Ухвала

від 03.10.2012 по справі 2-а/1570/746/11

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2012 р.Справа № 2-а/1570/746/11

Категорія: 8.1.5Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О.О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Ріа Клері» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси до приватного підприємства «Ріа Клері»про стягнення податкової заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

До Одеського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Ріа «Клері»про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість та податку на прибуток в сумі 5061,74 гривень (4703,65 гривень - податок на додану вартість, 358,09 гривень - податок на прибуток підприємств).

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі і зазначив, що заборгованість у Відповідача виникла внаслідок несплати ним самостійно узгоджених податкових зобов'язань згідно поданих податкових декларацій з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств. Оскільки вищезазначена сума є податковим боргом Відповідача, який він не погасив добровільно, Позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі і стягнути суму податкового боргу.

Представник Відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на відсутність у Відповідача податкового боргу, неврахування Позивачем уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ, наданих Відповідачем до ДПІ в травні 2008 року та неврахування Позивачем платіжного доручення №19 від 10.09.2009 року на суму 1400,00 грн., яким Відповідач погасив податкові зобов'язання з ПДВ.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси до Приватного підприємства «Ріа Клері»про стягнення податкової заборгованості у розмірі 5061.74 гривень задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства «Ріа Клері»податковий борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 4703,65 гривень на р/р 31113029700008. код платежу 14010100. Одержувач ГУДКУ в Одеській 1 області 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області МФО 828011. Стягнуто з Приватного підприємства «Ріа Клері»(65000, місто Одеса, Куликове поле, буд. 1, офіс 241, код ЄДРПОУ 35049851) податковий борг по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 358,09 гривень (триста п'ятдесят вісім гривень дев'ять копійок) на р/р 31113029700008, код платежу 11021000, Одержувач ГУДКУ в Одеській області 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області МФО 828011.

Відповідачем на зазначену постанову була подана апеляційна скарга. Апелянт просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.

В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що ним було надано до суду повну та вичерпну інформації щодо виникнення розрахунку та виконання податкових зобов'язання, тому апелянт вважає, що рішення про виникнення боргу було прийнято позивачем необґрунтовано.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що приватне підприємство «Ріа «Клері»є юридичною особою, зареєстровано Виконавчим комітетом Одеської міської ради 1.04.2007 року. Перебуває на обліку у ДПІ у Приморському районі м. Одеси та є платником податків від 21.10.2010 року.

Колегією суддів встановлено, що відповідачем було подано до ДПІ податкові декларації з податку на додану вартість за період з 15.08.2008 року по 13.01.2010 року, загальна сума яких склала 8427 гривень.

За результатами невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати ПДВ відповідачем складено Акт № 474/15-2 від 25.01.2010 року, згідно якого виявлено порушення відповідачем п.п. 4.1.4 п. 4.1. ст 4, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами», на підставі чого позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій: від 25.01.2010 року № 0003071502/0 на суму 105,18 грн.; від 25.01.2010 року № 0003051502/0 на суму 814,2 грн. ; від 25.01.2010 року №0003061502/0 на суму 455,77 грн., які були отримані відповідачем 22.03.2010 року.

Вказані податкові повідомлення-рішення не були оскаржені відповідачем ані в адміністративному ані в судовому порядку, як це передбачено вимогами чинного законодавства, а саме п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами».

Згідно платіжних доручень за період з 23.12.2008 року по 05.11.2009 року та випискою по особовому рахунку №26009002641001 Відповідача, відкритому в АТ «Банк «Фінанси та Кредит»відповідачем було сплачено 3077 грн.. Станом на 01.09.2008 року у відповідача нарахувалася переплата у розмірі 1186,77 грн., крім того ПП «Ріа «Клері»було зменшено податкове зобов'язання з ПДВ на 1032 грн. шляхом подання до ДПІ уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань.

Згідно поданої 07.02.2010 р. до ДПІ податкову декларацію з податку на прибуток підприємства №9002961876 за 2009 рік. Відповідачем визначена суму податку до сплати в розмірі 584 грн.. Згідно облікової картки платника податків у Відповідача станом на січень 2010 року нараховувалася переплата по податку з прибутку підприємств в розмірі 225,91 грн..

Колегією суддів встановлено, що станом на 06.11.2010 року заборгованість ПП «Ріа «Клері»по ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послу г), з урахуванням часткової сплати, складає 4506, 38 грн., нарахована пеня у розмірі 197,27 грн., та заборгованість по податку на прибуток підприємств у розмірі 358,09 грн..

Оскільки відповідач належним чином отримав податкові повідомлення-рішення, але самостійно не сплатив суми податків та зборів у встановлені законодавством строки, не скористався правом оскарження до вищої ланки, відповідно така заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами»передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно до вимог п.п.5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно до вимог п.п.17.1.7. п. 17.1 ст. 17 того ж Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податковий борг відповідача підлягає стягненню. Як було встановлено, ПП «Ріа «Клері»не оскаржені прийняті ДПІ у Приморському районі м. Одеси повідомлення-рішення від 25.01.2010 року тим самим фактично погодившись із висновками в Акті перевірки від 25.01.2010 року та з неврахуванням позивачем уточнюючих розрахунків. ДПІ у Приморському районі м. Одеси, в дотримання вимог чинного законодавства, були направлені на адресу відповідача податкові вимоги: першу - від 02.09.2008 року та другу -від 24.10.2008 року, але податкова заборгованість ПП «РІА «Клері» не була погашена у встановлені законом терміни. На підставі цього, податкові повідомлення-рішення від 25.01.2010 року та нараховані штрафні санкції прийняти позивачем правомірно та обґрунтовано.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Позивач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Ріа Клері»залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький