Ухвала

від 04.10.2012 по справі к-20067/10-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" жовтня 2012 р. м. Київ К-20067/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Мороза В.Ф.

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.07.2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2010 року у справі №2а-10133/08/4/0170 за позовом Гаражно-будівельного кооперативу «Авіаюг» до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим про визнання недійсною вимоги, -

ВСТАНОВИЛА:

Гаражно-будівельний кооператив «Авіаюг»звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим про визнання недійсною вимоги про сплату боргу №Ю-162 від 05.02.2008 року на загальну суму 1395,06 грн.

В ході судового розгляду позивачем було уточнено позовні вимоги, в яких ГБК «Авіаюг» просив також визнати протиправними дії відповідача з нарахування недоїмки у сумі 1212,75 грн. і 182,32 грн. фінансових санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно нараховані суми збору на пенсійне страхування за відсутності у позивача найманих працівників і фонду оплати праці, чим порушено законодавство у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.07.2009 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2010 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною і скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим №Ю-162 від 05.02.2008 року на загальну суму 1395,06 грн. В задоволенні решти частини позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати судові рішення, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що при прийнятті зазначених судових рішень було порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

ГБК «Авіаюг»є юридичною особою, ідентифікаційний код 25628461, зареєстрований Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 07.09.1998 року.

08.12.2008 року позивачем були отримані: акт перевірки від 27.11.2002 року, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, донарахуванням сум зборів за порушення законодавства про сплату збору від 27.11.2002 року та вимога від 05.02.2008 року № Ю-162 про сплату боргу: недоїмки у розмірі 1212,74 грн. та фінансової санкції у розмірі 182,32 грн.

Як встановлено судами, спірна вимога складається із заборгованості, яка існувала на 25.05.2001 року у розмірі 587,20 грн., з урахуванням суми заборгованості станом на 31.12.1999 року -у розмірі 103,74 грн.. яка була списана відповідно статті 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та сум збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 729,28 грн., нарахованого Управлінням за результатами перевірки і штрафних фінансових санкцій, застосованих відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що оскаржувана вимога винесена у відповідності до вимог законодавства, у зв'язку із наявністю заборгованості відповідача за збором на обов'язкове державне пенсійне страхування, донарахованого органом Пенсійного фонду України внаслідок проведення перевірки достовірності розрахунків позивача із Пенсійним фондом України і за штрафними (фінансовими) санкціями, застосованими відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до пп. «б», «в»п. 8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року N21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.12.2004 року за N 64/8663 (далі Інструкція №21-1) органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадках: якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

Згідно із пп. 8.3 вказаної Інструкції вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків на всю суму боргу.

Управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим 27.11.2002 року було проведено перевірку ГБК «Авіаюг»щодо достовірності розрахунків з Пенсійним фондом України.

За результатами перевірки відповідачем встановлено заниження суми зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 729,28 грн., про що складено акт від 27.11.2002 року.

27.11.2002 року на підставі вказаного акту перевірки Управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим прийнято рішення № 442 про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 у розмірі 182,32 грн.

Вказане рішення сформовано і направлено позивачу відповідно до ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01.01.2004 року, та отримано ним 18.12.2002 року відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення.

До набрання чинності цим Законом збір на обов'язкове державне пенсійне страхування підлягав сплаті на підставі Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», та відносився до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), встановлених ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування».

Порядок погашення заборгованості зі сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до набрання чинності Законом № 1058 був встановлений Законом № 2181.

Відповідно вказаного Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (оскарження повідомлення).

Підпунктом 10.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.10.2001 року № 16-6, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.11.2001 року за № 998/6189, діючої на час складення акту перевірки, встановлено, що узгоджена сума зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій та пені за їх наявності), не сплачена платником у строки, установлені законодавством для погашення зобов'язання, визнається сумою боргу (недоїмкою) платника.

Зобов'язання вважається узгодженим: а) самостійно визначене платником - з дня подання розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; б) нараховане контролюючим органом - у день отримання платником повідомлення (за винятком випадків апеляційного узгодження зобов'язання).

Згідно пп. 10.2 вказаної Інструкції встановлено, що якщо платник не сплачує узгоджену з органом Пенсійного фонду суму зобов'язання в установлені строки, то такий орган Пенсійного фонду складає подання про здійснення заходів з погашення боргу платника за формою та в порядку, установленому постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2001 року N 1387 «Про затвердження Порядку надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого податкового зобов'язання за рішенням суду (господарського суду) від інших контролюючих органів».

При цьому відповідно до пп. 10.3 Інструкції №16-6 подання надсилається податковому органу для виставлення ним першої податкової вимоги не пізніше п'ятого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми зобов'язання.

Відповідно до пп. 6.9 Інструкції №16-6 платник зобов'язаний сплатити нараховану Пенсійним фондом суму зобов'язання, зазначену в повідомленні, протягом десяти календарних днів від дня отримання такого повідомлення (крім випадків апеляційного узгодження зобов'язання).

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідачем не надано доказів узгодження суми податкового зобов'язання зі сплати суми збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, донарахованого за наслідками перевірки, проведеної органом Пенсійного фонду, у встановленому законом порядку, а також доказів здійснення заходів з погашення податкового боргу.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками судів щодо необґрунтованості посилань відповідача на втрату чинності Інструкцією № 16-6 на момент складання оскаржуваної вимоги, оскільки станом на час перевірки і прийняття відповідачем рішення від 27.11.2002 року № 422, Інструкція № 16-6 була діючою.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.07.2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: