Ухвала

від 15.05.2012 по справі 2а-1670/8510/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 р.Справа № 2а-1670/8510/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2011р. по справі № 2а-1670/8510/11

за позовом Приватного підприємства "Кварцтехноімпекс"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

24 жовтня 2011 року позивач ПП "Кварцтехноімпекс" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення від 19 жовтня 2011 року № 0000261502/0/240/12.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2011 року адміністративний позов ПП "Кварцтехноімпекс" задоволено в повному обсязі та скасовано податкове повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ від 19 жовтня 2011 року № 0000261502/0/240/12 .

Відповідач не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, неповне та невірне з`ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2011 р. по справі 2а-1670/8510/11 в повному обсязі та ухвалити нове рішення по даній справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явились, про день та час судового засідання були повідомлені належним чином, при цьому відсутні клопотання від сторін про розгляд справи, за їх присутністю. Відповідно до вимог ст. 197 КАС України справа розглядалася в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ПП "Кварцтехноімпекс" 08 липня 2005 року зареєстровано як юридичну особу (ідентифікаційний код 33604701) Глобинською РДА. Позивач перебуває на податковому обліку в Глобинському відділенні Кременчуцької ОДПІ.

Відповідачем, в період з 14 липня 2011 року по 20 липня 2011 року, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань підтвердження господарських відносин з ПП "Калісто" за період з 01 липня 2010 року по 31 липня 2010 року та за результатами перевірки 27 липня 2011 року складено акт № 803/15-322/33604701 (далі по тексту Акт перевірки), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.4 та 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено суму податкового кредиту та, відповідно, занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті за липень 2010 року на суму 8971,08 грн.

На підставі висновків зазначених в Акті перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 08 серпня 2011 року № 0000191502/0/208/12, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 8971,08 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 4485,54 грн.

Позивач не погодився з прийнятим рішенням та оскаржив прийняте рішення відповідачем в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги позивача, податкового повідомлення-рішення № 0000191502/0/208/12 від 08 серпня 2011 року вищим контролюючим органом скасовано в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 2242,77 грн., в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишене без змін та винесено податкове повідомлення-рішення від 19 жовтня 2011 року № 0000261502/0/240/12.

Позивач, не погоджуючись із рішення відповідача звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою щодо скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Задовольняючи в повному обсязі позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з їх обгрунтованості.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень стали відображені в акті перевірки висновки контролюючого органу про завищення позивачем податкового кредиту з придбання товарно-матеріальних цінностей у ПП "Каліпсо" з посиланням на безтоварність і нікчемність вказаних правочинів.

Суд апеляційної інстанції, беручи до уваги фактичні обставини у справі та досліджені у судовому засіданні письмові документи, вважає вказані твердження відповідача помилковими, безпідставними, з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, між позивачем ) та ПП "Калісто" (Постачальник) укладено договір від 05 червня 2010 року № 102-К щодо поставки товарно-матеріальних цінностей.

На виконання умов вказаного договору ПП "Калісто" поставлено ПП "Кварцтехноімпекс":

- згідно видаткової накладної № РН-0000549 від 05 липня 2010 року грунт - 846,00 кг на загальну суму 7740,90 грн.; емаль алкідну (зелену) - 280,00 кг на загальну суму 3318,00 грн.; емаль алкідну (коричневу) -628,00 кг на загальну суму 7397,84 грн.; емаль алкідну (сіру) - 98,00 кг на загальну суму 1158,36 грн.;

- згідно видаткової накладної № РН-0000553 від 19 липня 2010 року емаль алкідну (темно-сіру) - 504,00 кг на загальну суму 5972,40 грн.; емаль алкідну (темно-червону) - 719,00 кг на загальну суму 8469,82 грн.; емаль алкідну (червоно-коричневу) - 912,00 кг на загальну суму 10798,08 грн.

Вищевказані первинні документи повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Факт отримання товару посадовою особою позивача, Порватова О.В., випискою із журналу реєстрації виданих довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей наявна в матеріалах справи та лімітно-забірною карткою № 07 за липень 2010 року (а.с. 93-94, 103) .

В подальшому позивач використовував придбаний у ПП "Калісто" товар у власній господарській діяльності - використанні при виконанні робіт за договорами з третіми особами (АТЗТ "Спецстроймонтаж" а.с. 86-88), що підтверджується актами приймання виконаних робіт (а.с. 89-92).

Позивачем за отриманий у ПП "Каліпсо" товар проведено розрахунок у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок ПП "Калісто", що підтверджується копіями платіжних доручень № 64 від 05 серпня 2010 року на суму 28000,00 грн. та від 26 серпня 2010 року № 79 на суму 25826,48 грн.

Крім того, як встановлено в суді першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, ПП "Каліпсо" на відповідні партії товарів, які були поставлені позивачеві, були виписані податкові накладні: від 19 липня 2010 року № 554 та від 05 липня 2010 року № 550 , які містить усі обов`язкові реквізити, передбачені вимогами підпункту 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість": порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Колегія суддів також вважає за необхідне відмітити, що як позивач, так і його контрагент - ПП "Каліпсо" на час вчинення господарських угод мали статус платника ПДВ, на що вказано в акті перевірки.

Відповідно до п. п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи зі змісту пп. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом (іншим подібним документом згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Положеннями пп. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" регламентовано, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по реальним господарським операціям, повністю підтвердженим відповідними первинними документами, сплачену в зв`язку з придбанням матеріалів для виробництва продукції у ПП "Каліпсо".

Щодо висновків відповідача про нікчемність угод між позивачем та ПП "Каліпсо", колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як випливає зі змісту акту перевірки відповідачем зроблено висновок про нікчемність угод, укладених позивачем з ПП "Каліпсо", було зроблено виходячи з того, що ПП "Каліпсо" не знаходиться за юридичною адресою та не подало декларацію з ПДВ за липень 2010 року в терміни встановлені законодавством.

Суд апеляційної інстанції, беручи до уваги фактичні обставини у справі та досліджені у судовому засіданні письмові документи, вважає вказаний висновок відповідача помилковим, безпідставним, з огляду на таке.

Статтею 61 Конституції України закріплено саме індивідуальний характер юридичної відповідальності особи.

Таким чином, виконання одним платником податків своїх зобов'язань перед бюджетом не ставиться у залежність від виконання зазначених зобов'язань будь-яким іншим платником податків.

Колегія суддів звертає увагу на приписи ч.2 ст.8 КАС України, яка зобов'язує суд застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Доводи про незнаходження ПП "Каліпсо" за юридичною адресою не можуть бути взяті до уваги в якості належного обґрунтування відповідачем твердження про нікчемність угод між позивачем та вказаним його контрагентом, оскільки факт відсутності контрагента за місцем реєстрації було встановлено в липні 2011року, а відповідно до матеріалів справи господарські операції між позивачем та ПП "Каліпсо" здійсненні в липні 2010 року.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений Законом України "Про податок на додану вартість", колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного рішення.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2011р. по справі № 2а-1670/8510/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П. Судді (підпис) (підпис) Перцова Т.С. Русанова В.Б. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.