Постанова

від 27.09.2012 по справі 2-а-11852/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-11852/11/2670 (у 6-ти томах) Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"27" вересня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Безименної Н.В., Ісаєнко Ю.А.

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Легко Інк»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.03.2012 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Легко Інк» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Легко Інк»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002342301/33783 та № 0002332302/33784 від 11.08.2011.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.03.2012 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду -скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень № 0002342301/33783 та № 0002332302/33784 від 11.08.2011.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Дарницькому районі м. Києва проведено перевірку ТОВ «Легко Інк»за результатами якої 03.08.2011 складено акт № 4500/2302/32070498 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 31.03.2011 з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.10.2009 по 31.03.2011.

Актом перевірки встановлено порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме позивачем завищено задекларовані валові витрати на загальну суму 1 934 579,35 грн., в тому числі по періодам: 4 квартал 2009 року -289 721,25 грн., 1 квартал 2010 року -724 675,40 грн., 2 квартал 2010 року - 677 659,90 грн., 3 квартал 2010 року -242 525,80 грн., п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 1 564 328,60 грн., у тому числі по періодам: жовтень 2009 року -46 231,50 грн., листопад 2009 року -78 068,60 грн., грудень 2009 року -124 142,50 грн., січень 2010 року -107 783,50 грн., лютий 2010 року -221 805,00 грн., березень 2010 року -250 151,80 грн., квітень 2010 року -211 920,50 грн., травень 2010 року -154 321,30 грн., червень 2010 року -175 883,70 грн., липень 2010 року -164 065,70 грн., серпень 2010 року 29 955,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 11.08.2011 прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002342301/33783, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 1 955 410,75 грн., з яких за основним платежем -1 564 328,60 грн. та штрафні санкції - 391 082,15 грн. та № 0002332302/33784, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 2 418 394,15 грн., з яких за основним платежем -1 934 579,35 грн. та штрафні санкції на суму 483 814,80 грн.

Так, податкові зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість сформовані відповідачем по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Максіграфік»(код ЄДРПОУ 33147058) та ТОВ «ТГ Полімерконсалтинг»(код ЄДРПОУ 36641330).

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції.

Колегія суддів вважає, що факти здачі-приймання виконаних робіт та здійснення поставок відповідної продукції зафіксовані належним чином, податкові накладні виписані у відповідності до вимог чинного законодавства, підстави для не включення відповідних сум до складу валових витрат та до складу податкового кредиту відсутні.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Тому, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

В матеріалах справи містяться належні та допустимі докази, які підтверджують вчинення господарських операцій.

Так, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Колегія суддів вважає, що валові витрати були сформовані на підставі первинних бухгалтерських документів, форма і зміст яких відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачає порядок обчислення і сплати податку.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Згідно з підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про ПДВ»право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, відповідно до якої особи, що підпадають під визначення платників податку згідно із статтею 2 Закону України «Про податок на додану вартість», зобов'язані зареєструватися як платники податку на додану вартість.

Колегія суддів вважає, що на момент здійснення правовідносин між позивачем ТОВ «Максіграфік»та ТОВ «ТГ Полімерконсалтинг»останні були належним чином зареєстровані та перебували на податковому обліку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надані всі необхідні документи, які свідчать про правомірність включення суми ПДВ до податкового кредиту.

За таких обставин колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про не підтвердження позивачем свого права на валові витрати та на податковий кредит.

Отже, з аналізу матеріалів справи та чинного законодавства випливає те, що відповідачем зроблено помилковий висновок про порушення позивачем податкового законодавства.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду -скасуванню.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Легко Інк»-задовольнити .

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.03.2012 -скасувати та постановити нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Легко Інк»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити .

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва № 0002342301/33783, № 0002332302/33784 від 11.08.2011.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст виготовлено: 02.10.2012.

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Безименна Н.В.

Ісаєнко Ю.А.