів справи поданий відзив  № 197 від 02.12.08р., в якому відповідач зазначає, що земельна ділянка  площею 0,30 га  згідно  державної статистичної звітності форми 6 ЗЕМ та планово  картографічного матеріалу  обліковується, як  землі запасу Галущинської сільської ради за межами населеного пункту, а також зазначає, що відповідно до  п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України розпорядником вищевказаної земельної ділянки є  районна державна адміністрація, а відтак просить суд  в задоволенні позовних вимог  відмовити.

Представнику відповідача, а також представнику позивача в розпочатому судовому засіданні роз'яснено їх права та обов'язки згідно ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України. Також роз'яснено наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представників позивача та відповідача в розпочатому судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

Державна екологічна інспекція у Тернопільській області, відповідно до Положення про Державну  екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі (затвердженого  Наказом Міністерства охорони навколишнього природного  середовища України №548 від 19.12.2006р.) є  спеціальним підрозділом мінприроди,  одним із завдань якого у відповідності до  абзацу ''б'' п.п. 1 п. 4 вищевказаного Положення є державний контроль за  додержанням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони  навколишнього природного середовища, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) і т.д. та має право  вживати  в установленому порядку  заходи досудового  врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих внаслідок порушення вимог законодавства про  охорону навколишнього природного середовища, що передбачено  п.п.9 п.5 вищевказаного Положення.

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві № 1-1/2703 від 24.10.08р., та як вбачається з матеріалів справи, на території Галущинської сільської ради виявлено несанкціоноване сміттєзвалище твердих побутових відходів, яке розташоване  на земельній ділянці розміром 40м х2м х1,5м ( площею 80кв.м)., що знаходиться в районі старого хімскладу на обочині під"їзної дороги на землях сільськогосподарського  призначення, та яке призвело до  засмічення землі, внаслідок чого державі завдано  шкоди в розмірі 1834 грн.

В підтвердження викладеного  позивач додає акт  перевірки дотримання природоохоронного законодавства № без номера від 11.06.07р. Галущинською сільською радою, розрахунок  розмірів відшкодування шкоди,  претензію № 2/395 від 14.06.07р., протокол про адміністративне правопорушення № 000439 від 11.06.07р., що складений на сільського голову Галущинської сільської ради, та постанову про накладення  адміністративного стягнення № 000439 від 11.06.07р. на сільського голову Галущинської сільської ради, та інші документи належним чином засвідчені  копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно ст.13 Конституції України передбачено, що  природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Згідно ст.66 Конституції України  передбачено, що кожний повинен не наносити шкоду природі.

Згідно  ст.40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" № 1264-ХІІ  від 25.06.1991р. передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

Згідно  ст. 15 Закону України ''Про охорону навколишнього природного середовища'' передбачено, що  місцеві ради несуть  відповідальність  за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції.

Згідно ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що  розміщення відходів  дозволяється лише  за наявності спеціального  дозволу на визначених місцевими радами  територіях  у межах установлених лімітів  з додержанням санітарних і екологічних норм  способом,  що забезпечує можливість   їх подальшого  використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього  природного середовища та здоров"я  людей.

Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", в якій, зокрема, визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно з п. б ч. 1 ст. 42 Закону України "Про відходи", особи винні у порушенні законодавства про відходи, несуть в тому числі цивільну відповідальність за порушення встановленого порядку провадження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища; самовільне розміщення відходів. Відповідно до п."и" ст. 21 Закону України "Про відходи", органи місцевого самоврядування, у межах своєї компетенції, забезпечують ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів.

Неналежне виконання покладених обов'язків  на відповідача, передбачених ст. 21 Закону України "Про відходи", зокрема щодо  ліквідації  несанкціонованого сміттєзвалища, призвело до  засмічення  земельної ділянки, чим завдано шкоди навколишньому  природному середовищу.

У відповідності до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, ст. 43 Закону України "Про відходи" підприємства, установи, організації та громадяни, зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, п. 3 ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України юридичні особи несуть відповідальність за порушення земельного законодавства, а саме за засмічення земель промисловими, побутовими та іншими відходами.

Влаштування несанкціонованого сміттєзвалища твердих  побутових  відходів на  території Галущинської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області, призвело до  засмічення землі, чим завдано шкоди  навколишньому природному  середовищу в розмірі 1834 грн.

Визначення  розміру заподіяної шкоди  проведений в порядку  передбаченому "Методикою визначення розміру  шкоди, зумовленої забрудненням  і засміченням земельних ресурсів  через порушення природоохоронного  законодавства",  затвердженої  наказом Міністерства  охорони навколишнього природного середовища від 27.10.97р. № 171 ((у редакції наказу Мінприроди 04.04.2007р. № 149), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.07р. за № 422/13689).  

З метою  досудового врегулювання спору  позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 2/395 від 14.06.07р. на суму 1834 грн.

Згідно довідки  з Управління Держкомзему у Підволочиському районі Тернопільської області № 196/18/19 від 24.11.08р. земельна ділянка, на якій  розміщене незаконне  сміттєзвалище, знаходиться  на території Галущинської сільської ради за межами населеного пункту (додано викопіровку  про місце  розташування земельної ділянки, на якій  розміщено незаконне сміттєзвалище).

 Щодо поданого відповідачем оскарження № 198 від 03.12.08р., то суд вважає за необхідне зазначити, що  Президія Вищого господарського  суду України у своїх рекомендаціях №01/8рш від 27.06.07р. "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам"  у п. 19 зазначає, що  за правилами  господарського судочинства мають розглядатися справи зі спорів про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, в тому числі за позовами спеціально уповноважених органів  управління в галузі охорони навколишнього природного середовища. На підставі статті 67 Закону України "про охорону навколишнього природного середовища" не підлягають розгляду господарським судам справи в галузі охорони навколишнього природного середовища, якщо хоча б одна  з сторін знаходиться за межами України.

В процесі судового розгляду  спору судом  не здобуто, а відповідачем не подано будь-яких відомостей, які б свідчили про перерахування суми завданої шкоди в добровільному порядку, а відтак у відповідності із ст.ст. 33,34 ГПК України слід вважати, що позивачем  доведено належними і допустимими  доказами його  вимоги про стягнення з відповідача 1834 грн. збитків, завданих державі в результаті забруднення та засмічення земельних ресурсів.

При таких обставинах, матеріалами справи доведено, що відповідачем порушено  норми природоохоронного законодавства, сума шкоди в добровільному порядку не відшкодована , а тому позов підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений та підтверджений матеріалами справи.

Заперечення відповідача, викладені ним у  відзиві № 197 від 02.12.08р. судом оцінені як такі, що не відповідають  фактичним обставинам та матеріалам справи, та суперечать ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"

Сума шкоди  підлягає стягненню  з відповідача на  користь  спеціального фонду  місцевого бюджету Галущинської  сільської ради відповідно до  п. 20 ч.1 ст. 52 Закону України “Про державний бюджет на 2008 рік”, згідно якої  грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності є джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2008 році.

Державне мито в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та  керуючись ст.ст. 43,49,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                              ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Галущинської сільської ради с. Галущинці Підволочиського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 04394355, на користь  спеціального фонду  Галущинської сільської ради  Підволочиського району Тернопільської області на р/р 33116331700413, код бюджету 34062100,  ідентифікаційний код 23588608, МФО 838012 в УДК у Тернопільській області, 1834 грн. шкоди, завданої  державі внаслідок  неналежного  виконання обов'язків, що призвело до  засмічення земельної ділянки.

Видати наказ.

3. Стягнути з Галущинської сільської ради с. Галущинці Підволочиського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 04394355:

-  102 грн. 00 коп. - державного мита в доход Державного бюджету України;

- 118 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 31214259700002 у ГУДКУ у Тернопільській області  МФО 838012 ЄДРПОУ 23588119 Одержувач: УДК у м. Тернополі.

Видати накази.

4.Рішення надіслати сторонам по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор –апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення  через місцевий господарський суд.

Рішення підписано: 09.12.2008 року

Суддя                                                                                          С.О. Хома