Постанова

від 11.09.2012 по справі 2а-3595/12/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.09.2012 р. Справа № 2а-3595/12/1470

м. Миколаїв

12:25

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївпокрівляград», вул. 1 Лінія, 34-а, кв. 68, м. Миколаїв, 54034 простягнення податкового боргу в сумі 2440,25, В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (надалі -ДПІ або позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївпокрівляград»(надалі -Товариство або відповідач) податкового боргу в сумі 2440,25 грн.

Ухвала суду від07.07.2012 про відкриття провадження у справі, що була направлена за місце знаходженням відповідача, повернулась до суду без вручення адресату (ар. с. 25-27). Відповідач відповідно до статей 19, 22 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»змін до відомостей про юридичну особу не вніс, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій 2009 (ар. с. 5-13). Приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають з'ясування судом або стороною по справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку. На підставі цього суд вважає, що ним було вжито всіх належних заходів для повідомлення відповідача.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Представник позивача заявив клопотання (ар. с. 29-30) про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною 6 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

25.01.2010 Товариство подало податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2009 року, в якій визначило річну суму, що підлягає нарахуванню до сплати за бюджет за підсумками поточного звітного періоду -2873 грн. (ар. с. 14-15).Заборгованість Товариства за цим податком на момент звернення позивача до суду складає 1789,12 грн.

17.11.2009 ДПІ склала акт про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання Товариством податкової звітності по комунальному податку за 4 квартал 2006 року, 1, 3, 4 квартали 2007 року (ар. с. 18). На підставі вказаного акта податковим повідомленням-рішенням від 24.11.2009 № 0004151530/0 ДПІ, на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», застосувала до Товариства штрафну (фінансову) санкцію в сумі 680 грн. (ар. с. 16). Заборгованість Товариства за штрафною (фінансовою) санкцією на момент звернення позивача до суду складає 651,13 грн.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що самостійно обчислена платником податків і зазначена ним у податковій декларації сума податкового зобов'язання вважається узгодженою.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків -сума коштів, яку платник повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право стягувати до бюджетів суми податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом. Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби вправі звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївпокрівляград», вул. 1 Лінія, 34-А, кв. 68, м. Миколаїв, 54034 (банківські реквізити не відомі, ідентифікаційний код 34034268) на користь держави податковий борг в сумі 2440,25 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна