Рішення

від 16.12.2008 по справі 57/240-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

57/240-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2008 р.                                                            Справа № 57/240-08

вх. № 8645/4-57

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Чайчук О.О., дов. № 115 від 26.08.08 р.;

відповідача - не з"явився;   

розглянувши справу за позовом

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків  

до  Комунального підприємства  "Землевпорядник", смт. Пісочин  

про стягнення 1973,43 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Регіональне відділення фонду державного майна України по Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення  з відповідача - КП “Землевпорядник” до Державного бюджету України 1973,43 грн. упущену вигоду в сумі 1973,43 грн. за період з 22 липня 2008 року по 22 вересня 2008 року включно, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач після розірвання договору оренди № 1572-Н від 15.04.2006 р. у судовому порядку продовжує користуватись орендованим майном.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 листопада 2008 р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 09 грудня 2008 р. о 10:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.12.2008 року, у зв'язку з неявкою у судове засідання відповідача, розгляд справи відкладено на 16.12.08 р. о 09:30 год.

Через канцелярію господарського суду Харківської області позивачем надано уточнення до позовних вимог, в якій просить суд заявлену суму боргу стягнути як неустойку, передбачену ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та ст. 785 Цивільного кодексу України, оскільки стягнення, що є предметом спору, здійснюється після припинення договору оренди № 1572-Н від 15.04.2005 р., який припинив свою дію на підставі рішення господарського суду Харківської області від 07.07.2007 р., по справі  № 56/137-08. Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

В призначеному 16.12.2008 році судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов з урахуванням уточнень та просив суд його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце і час розгляду справи, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав, заборгованість не спростував .

Судом перевірена адреса відповідача: відповідно до довідки з ЄДРЮОФОП відповідач зареєстрований за адресою: 62416, Харківська обл.., Харківський район, смт Пісочин, пров. Транспортний, 2, саме на цю адресу судом були надіслані процесуальні документи.

У відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача судом встановлено наступне.

15 квітня 2005 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківської області (далі позивач) та Комунальним підприємством „Землевпорядник” (далі - відповідач) укладено договір оренди № 1572-Н, відповідно до умов якого позивач передав, а Орендар прийняв у строкове платане користування окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення (кімнати 81, 99), які розташовані на 3-му поверсі головного корпусу (надалі - "майно"), загальною площею 116,0 кв. м., за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 188-а, що знаходиться на балансі Навчально-наукового інституту Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій.

Відповідно до п. 3.1. Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, зі змінами, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - березень 2005 року -864,62 грн. (згідно Додатку № 3). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди - квітень 2005 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за квітень 2005 року.

Відповідно до п. 3.2 Договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 3.3 договору, орендна плата перераховується орендарем безпосередньо до Державного бюджету щомісячно, до 10 числа місяця,  наступного відповідно до вимог діючої Методики, у наступному порядку:

- безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначеми фінанвовими органами у розмірі 70%.

- на рахунок визначений балансоутримувачем- у розмірі 30%.

Рішенням господарського суду Харківської області по справі № 56/137-08 від 07 липня  2008 року розірвано договір оренди № 1572-Н від 15.04.2005 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Комунальним підприємством „Землевпорядник”.

Відповідно до ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішені інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як зазначає позивач в позовній заяві, на теперішній час нежитлове приміщення не повернуто відповідачем, проте договір оренди № 1572-Н від 15.04.2005 року припинив свою дію з  моменту набуття рішення від 07.07.2008 року по справі  № 56/137-08 чинності, тому суд вважає, що відповідач після припинення дії договору оренди в період з 22 липня 2008 року по 22 вересня 2008 року безпідставно займав приміщення.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

          У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі)

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону,  а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтями 610, ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як  вбачається з матеріалів справи, нового договору або нових додаткових угод до нього на спірне приміщення сторонами укладено не було, договір  оренди № 1572-Н від 15.04.2005 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Комунальним підприємством „Землевпорядник” розірвано згідно Рішення господарського суду Харківської області по справі № 56/137-08 від 07.07.2008 року, яке набрало чинності, проте відповідач фактично в період з 22 липня 2008 року по 22 вересня 2008 року включно безпідставно займав приміщення.

Статтею 785 Цивільного Кодексу встановлено, що у разі припинення  договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Це означає, що річ повинна бути  повернута  наймодавцю  в розумний  строк,  мінімально  необхідний для передачі речей даного виду.

Наведене свідчить про порушення відповідачем ч.1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна ” та ч.1ст. 785 Цивільного кодексу України.

Відповідальність за таке порушення встановлена частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України , яка встановлює , що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення річчі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи вказані обставини,  вищезазначені норми чинного законодавства, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату неустойки  за користування річчю за час прострочення у сумі  1973,43 грн. та документів, що спростовували викладене у позові, хоча  мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи в суді, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення неустойки за користування нежитловим приміщенням за час прострочення у сумі 1973,43 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем та підтверджена належними доказами, тому підлягає задоволенню.

Господарський суд враховує, що наведеної правової позиції  дотримується також Вищий господарський суд (постанова ВГСУ по справі № 10/60  від 18.06.08 р.).

У відповідності  зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача,  з вини якого виник спір.

Враховуючи викладене та керуючись  ст.ст. 11, 16, 83, 173, 179, 509, 525, 526, 785 Цивільного кодексу України ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” ст.ст. 4-2,4-3,32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 22, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  суд –

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву позивача про уточнення позовних вимог (вх. № 21564 від16.12.2008 р.).

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Землевпорядник" (код ЄДРПОУ: 31422524; адреса: 62401, Харківська область, Харківський район, смт.Пісочин, пров.Транспортний, 2; п/р 2600726611 в ВАТ "Мегабанк" м.Харкова, МФО 351629) до Державного бюджету України (р/р 31114094700429 в ВДК у Харківському районі, код ЄДРПОУ: 24134461; код бюджетної класифікації: 22080300) неустойку в розмірі 1973 грн. 43 коп.

Стягнути з Комунального підприємства "Землевпорядник" (код ЄДРПОУ: 31422524; адреса: 62401, Харківська область, Харківський район, смт.Пісочин, пров.Транспортний, 2; п/р 2600726611 в ВАТ "Мегабанк" м.Харкова, МФО 351629) на користь держбюджету України (одержувач - УДК у м.Харкові, № рахунку 31110095700002 код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200,символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) 102 грн. державного мита.

Стягнути з Комунального підприємства "Землевпорядник" (код ЄДРПОУ: 31422524; адреса: 62401, Харківська область, Харківський район, смт.Пісочин, пров.Транспортний, 2; п/р 2600726611 в ВАТ "Мегабанк" м.Харкова, МФО 351629) на користь держбюджету України (одержувач коштів - УДК у м.Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 17 грудня 2008 року.

Суддя                                                                                            

справа № 57/240-08