Постанова

від 10.10.2012 по справі 2а/1270/7177/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/7177/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Матвєєвої В.В.,

при секретарі: Захаровій Ю.О.,

за участю сторін:

представника позивача - ЛОВ ФССТВП: не з'явився,

представника відповідача -

ПП «Гірничо - промислова компанія»: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Приватного підприємства «Гірничо - промислова компанія» про стягнення заборгованості в сумі 133,25 грн.,

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Приватного підприємства «Гірничо - промислова компанія» про стягнення заборгованості в сумі 133,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач ПП «Гірничо - промислова компанія» зареєстроване як платник збору на обов'язкове соціальне страхування, що має найману робочу силу в Алчевській міській виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за № 140210001870.

Згідно фінансового звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, форми 4-ФСС, станом на 01.10.2012 у відповідача є непогашена частина заборгованості у сумі 133,25 грн.

Оскільки відповідач не сплатив у добровільному порядку заборгованості зі сплати страхових внесків позивач звернувся до суду з даним позовом.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце проведення розгляду справи був повідомлений належним, 09.10.2012 факсимільним зв'язком надіслав заяву про проведення розгляду справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату та час судового розгляду справи був повідомлений, ані заяви про визнання позовних вимог, ані заперечень до суду не надходило, про причини неявки суду невідомо.

Ухвала про відкриття провадження була направлена відповідачу на адресу: 94300, Луганська область, м. Перевальськ, вул. Слав'янська, 1.

04.10.2012 та 08.10.2012 на адресу суду повернулися конверти з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а. с. 17, 19). Відповідно до положень ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до статті 35 КАС України вважається, що юридична особа повідомлена про час та місце слухання справи, якщо судова повістка доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

При цьому, слід враховувати, що відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 року №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У зв'язку з тим, що будь-яких відомостей відносно зміни місця реєстрації відповідач державному реєстратору не надав, записи до реєстру не вносились, суд позбавлений можливості повідомити відповідача про розгляд даної справи за іншою адресою.

З огляду на вищезазначене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

За таких обставин, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство «Гірничо - промислова компанія» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа Перевальською районною державною адміністрацією 17.09.2003 за № 24847758Ю0010165 (а. с. 8), про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (а. с. 9). В Алчевській міській виконавчий дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності зареєстрований як платник збору на обов'язкове соціальне страхування, що має найману робочу силу 19.11.2003 за № 140210001870 (а. с. 10).

Статтею 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Однак, прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2464 встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 23 Закону України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (далі - Закон) страхувальники - роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.

Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

У разі нестачі у страхувальників-роботодавців коштів для виплати заробітної плати та сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться пропорційно до сум заробітної плати.

У разі незабезпечення банківськими установами перерахування страхових внесків до Фонду одночасно з видачею коштів на виплату заробітної плати банківські установи сплачують за рахунок власних коштів до Фонду суму несплачених страхових внесків.

У відповідності зі ст. 27 Закону страхувальники зобов'язані нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Якщо страхувальники несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені статтею 30 Закону.

Частиною 1 статті 30 Закону передбачено, що у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Згідно довідки про прострочену заборгованість (а. с. 5) та фінансового звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, форми 4-ФСС (а. с. 6), станом на 01.01.2012 у відповідача є прострочена заборгованість у сумі 133,25 грн.

Заборгованість до теперішнього часу відповідачем в добровільному порядку не погашена.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Приватного підпр?иємства «Гірничо - промислова компанія» про стягнення з?аборгованості в сумі 133,25 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Гірничо - промислова компанія» (юридична адреса: 94300, Луганська область, м. Перевальськ, вул. Слав'янська, 1, інд. код 32619469) на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (місцезнаходження: 91055, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 13) заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 133,25 грн. (сто тридцять три гривні двадцять п'ять копійок); стягнені кошти перерахувати на р/р 37172500100001 в ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 21785643.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 15 жовтня 2012 року.

СуддяВ.В. Матвєєва