Рішення

від 10.10.2012 по справі 5017/2451/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" жовтня 2012 р.Справа № 5017/2451/2012

За позовом: Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до відповідача: Підприємства об'єднання громадян „ІРБІС"

про стягнення 15925 грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Гаврюшенко О.Ю. -довіреність;

Від відповідача: Узунов С.О. -довіреність;

Дупак С.А. -наказ;

В судовому засіданні 10.10.2012р. приймали участь представники:

Від позивача: Гаврюшенко О.Ю. -довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ : Позивач, Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся з до суду з позовом до відповідача, Підприємство об'єднання громадян „ІРБІС" про стягнення 15925грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.08.2012р. було порушено провадження по справі №5017/2451/2012.

Відповідач в судове засідання з'явився, відзив на позов не надав, проте позовні вимоги визнав в повному обсязі та не заперечував проти їх задоволення.

24.09.2012р. позивач звернувся до суду з заявою порядку ст.. 83 ГПК України, відповідно якої просив суд приймаючи рішення по справі розстрочити його виконання шляхом стягнення суми рівними частинами протягом шести місяців.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 10.10.2012р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

30.11.2011 року між Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та Підприємством об'єднання громадян „ІРБІС" громадської організації інвалідів в Одеській області „Автомобіліст" (ПОГ „ІРБІС") було укладено Договір про надання фінансової допомоги на безповоротній основі № 38 від 30.11.2011 року.

Відповідно до п.1.1 укладеного договору, Відділення Фонду надає Отримувачу ПОГ „ІРБІС" фінансову допомогу у розмірі 349983грн. на безповоротній основі, а Отримувач зобов'язується використати її за цільовим призначенням на умовах, визначених договором.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що фінансова допомога надається Отримувачу з метою створення 7 робочих місць для працевлаштування інвалідів на умовах технічного переоснащення виробництва відповідно до техніко-економічних обґрунтувань і кошторису витрат, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток 1). Строки, протягом яких Отримувач зобов'язаний працевлаштувати інвалідів на робочі місця, призначені для їх працевлаштування, та створені Отримувачем згідно умов цього договору, визначаються у графіку працевлаштування інвалідів (додаток 2), що є невід'ємною частиною цього договору (п.2.2 договору).

Згідно п. 4.2.7 Одержувач зобов'язаний за рахунок коштів фінансової допомоги здійснити закупівлю товарів, робіт і послуг зазначених у Додатку до цього договору відповідно до вимог чинного законодавства та на основі максимальної економії коштів фінансової допомоги.

На виконання умов договору Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів перерахувало відповідачу кошти в розмірі 349983грн.

Відповідно до Кошторису витрата на 2011р. підприємство повинно було придбати обладнання у кількості 13 одиниць на загальну суму 349983грн.

Всього на виконання умов договору №38, відповідачем було укладено шість договорів на закупівлю 13 одиниць обкладення на загальну суму 334106грн.

Директор підприємства в судовому засіданні пояснив, що вартість придбаного обкладення була менше суми виділених коштів (була запланована вартість у розмірі 349983грн. а витрачено 334106грн.) підприємство об'єднання громадян „ІРБІС" в особі директора Дупака С.А. та ТОВ „ЄвроСТО" в особі директора Сорока Р.М. було укладено Договір №7 від 24.11.2011р. на закупівлю діагностичного сканеру Launca X 431 Master 1 шт. вартістю 15877грн.

Позивач зазначає, що придбання діагностичного сканеру не передбачено умовами укладеного з відділенням Фонду договору про надання фінансової допомоги на безповоротній основі, а саме: не включено до кошторису витрат на 2011р., який є додатком 1 до договору.

Відповідно до Акту Державної фінансової інспекції в Одеській області №041-13\266 від 21.05.2012р. проведеною зустрічною звіркою на підприємстві об'єднання громадян „ІРБІС", встановлено придбання обладнання яке не було передбачено умовами договору, тобто в порушення вимог ст. 119 Бюджетного кодексу України, п.12 Порядку використання суми адміністративно-господарських санкції та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що надійшли до Державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №70 від 31.01.2007р., допущено нецільове використання частини фінансової допомоги у сумі 15880грн.

Крім того, позивач зазначає що факт нецільового використання коштів також підтверджується Протоколом №3 засідання Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що у разі нецільового використання Отримувачем фінансової допомоги або її частини, чи створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у меншій кількості, ніж передбачено умовами цього договору про надання фінансової допомоги, відповідна сума цих коштів, проіндексована з урахуванням рівня інфляції, підлягає поверненню до державного бюджету на підставі рішення Фонду соціального захисту інвалідів та Комісії (у межах її повноважень).

Судом встановлено, що 18.06.2012р. відділенням Фонду була направлена вимога директору підприємства „ІРБІС" щодо добровільного повернення коштів у розмірі 15877грн. до державного бюджету.

Проте зазначено вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №32 від 30.11.2011р. про надання фінансової допомоги на безповоротній основі, змусило позивача звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Як встановлено судом між сторонами було укладено договір №32 від 30.11.2011р. про надання фінансової допомоги на безповоротній основі, відповідно умов якого позивач надає відповідачу фінансову допомогу у розмірі 349983грн. на безповоротній основі, а відповідач зобов'язується використати її за цільовим призначенням на умовах, визначених договором

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем було вчинено порушення умови договору, а саме здійснено нецільове використання частини фінансової допомоги в сумі 15925грн. (з урахуванням індексу інфляції). Факт нецільового використання частини фінансової допомоги відповідачем в судовому засідання підтверджен.

Стаття 610 ЦК України встановлює, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з Підприємства об'єднання громадян „ІРБІС" заборгованості в 15925грн. (з урахуванням індексу інфляції) підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Що ж до клопотання відповідача в порядку ст. 83 ГПК суд відмовляє в його задоволені з огляду на наступне.

Пунктом 6 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду. При цьому слід зважати на приписи ст. 121 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Зі змісту наведених норм вбачається, що заява про відстрочку чи розстрочу виконання рішення суду повинна містити викладення обставин та обґрунтування причин, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення, а також докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві, щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

При цьому, слід мати на увазі, що чинним ГПК України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Як вбачається з наданої заяви єдиною підставою для надання розстрочки виконання рішення суду є низький дохід підприємства.

Відповідно до п. 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 р. № 02-5/333 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України", господарський суд, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Як зазначалось вище, розстрочка виконання рішення суду допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Дослідивши матеріали справи та клопотання, суд доходить висновку про відсутність винятковості обставин для надання такої розстрочки, а отже і у відсутності підстав для задоволення клопотання відповідача.

Відповідач від сплати судового збору звільнений на підставі п.19 ст. 5 Закону України „Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 32, 33, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Підприємства об'єднання громадян "ІРБІС" (66305, Одеська область, м. Котовськ, вул. Комсомольська, 176-а, код ЄДРПОУ 33909939) на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (65107, м. Одесса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 13901271) 15925 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) грн. -заборгованості.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний тектс рішення складено 15.10.2012р.

Суддя Погребна К.Ф.