Ухвала

від 12.10.2012 по справі 5017/2012/1984

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5017/2012/1984   ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

---

УХВАЛА про повернення позовної заяви "12" жовтня 2012 р.№ 5017/2012/1984     Суддя ЗЕЛЕНОВ Г.М., розглянувши матеріали від 09.10.2012р., які зареєстровані за                        № 4621/2012, за заявою голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ ) „САНГРИЯ” ( 65033, м. Одеса, вул. Академіка Гаркавого, буд. 38. Код ЄДРПОУ 37060285) про визнання банкрутом у порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон (№2343-ХІІ). ВСТАНОВИВ: 09.10.2012 р. голова ліквідаційної комісії ТОВ „САНГРИЯ”, звернувся  до господарського суду Одеської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ „САНГРИЯ” за спрощеною процедурою банкрутства, здійснюючи провадження з особливостями, передбаченими статтею 51 Закону (№2343-ХІІ), оскільки останній неспроможний погасити кредиторську заборгованість у розмірі 728 650 грн. 50 коп., після настання встановленого строку їх сплати, у зв'язку з відсутністю грошових коштів та інших майнових активів для задоволення вимог кредиторів в повному обсязі. Заява голови ліквідаційної комісії про порушення провадження  справи про банкрутство ТОВ „САНГРИЯ” у порядку ст. 51 Закону (№2343-ХІІ), підлягає поверненню з наступних підстав:          Відповідно до ст.4-1 ГПК України та  п. 1 ст. 5   Закону  (№2343-ХІІ) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом (№2343-ХІІ). Статтею 9 Закону України (№2343-ХІІ), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону. Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є не подання доказів на яких ґрунтується заява, не подання доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі. Згідно з преамбулою Закону (№ 2343-ХІІ) цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності –боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів. Статтею 51 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачено, що якщо вартості майна боржника –юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлених зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Відповідно до вимог ч.4 ст.105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи. Відповідно до вимог ч.1 ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами. Згідно з вимогами ч.3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. Відповідно до вимог ч. 1 ст.111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. До затвердження проміжного ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період. За змістом частини 5 статті 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку. Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону (№ 2343-ХІІ) є: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою; проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі заставленого майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника; аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості; проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ); повідомлення державного реєстратора та органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України. Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону (№ 2343-ХІІ). Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в постанові від 10.06.2008 р. у справі № 15/682-б. Із заяви боржника та доданих до неї документів вбачається, що  відсутні належні докази проведення ліквідаційною комісією заходів досудової добровільної ліквідації, передбаченої законодавством, а саме: отримання заяв персонально повідомлених кредиторів у встановлений строк; проведення оцінки вартості наявного у товариства рухомого та нерухомого майна, а також інших майнових активів; рішення про затвердження ліквідаційного балансу; прийняття рішення про звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство, що ґрунтується  на результатах проведення аналізу виявлених активів та пасивів товариства у зв'язку з неможливістю задоволення виявлених вимог кредиторів через недостатність вартості майна товариства. Як вбачається із заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, розмір вимог єдиного кредитора до боржника складає 728 650, 50 грн., в той час як з доданого до заяви ліквідаційного балансу станом на 30.09.2011р., загальний розмір пасиву боржника (рядок 620) складає 87523,3 грн., що може свідчити про наявність інших кредиторів. Крім того, з доданого до заяви ліквідаційного балансу вбачається наявність дебіторської заборгованості (рядок 210) в розмірі 77 325, 2 грн. та грошових коштів (рядок 230) в розмірі 54, 3 грн., проте в порушення вимог ч. 4, ч. 5 ст. 60 ГК України боржником не додано доказів вжиття необхідних заходів щодо стягнення вказаної дебіторської заборгованості. Згідно з ч.1 ст.4 Закону України „Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до підпункту 13 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір” ставка судового збору за подання заяви про порушення справи про банкрутство, що подається до господарського суду, складає 5 розмірів мінімальної заробітної плати. Згідно зі ст. 13 Закону України „Про Державний бюджет України на 2012 рік” розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2012р. становив 1073 грн. Таким чином, заявник зобов'язаний до заяви про порушення справи про банкрутство надати докази сплати судового збору за подання заяви у сумі 5365 грн. Однак, доказів сплати судового збору за подання заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ „САНГРИЯ” заявником не надано (акт від 09.10.2012р. №05-11/978/2012). Таким чином,  Заявником не надано доказів проведення  відповідних дій, як передумови для звернення ліквідатора (голови ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство відповідно до ст.ст. 105,110,111 ЦК України, ст. 60 ГК України та ст. 51 Закону (№ 2343-ХІІ), а тому заява голови ліквідаційної комісії ТОВ „САНГРИЯ” підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 3, 4 ст. 63 ГПК України. Повернення заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення. Керуючись п. 3, 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 9, 51 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя, - У Х В А Л И В: 1.          Заяву голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю „САНГРИЯ”                 ( 65033, м. Одеса, вул. Академіка Гаркавого, буд. 38. Код ЄДРПОУ 37060285) про порушення провадження у справі про банкрутство у порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” - повернути без розгляду. 2.          Заяву про порушення справи про банкрутство надіслати Заявнику. 3.   Матеріали заяви про порушення провадження у справі про банкрутство на 43 аркушах, а також акт від 09.10.2012р. №05-11/978/2012. Суддя                                                                                 Зеленов Г.М.