Постанова

від 02.10.2012 по справі 2а/0270/4055/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0270/4055/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жернакова Михайла Володимировича,

за участю:

секретаря судового засідання: Терлецького Є. Б.,

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Лесика В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1

до: Вінницької об'єднаної Державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної Державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (надалі - Вінницька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 травня 2012 р. № 0000961721, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано штрафну санкцію; податкового повідомлення-рішення від 21 травня 2012 р. № 0000971721, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річної декларації, та застосовано штрафну санкцію.

Позовні вимоги мотивовано тим, що вказані рішення Вінницької ОДПІ прийняті в порушення чинного законодавства України, нормативне обґрунтування застосовано за відсутності юридичних фактів, на підставі помилкового застосування норм матеріального права до фактичних правовідносин. За зазначених обставин позивач вважає неправомірним встановлення порушення вимог податкового законодавства та застосування фінансових санкцій до платника податків.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві, додаткових пояснень, наданих суду в ході розгляду справи, та просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на обставини, викладені в поданих до суду письмових запереченнях (а. с. 156-159).

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд установив наступне.

З 17.04.2012 р. по 28.04.2012 р. на підставі направлення № 397/17 від 17.04.2012 р. та наказу № 325/14 від 06.04.2012 р., виданого Вінницькою ОДПІ, згідно з планом-графіком проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на 2 квартал 2012 р. головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Вінницької ОДПІ Притулою С. О. проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. Результати перевірки викладені в акті від 03.05.2011 р. № 685/1721/НОМЕР_2 (а. с. 15-31). Як убачається з висновків вищевказаного акту, перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) (завищено суму податкового кредиту на 24265,36 грн., в т.ч. за жовтень 2011 р. в сумі 3409,01 грн., за листопад 2011 р. в сумі 200856,36 грн.); п.200.1 ст.200 ПК України (заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на суму 24265, 36 грн., в т.ч. за жовтень 2011 в сумі 3409,01 грн., за листопад 2011 р. в сумі 20856,36 грн.); п. 177.2 ст. 177 ПК України (занижено оподаткований дохід за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. на суму 26233,88 грн., податку на доходи фізичних осіб в сумі 3935,21 грн.).

Не погодившись із висновками акту документальної перевірки в частині встановлених порушень податкового законодавства, позивач надав до Вінницької ОДПІ письмові заперечення від 10.05.2012 р. (а. с. 42-47). В запереченнях зазначив, що всупереч чинному законодавству України, в тому числі визначених прав і обов'язків посадових осіб державної податкової служби, висновки акту документальної перевірки ґрунтуються на припущеннях та загальних визначеннях, що не може бути підставою для встановлення порушення податкового законодавства та притягнення особи до юридичної відповідальності.

За результатами розгляду заперечень листом 17 травня 2012 р. № 13138/17 Вінницька ОДПІ повідомила ФОП ОСОБА_1, що результати виїзної планової документальної перевірки відповідно до акту планової документальної перевірки від 03.05.2011 р. № 685/1721/НОМЕР_2 залишаються без змін (а. с. 48-52).

21 травня 2012 р. на підставі акту документальної перевірки від 03.05.2011 р. за № 685/1721/275910677 Вінницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000961721, яким встановлено порушення піп. 198.1 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, на 30331,00 грн., в тому числі за основним платежем - 24265,00 грн., штрафна санкція - 6066,00 грн. (а. с. 53) та податкове повідомлення-рішення № 0000971721, яким встановлено порушення п. 177.2 ст. 177 ПК України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річної декларації, на 4919,01 грн., в тому числі за основним платежем - 3935,21 грн., штрафна санкція - 983,80 грн. (а. с. 54).

30 травня 2012 р. позивач звернувся до Державної податкової служби у Вінницькій області (надалі - ДПС у Вінницькій області) з первинною скаргою про перегляд вищезазначених податкових повідомлень-рішень, прийнятих Вінницькою ОДПІ (а. с. 55-65). Рішенням від 09.07.2012 р. за № 10856/К/10-010 ДПС у Вінницькій області скаргу ФОП ОСОБА_1 залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін (66-71).

18 липня 2012 р. позивач звернувся до ДПС України з повторною скаргою на податкові повідомленння-рішення від 21 травня 2012 р. № 0000961721 та № 000097721 та на рішення ДПС у Вінницькій області, прийняте за розглядом первинної скарги (а. с. 73-85). Рішенням ДПС України від 10.08.2012 р. за № 220/0/141-12/К/10-2315 прийняті податкові повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ від 21.05.2012 р. № 0000961721 та № 0000971721 та рішення ДПС у Вінницькій області від 09.07.2012 р. № 10856/К/10-010, прийняте за розглядом первинної скарги, залишено без змін, а скаргу - без задоволення (86-91).

Із зазначеними рішеннями ДПС у Вінницькій області, ДПС України та податковими повідомленнями-рішеннями, прийнятими Вінницькою ОДПІ від 21.05.2012 р. № 0000961721 та № 0000971721, позивач не погоджується, вважає податкові повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ від 21.05.2012 р. № 0000961721 та № 0000971721 протиправними і такими, що підлягають скасуванню, в зв'язку з чим заявлено даний позов.

Надаючи правову оцінку рішенням відповідача, суд виходить із приписів частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як убачається з висновків акту документальної перевірки від 03.05.2012 р. № 685/1721/НОМЕР_2, дані висновки виходять лише з однієї обставини - визнання контрагенту TOB «Зодчій ЛТД» як фіктивного підприємства на підставі інформації внутрішніх службових документів, і як наслідок визнання укладених договорів із зазначеним контрагентом нікчемними з наступним виключенням зі складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від TOB «Зодчій ЛТД», та виключенням зі складу витрат понесених витрат на закупівлю товару, а також застосуванням штрафних санкцій.

Висновок про те, що TOB «Зодчій ЛТД» є фіктивним підприємством зроблено лише та на підставі та з посиланням на акт ДПІ у Калінінському районі м. Донецька від 22.03.2012 р. № 892/15-312/37119637 про результати камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість TOB «Зодчій». В даному акті зазначено, що TOB «Зодчій ЛТД» є фіктивним підприємством та договори на придбання товарів (робіт, послуг), що укладені з TOB «ІТФ ЛОГІСТИК», код ЄДРПОУ 32664773, за жовтень-грудень 2011р.; TOB «ЄВРОМЕТА», код ЄДРПОУ 36464155, за вересень-листопад 2011р.; TOB «РЕМОУТ МОБАЙЛ ТЕКНОЛОДЖИ ЛТД», код ЄДРПОУ 36655605, за вересень-грудень 2011 р.; ПП «ВІЛЛАР», код ЄДРПОУ 36688955, за вересень-грудень 2011р.; TOB «НИВа-АГРО 3000», код ЄДРПОУ 35087284, за жовтень 2011 р.; TOB «ПІКСЕЛЬ», код ЄДРПОУ 37535059, за жовтень 2011 р.; ПП «ШИФТ», код ЄДРПОУ 36555514, за жовтень 2011 р. є нікчемними та не мають реального товарного характеру.

Також зазначено, що податкові декларації з ПДВ за жовтень і листопад 2011 р. TOB «Зодчій ЛТД» не були визнані як податкова звітність, а тому актом перевірки зроблено висновок, що при здійснені аналізу співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за період, що перевірявся, встановлено розбіжності між відображеними показниками контрагентів та СПД - фізичною особою ОСОБА_1 по податковому кредиту за жовтень-листопад 2011 в сумі 24265 грн. по контрагенту TOB «Зодчій ЛТД».

За зазначених обставин актом перевірки від 03 травня 2011 р. № 685/1721/НОМЕР_3 зроблено висновок, що СПД - фізична особа ОСОБА_1 не довів реальність операцій і реальність часу здійснення операцій придбання товару (канцелярських виробів) у TOB «Зодчій ЛТД», тому у підприємця відсутні первинні документи, які б підтверджували фактичне отримання та використання у господарській діяльності зазначеного товару (не доведена реальність операції, не підтверджується реальність часу здійснення операцій, безтоварна операція).

Визнання контрагента TOB «Зодчій ЛТД» як фіктивного підприємства на підставі акту ДПІ у Калінінському районі м. Донецька і від 22.03.2012 р. № 892/15-312/37119637 про результати камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ є лише припущенням органів державної податкової служби, що ґрунтується на інформації, викладеної у внутрішніх службових документах, і не доведене в передбаченому законом порядку.

Відповідно до ст. 205 Кримінального кодексу України фіктивне підприємництво - створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 20 ПК України органам державної податкової служби України не надано право визнавання особи такою, що скоїла злочин. Більш того, такі дії є прямим порушення прав та охоронюваних Конституцією України інтересів особи. За відсутності вироку суду та порушення кримінальної справи за ознаками фіктивності, відсутні будь-які правові підстави стверджувати про фіктивність TOB «Зодчій ЛТД».

Статтею 55-1 Господарського кодексу України визначено ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними.

Згідно п.п 20.1.12 п. 20.1 ст. 20 ПКУ органам податкової служби надано право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Органом податкової служби не наведено фактів звернення до суду з вимогами про припинення TOB «Зодчій ЛТД» за ознаками фіктивності.

Таким чином, лише на підставі даних камеральної перевірки декларації з ПДВ та за відсутності вироку суду та/або підтвердження наявності рішення суду про припинення юридичної особи в державного податкового інспектора відсутні будь-які правові підстави стверджувати, що TOB «Зодчій ЛТД» є фіктивним підприємством. Також відсутні будь-які правові підстави встановлювати порушення законодавства та застосовувати юридичну відповідальність до іншого суб'єкта господарювання.

У відповіді на заперечення до акту документальної перевірки від 17 травня 2012 р. № 13138/17 зазначено: «відсутність поставок від TOB «Зодчій ЛТД» на адресу СПД ОСОБА_1 за перевіряємий період свідчить про укладання угод без мети настання правових наслідків. Отже, підприємцем ОСОБА_1 перераховувались кошти на підприємство TOB «Зодчій ЛТД», код за ЄДРПОУ 37119637, яке має ознаки фіктивності - без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємця призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Таким чином, зазначені в акті перевірки правочини відповідно до п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1, п. 5 ст. 203, ст. 228 ЦК України є нікчемними в силу ст. 216 ЦК України».

Однак, із зазначеними твердженнями не можна погодитись, оскільки висновки податкового органу ґрунтуються не лише на відсутніх юридичних фактах, але й на помилковому (довільному) розумінні та тлумаченні норм права щодо недійсності, фіктивності та нікчемності правочину.

Відповідно до частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

Статтею 204 ЦК України передбачена презумпція правомірності правочину, під якою розуміється те, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Презумпція правомірності правочину є важливою гарантією реалізації цивільних прав учасниками цивільних відносин. При цьому не вимагається прямої вказівки на правомірність тих чи інших дій в акті цивільного законодавства: достатньо, що закон не визначає ці дії як заборонені.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

За умовами договорів купівлі-продажу № 206 від 20.10.2011 р. (а. с. 95-96), № 147 від 14 листопада 2011 р. (а. с. 106-107), № 252 від 25 листопада 2011 р. (а. с. 121-122) продавець - TOB «Зодчій ЛТД» - зобов'язується передати у власність покупцеві - СПД ОСОБА_1, - а покупець зобов'язується прийняти та оплатити в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, канцелярські товари (надалі іменується «Товар») згідно рахунку-фактури.

Зазначені правочини не спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина чи на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Таким чином, відсутні будь-які правові підстави застосовувати ст. 228 ЦК України до вказаних правочинів.

Відповідач не зазначив у акті перевірки та не надав суду доказів, які б з огляду на наведені вище положення ЦК України та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України свідчили про нікчемність правочинів, укладених позивачем з контрагентом. Також укладені правочини не визнавались недійсними у судовому порядку.

Взаємовідносини позивача з ТОВ «Зодчій ЛТД» підтверджені, крім договорів, видатковими накладними (а. с. 97-98; 108-111; 123-125) та податковими накладними (а. с. 99-104; 112-119; 126-132). Факт оплати вартості придбаної у зазначеного контрагента продукції підтверджено банківськими виписками з рахунку позивача (а. с. 105, 120, 133).

Таким чином, судом установлено, що в межах спірних відносин товар позивачем отриманий та оплачений, за фактом отримання податкових накладних сформований податковий кредит та валові витрати за фактом отримання товару, що підтверджується матеріалами справи. З огляду на зазначене, підстави для визначення грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб у податкового органу відсутні. Безпідставність збільшення грошових зобов'язань доводить безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних рішень, відтак позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Окрім того, з урахуванням положень частини 1 статті 94 КАС України, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 352,50 грн., сплачений за подання адміністративного позову до суду згідно з платіжним дорученням № 1353 від 21 серпня 2012 року.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21 травня 2012 р. № 0000961721 та податкове повідомлення-рішення від 21 травня 2012 р. № 0000971721, прийняті Вінницькою об'єднаною Державною податковою інспекцією Вінницької області Державної податкової служби.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України сплачений судовий збір у сумі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 50 коп. шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби з рахунків Вінницької об'єднаної Державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жернаков Михайло Володимирович