Постанова

від 01.10.2012 по справі 2а/1270/6563/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.1.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/6563/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Коршикова С.К.,

при секретарі: Мамедовій Р.Я.

за участі сторін:

представника позивача : Шевченко О.І.

представника відповідача: Верхолончука І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство» до Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування висновків, викладених у акті № 144/23/32023338 від 06.07.2012, -

ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов зазначений адміністративний позов.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, зазначив, що у період з 21.06.2012 по 27.06.2012 відповідачем було здійснено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої 06.07.2012 було складено акт № 144/23/32023338.

Згідно висновку зазначеного акту, перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.2010 по 31.10.2010 було встановлено завищення податкових зобов'язань на суму 104400,00 грн.

Зазначений висновок було зроблено з огляду на структуру податкового кредиту позивача у взаємовідносинах з його контрагентом ПП «Пан Буд».

Позивач вважає, що висновок відповідача прийнято з порушенням діючого податкового законодавства, а тому він є незаконним і повинен бути скасований, позивач просив суд задовольнити його позовні вимоги у повному обсягу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги позивача у повному обсягу, крім пояснень, викладеним у позовній заяві, пояснив суду, що у позивача відсутні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинам із ПП «Пан Буд», так як зазначені документи, у кількості 172 (сто сімдесят два) були вилучені 06.06.2011 відповідно до протоколу виїмки правоохоронними органами.

Під час проведення відповідачем перевірки, останньому було повідомлено про цей факт, однак відповідач не прийняв це до уваги, і тому, відповідно, як виходить із акту перевірки, не затребував у правоохоронних органів належним чином засвідчені копії вилучених документів, не вивчав їх, а тому не міг дійти будь-якого висновку за результатами перевірки.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог позивача повністю заперечував, просив суд відмовити позивачеві у задоволенні його позову, та обґрунтовуючи свої заперечення, надав суду наступні пояснення.

У акті ДПІ у Приморському районі м. Одеса за № 21/22/37081614 від 06.04.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Пан Буд» зазначено, що керівник підприємства надав пояснення щодо непричетності до реєстрації та здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, він за матеріальну винагороду перереєстрував на себе ПП «Пан Буд».

Звітність підприємства та документи фінансово-господарської діяльності він не підписував, банківські установи не відвідував, діяльністю оформлення на себе підприємства не займавсь.

Згідно баз даних з ЄДР відповідальними за фінансово-господарську діяльність у період, що перевірявсь були директор Манукян В.Р., директор та головний бухгалтер ОСОБА_4, проте згідно наданих до перевірки документів, а саме договору купівлі-продажу № 01/01/ПМ/39 від 01.10.2010 директором ПП «Пан Буд» значиться Аксьонов С.В.

Відповідно до висновку УПМ ДПС у АР Крим № 425/07-31 від 02.04.2012, ПП «Пан Буд» за податковою адресою не знаходиться.

Враховуючи даний факт, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (платник не знаходиться за місцезнаходженням), тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами покупцями та постачальниками, вказані факти свідчать про укладення договорів без мети настання реальних наслідків, а отже такі договори є нікчемними.

Перевіркою було встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків.

У зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним у силу закону, бо такий правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до наведеного, правочини між позивачем та ПП «Пан Буд» здійснені без мети настання реальних наслідків, а тому є нікчемними.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.

Згідно статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно статті 79 ПК України (особливості проведення документальної невиїзної перевірки) документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79. ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва серії А00 № 787970 позивача 18.02.2003 Попаснянською районною державною адміністрацією Луганської області за № 13721070033000189 було зареєстровано у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 32023338.

Судом встановлено, що 21.06.2012 відповідачем було видано наказ № 106 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01.10.2010 по 31.10.2010 по взаємовідносинам з ПП «Пан Буд».

Далі, судом встановлено, що 21.06.2012 відповідачем за № 56/22/32023338 позивачеві було направлено повідомлення про дату та місце проведення зазначеної перевірки, яку позивач, згідно до розписки, отримав 21.06.2012 разом із копією наказу.

Крім того, судом встановлено, що у період з 21.06.2012 по 27.06.2012 відповідачем було здійснено зазначену перевірку позивача, за результатами якої 06.07.2012 за № 144/23/32023338 було складено акт.

Із змісту акта перевірки вбачається, що відповідачем було зроблено висновок, згідно до пункту 1 якого перевіркою позивача було встановлено порушення останнім п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого за перевіряємий період позивачем завищено податкові зобов'язання у сумі 104400,00 грн.

Згідно пункту 2 висновків акту, встановлено порушення п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.4, п.п. 7.2.6 п. 7.2 , п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого позивачем було завищено податковий кредит у сумі 104400,00 грн.

Згідно п. 1, п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216 ЦК України встановлено нікчемні правочини по операціях з придбання товарів (робіт, послуг).

Господарські операції щодо придбання та реалізації позивачем товарів (робіт, послуг) не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

У зв'язку з тим, що угоди є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно до положень та вимог ст. 83 ПК України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Із системного аналізу зазначеної норми вбачається, що головною підставою для висновку є документи, визначені податковим законодавством, і тому, на думку суду без їх дослідження не може бути зроблено будь-якого висновку за результатами перевірки платника податків.

Згідно до положень п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законом.

Відповідно до вимог п. 85.2 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсягу всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним.

Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до положень п. 44.6 ст. 44 ПК України, у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складання такої звітності.

Із системного аналізу наведеної норми виходить, що податковим законодавством передбачено лише одну обставину, за наявності якої платник податків має право не надавати первинні документи бухгалтерського та податкового органу - у разі їх виїмки або іншого вилучення правоохоронними органами.

Згідно до положень п. 78.7 ст. 78 ПК України, перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу виїмки, складеного 06.06.2011 оперуповноваженим ОООМСНД ГОНМ ГНИ у м. Северодонецьку майором податкової міліції Харебиним М.В. було проведено виїмку у ТОВ «Житлово - експлуатаційне підприємство» оригіналів первинних фінансово-господарських і бухгалтерських документів позивача по взаємовідносинам з ПП «Пан Буд» та іншими, а також інших документів.

Із змісту зазначеного протоколу виїмки вбачається, що у позивача було проведено виїмку 172 (сто сімдесят два) документів, серед яких було вилучено документи по взаємовідносинам позивача з його контрагентом Приватним підприємством «Пан Буд» за період, що перевірявсь відповідачем.

Відповідно до вимог п. 85.9 ст. 85 ПК України, у разі, коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі, якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних документів або забезпечення доступу до них.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне зазначити, що посадові (службові) особи органу державної податкової служби, повинні дослідити оригінали первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, що мають відношення до предмету перевірки, що були вилучені правоохоронними та іншими органами у встановленому податковим законодавством порядку, і тільки після їх дослідження робити будь-який висновок за результатами перевірки, інакше такий висновок повинно вважати таким, що його зроблено на підставі припущень, а не на перевірці факту здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та їх подальшої реалізації, тобто використання у власній господарській діяльності.

Далі, відповідно до положень ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно до вимог ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Без дослідження (або врахування дослідження) первинних документів податкового та бухгалтерського обліку платника податку, орган державної податкової служби не має можливості зазначати в акті перевірки висновки щодо нікчемності угод платника податків та неправомірного формування суб'єктом господарювання податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Частиною 2 статті 71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представником відповідача в судовому засіданні не надані обґрунтовані пояснення та відповідні докази в їх підтвердження щодо спростування вимог позивача, не надано доказів надсилання запиту до правоохоронного органу, що здійснив виїмку первинних документів позивача, та доказів отримання будь-якої відповіді від такого правоохоронного органу.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 1 ЦК України, до податкових і бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, тому відповідач у висновках у порушення наведеної норми пославсь на положення ст. 203 та 215 ЦК України і безпідставно дійшов висновку про нікчемність господарських угод позивача, недійсність яких не встановлена законом та не доведена у судовому порядку.

Податковим Кодексом України встановлено чіткі підстави та порядок проведення перевірок, а тому акти перевірок встановлюють не тільки певні факти, але й створюють певні правові наслідки як для конкретної особи, так і в межах податкових правовідносин, оскільки є підставою для внесення змін в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», як для особи, що перевіряється так і для задіяних у процесі перевірки осіб.

І саме із зазначеною обставиною пов'язаний обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, враховуючи, що висновки акту стосуються необмеженого кола осіб.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсягу.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 01.10.2012 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 05.10.2012, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-4,9,11,71,72,94,128,159,160163,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство» до Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування висновків, викладених у акті № 144/23/32023338 від 06.07.2012 - задовольнити у повному обсягу.

Визнати протиправними та скасувати висновки, викладені у акті перевірки № 144/23/32023338 від 06.07.2012 про визнання угод нікчемними між Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлово - експлуатаційне підприємство» (код за ЄДРПОУ 32023338) та Приватним підприємством «Пан Буд» (код за ЄДРПОУ 37081614) - № 01/10/ПМ/39 від 01.10.2010.

Визнати протиправними та скасувати висновки, викладені у акті перевірки № 144/23/32023338 від 06.07.2012 про завищення податкових зобов'язань у сумі 104400,00 грн (у тому числі за жовтень 2010 року - 104400,00 грн.), про завищення податкового кредиту у сумі 104400,00 грн.(у тому числі за жовтень 2010 року - 104400,00 грн.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово - експлуатаційне підприємство (93300, Луганська область, м. Попасна, вул. 60 років утворення СРСР, 2Б, код ЄДРПОУ 32023338, МФО 364207) судові витрати у сумі 32,19 грн. (тридцять дві гривні 19 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову у повному обсягу складено та підписано 05 жовтня 2012 року.

СуддяС.К. Коршиков