Постанова

від 10.10.2012 по справі 5054/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

10 жовтня 2012 р. справа № 2а- 5054/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Сагайдак В.В.,

при секретарі судового засідання - Ромащенко М.П.,

за участю:

представника позивача - Савельєва В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Научно - производственная фирма Теплокерамика" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Научно - производственная фирма Теплокерамика", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення за №0000050225 від 12.04.2012 р.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ним правомірно, у відповідності до норм податкового законодавства, були віднесені до складу податкового кредиту суми ПДВ за перевірений період. Зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства. Зауважив, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Податковий кодекс України не встановлює обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Покупець - платник податку на додану вартість, не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за своєї відсутності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Научно - производственная фирма Теплокерамика" (далі - ТОВ "НПФ Теплокерамика") зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 18.04.2002 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (т.1 а.с. 26). Позивач знаходиться на податковому обліку в Харківській ОДПІ з 24.04.2002 р. за №117 (т. 1 а.с. 29), зареєстрований платником податку на додану вартість, про що свідчить копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 25.04.2002 р. № 100320985 (т. 1 а.с. 28).

Згідно копії довідки серії АА № 323715, виданої Головним управлінням статистики у Харківській області, позивач має наступні види діяльності за КВЕД: 26.26.0 Виробництво вогнетривких керамічних виробів; 51.90.0 Інші види оптової торгівлі; 26.82.0 Виробництво неметалевих мінеральних виробів, не віднесених до інших групувань; 26.40.0 Виробництво цегли, черепиці та інших будівельних виробів з випаленої глини; 73.10.2 Дослідження і розробки в галузі технічних наук; 71.34.0 Оренда інших машин та устаткування (т. 1 а.с. 32).

Статтями 75, 76 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фахівцями Харківської ОДПІ була проведена документальна виїзна позапланова перевірка ТОВ "НПФ Теплокерамика" (код за ЄДРПОУ 31941513) з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток по операціям з ТОВ "Промтехноопт" (код за ЄДРПОУ 37092055) за березень, квітень, травень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2011 року, ТОВ "Бізнес-консалтинг плюс" (код за ЄДРПОУ 37093546) за червень, липень, вересень 2011 року. За результатами перевірки був складений акт №712/234/31941513 від 30.03.2012 р. (т. 1 а.с. 36-64).

На підставі зазначеного акту 12.04.2012 р. Харківською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0000050225, яким ТОВ "НПФ Теплокерамика" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 451301,25 грн., з яких за основним платежем -385838,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -65463,25 грн. (т. 1 а.с. 7).

Як свідчать матеріали справи, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугував відображений в акті № 712/234/31941513 від 30.03.2012 р. висновок Харківської ОДПІ про порушення позивачем вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого було донараховано податку на додану вартість на загальну суму 385838,00 грн., у тому числі: за березень 2011 року - в сумі 17000,00 грн., за квітень 2011 року - в сумі 42189,00 грн., за травень 2011 року - в сумі 33300,00 грн., за червень 2011 року - в сумі 31500,00 грн., за липень 2011 року - в сумі 24130,00 грн., за серпень 2011 року - в сумі 29469,00 грн., за вересень 2011 року - в сумі 20367,00 грн., за жовтень 2011 року - в сумі 73003,00 грн., за листопад 2011 року - в сумі 56220,00 грн., за грудень 2011 року - в сумі 58660,00 грн.

В основу вказаного висновку Харківської ОДПІ було покладено відомості з декількох актів перевірки контрагентів та актів про неможливість проведення зустрічної звірки TOB "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) (т. 1 а.с. 48 - 57).

Перевірками TOB "Промтехноопт" зроблено висновок про неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; порушення ч. 1, 5 ст. 203, 215 , п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з зазначеними у розділах 3.1, 3.2 акту перевірки постачальниками та покупцями; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями; - п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України N2755-VI від 2 грудня 2010 року, ст. 134, 135 , 138 Податкового кодексу України N2755-VI від 2 грудня 2010 року.

ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова на адресу Харківської ОДПІ були надані акти про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт" (код за ЄДРПОУ 37092055): за травень 2011 року від 07.11.2011 р. №220/23-03-05/37092055, за липень-серпень 2011 року від 13.09.2011 р. №9/23-03-05/37092055, за вересень-жовтень 2011 року від 13.09.2011 р. №9/23-03-05/37092055, за листопад 2011 року від 26.01.2011 р. №41/15-02-36/37092055, за грудень 2011 року від 20.02.2011 р. №94/23-02-05/37092055.

Із вказаних актів вбачається, що за березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року ТОВ "Промтехноопт" (код за ЄДРПОУ 37092055) має наступні ознаки нереальності здійснення фінансово-господарської діяльності: відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операцій, а саме: відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: відсутній кваліфікований персонал, незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в т.ч. за спеціальною освітою; наявність в штаті тільки керівних посад; відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі: транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів, платник не знаходиться за місцезнаходженням (фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку) при відсутності укладених договорів оренди інших приміщень; у учасників задекларованих господарських операцій відсутній спеціальний податковий статус: платник був обізнаний щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (у відношенні платника раніше були складені акти (довідки) перевірок, в яких зазначалось про дефекти у статусі їх контрагентів, відсутність реєстрації контрагентів як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних, тощо). Відсутність зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку: придбання послуг, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податку.

Також, в основу висновку з акту Харківської ОДПІ від 30.03.2012 р. № 712/234/31941513 було покладено відомості з актів про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" (код за ЄДРПОУ 37093546) від 13.09.2011 р. №11/23-02-09 за червень 2011 року, від 07.10.2011 р. №60/23-03-05/37093546 за липень 2011 року, від 13.12.2011 р. №250/23-03-05/37093546 за вересень-жовтень 2011 року.

Із вказаних актів вбачається, що діяльність ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" (код за ЄДРПОУ 37093546) за червень, липень, вересень, жовтень 2011 року має наступні ознаки нереальності здійснення: відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарських операцій, а саме: відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій (відсутній кваліфікований персонал, незначний штат працюючих осіб, наявність в штаті тільки керівних посад, відсутні основні фонди, транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів); у учасників задекларованих господарських операцій відсутній спеціальний податковий статус: платник був обізнаний щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (у відношенні платника раніше були складені акти (довідки) перевірок, в яких зазначалось про дефекти у статусі їх контрагентів, відсутність реєстрації контрагентів як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних, тощо). Платник не знаходиться за місцезнаходженням при відсутності укладених договорів оренди інших приміщень. Відповідно до п.48.7. ст.48 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, зі змінами та доповненнями, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, таким чином платником податків не було визначено об'єкт оподаткування згідно ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, зі змінами та доповненнями.

Враховуючи висновки актів перевірки ТОВ "Промтехноопт", про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт", про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс", внаслідок встановлених порушень діючого законодавства даними підприємствами, в ході перевірки ТОВ "Научно-производственная фирма Теплокерамика", податковим органом встановлено порушення позивачем вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, в результаті чого донараховано податку на додану вартість на загальну суму 385838,00 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що взаємовідносини між ТОВ "Научно-производственная фирма Теплокерамика" та контрагентом ТОВ "Промтехноопт" здійснювались на підставі договору поставки № 1403-МАТ від 14.03.2011 р. (т. 2 а.с. 87-88). За вказаним договором Постачальник ТОВ "Промтехноопт" зобов'язується передати, а Замовник ТОВ "Научно-производственная фирма Теплокерамика" прийняти і оплатити Продукцію - вогнетривкі матеріали, вироби, обладнання - номенклатура, ціна і якість яких вказані в рахунках і накладних, а також в специфікаціях (т. 2 а.с. 91-102).

Матеріали справи містять: видаткові накладні, рахунки-фактури (т. 2 а.с. 21-62), товарно-транспортні накладні (т. 2 а.с. 1-20), банківські виписки (т. 1 а.с. 204-239).

ТОВ "Промтехноопт" було виписано ТОВ "Научно-производственная фирма Теплокерамика" податкові накладні, які включені позивачем до складу податкового кредиту за березень, квітень, травень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2011 р. (т. 2 а.с. 63-86).

Суд зазначає, що відповідно до п. 2.1, 2.2 вказаного договору поставки, передана продукція по своїй якості має відповідати вимогам стандартів України. Продукція має бути упакована в тару, що відповідає вимогам ГОСТів, що забезпечують її збереження при перевезенні і зберіганні. Позивачем не надано сертифікати виробника на підтвердження якості товару.

Також позивачем не надано акти приймання-передачі товару, довіреності на одержання продукції від контрагента, документи, що засвідчують факт отримання та зберігання товару.

Суд зазначає наступне. Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як визначено у ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним.

В розумінні п.п.14.1.202 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Згідно договору поставки № 1403-МАТ від 14.03.2011 р. умовою поставки є самовивіз товару. Між Замовником ТОВ "Научно-производственная фирма "Теплокерамика" та Виконавцем ТОВ "Євро-Транс Авто" 01.04.2011 р. було укладено договір з надання автотранспортних послуг №103-11/А (а.с. 74), відповідно до якого Виконавець надає Замовнику транспортно-експедиторські послуги у вигляді перевезення вантажу на вантажних автомобілях від 10 т по Україні або "в" або "із" с.Липці Харківської обл., а саме: Донецьк, м.Курахово, Маріуполь, Мерефа, Суми, Дніпропетровськ (можливі доповнення). Згідно вказаного договору Замовник надає водію всі необхідні документи для перевезення вантажу, складає товарно-транспортні накладні, які є невед'ємною частиною договору.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року та зареєстровані в Міністерстві юстиції України №128/2568 від 20 лютого 1998 року, визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовники. Наказом № 488/346 від 29.12.1995 р. «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля»затверджено типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля, серед яких затверджена обов'язкова типова форма товарно - транспортної накладної.

Проведення будь-якої господарської операції фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. В свою чергу, відповідно з частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік ті фінансову звітність в Україні" за даними бухгалтерського обліку формуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Тобто первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для податкового обліку.

Первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік.

Згідно з п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

Відповідно до пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року, товарно - транспортна документація це комплект документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно - транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, що призначений для списання товарно - матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 11.1 п. 11 Правил встановлено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно - транспортна накладна та подорожні листи вантажного автомобіля.

Згідно пункту 11.5 Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику (пункт 11.7 Правил №363).

Крім того, підпунктом 10.5. Правил перевезення передбачено, що місце фактичної здачі приймання вантажу точно зазначається в договорі з наступним уточненням у заявці.

Відсутність належним чином оформлених товарно-транспортних накладних є свідченням відсутності факту перевезення товару, що у свою чергу, вказує на фіктивність відповідної господарської операції.

Як вбачається з наданих суду товарно-транспортних накладних: від 19.12.2011 р. №1912/11, від 05.12.2011 р. №512/11, від 23.11.2011 р. №2311/11, 01.11.2011 р. №111/11, від 12.10.2011 р. №1210/11, від 03.10.2011 р. №310/11, від 05.08.2011 р. №508/11, перевезення товару здійснювалось за допомогою автомобіля марки МАН номерний знак НОМЕР_2 (а.с. 1-14).

Суд зазначає, що з наданих товарно-транспортних накладних неможливо встановити факт перевезення вказаної у накладних кількості товару за декілька разів.

Вивчивши надані товарно-транспортні накладні, суд дійшов висновку, що вказаним автомобілем було перевезено товар у кількості та вазі, що у декілька разів перевищує вантажопідйомність цього автомобіля, що свідчить про неможливість здійснення перевезення товару взагалі.

Відповідно до наданих суду товарно-транспортних накладних: від 05.05.2011 р. №505/11, від 08.04.2011 р. №804/11, від 18.04.2011 р. №184/11, перевезення товару здійснювалось за допомогою автомобіля марки КРАЗ номерний знак НОМЕР_1 (а.с 15-20).

Як вбачається з вказаних товарно-транспортних накладних, перевезення товару здійснювалось автопідприємством ПП ОСОБА_2 Позивачем не надано суду договору, укладеного ТОВ "Научно-производственная фирма "Теплокерамика" з ПП ОСОБА_2, щодо надання автотранспортних послуг. Таким чином, суду не доведено існування такого договору взагалі, а отже і самого перевезення товару.

Отже, товар не міг бути перевезений від постачальника до замовника згідно договору поставки № 1403-МАТ від 14.03.2011 р., укладеного ТОВ "Промтехноопт" з ТОВ "Научно-производственная фирма Теплокерамика".

Крім того, в матеріалах справи відсутній акт виконаних робіт, що складається після розвантаження товару, який передбачений п. 3.3, і є невід'ємною частиною договору з надання автотранспортних послуг від 01.04.2011 р. №103-11/А (а.с. 74,75).

Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні документи на підтвердження руху товару від постачальника до замовника, акти приймання-передачі товару, документи, що засвідчують факт отримання та зберігання товару, сертифікати виробника на підтвердження якості товару. Зазначені у товарно- транспортних накладнних відомості, що певним автомобілем було перевезено товар у кількості та вагою понад 20 та вище тон (а.с. 3-14 т.2 та ін. ), що у декілька разів перевищує вантажопідйомність автомобіля, свідчить про неможливість здійснення перевезення товару та його відсутність.

Отже, відсутнє підтвердження фізичного переміщення товарів від контрагента - постачальника ТОВ "Промтехноопт" до підприємства - замовника ТОВ "Научно-производственная фирма Теплокерамика".

Взаємовідносини між ТОВ "Научно-производственная фирма Теплокерамика" та контрагентом ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" здійснювались на підставі наступних договорів про надання послуг: від 25.05.2011 р. №255/11 (т. 2 а.с. 115-116), від 11.07.2011 р. №117/11 (т. 2 а.с. 109-110), від 02.09.2011 р. №209/11 (т. 2 а.с. 123-124).

ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" було виписано ТОВ "Научно-производственная фирма Теплокерамика" податкові накладні, які включені позивачем до складу податкового кредиту за червень, липень, вересень 2011 р. (т. 2 а.с. 103-108).

Матеріали справи містять: протоколи узгодження договірної ціни (т. 2 а.с. 111, 117, 125), акти сдачі - приймання виконаних робіт (т. 2 а.с. 121, 129-132), рахунки-фактури (т. 2 а.с. 133-138). З наданих до матеріалів справи документів вбачається, що за отримані послуги позивач розраховувався шляхом перерахування безготівкових коштів на поточні рахунки контрагента (т. 1 а.с. 106, 107).

Суд зазначає, що позивачем не обґрунтовано факт необхідності здійснення робіт, вказаних у договорах, та не надано жодних доказів в підтвердження цього.

Крім того, в ч.1 зазначених договорів вказується, що необхідні матеріали та обладнання надаються Виконавцем, тобто ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс". Позивачем не надано суду документів, в яких зазначалось, які саме матеріали та обладнання були використані при виконанні робіт за договорами.

Суду також не надано документів в підтвердження використання зазначних матеріалів та обладнання, дій щодо переробки придбаних матеріалів, їх реалізації чи іншого використання у власній господарській діяльності.

Отже, суду не доведено, матеріалами справи не підтверджено наявність фактичного виконання умов договору.

Згідно ч.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України. Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, та особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За приписами п.п.2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і складання первинного документу.

Відсутність на ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Вказані обставини також є достатніми підставами для висновку щодо неможливості фактичного укладання та виконання умов договорів.

Отже, при наявності таких первинних документів, як податкові накладні, не було встановлено фактичне укладання договорів, виконання умов договорів. З огляду на викладене суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідача прийняте та вчинено на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, ТОВ "Научно-производственная фирма Теплокерамика" під час судового розгляду не надано доказів реального здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ "Промтехноопт" та ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" , не підтверджено зв'язок понесених на користь позивача витрат з його господарською діяльністю. Отже, позивач неправомірно задіяв в складі податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість витрати по взаємовідносинам з вказаними контрагентами, витрати по взаємовідносинам з якими не підтверджені відповідними документами, які складаються в межах звичайної господарської діяльності, та не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Із врахуванням встановлених обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Харківської ОДПІ у Харківській області ДПС №0000050225 від 12.04.2012 р. відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги позивача щодо скасування вказаного податкового повідомлення -рішення є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Научно-производственная фирма Теплокерамика" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 12.10.2012 р.

Суддя Сагайдак В.В.