Рішення

від 02.12.2008 по справі 13/157-3276

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/157-3276

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" грудня 2008 р.Справа № 13/157-3276

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Стопника С.Г.             

розглянув справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРТО", вул. Старозамкова, буд.2,

м. Івано-Франківськ, 76018       

до   Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. О. Кульчицької, 8,  м.Тернопіль, 46001         

         За участю представників :

позивача:   Кривоніс Р.Б.  –директор;

                    Шкіль М.В. –доручення №0210508-02 від 02.05.2008р.

відповідача:  Кульчицька Л.О. –доручення №06-4/1042 від 02.07.2008р.

Суть справи:

           про стягнення 249970,22 грн. заборгованості за поставлений товар, 7703,74 грн. пені за прострочення оплати, 962,97 грн. - 3% річних, 6740,77 грн. збитків за несвоєчасне виконання зобов'язання.

Відповідач  проти заявлених позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що Філія «Тернопільський доркомплект»є відособленим підрозділом ДП «Тернопільський облавтодор»і не є юридичною особою, відповідно до Положення філії не наділена повноваженням самостійно укладати договори. Також, вважає, що угода на поставку товару є недійсною по причині відсутності повноважень в особи, яка її підписала, а тому у відповідача немає зобов'язань щодо сплати боргу за поставлений товар.  

Позивач позовні вимоги, викладені в позовній заяві, підтримав, та надав суду обґрунтування заявлених вимог від  24.11.2008 року № 14/11-02, в якому зменшено суму позовних вимог, а саме просить стягнути з відповідача лише  249970,22 грн. основного боргу.

В судовому засіданні у відповідності до ст.77 ГПК України, за клопотанням відповідача, розгляд справи відкладався до 02.12.2008р.

В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 29 ГПК України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу відповідно до ст. 81-1 ГПК України не проводилась за відсутності відповідного клопотання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, господарський суд встановив:

-           03 липня 2008 року та 04 серпня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАРТО», як Продавцем, та Філією «Деренівський АБЗ»Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК Автомобільні дороги України", як Покупцем, укладено договори поставки, згідно яких  позивач мав поставити  щебінь гранітний а  відповідач оплатити його вартість.

Умовами Договорів сторони передбачили порядок відвантаження та передачі товару, а також  порядок проведення розрахунків, відповідно до якого відповідач зобов'язаний провести розрахунок за продукцію протягом 30-ти днів з дати одержання кожної поставленої партії продукції. Датою отримання продукції вважається дата зазначена в накладних документах.

Як випливає з матеріалів справи 15.08.2008р. Філія «Тернопільський Доркомплект»подала заявку з проханням відвантажити 25 вагонів щебеню фр.5-10 та 25 вагонів щебеню фр.10-20 із зазначенням станції призначення - с.Деренівка, Львівська залізниця та одержувача товару –філія "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України". Згідно виданої довіреності від 12.08.2008 року №0014 представником Філії «Тернопільський Доркомплект»ДП «Тернопільський Облавтодор»ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" -  отримано щебінь гранітний відповідно до видаткових накладних :

- №ТР-000001 від 12.08.2008р. на суму 45400,28 грн.;

- №ТР-000002 від 16.08.2008р. на суму 45411,50 грн.;

- №ТР-000003 від 17.08.2008р. на суму 55142,94 грн.;

- №ТР-000004 від 29.08.2008р. на суму 47416,28 грн.;

- №ТР-000005 від 31.08.2008р. на суму 56599,22 грн.

Незаперечним є те, що довіреність на отримання щебеню гранітного в кількості 600м.куб.  за підписом керівника та головного бухгалтера, видана та завірена печаткою Філії «Деренівський асфальтобетонний завод», а також те, що  Філія не уповноважена була укладати договори від імені відповідача, але разом з тим факт поставки товарно-матеріальних цінностей підприємству, що здійснює діяльність по впорядкуванню автодоріг, було здійснено, що підтверджується не лише накладними, але й квитанціями залізниці про приймання вантажу до перевезення, де   одержувачем значиться Філія «Деренівський АБЗ»станції с.Деренівка, Львівської залізниці, тобто замовник від прийняття товару не відмовився і не повернув його, а тому наявні в матеріалах справи докази свідчать, що поставка та отримання товару Філією відбулись, і відповідачем даний факт не спростовано.

Згідно п.2.6 Договору Поставка продукції вважається виконаною Постачальником в момент передачі партії товару Покупцю. Факт одержання Відповідачем товару за вказаною довіреністю підтверджується відповідними посиланнями в накладних на одержання товару.

Зобов'язання по  оплаті за отриманий гранітний щебінь в кількості 1421,00 м. куб. перед ТОВ «ВАРТО»відповідачем не виконано, що спричинило наявність  боргу в сумі  249970,22 грн.

Відповідно до статті 16 ЦК України, який набрав чинності 01.01.2004 р. згідно з ч. 1 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно з ч. 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

В силу ч. 1 ст. 526 ЦК  України та 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за  відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

П.1 ст.530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання строк (термін) виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).  

Враховуючи, що придбаний щебінь, відповідач в особі структурного підрозділу ДП «Тернопільський облавтодор»не оплатив, разом з тим підтвердив актами звірки взаємних розрахунків, складених та завірених представниками позивача та відповідача 25.09.2008р. на суму 90811,78 грн. та 14.10.2008р. на суму 159158,44 грн., за ним рахується заборгованість в сумі  249970,22 грн., яка станом на день розгляду спору не погашена в добровільному порядку.

Матеріалами справи доведено виконання позивачем зобов'язання стосовно постачання товару відповідачу. Позивач з метою досудового врегулювання спору направляв на адресу боржника вимоги про сплату боргу №02/10-02 від 15.10.2008р., №04/10-02 від 21.10.2008р. (копії знаходяться в матеріалах справи), але відповіді не отримав,  проплати за товар не поступало.

Оцінивши докази у їх сукупності та розглянувши усі обставини справи, суд  дійшов до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення 249970,22 грн. заборгованості за поставлений товар є правомірними, доведеними документально, а тому  підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу позивачу відшкодовуються за рахунок відповідача.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                          ВИРІШИВ:

1.           Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. О. Кульчицької, 8,  м.Тернопіль, ідент. код 31995099 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРТО", вул. Старозамкова, буд.2, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 31790542 :  249970,22 грн. основного боргу, 2499 грн. 78 коп. в повернення сплаченого державного мита та 118 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор – апеляційне подання, протягом десяти днів з дня  підписання рішення  09 грудня 2008 р., через місцевий господарський суд.

          Суддя                                                                                          С.Г. Стопник