Постанова

від 27.09.2012 по справі 8813/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Харківський окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2012 р. справа №2а- 8813/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Звягіні Я.І.,

за участі сторін:

представника позивача - Єфімова Ю.В.,

представника відповідача - Волосатової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Перспектива", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 23.02.2012 року №0002082305. Посилаючись на факти викладені у позовній заяві, позивач просив позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, з підстав викладених в письмових запереченнях, які приєднані до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Перспектива" (код ЄДРПОУ 25189042) (далі позивач) зареєстровано Виконавчим комітетом Харківської міської ради відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №072434 від 29.12.1997 року, взято на податковий облік в органи ДПС від 08.01.1998 року №9668, станом на 23.01.2012 року перебуває на обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова відповідно до довідки про взяття на облік від 18.06.2008 року за №36346.

23.01.2012 року Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова була проведена позапланова документальна перевірка ТОВ "Перспектива" з питань перевірки відносин з платником податків ТОВ "Ліон", ТОВ "Юсаєм", ПП "Хармарт", ТОВ "Будівництва пан Україна" за період з 01.03.2011 року по 30.09.2011 року.

За наслідками перевірки було складено акт перевірки №199/2305/25189042 від 24.01.2012 року, згідно висновків якого було встановлено з боку позивача наступні порушення:

- В порушення п. 2, п. 3, п. 6 ст. 198 та п. 1, п. 2, п. 3 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VІ із змінами та доповненнями, підприємством в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 211037,40 грн. у тому числі по періодах:

березень 2011 завищена сума податкового кредиту на 11669,00грн.;

травень 2011 завищена сума податкового кредиту на 2556,50грн.;

червень 2011 завищена сума податкового кредиту на 46881,25грн.;

липень 2011 завищена сума податкового кредиту на 52114,45грн.;

серпень 2011 завищена сума податкового кредиту на 77346,00грн.;

вересень 2011 завищена сума податкового кредиту на 20470,20грн.;

Також занижено суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на суму 50781,45грн., та зменшено суми від'ємного значення на 1333,00 грн.

На підставі зазначених висновків, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0002082305 від 23.02.2012 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 248523,10 грн., в тому числі за основним платежем -211037,40 грн., штрафні санкції -37485,66 грн..

Не погодившись з зазначеними податковим повідомленнями-рішеннями, позивач подав скаргу 29 березня 2012 року до ДПС у Харківській області на вищезазначене податкове повідомлення-рішення.

29 травня 2012 року позивач отримав Рішення ДПС у Харківській області за № 2574/10/102-17 від 21.05.2012 року про результати розгляду скарги, яким скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 23 лютого 2012 року № 0002082305 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2,00 грн., в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу ТОВ "Перспектива" без задоволення.

Перевіривши оскаржувані податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Як вбачається з акту перевірки №199/2305/25189042 від 24.01.2012 року, та підтверджується матеріалами справи позивач мав взаємовідносини з ТОВ "БУДІВНИЦТВО ПАН-УКРАЇНА" відповідно до договору №092011 від 02.09.2011 року (а.с. 118-120), з якого ТОВ "Перспектива" (постачальник) зобов'язується передати ТОВ "БУДІВНИЦТВО ПАН-УКРАЇНА" (покупцеві) у власність, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах назначених цим договором, прийняти і оплатити товар згідно рахунків фактур та видаткових накладних. Докази виконання умов вказаного договору підтверджуються залученими до матеріалів справи: податковими накладними; видатковими накладними актом виконаних робіт, товаро-транспортними накладними, платіжними дорученнями, копіями картки рахунку (а. с. 71-92).

Також судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Ліон" укладений договір поставки за №П1702 від 17.02.2011 року (а.с. 135-136), в якому позивач (постачальник) та ТОВ "Ліон" (покупець), зобов'язується в порядку та на умовах визначених цим договором, прийняти й оплатити товар згідно рахунків-фактур. Докази виконання умов вказаного договору підтверджуються залученими до матеріалів справи: видатковими накладними, товаро-транспортними накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, карткою рахунку (а.с. 135-150).

Також судом встановлено, що між позивачем та контрагентом ТОВ "Хамрат" укладено договір поставки №072011 від 11.07.2011 року (а.с. 151-152), в якому позивач (покупець) з однієї сторони та ТОВ "Хамрат" (постачальник), за умовами вказаного договору постачальник зобов'язується передати покупцеві у власність, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти й оплатити товар згідно рахунків-фактур та видаткових накладних. Докази виконання умов вказаного договору підтверджуються залученими до матеріалів справи: видатковими накладними, товаро-транспортними накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, карткою рахунку (а.с. 151-184).

Також судом встановлено, що між позивачем та контрагентом ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" укладено договір поставки №052011 від 25.05.2011 року (а.с. 185-186), в якому позивач (покупець) з однієї сторони, а ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" (постачальник) уклали договір, з якого постачальник зобов'язується передати покупцеві у власність, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах визначених цим договором, прийняти й оплатити товар згідно рахунків - фактур та видаткових накладних. Докази виконання умов вказаного договору підтверджуються залученими до матеріалів справи: видатковими накладними, податковими накладними, товаро-транспортними накладними платіжними дорученнями, карткою рахунку (а.с. 185-229, т.2 а.с. 1-8).

Також судом встановлено, що між позивачем та контрагентом ТОВ "Дніпро Україна" укладено договір поставки №16/08 від 23.07.2008 року (т.2 а.с. 9-13), в якому позивач (постачальник) з однієї сторони, а ТОВ "Дніпро-Україна" (покупець) з другої сторони, уклали цей договір на умовах, що постачальник зобов'язується передати покупцеві у власність, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти й оплатити товар рахунків фактур. Докази виконання умов вказаного договору підтверджуються залученими до матеріалів справи: видатковими накладними, податковими накладними (т.2 а.с. 14-28).

Також судом встановлено, що між позивачем та контрагентом ТОВ "Торговий дім "центр вимірювальних технологій" укладено договір №11/10 від 15.11.2010 року (т.2 а.с. 29-31), в якому позивач (постачальник) з однієї сторони, а ТОВ "Торговий дім "центр вимірювальних технологій" з іншої сторони уклали договір на підставі, що постачальник зобов'язується передати покупцеві у власність, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах визначених цим договором, прийняти та оплатити продукцію виробничо-технічного призначення, згідно наданих рахунків-фактур та видаткових накладних (т. 2 а.с.29-31). Докази виконання умов вказаного договору підтверджуються залученими до матеріалів справи: податковими накладними, видатковими накладними (т.2 а.с. 29-49).

Також судом встановлено, що між позивачем та контрагентом ДП "Одеська залізниця" ВСП "Вознесенська дистанція колії" укладено договір №032011 від 25.06.2011 року (т.2 а.с. 50-51), в якому позивач (постачальник) з однієї сторони та ДП "Одеська залізниця" ВСП "Вознесенська дистанція колії" (покупець) уклали договір на підставі, що постачальник зобов'язується постачати товар покупцю для використання у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити за нього на умовах договору. Докази виконання умов вказаного договору підтверджуються залученими до матеріалів справи: видатковими накладними, податковими накладними (т.2 а.с. 50-65).

Проаналізувавши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем доведено придбання у своїх контрагентів товар та використання його в своїй господарській діяльності, оскільки ними виконані умови укладених договорів, що підтверджують первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані з додержанням вимог п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995року за №168/704), п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI та п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку". Факти, які б позбавляли правового значення конкретні видані за здійсненою господарською операцією документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, відповідачем не надані.

Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем і відповідачем та його контрагентами при укладенні, виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цим договором поставки, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач суду не подав.

Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам справи.

Крім того, суд також зауважує, що вказані податкові накладні містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Порядок формування податкового кредиту передбачений ст. 198 ПК України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.201.1, п.201.4, п.201.6 ст. 201 вищевказаного кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань і реєстр виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 ст. 201 вищевказаного кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Систематично аналізуючи вищевказані нормативні акти України, суд робить висновок, що позивачем правомірно нараховано податковий кредит по операціям з його контрагентами, в повній мірі було надано до суду документи первинного обліку (податкові накладні, видаткові накладні, прибуткові ордери, товарно - транспортні накладні, журнал видачі довіреностей), які містять всі необхідні реквізити передбачені приписами діючого податкового законодавства України.

З приводу викладеного в акті судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів суд зауважує, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

З приписів ст. 228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011 року виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011 року повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключного прерогативи судових органів.

З пояснень представника відповідача судом встановлено, що укладені між позивачем та контрагентами у спірних правовідносинах договори в судовому порядку не оспорювались, таких, що набули законної сили, рішень судів з приводу визнання перелічених договорів недійсними не має.

За таких обставин, слід дійти висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів власного судження про нікчемність правочинів укладених між позивачем та контрагентами.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів не знайшла свого підтвердження добутими судом по справі доказами, а інших фактичних мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення згідно з актом перевірки не покладено, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку про недоведеність факту порушення позивачем ст. ст. 198, 201 Податкового кодексу України, ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 23.02.2012 року №00002082305.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива" судовий збір у розмірі 2146.00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова в повному обсязі виготовлена 04 жовтня 2012 року.

Суддя Котеньов О.Г.