Постанова

від 28.09.2012 по справі 8721/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2012 р. справа №2а- 8721/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Звягіні Я.І.,

за участі сторін:

представника позивача - Ємельяненка Д.Д.,

представника відповідача - Тарана М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Газтехніка" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Газтехніка", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення №000012211 від 05.04.2012 року №0000142211 від 05.04.2012 року. Посилаючись на факти викладені в позовній заяві, позивач просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, з підстав викладених в письмових запереченнях, які приєднані до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче-підприємство "Газтехніка" (далі позивач) (код ЄДРПОУ 31234604) відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію зареєстровано Виконавчим комітетом Харківської міської ради від 11.12.2000 року за №14801200000033146 та взято на податковий облік в ДПІ у Ленінському районі м. Харкова 26.12.2000 року №1300.

З 23.03.2012 року 29.03.2012 року Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Держаної податкової служби (далі відповідач) була проведена позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче-підприємство "Газтехніка" по взаємовідносинам із ТОВ "Промтехноопт" за період з 01.11.2011 року по 30.11.2011 року.

За наслідками перевірки було складено акт перевірки №74/22-1/31234604 від 29.03.2012 року, згідно висновків якого було встановлено з боку позивача наступні порушення:

- ст.138. 139 Податкового Кодексу України, в результаті чого донараховано по податку на прибуток в сумі 24415,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2011 року у сумі 24415,00 грн.;

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 21230,00 грн., а саме в листопаді 2011 року - 21230,00 грн.

На підставі зазначених висновків, відповідачем були винесені податкові повідомлення -рішення №0000142211 від 05.04.2012 року, з податку на додану вартість, з якого за основним платежем 21230,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 10615,00 грн., податкове повідомлення-рішення №0000132211 від 05.04.2012 року з податку на додану вартість за основним платежем 24415,00 грн.

Перевіривши оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Як вбачається з акту перевірки №74/22-1/31234604 від 29.03.2012 року, та підтверджується матеріалами справи, позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Промтехноопт" (код 37092055) на підставі договору №12 від 11.01.2011 року (а.с. 28-30), з якого вбачається, що ТОВ "Промтехноопт" є продавцем з однієї сторони, а ТОВ "НВП "Газтехніка" - покупцем, з іншої сторони. Змістом вищевказаного договору передбачено, що продавець зобов'язується передати покупцеві, а покупець прийняти й оплатити переданий товар (вироби з металу) відповідно до специфікацій, що є невід'ємною частиною даного договору, з урахуванням ПДВ 20 %.

Докази виконання умов вказаного договору підтверджуються залученими до матеріалів справи: специфікаціями, рахунками фактури, податковими накладними, подорожніми листами, свідоцтвом про реєстрацію транспортним засобом (а.с.31-48).

В ході проведення зустрічної звірки контрагентів було встановлено, що необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктів господарювання, задекларованого основного виду діяльності.

Також позивач мав взаємовідносини з ТОВ "ДСТ Ло Груп" на підставі договору №32 від 25.10.2012 року (а.с.49-50), з якого вбачається, що позивач є постачальником з однієї сторони, а ТОВ "ДСТ Ло Груп" - покупцем з другої сторони. Змістом вищевказаного договору передбачено, що постачальник зобов'язується здійснити поставку та передати у власність покупцю на умовах, визначених даним договором, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати запобіжно-запірну та регулюючу арматуру. шафові установки та інші ТМЦ.

Докази виконання умов вказаного договору підтверджуються залученими до матеріалів справи: рахунками фактури, виписками по рахунках, податковими накладними, видатковими накладними, актами здачі прийому виконаних робіт (а.с.51-99).

Також позивачем були укладені договора про перевезення вантажу автомобільним транспортом з контрагентом ТОВ "ТТК Партнер" за №2011/04/27-01П від 27.04.2011 року та з контрагентом ТОВ "Транспортна компанія "Сат" за №8208 від 11.11.2011 року (а.с.100-104).

Доказ виконання умов вказаних договорів підтверджуються залученими до матеріалів справи: актами здачі прийняття робіт (а.с.105-111).

Проте, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з доводами позивача та критично ставиться до наданих позивачем первинних документів бухгалтерського обліку, підтверджуючих здійснення господарських операцій з контрагентами з огляду на нижченаведене.

Згідно із ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Порядок формування податкового кредиту здійснюється відповідно до ст.198 ПК України.

Згідно п.198.3. ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до податкового законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Вказана правова позиція неодноразово висловлювалось Вищим адміністративним судом України при розгляді справ даної категорії (зокрема, в ухвалі від 26.10. 2010 р. по справі № К-5746/07, номер у ЄДРСР 12492841, в ухвалі від 08.07.2010 р. по справі № К-23280/07, номер у ЄДРСР 10370705, тощо) та викладена у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Між тим, за відсутності факту здійснення господарської операції, відповідні суми не можуть включатись до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. При цьому, про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала); відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції (наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо); відсутність можливості здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо та інші обставини.

Частиною 2 статті 9 вищезгаданого закону України первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В даному випадку під час перевірки перевіряючими було встановлено, що відповідно до умов вищевказаних договорів передбачено транспортування придбаних товарів від постачальника до покупця.

Також судом встановлено, що на момент перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова було надіслано акт від 26.01.2012 року №41/15-02-36/37092055 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт" щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків ТОВ "Агро-Синергетика" (код ЄДРПОУ 36457295) за період листопад 2011 року.

На підставі цього акту встановлено, що контрагент позивача має наступні ознаки нереальності здійснення господарської діяльності: відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції, відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме відсутній кваліфікований персонал, незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в т.ч. за спеціальною освітою, відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів, алатник не знаходиться за місцезнаходженням (фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльності юридичної особи переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку) при відсутності укладених договорів оренди інших приміщень.

Також позивачем не надано доказів під час перевірки де саме навантажував продукцію та яким чином ця продукція розвантажувалась. Крім того позивачем не надані документи оприбуткування товару, придбаного у контрагентів (акт здачі на склад та продукції зі складу), що є обов'язковим для введення бухгалтерського обліку.

Із наданих до акту перевірки подорожнього листи вбачається, що товар отримував ОСОБА_4, однак підприємство не надає довіреності на отримання шаф металевих саме цією особою. Також у подорожньому листі зазначено, що водієм було здійснено одну поїздку, однак у податкових та видаткових накладних зазначено загальна кількість металевих шаф 22 одиниці. Автомобіль ГАЗ 4301 фізично не може в себе вмістити кількість шаф розміром 1250х625х1250 на 2200х750х2060.

Таким чином, позивач, в зв'язку проведенням операцій з ТОВ "Промтехноопт", не мало можливості отримувати товари (послуги, роботи).

Зважаючи на відсутність у позивача документів первинного бухгалтерського обліку, які б підтверджували фактичне надання послуг, висновки відповідача про безпідставність віднесення коштів є правомірними.

Виходячи зі змісту ст. 198 Податкового Кодексу №2755-VІ правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, а не саме оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платника податку.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товару сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Наявність у позивача видаткових та податкових накладних з ПДВ, виданих продавцем товару ТОВ "Промтехноопт", та оплата вартості товару не є достатніми підставами для формування податкового кредиту з ПДВ. Відтак, операція з придбання товарно-матеріальних цінностей не мала реального товарного характеру, металеві шафи не перевозилися. Господарська операція здійснювалася виключно для формування податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Крім того, приписами п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Також на час проведення перевірки, податковому органу не були надані документи, які підтверджують факт використання придбаної продукції у здійснюваній ним підприємницькій діяльності

Надані до суду копії товарно-транспортних накладних, договорі щодо організації доставки вантажів автомобільним транспортом та видаткових накладних не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки були відсутні під час проведення перевірки, а отже враховуючи приписи п.44.3 ст. 44 Податкового кодексу України, суд вважає їх відсутніми на час складення податкової звітності.

З огляду на вищевказане, враховуючи відсутність документів, які б могли достовірно свідчити про фактичне отримання позивачем вищевказаних товарів: належним чином оформлених товарно - транспортних накладних із всіма необхідними реквізитами, які б засвідчували фактичну передачу товару та фактичне перевезення товарно - матеріальних цінностей, місця поставки або інші документи щодо реальності та товарності проведених операцій, з яких би можливо було встановити місця відвантаження товару, осіб, які здійснювали приймання та відвантаження цього товару, суд дійшов висновку про не підтвердженість реальності проведення господарських операцій з контрагентами позивача, тобто, про відсутність операцій, які можуть бути об'єктом оподаткування ПДВ.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, позивачем з порушенням вимог п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ в частині взаємовідносин з ТОВ "Промехноопт" на загальну суму 21230, грн., а саме в листопаді 2011 року - 21230,00 грн.

З огляду на встановлені обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення відповідача №000012211 від 05.04.2012 року №0000142211 від 05.04.2012 прийняті у відповідності до вимог ч.3 ст.2 КАС України, а позовні вимоги позивача щодо скасування вказаних податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Газтехніка" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова в повному обсязі виготовлена 05 жовтня 2012 року.

Суддя Котеньов О.Г.