Постанова

від 10.10.2012 по справі 2а-7488/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 жовтня 2012 року № 2а-7488/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Емпанада Груп» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій, - ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

31 травня 2012 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Емпанада Груп»(далі -ТОВ «Емпанада Груп») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі -ДПІ у Печерському районі м. Києва) про визнання протиправними дій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та адміністративну справу № 2а-7488/12/2670 призначено до судового розгляду на 27 червня 2012 року.

27 червня 2012 року судове засідання відкладено до 18 липня 2012 року, а в подальшому оголошено перерву до 15 серпня 2012 року, до 22 серпня 2012 року, до 05 вересня 2012 року.

05 вересня 2012 року протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва прийнято уточнення позовних вимог та в судовому засіданні оголошено перерву до 12 вересня 2012 року, а в подальшому до 18 вересня 2012 року, до 02 жовтня 2012 року.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

02 жовтня 2012 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, письмових пояснень чи будь-яких заяв, клопотань від нього до суду не надходило.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Емпанада Груп»(код ЄДРПОУ 36519434) зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 02 червня 2009 року (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 300088, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 1 070 102 0000 036 714). Вказане товариство розташоване за адресою: 01024, м. Київ, вул. Богомольця, 7/14, приміщення 182.

ТОВ «Емпанада Груп»згідно Довідки про взяття на облік платника податків від 13.07.2010 р. № 8441 та перебуває на обліку у ДПІ у Печерському районі м. Києва з 03.06.2009 р. № 52193.

До видів діяльності ТОВ «Емпанада Груп»за КВЕД відповідно до Довідки серії АА № 342615 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відноситься, зокрема, 51.19.0 Посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; 51.39.0 Неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; 51.90.0 Інші види оптової торгівлі; 74.14.0 Консультування з питань комерційної діяльності та управління; 74.20.1 Діяльність у сфері інжинірингу.

ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Емпанада Груп»(код за ЄДРПОУ 36519434) з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2010 р. по 31.07.2010 р., за результатами якої складено акт від 21 жовтня 2010 року № 844/23-3/36519434.

В ході перевірки встановлено, що за період з 01.01.2010 р. по 31.07.2010 р. ТОВ «Емпанада Груп»безпідставно сформовано податкові зобов'язання (задекларовані в деклараціях з податку на додану вартість з січня по липень 2010 року) за рахунок сум ПДВ по первинним документах, які не були надані до перевірки.

ДПІ у Печерському районі м. Києва зроблено висновок про порушення ТОВ «Емпанада Груп»пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, п. 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 №996-XIV зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено податок на додану вартість за січень-липень 2010, на загальну суму 68, 00 грн.

Окрім цього, перевіркою встановлено відсутність фактів поставок товарів та укладення угод позивачем з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за період з 01.01.2010 р. по 31.07.2010 р. щодо придбання ТОВ «Емпанада Груп»товарів (робіт, послуг) у контрагентів - постачальників та продажу ТОВ «Емпанада Груп»товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів - покупців не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, відсутності майна, трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані його недійсністю. Згідно п.1, п. 5, ст. 203, п.1, п.2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено нікчемні правочини в тому числі:

- по операціях з продажу товарів, (робіт, послуг) між ТОВ «Емпанада Груп»та контрагентами - покупцями на суму 19 110 398, 00 грн.;

- по операціях з придбання товарів, (робіт, послуг) між ТОВ «Емпанада Груп»та контрагентами - постачальниками на суму 19 110 330, 00 грн.

Не погодившись з вказаними висновками акту перевірки ТОВ «Емпанада Груп»звернулось з адміністративним позовом до суду про:

- визнання протиправними дій ДПІ у Печерському районі м. Києва по проведенню невиїзної документальної перевірки ТОВ «Емпанада Груп»з питань правомірності нарахування податку на додатку вартість за період з 01.01.2010 р. по 31.07.2010 р.;

- визнання протиправними дій ДПІ у Печерському районі м. Києва по оформленню результатів невиїзної документальної перевірки ТОВ «Емпанада Груп»з питань правомірності нарахування податку на додатку вартість за період з 01.01.2010 р. по 31.07.2010 р. у формі акту від 21.10.2010 року № 844/23-3/36519434;

- заборону ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС використовувати акт перевірки від 21.10.2010 року № 844/23-3/36519434 при проведенні та оформленні результатів податкових перевірок.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що посадовими особами ДПІ у Печерському районі м. Києва перевірка проведена всупереч вимогам норм Податкового кодексу України з численними порушеннями законодавства та з перевищенням компетенції податкового органу. Зокрема, податковим органом перевірка проведена на підставі інформаційних даних, що є порушенням Наказу «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів»від 18.04.2008 року № 266, приписи якого дозволяють робити висновки щодо нікчемності угод лише при проведені позапланової виїзної перевірки.

Окрім цього, позивач зазначає, що відповідно до правових норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ та Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. № 327 податковому органу не надано право здійснювати перевірку (робити висновки) без дослідження (надання) необхідних документів.

А тому, проведення перевірки без вивчення документів первинного бухгалтерського та податкового обліку, а також відображення в акті перевірки припущення, що не підтверджуються допустимими та достатніми доказами, про невідповідність діючому законодавству всіх правочинів, вчинених позивачем є беззмістовними та грубо порушують приписи вищезазначених нормативних актів.

В своїх запереченнях, ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС просило в задоволенні позовних вимог ТОВ «Емпанада Груп»відмовити, оскільки дії відповідача були правомірними та повністю відповідали вимогам чинного законодавства на час їх вчинення.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з позовними вимогами ТОВ «Емпанада Груп», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ, Законом України «Про інформацію»від 02 жовтня 1992 року за № 2657-XIIта іншими нормативно-правовими атами.

Суд зазначає, що норми Податкового кодексу України, на які посилається позивач на час виникнення спірних правовідносин не діяли, а набрали законної сили з 01.01.2011 року. Відповідно до ст. 58 Конституції України норми вказаного Податкового кодексу України, зворотної дії в часі не мають.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 16 Закону України «Про інформацію»від 02 жовтня 1992 року за № 2657-XII визначено, що податкова інформація -це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України .

Згідно п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (далі -Закон № 509-ХІІ) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Відповідно до п. 1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.08.2005 р. № 925/11205 (далі -Порядок № 327) невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Згідно п. 1.3 Порядку № 327 за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Довідка - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Згідно розділу 4 Примірного порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом ДПА України від 18.04.2008 р. № 266, (надалі - наказ № 266), підрозділи оподаткування юридичних, фізичних осіб проводять документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової звітності платника ПДВ другої категорії з урахуванням вимог до проведення документальної невиїзної перевірки, визначених Законом № 509.

Згідно пункту 4.2 наказу № 266 під час проведення документальної невиїзної перевірки підлягають перевірці такі документи, пов'язані з нарахуванням і сплатою податку:

- податкова звітність (декларація з податку на додану вартість (у тому числі скорочена), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (у тому числі до скороченої);

- реєстри отриманих та виданих податкових накладних;

- фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату грошових коштів за вчиненим правочином, платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки РРО та інші;

- фінансово-господарські документи, що підтверджують передачу товарів, виконання робіт (надання послуг) за вчиненим правочином, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), наявність власних виробничих потужностей, трудових ресурсів, складських приміщень, договори оренди складських приміщень;

- господарські договори, укладені платником ПДВ з контрагентом, у взаємовідносинах з яким виявлено розбіжності;

- платіжні доручення на перерахування суми податку на додану вартість до бюджету.

Підпунктом 2.3.7 Порядку № 327 передбачено, результати невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок з питань дотримання вимог валютного та іншого законодавства оформляються аналогічно оформленню результатів перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства.

У висновку акта перевірки відображається узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства з посиланням на підпункти, пункти, статті нормативно-правових актів. Виявлені порушення податкового та іншого законодавства відображаються у гривнях у розрізі податків, зборів та інших обов'язкових платежів з розбивкою за роками та податковими періодами, у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів) (пп. 2.4.1, 2.4.2 Порядку № 327).

Системний аналіз зазначених норм вказує на те, що невиїзні документальні перевірки проводяться податковим органом на підставі наданих платником податків не тільки декларацій, а й інших документів, оскільки проводити перевірку правильності та повноти нарахування та сплати податків можливо лише за наявності усіх необхідних документів. У такому випадку лише платник податків, тобто особа, яка проводила нарахування та сплату податків, може надати документи первинного бухгалтерського обліку у повному обсязі, без чого неможливо зробити обґрунтовані та правильні висновки.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено перевірку місцезнаходження ТОВ «Емпанада Груп», за результатами якої встановлено, що дане підприємство за юридичною адресою не знаходиться, про що було складено акт перевірки місцезнаходження суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної особи від 16.09.2010 року № 221/15-3.

На підставі незнаходження юридичної особи за місцезнаходженням ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Емпанада Груп».

На запит ДПІ у Печерському районі м. Києва від 30.09.2010 р. № 11432/10/23-311 ТОВ «Емпанада Груп»не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань, в тому числі: журнал-ордери та картки рахунків №№ 311 «Поточні рахунки у національній валюті», 361 «Рахунки з вітчизняними покупцями», 70 «Доходи від реалізації», 641 «Розрахунки по податкам», 643 «Податкові зобов'язання», 681 «Розрахунки по авансам отриманим», податкові накладні, реєстри виданих податкових накладних, видаткові накладні, тощо.

Згідно акту перевірки від 21 жовтня 2010 року № 844/23-3/36519434 вбачається, що позивачем безпідставно сформовано податкові зобов'язання (задекларовані в деклараціях з ПДВ за січень-липень 2010 року) за рахунок сум податку на додану вартість по первинним документах, які не були надані ТОВ «Емпанада Груп»до перевірки .

Окрім цього, суд зазначає, що факт ненадання вказаних первинних документів до перевірки, представником позивача у судовому засіданні спростовано не було.

З дослідженого в судовому засіданні Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 23.07.2012 р. № 14323151, вбачається, що керівником ТОВ «Емпанада Груп»числиться ОСОБА_1. Як вбачається, з письмового доказу, наданого відповідачем - висновку почеркознавчої експертизи № 246 від 28.09.2010 року та який було використано під час проведення перевірки, підписи на довіреностях, податкових деклараціях з ПДВ за квітень 2010 року, розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за квітень 2010 року ТОВ «Емпанада Груп», від імені директора товариства виконані різними особами.

Наданні представником позивача податкові та видаткові накладні, акти здачі-приймання виконаних робіт, суд вважає неналежними доказами здійснення товариством фінансово-господарської діяльності, оскільки вони надані не в повному обсязі, податкові накладні від 29.06.2010 р. № 062902, від 30.06.2010 р. № 063004, від 14.07.2010 р. № 071401, від 08.07.2010 р. № 070801 підписані не уповноваженою особою ОСОБА_2, в той час як згідно Протоколу № 7 загальних зборів учасників ТОВ «Емпанада Груп»від 24.06.2010 р. керівником позивача є ОСОБА_1.

Суд також бере до уваги наданий відповідачем лист Київського міського центру зайнятості від 27.10.2010 р. № 07-10720, який підтверджує, що заяви та додані до них документи від роботодавців щодо оформлення дозволів на використання правці іноземного громадянина ОСОБА_1 до нього не надходили, та відповідні дозволи на використання праці зазначеного іноземця на підприємцях установах та організаціях м. Києва не оформлювались.

Таким чином, суд вважає, що відповідач під час проведення перевірки, за вказаних вище обставин, на підставі податкових декларацій, акту перевірки місцезнаходження суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної особи від 16.09.2010 року № 221/15-3 та висновку почеркознавчої експертизи № 246 від 28.09.2010 року, за відсутності первинних документів,а також під час оформлення її результатів у формі акту від 21 жовтня 2010 року № 844/23-3/36519434, діяв правомірно, у повній відповідності до вимог чинного законодавства України.

Використання відповідачем акту перевірки від 21 жовтня 2010 року № 844/23-3/36519434 при проведенні та оформленні результатів податкових перевірок інших платників податків, є правом податкового органу та в силу ст. 83 Податкового кодексу України є матеріалами на підставі яких складаються відповідні висновки.

Приймаючи до уваги викладене вище, позовна вимога щодо заборони використання відповідачем вказаного акту перевірки до задоволення також не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ч. 1 ст. 70 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність його дій.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін у справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Емпанада Груп»відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко