Постанова

від 03.10.2012 по справі 6223/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

03 жовтня 2012 р. №2а-6223/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.,

за участю: представника позивача - Макаренко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Мегабуд" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 30.01.2012р. №0000592302.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - ДПІ у Киїському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби - у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

В поданих на адресу суду письмових запереченнях проти задоволення позову заперечував та зазначив, що оскаржуване рішення винесено у відповідності до норм діючого законодавства, є такими, що відповідає фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу ДПІ у Київському районі м. Харкова №69 від 10.01.2012р. та направлення №35 від 11.01.2012 року, виданого ДПІ у Київському районі м. Харкова, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Київському районі міста Харкова Романько І.М., проведена виїзна позапланова документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельної компанія "Мегабуд" (далі по тексту ТОВ "ВБК "Мегабуд") код ЄДРПОУ 30234797 щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ "БМУ БУРСПЕЦСТРОЙМОНТАЖ" код 344 66585 за період з 01.09.2011 по 30.09.2011р., за результатами якої складено акт №74/235/30234797 від 13.01.2012 року (а.с. 20 - 27).

У відповідності до висновків акту перевірки, податковим органом встановлено порушення вимог ст.198 розділу 5 Податкового кодексу України №2755-VI від 02 грудня 2010 року внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість за вересень 2011 року, що підлягає сплаті в бюджет у розмірі 94778 грн.

На підставі встановлених в акті перевірки №74/235/30234797 від 13.01.2012 року порушень, ДПІ у Київському районі м.Харкова винесено податкове повідомлення №0000592302 від 30.01.2012р., яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість (3014010100) на суму 118472,50 грн., в тому числі: за основним платежем на суму 94778 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 23694,50 грн. (а.с. 28).

Керуючись визначеним в статті 56 Податкового кодексу України правом на оскарження рішень контролюючих органів, позивач в адміністративному порядку звернувся із скаргами до Державної податкової служби у Харківській області та Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби у Харківській області №320/10/10-212 від 28.02.2012 року, залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова №0000592302 від 30.01.2012 року, а скаргу ТОВ "ВБК "Мегабуд" від 09.02.2012р. - без задоволення (а.с. 29 - 31).

Також, рішенням Державної податкової служби України №8284/6/10-2115 від 14.05.2012 року, залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова №0000592302 від 30.01.2012 року, а скаргу ТОВ "ВБК "Мегабуд" від 12.03.2012р. - без задоволення (а.с. 32 - 34).

Як вбачається із акту перевірки №74/235/30234797 від 13.01.2012 року, податковим органом здійснено посилання на нікчемність правочинів вчинених ТОВ "ВБК "Мегабуд" з ТОВ "БМУ БУРСПЕЦСТРОЙМОНТАЖ".

Вказані висновки відповідачем зроблено з огляду на встановлення зустрічною звіркою ТОВ "БМУ БУРСПЕЦСТРОЙМОНТАЖ" (код 34466585) неможливості реального здійснення даним підприємством фінансово-господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ "Універсалсервіс" (код ЄДРПОУ 24478367), та відповідно неможливість подальшого надання послуг з устрою буронабивних паль ЗАТ "Будівельна компанія "Мегабуд" (код ЄДРПОУ 30234797) у вересні 2011 року. В акті перевірки відповідач зазначив, що право на податковий кредит у позивача не виникло, оскільки не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - не виникло об'єкту оподаткування, як то передбачено вимогами ст.185 - ст.203 розділу 5 Податкового кодексу України №2755-VI від 02 грудня 2010 року.

Матеріалами справи підтверджено, що 02 червня 2011 року між Закритим акціонерним товариством "Будівельна компанія "Мегабуд" (згідно Витягу з Єдиного державного реєстру підприємство реорганізовано в Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Мегабуд") та ТОВ "БМУ Бурспецстроймонтаж" укладений Договір субпідряду на виконання робіт №5/П (а.с. 36 - 40).

Згідно умов вказаного договору ЗАТ "БК "Мегабуд" (як Замовник, за договором на будівництво об'єкту - Генеральний підрядник) доручає ТОВ "БМУ Бурспецстроймонтаж" (як Субпідряднику) своїми або долученими силами виконати наступний обсяг робіт: устрій буронабивних паль діаметром 600 мм., глибиною 10 м. в кількості 344 шт., за адресою: м. Харків, житловий будинок по вул. Механізаторській.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що договірна ціна робіт, передбачених Договором складає 3087169,00 грн. Договірна ціна по даному договору визначена локальним кошторисом та погодженою договірною ціною, яка складена згідно з цінами на будівельну продукцію та послуги в умовах ринкових відносин.

На виконання умов договору ТОВ "БМУ Бурспецстроймонтаж" виконані роботи на суму 3083542,80 грн., в тому числі у вересні 2011 року на суму 1836079,20 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт за вересень 2011 року, Актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року, відомістю ресурсів до Акту приймання за вересень 2011 року (а.с. 63 - 69).

Суд враховує, що відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України "Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві" №554 від 04.12.2009р. (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), затверджено типові форми первинних облікових документів у будівництві NКБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та NКБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати".

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999р. (із змінами та доповненнями) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ст.9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати ряд обов'язкових реквізитів.

Як вбачається із досліджених в судовому засіданні копій актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних підрядних робіт, підписаних позивачем та ТОВ "БМУ Бурспецстроймонтаж", в них зазначено найменування та загальну вартість робіт, складові понесених на виконання робіт витрат, вид і кількість будівельних машин і механізмів, матеріалів, які використовувались на будівництві, інші відомості і реквізити, наявність яких є обов'язковою для первинного документу у розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року. Таким чином, зазначені документи у повному обсязі розкривають суть господарських операцій та підтверджують фактичне виконання ТОВ "БМУ Бурспецстроймонтаж" будівельно-підрядних робіт на користь позивача.

ТОВ "БМУ Бурспецстроймонтаж" виписані податкові накладні всього на суму 3083542,80 грн., в тому числі у вересні: №1 від 09.09.2011 року на суму 568670,44 грн., в тому числі ПДВ 94778,41 грн. (а.с.41).

На виконання умов договору, позивачем сплачено на користь ТОВ "БМУ Бурспецстроймонтаж" грошові кошти за виконані у вересні 2011 року роботи, що підтверджується банківськими виписками від 14.09.2011 року на суму 450000,00 грн.; від 15.09.2011 року на суму 118145,44 грн. (а.с. 143 - 144).

Крім того, рішенням Господарського суду Харківської області від 09.04.2012 року з позивача стягнуто на користь ТОВ "БМУ Бурспецстроймонтаж" 525,00 грн. заборгованості за вказаним договором.

Суд зазначає, що взаємовідносини між ЗАТ "БК "Мегабуд" та ТОВ "БМУ Бурспецстроймонтаж" здійснювались в рамках проведення позивачем господарської діяльності, що за своєю характеристикою є підприємницькою, спрямованою на реальне встановлення між сторонами цивільних прав та обов'язків, та на одержання прибутку (економічного результату).

Вирішуючи спірні правовідносини по суті суд враховує, що порядок формування податкового кредиту визначений Податковим кодексом України №2755-VІ від 02.12.2010р. (із змінами та доповненнями).

Згідно вимог п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення у платника податку права на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Кодексу, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Приписами п.198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до положень п.198.6 статті 198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової cлужби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Положеннями п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ТОВ "ВБК "Мегабуд" дотримані вимоги чинного законодавства, зокрема, Податкового та Цивільного кодексів України та правомірно включено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ "БМУ Бурспецстроймонтаж".

Таким чином, ТОВ "ВБК "Мегабуд" виконані умови формування податкового кредиту, на момент складання податкових накладних, Товариство з обмеженою відповідальністю "БМУ Бурспецстроймонтаж" було зареєстроване платником ПДВ та мало право на складання податкових накладних.

Відповідно до правової позиції викладеної в листі Вищого адміністративного суду України №1112/11/13-10 від 20.07.2010 року "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Крім того, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Із наданих позивачем до матеріалів справи письмових доказів вбачається, що господарські операції між ТОВ "ВБК "Мегабуд" та ТОВ "БМУ Бурспецстроймонтаж" мали реальний характер та підстав для неприйняття до заліку даних податкових накладних у відповідача не було.

Податковий орган не довів належними та достатніми доказами, що досліджені первинні документи, складені за наслідками здійснення господарських операцій, не відповідають дійсності, що укладення договору не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, а також, що договір укладено з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача у спірних правовідносинах при укладанні і виконанні договорів з Товариством з обмеженою відповідальністю "БМУ Бурспецстроймонтаж", податковим органом суду не надано, а судом самостійно при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Суд враховує, що відповідачем не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.

Оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, суд дійшов висновку, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що викладені в акті №74/235/30234797 від 13.01.2012 року висновки є необґрунтованими, прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

Згідно ч.1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Мегабуд" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова №0000592302 від 30.01.2012р., яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість (3014010100) на суму 118472,50 грн., в тому числі: за основним платежем на суму 94778 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 23694,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Мегабуд" (код ЄДРПОУ 30234797, юридична адреса: 61002, м.Харків, вул. Артема, буд. 30) витрати зі сплати судового збору у розмірі 32,19 грн. (тридцять дві гривні дев'ятнадцять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 08.10.2012 року.

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.