Постанова

від 10.10.2012 по справі 2а-3051/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а-3051/12/0970                ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД                                                               ПОСТАНОВА                                                       ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ  "10" жовтня 2012 р.                                                               Справа № 2а-3051/12/0970  м. Івано-Франківськ   Івано-Франківський  окружний адміністративний суд у складі: Суддя Остап'юк С.В., за участі секретаря Озара О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом прокурора Коломийського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби до Отинійського комбінату комунальних підприємств про стягнення податкового боргу в розмірі 9752 гривень, - ВСТАНОВИВ: 02.10.2012 року прокурор Коломийського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби звернувся з адміністративним позовом до Отинійського комбінату комунальних підприємств (далі –відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 9752 гривень. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов'язку встановленого статтею 57, підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, статтею 36 Податкового кодексу України не сплатив самостійно узгоджену суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2012 року в розмірі 9752 гривень, внаслідок чого відповідачем утворено податковий борг в цій же сумі, який ним не сплачено. Прокурор в судове засідання не з'явився. Представник позивача в судове засідання не з'явився, суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Представник відповідач в судове засідання не з'явився, суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, щодо стягнення даного податкового боргу не заперечив.    Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов підставний та підлягає задоволенню.   Судом встановлено, що 27.12.1991 року Коломийською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області проведено державну реєстрацію юридичної особи –Отинійський комбінат комунальних підприємств, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 10 –11). Відповідач перебуває на податковому обліку в Коломийській об'єднаній державній податковій інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби, є платником податку на додану вартість. Суму невиконаного відповідачем грошового зобов'язання з податку на додану вартість визначено податковою декларацією з податку на додану вартість за липень 2012 року, що подана відповідачем позивачу 16.08.2012 року (а. с. 7 –8). Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Згідно пунктів 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Статтею 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків та зборів віднесено податок на додану вартість (пункт 9.1.3). Пунктом 8.2 статті 8 Податкового кодексу України встановлено, що до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4). Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3). У відповідності до статті 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу. Відповідно пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал. Згідно пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. Відповідно підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання –сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Судом встановлено, що відповідачем не сплачено самостійно задекларовану за липень 2012 року суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 9752 гривень до державного бюджету в строки визначені підпунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Таким чином, грошове зобов'язання відповідача з сплати податку на додану вартість, є узгодженим з моменту подання податкової декларації. Як наслідок, відповідачем не сплачено узгоджене грошове зобов'язання з сплати податку на додану вартість в розмірі 9752 гривень до державного бюджету, в строки визначені вказаними нормами Податкового кодексу України. У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надіслано першу податкову вимогу за №1/482 від 02.12.2010 року, яку відповідач залишив без реагування, а податковий борг за нею, на момент виникнення вищевказаного податкового зобов'язання, не сплатив (а. с. 9). Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем в порушення вищевказаних норм Податкового кодексу України не виконано податкові зобов'язання з сплати податку на додану вартість в розмірі 9752 гривень. Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг. Таким чином, 9752 гривень податку на додану вартість утворюють податковий борг відповідача у цій же сумі, який ним не сплачено. Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності –шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Згідно пункту 95.3 статті 95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить. Враховуючи викладене, суд вважає, що  вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.           На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -                                                      ПОСТАНОВИВ:           Позов задовольнити повністю.           Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Отинійський комбінат комунальних підприємств (ідентифікаційний код 03345946) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід державного бюджету податковий борг з сплати податку на додану вартість в розмірі 9752 (дев'яти тисяч сімсот п'ятдесяти двох) гривень.           Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.           Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.                      Суддя:                                                                                          Остап'юк С.В.                      Постанова складена в повному обсязі 15.10.2012 року.