Ухвала

від 07.08.2012 по справі 2а-1670/120/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2012 р.Справа № 2а-1670/120/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Харкові апеляційну скаргу Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Шліфверст" до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В с т а н о в л е н о:

У січні 2012 року позивач публічне акціонерне товариство «Шліфверст»(далі -ПАТ «Шліфверст») звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області (далі -Лубенська ОДПІ) від 16.12.2011 року № 0007462301, яким на підставі акту перевірки № 3230/23-0548909 від 02.12.2011 року зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, у тому числі, заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів, (звітний період 9 місяців 2011 року) у розмірі 20.452 грн., посилаючись на хибність висновків перевірки, проведеної відповідачем, щодо наявності фактів порушень підприємством положень податкового законодавства.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року позовні вимоги підприємства задоволені в повному обсязі.

Судове рішення вмотивоване тим, що податковий кредит сформований позивачем за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено письмовими доказами, отримані послуги безпосередньо пов'язані с господарською діяльністю підприємства. Документи підприємства з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, тощо оформлені у відповідності до вимог Податкового кодексу України (далі -ПК України) і Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

В апеляційній скарзі, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «Шліфверст»відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді Харківського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення, відповідно до положень ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), слід залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірки ПАБ «Шліфверст»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за вересень 2011 року в сумі 53.968 грн.

За даними перевірки встановлено, що згідно із податкової декларації підприємства з ПДВ за вересень 2011 року, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням помилок сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів складає 53.968 грн.

В акті перевірки вказано, що перевіркою показників Довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації за вересень 2011 року) встановлено, що підприємством у декларації за вересень 2011 року зайво включено залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 податкової декларації), в сумі 20.452 грн., відповідно, ця сума завищена по рядку 23 податкової декларації.

В акті перевірки визначено, що в результаті дослідження документального, грошового, товарного потоку та співставлення встановлена відсутність реальної діяльності постачальника ТОВ «Оріал».

Зазначений висновок ґрунтується на інформації, що міститься в акті Алчевської МДПІ Луганської області від 11.11.2011 року № 1798/236-36917523 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Оріал»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року.

В даному акті визначено, про встановлення факту відсутності підприємства ТОВ «Оріал»за місцезнаходженням, відсутності у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, зберігання та відвантаження ТМЦ та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень і матеріальних ресурсів, тощо. Зазначено про анулювання у вересні 2011 року підприємству свідоцтва платника ПДВ. Також в акті перевірки визначено про неможливість проведення перевірок (звірок) контрагентів ТОВ «Оріал».

З урахуванням того, що до декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року ТОВ «Шліфверст»поданий розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1), в якому відображено коригування податкового кредиту в сторону зменшення в сумі 516,67 грн. по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Оріал»(розрахунок коригування від 13.10.2011 року № 37) Лубенською ОДПІ визначено, що на порушення вимог п. 200.4 ст. 200 ПК України ПАТ «Шліфверст»завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ у вересні 2011 року на 20.969 грн. (операція з контрагентом ТОВ «Оріал»за договором поставки № ДГ-ОЛ/16/2 від 27.04.2011 року.

На підставі висновків акту перевірки підприємства позивача Лубенською ОДПІ прийняте оспорюване податкове повідомлення рішення.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції колегія суддів зазначає, що згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою

їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями ст. 1 Закону України від 16.07.1999 року N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що підприємство ТОВ «Шліфверст»має документи, які повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій. Крім того, ДПІ не встановила порушень позивача щодо відображення в податкових деклараціях сум податкових зобов'язань, а недотримання контрагентами позивача податкового законодавства не є підставою для висновку про порушення саме позивачем вимог ст. 200 ПК України.

На думку колегії суддів, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування податкового кредиту позивача Лубенська ДПІ не вказувала, що на перевірку підприємством надана лише одна товарно-транспортна накладна і, посилаючись на акт перевірки Алчевською ОДПІ Луганської області контрагента позивача -ТОВ «Оріал», вважав встановленим факт відсутності реальної діяльності постачальника -ТОВ «Оріал».

Однак, при цьому відповідач не спростував факти отримання ТОВ «Шліфверст»від постачальника ТМЦ відповідно до умов договору поставки, проведення підприємством оплати у безготівковій формі поставленого товару, його оприбуткування підприємством та фактів подальшої реалізації цього товару.

На думку колегії суддів, надання на перевірку лише одної товарно-транспортної накладної щодо перевезення ТМЦ не може вважатися безумовним свідченням безтоварності господарської операції. Із змісту цієї ТТН вбачається, що перевозились товари, що отримані позивачем як в липні 2011 року, так і в серпні 2011 року (податкові накладні №№ 93, 94, 95 від 04.08.2011 року).

Що стосується висновків акту Алчевської ОДПІ Луганської області від 11.11.2011 року №1798/236-36917523 про результати проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Оріал»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року, то висновки про порушення ТОВ «Оріал»вимог, зокрема, п.п. 1, 5 ст. 203, п.п. 1, 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Оріал»з зазначеними в акті перевірки покупцями, - по відношенню до ТОВ «Шліфверст», то такий висновок ґрунтується на припущеннях, оскільки податковим органом під час проведення перевірки не досліджувалась первинна документація підприємства, яка стосується його господарських взаємовідносин з позивачем.

Аналізуючи вищезазначене в його сукупності, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови в задоволені апеляційної скарги Лубенської ОДПІ і залишення оскаржуваного судового рішення, відповідно до положень ст. 200 КАС України, без змін.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

Частиною 4 ст. 196 КАС України визначено, що неприбуття у судове засідання сторін, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження відбувся з підстав визначених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області -залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року -без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

З оригіналом згідно Мельнікова Л.В.