Постанова

від 15.10.2012 по справі 2а/1270/7764/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/7764/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Колесніковій Я.А.,

за участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Закритого акціонерного товариства «Луганське шляхове ремонтно-будівельне управління № 1» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Закритого акціонерного товариства «Луганське шляхове ремонтно-будівельне управління № 1», у якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 8614,70 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що Закрите акціонерне товариство «Луганське шляхове ремонтно-будівельне управління № 1» є юридичною особою та зареєстровано платником збору на обов'язкове державне соціальне страхування, що має найману робочу силу, в Ленінській районній виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за № 440110001122.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.27 Закону України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» роботодавець як страхувальник зобов'язаний нарахувати та сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Згідно ст.1 Закону України від 11.01.2001 № 2213 «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» та п.п.3.1.1 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 року № 16, відповідач як суб'єкт підприємницької діяльності, що має найману робочу силу, повинен нарахувати 1,4% суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників та 0,5% - 1,0% від суми оплати праці найманих працівників.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню, що встановлено ч.1 ст.30 Закону України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Згідно сформованого звіту ф4 ФСС станом на 01.07.2011 за відповідачем рахується заборгованість у сумі 8614,70 грн.

На підставі викладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом та справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду клопотання про розгляд адміністративної справи за його відсутності.

Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Так, 10 жовтня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду повернулося поштове відправлення, направлене на адресу відповідача із зазначенням причини повернення - «за зазначеною адресою не знаходиться» (а.с.34-35).

Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З у рахуванням вищевикладеного, а також того, що поштове відправлення направлено судом на адресу відповідача зазначену у ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд вважає, що ухвалу про відкриття провадження та призначення справи до судового розгляду у відкритому судовому засіданні вручено відповідачу належним чином.

З огляду на положення ст.ст.122, 128 КАС України, суд ухвалив розглядати адміністративну справу за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Закрите акціонерне товариство «Луганське шляхове ремонтно-будівельне управління № 1» зареєстровано як юридична особа 10.09.1996 за № 134/5986, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.22).

Відповідач зареєстрований як платник збору на обов'язкове державне соціальне страхування, що має найману робочу силу, в Ленінській районній виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за № 440110001122 (а.с.17).

08.07.2010 прийнято Закон України № 2464 від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01.01.2011.

Пунктом 7 прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464 від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» діяв порядок, встановлений Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Згідно ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст.14 основ законодавства України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Згідно абз.2 та абз.5 п.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», перерахування сум здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Якщо страхувальники несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені ст.30 цього Закону (у редакції до 01.01.2011).

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що з 27.05.2011 по 03.06.2011 головним спеціалістом Ленінської районної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено перевірку повноти нарахування, утримання, перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та використання коштів Фонду ЗАТ «Луганське шляхове ремонтно-будівельне управління № 1», за результатами проведення якої складено акт № 341 від 03.06.2011 (а.с.24-25).

Проведеною перевіркою встановлено неповну сплату страхових внесків на суму 7079,08 грн., нарахована пеня за неповну сплату страхових внесків - 171,73 грн.

На підставі акта перевірки № 341 від 03.06.2011 позивачем прийнято рішення № 69-653/02-43 від 09.06.2011 про повернення коштів фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яким до ЗАТ «Луганське шляхове ремонтно-будівельне управління № 1» нарахована пеня за несвоєчасну сплату страхових внесків - 171,73 грн. та застосовані фінансові санкції у розмірі 3539,54 грн. (50 % належної до сплати суми страхових внесків). Загальна сума страхових коштів, які підлягають перерахуванню до відділення Фонду - 3711,27 грн. (а.с.12).

Рішення отримано відповідачем 30.06.2011, що підтверджено підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.13).

Відповідачем суду не надано доказів оскарження цього рішення у встановленому законодавством порядку, а отже воно є чинним та підлягає виконанню.

Також рішенням № 4/748/02-43 від 12.07.2012 про повернення коштів фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за несвоєчасне повернення страхових коштів Фонду в сумі 3711,27 грн., згідно з рішенням № 69-653/02-43 від 09.06.2011, до ЗАТ «Луганське шляхове ремонтно-будівельне управління № 1» застосовані фінансові санкції в таких розмірах: 7,42 грн. (пеня за несвоєчасну сплату страхових коштів); 371,13 грн. (10 % належної до сплати суми страхових внесків). Загальна сума страхових коштів, які підлягають перерахуванню до відділення Фонду - 4089,82 грн. (а.с.14).

Вказане рішення направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням. Поштове відправлення повернулося без вручення із зазначенням причини невручення - «за закінченням терміну зберігання» (а.с.15).

Відповідачем суду не надано доказів оскарження цього рішення у встановленому законодавством порядку, а отже воно є чинним та підлягає виконанню.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, а саме зі звіту ф4 ФСС за 1 півріччя 2011 року, що станом на 01.01.2011 за відповідачем обліковується непогашена частина заборгованості у розмірі 4524,88 грн.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у судовому засіданні знайшла своє документальне підтвердження сума заборгованості відповідача перед відділенням Фонду у розмірі 8614,70 грн.

На час розгляду справи у суді, відповідачем суму заборгованості у добровільному порядку не сплачено.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє документальне підтвердження при розгляді адміністративної справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Закритого акціонерного товариства «Луганське шляхове ремонтно-будівельне управління № 1» про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Луганське шляхове ремонтно-будівельне управління № 1» (місцезнаходження: 91000, м. Луганськ, провулок Краснодонський, 3, ідентифікаційний код 03329628) на користь виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (місцезнаходження: 91055, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 13) на р/р 37172500100001 в ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 21785643 заборгованість у сумі 8614,70 грн. (вісім тисяч шістсот чотирнадцять гривень сімдесят копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

СуддяК.О. Пляшкова