Постанова

від 15.10.2012 по справі 2а-10365/12/0170/27

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 жовтня 2012 р. (11:18) Справа №2а-10365/12/0170/27

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Аблякимова Е.Е., ., при секретарі судового засідання Залюбовської Л.В., за участю представників сторін

від позивача- Кірюшкіна К.О., паспорт НОМЕР_1, довіреність № 3476/9/10.00 від 25.09.12 року,

від відповідача- не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаліта-2000"

про стягнення

Обставини справи: Державна податкова інспекція у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаліта-2000" про стягнення податкового боргу у розмірі 73 708,62 гривень.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.09.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав, викладених у позові.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, день та місце його проведення повідомлений завчасно належним чином - рекомендованою кореспонденцією (а.с.24), про причини неявки суд не повідомив, заперечення на адміністративний позов до суду не надав.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 17 КАС України до юрисдикції адміністративного суду віднесено спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (далі -Закон №509) державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Відповідно до ст.2 Закону №509 завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно із п.11 ст.10 Закону №509 державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Враховуючи викладене, позивач у справі є суб'єктом владних повноважень, законом передбачено право звернення позивача до суду із позовом про стягнення заборгованості, справу належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідач зареєстрований Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим 12.05.2000 року, як юридична особа, знаходиться на обліку у Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) з 19.05.2000 року за № 1116 ( а.с. 12-13).

Згідно зі статтею 269 Податкового кодексу України платниками податку, передбаченого ст. 9 Податкового кодексу України - плата за землю, є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі. Об'єктами оподаткування (ст. 270 Податкового кодексу України) є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 4.1.1 статті 4 встановлено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цім Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок -документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків -фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

П. 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) (п. 286.2 ст. 286 Кодексу) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідачем до Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК ДПС подано податкову декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 20.02.2012 року № 4292 на 2012 рік, в якій самостійно задекларовані податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності щомісячних внесків у розмірі 14 742,91 грн. Відповідачем самостійно узгоджена сума податкового зобов'язання за березень-липень 2012 року була сплачена частково з переплати у сумі 5,93 грн., таким чином податкова заборгованість відповідача станом на день розгляду справи становить 73 708,62 грн.: 14 742,91 X 5-5,93= 73 708,62 грн. - сума орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (а.с.14-15).

Оскільки самостійно податковий борг погашено не було, позивачем на адресу відповідача була направлена податкова вимога про сплату боргу від 10.04.2012 року № 236 на суму 11496,82 грн., яка отримана представником відповідача 08.06.2012року, про що свідчить підпис на поштовому повідомленні (а.с.16), однак до теперішнього часу податковий борг не сплачено.

Таким чином, станом на день розгляду справи податковий борг відповідача не погашений та складає 73 708,62 гривні.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.п. 9.1.10. ст. 9 ПК України плата за землю відноситься до загальнодержавних податків та зборів.

Положенням п.п. 16.1.4. статті 16 ПК України визначено обов'язок платника податків сплачувати належні суми податків та зборів у строки та у визначених розмірах.

Пунктом 16.1.3. ст.16 ПК України передбачено обов'язок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Статтею 31, зокрема п.п. 31.1. та п.п.31.3., ПК України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Пунктом 287.3. ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п. 3.6 п. 3 Наказу ДПА України від 24.12.2010 року № 1037 «Про затвердження Порядку направлення органам державної податкової служби податкових вимог платникам податків», зареєстрованого Міністерством юстиції України 30.12.2010 року № 1432/18727 у разі коли у платника податків, якому надіслано, вручено податкову вимогу сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до пп. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, у разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

В силу пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Підпунктом 95.2 cт. 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 59.5 ст. 95 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем зазначені вимоги законодавства було дотримано, податкова вимога № 236 від 10.04.2012р. була виставлена відповідачу на суму 11496,82 грн., однак у зв'язку із тим, що на момент звернення до суду сума податкового боргу зросла, то відповідно позовні вимоги були заявлені на всю суму боргу в тому числі і на ту, що виникла після надіслання податкової вимоги, і яка відповідно до п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України підлягає погашенню.

Згідно статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" однією із задач органів податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.

Відповідно до п. 20.1.18. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем жодних обґрунтувань, а також належних доказів про сплату боргу в судовому засіданні не надано.

Таким чином, оскільки станом на день розгляду справи податковий борг складає 73 708,62 грн., вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи й підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Під час судового засідання, яке відбулось 15.10.2012 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України постанову складено 22.10.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаліта-2000" у банках, обслуговуючих такого платника податків ( 98600, АРК, м. Ялта, вул. Садова, 5, ЄДРПОУ 30863182) з перерахуванням коштів в дохід місцевого бюджету м. Ялти (р/р 33217812700039, код платежу 13050200 (орендна плата з юридичних осіб) в УГК в АРК, МФО 824026, ЄДРПОУ 38027563) податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у сумі 73 708 (сімдесят три тисячі сімсот вісім) гривень 62 копійки.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Аблякимов Е.Е.