Ухвала

від 11.09.2012 по справі 2а-1443/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2012 р.Справа № 2а-1443/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представника позивача Санжаревського Є. М.

представника відповідача Онищенко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2012р. по справі № 2а-1443/12/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" (далі по тексту позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби (далі по тексту відповідач), в якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0001260840 та № 0001270840 від 21.09.2011 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2012р. зазначений адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0001260840, № 0001270840 від 21.09.2011 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2012р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції п. 3.1 ст. 3, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача та представника відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками СДПІ ВПП у м. Харкові було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по правовим відносинам з ТОВ фірма "ВАП" (код за ЄДРПОУ 21262483) за березень 2011 р. та податку на прибуток за 1 квартал 2011р.

За результатами перевірки було складено акт № 1951/40-028/05750295 від 31.08.2011 р. яким були встановлені порушення позивачем:

- ст. 198, п. 200.1,п. 200.2, ст. 200 ПК України, а саме: заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за березень 2011 р. на суму 126 574,0 грн.;

- порушення п. 3.1 ст. З, п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994р, зменшено збитків декларації по податку на прибуток за 1 квартал 2011 р. на суму 632 868,0 грн.

Позивач, не погодившись з висновками акту № 1951/40-028/05750295 від 31.08.2011р. (далі - Акт перевірки), подав до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові заперечення № 85-236 від 07.09.2011 р.

19.09.2011 р. на адресу позивача надійшов лист № 12665/10/40-037 від 16.09.2011 р., в якому зазначається про незмінність результатів акту перевірки за наслідком розгляду заперечень.

На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові було винесено податкове повідомлення-рішения № 0001260840, № 0001270840 від 21.09.2011 р., якими встановлено податкове зобов'язання в розмірі 750 442,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся зі скаргою № 85-248 від 28.09.2.01 1 р. до державної податкової адміністрації у Харківській області.

21.10.2011 р. за результатами розгляду вищенаведеної скарги на адресу позивача надійшло рішення про результати розгляду скарги № 4649/10/25-103 від 19.10.2011 р., яким скаргу залишено без задоволення.

28.10.2011 р. позивач направив до Державної податкової адміністрації України повторну скаргу № 85-281 від 28.10.2011 р., яка залишена без задоволення рішенням № 8646/6/10-21 15 від 29.12.2011 р.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи позовні вимоги про скасування податкових повідомлень - рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0001260840, № 0001270840 від 21.09.2011 року, суд першої інстанції виходив з правомірності та обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що підставою для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток є висновок Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про завищення позивачем валових витрат, понесених при придбанні товарів та податкового кредиту з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ фірма "ВАП" з посиланням на безтоварність і нікчемність вказаних правочинів.

Колегія суддів вважає вказаний висновок відповідача безпідставним з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 19.03.2007 року АТ "ХТЗ" уклало договір поставки з ТОВ фірма "ВАП"(т.3 а.с. 241-250).

На виконання умов зазначеного Договору, на підставі рахунків-фактур, АТ "ХТЗ" від ТОВ фірма "ВАП" було отримано запчастини до сільськогосподарської техніки.

Факт розрахунку, транспортування, отримання та оприбуткування на складі позивача запчастин отриманих від ТОВ фірма "ВАП" та використання у власній господарській діяльності, відповідачем не заперечувався та підтверджується як даними самого акту перевірки так і матеріалами справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" документом, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

Статтею 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" передбачено, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2. цього закону встановлено, що до складу валових витрат включаються:

5.2.1. Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.11.2.1. цього закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт і послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу).

В акті перевірки підтверджується те, що при оформленні податкових накладних було дотримано вимоги ст. 201 Податкового кодексу України, податкові накладні відображено у відповідності з вимогами п.201.6 у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно включено до валових витрат щодо придбання товарів та до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по реальним господарським операціям, повністю підтвердженим відповідними первинними документами, сплачену в зв`язку з придбанням товарів у ТОВ фірма "ВАП".

Слід відмітити, що в обґрунтування висновку про нікчемність угоди, укладеної позивачем із ТОВ фірма "ВАП", відповідач посилається виключно на висновки акту документальної невиїзної перевірки ТОВ фірма "ВАП", в якому в свою чергу міститься посилання на акт перевірки від 01.06.2011 № 125 1/23-03- 05/37092055 ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова ТОВ "Промтехноопт" (код 37092055), з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період - березень 2011 року у якому встановлено нікчемність правочинів, укладених ТОВ "Промтехноопт" код ( 37092055) з контрагентами за період-березень 2011 року, колегія суддів зазначає, що вказані посилання відповідача є необгрунтованими оскільки у відповідності до вимог ст. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, а отже факт нікчемності укладених між ТОВ фірма "ВАП" та ТОВ "Промтехноопт" право чинів не вказує на нікчемність правочину між позивачем та ТОВ фірма "ВАП".

Також колегія суддів зазначає, що відсутні доказів у відповідності до яких запчастини які були продані позивачу ТОВ фірма "ВАП" останньою були отримані саме від ТОВ "Промтехноопт", а не від інших його контрагентів.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої, що відповідач приймаючи податкові повідомлення - рішення від 21.09.2011р. № 0001260840 та № 0001270840 діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги є обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2012р. по справі № 2а-1443/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.

Повний текст ухвали виготовлений 17.09.2012 р.