Постанова

від 11.10.2012 по справі 2а/1270/7149/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/7149/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Ушакова Т.С.,

при секретарі судового засідання Вольвак М.О.,

за участю:

представника позивача: Свириденко Н.М. (довіреність від 01.08.2012 № 9248/09-21),

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до Дочірнього підприємства «Автоприцеп» Публічного акціонерного товариства «Луганськбудтранс» про стягнення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 17 468,84 грн., -

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до Дочірнього підприємства «Автоприцеп» Публічного акціонерного товариства «Луганськбудтранс» про стягнення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 17 468,84 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ДП «Автоприцеп» ПАТ «Луганськбудтранс» в порушення вимог законодавства не сплатило єдиний внесок, нарахований у відповідності до розрахунку сум єдиного внеску за січень 2011 року - березень 2012 року, що спричинило виникнення простроченої заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 17 468,84 грн., в тому числі нарахування єдиного внеску 38,11%, 45 клас ризику - 15 836,84 грн., утримання з найманих працівників 3,6% - 1 496,00 грн. Рішенням УПФУ в Перевальському районі Луганської області № 174 від 05.03.2012 до відповідача було застосовано штраф у розмірі 136,00 грн. На адресу відповідача були направлені вимоги про сплату боргу № Ю 20 від 06.04.2011 на суму 417,10 грн., № Ю 3 від 06.01.2012 на суму 8 133,45 грн., № Ю 28 від 06.02.2012 на суму 1 042,75 грн., № Ю 59 від 05.03.2012 на суму 625,65 грн., № Ю 97 від 04.04.2012 на суму 1 178,75 грн., № 204 від 08.06.2012 на суму 6 071,14 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, просив суд стягнути з відповідача заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 17 468,84 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Так, 28.09.2012 на адресу Луганського окружного адміністративного суду повернулось поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження у справі, направлене на адресу відповідача. Згідно довідки поштового відділення причиною повернення зазначено «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Облік осіб, зазначених у частині першій статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Взяття на облік осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (частина 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Частиною 3 статті 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», серед іншого встановлено, що платником єдиного внеску, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, в порядку, встановленому Пенсійним фондом, безоплатно надсилається повідомлення про взяття їх на облік, в якому для платників, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, зазначається клас професійного ризику виробництва, до якого віднесено платника.

Згідно із частиною 8 статті 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік. Базовим звітним періодом для відповідача є календарний місяць.

Відповідно до частини 11 статті 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 12 статті 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Як вбачається з матеріалів справи, Дочірнє підприємство «Автоприцеп» Публічного акціонерного товариства «Луганськбудтранс» (далі - ДП «Автоприцеп» ПАТ «Луганськбудтранс») є юридичною особою, ідентифікаційний код 13371293 та з огляду на положення Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є платником єдиного внеску.

Відповідно до вимог Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідач повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі єдиний внесок.

Статтею 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», серед іншого встановлено:

- рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами;

- положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

- суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів;

- територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;

- вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом;

- платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею;

- у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики;

- у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки;

- у випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення норм Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не сплатив єдиний внесок, нарахований у відповідності до розрахунку сум єдиного внеску за січень 2011 року - березень 2012 року, що спричинило виникнення простроченої заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 17 468,84 грн., в тому числі нарахування єдиного внеску 38,11%, 45 клас ризику - 15 836,84 грн., утримання з найманих працівників 3,6% - 1 496,00 грн.

Рішенням УПФУ в Перевальському районі Луганської області № 174 від 05.03.2012 про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, до ДП «Автоприцеп» ПАТ «Луганськбудтранс» застосовано штраф у розмірі 136,00 грн.

Вищевказана заборгованість відповідача підтверджується картками особового рахунку платника єдиного внеску (період розрахунку з 01.01.2011 по 31.08.2012).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивачем було направлено відповідачу вимоги про сплату боргу № Ю 20 від 06.04.2011 на суму 417,10 грн., № Ю 3 від 06.01.2012 на суму 8 133,45 грн., № Ю 28 від 06.02.2012 на суму 1 042,75 грн., № Ю 59 від 05.03.2012 на суму 625,65 грн., № Ю 97 від 04.04.2012 на суму 1 178,75 грн., № 204 від 08.06.2012 на суму 6 071,14 грн., які отримані директором ДП «Автоприцеп» ПАТ «Луганськбудтранс», що підтверджується корінцями вимог, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Доказів оскарження вимоги про сплату боргу суду не надано.

Оскільки відповідач у добровільному порядку прострочену заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 17 468,84 грн. не сплатив, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується у зв'язку з тим, що відповідно до Закону України «Про судовий збір» прокурор звільнений від сплати судового збору.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено, що постанову у повному обсязі буде виготовлено 16.10.2012.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 87, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до Дочірнього підприємства «Автоприцеп» Публічного акціонерного товариства «Луганськбудтранс» про стягнення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 17 468,84 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Автоприцеп» Публічного акціонерного товариства «Луганськбудтранс» на користь Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 17 468,84 грн. (сімнадцять тисяч чотириста шістдесят вісім гривень 84 коп.), перерахувавши 38,11% - 15 972,84 грн. (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят дві гривні 84 коп.) на р/р 37199045001228 в ГУДК в Луганській області, 3,6% 0 1 496,00 грн. (одна тисяча чотириста дев'яносто шість гривень 00 коп.) на р/р 37195083001228 в ГУДК в Луганській області.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 16.10.2012.

СуддяТ.С. Ушаков