Постанова

від 08.10.2012 по справі 2а/0570/11539/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/11539/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10-15 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Волгіної Н.П.,

при секретарі Прокопенко Н.М.

за участю:

представника позивача - Бороденка О.О.

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України у Тельманівському районі Донецької області

до Колективного сільськогосподарського підприємства «Україна»

про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 2, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 2 у розмірі 17432,56 грн, обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

З 1 січня 2004 року відповідно до вимог п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ від 09.07.2003 року та «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальникам та застрахованим особам внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року передбачено порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Управлінням Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області було виставлено до Колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» за період з липня 2009 року по жовтень 2009 року на загальну суму 17432,56 грн. на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 по працівникам підприємства.

Підприємство боржник повинно було відшкодувати Управлінню Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області до 25-го числа пенсій, призначених на пільгових умовах, по працівникам підприємства, яким призначено пенсію.

Отже, станом на 01.08.2012 року підприємством КСП «Україна» згідно виставлених розрахунків на загальну суму 17432,56 грн, що підлягає відшкодуванню Управлінню Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області витрати по сплаченим пенсіям та їх доставку на загальну суму 17432,56 грн (згідно розрахунку ціни позову), сума визначається, як сума 100 % ОСОБА_2, 67,75 % ОСОБА_3, 57,25 % ОСОБА_4, 55,58 % - ОСОБА_5, 83,03 % - ОСОБА_6, 100 % ОСОБА_7, 88,72 % ОСОБА_8, 71,74 % ОСОБА_9, 82,13 % ОСОБА_10, 67,78 % ОСОБА_11 витрати управління на виплату та доставку пенсій по працівникам підприємства, понесених за період з липня 2009 року по жовтень 2009 року з урахуванням стажу роботи на підприємстві кожного працівника.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи Колективне сільськогосподарське підприємство «Україна» повідомлялось належним чином. Причини неявки представника суду не повідомлені.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно довідки Відділу статистики від 01.10.2012 року № 000294 Колективне сільськогосподарське підприємство «Україна» (ідентифікаційний код 00696838) є юридичною особою, зареєстровано Тельманівською районною державною реєстрацією Донецької області 02.03.200 року, значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України як юридична особа.

Відповідач знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області як платник внесків до Пенсійного фонду України, дата реєстрації 07.02.1994 року реєстраційний № 04-0150.

Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області за період з липня 2009 року по жовтень 2009 року здійснило витрати на виплату і доставку працівникам Колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» пенсії, призначеної на пільгових умовах на підставі пункту «б»-»з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто за списком № 2 на суму 17432,56 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були складені розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по працівниках відповідача за період з 01.07.2009 року по 01.10.2009 року, які надіслані відповідачу.

Згідно п. 6.8. Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач у порушення зазначених вимог законодавства фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, позивачу у встановлені строки не вносив, в результаті чого має заборгованість у загальному розмірі 17432,56 грн.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Ст. 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», п. 7 ч. 1 ст. 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Таким чином, позивач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників страхових внесків.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, працівникам відповідача правомірно призначені та виплачені пенсії відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

П. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було врегульовано Законом України від 26.06.1997 року «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно пунктів 1 та 2.

Згідно абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених п.п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлена ставка збору у розмірі 100 % від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим п. 1 ст. 2 цього Закону.

Оскільки судом встановлено, що спір стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б - з» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд вважає, що на відповідача у справі покладений обов'язок щодо покриття витрат на виплату та доставку пенсій таким особам.

Такої ж думки дотримується Верховний Суд України в постанові від 31.01.2011 року у справі за позовною заявою ВП «Рембудмонтаж» до УПФУ в м. Рубіжному Луганської області.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» розроблена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663.

Згідно п. 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено п. 6.8 Інструкції.

Відповідно до п. 6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Як було з'ясовано судом, позивач у встановленому Законом порядку, обґрунтовано та в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством, звернувся до адміністративного суду з позовною заявою про стягнення несплачених сум, тому позов підлягає задоволенню.

Відповідач в порушення зазначених вимог законодавства фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, позивачу у встановлені строки не вносив, в результаті чого, відповідно до поданого суду розрахунку, має заборгованість за період з 01.07.2009 року по 01.10.2009 року у розмірі 17432,56 грн.

З огляду на вимоги законодавства, оскільки на час розгляду справи фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в установленому законом порядку не відшкодовані, тому вони підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 2, ст. 7-11, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 -154, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області до Колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 2 у розмірі 17432,56 грн - задовольнити.

Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» (Код ЄДРПОУ 00696838) на користь Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.07.2009 року по 31.09.2009 року на загальну суму 17432 (сімнадцять тисяч чотириста тридцять дві) грн 56 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошена в судовому засіданні 08 жовтня 2012 року в присутності представника позивача.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складений 15 жовтня 2012 року.

Суддя Волгіна Н.П.