Постанова

від 18.07.2012 по справі 2а/2370/2387/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2012 року Справа № 2а/2370/2387/2012

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого -судді Бабич А.М.,

при секретарі -Лисенко С.С.,

представника позивача -Передрія А.С. (довіреність від 01.12.2011),

представника відповідача -ОСОБА_2 (за статутом),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Черкаського міського центру зайнятості до приватного підприємства «Студія Олма»про стягнення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

05.07.2012 Черкаський міський центр зайнятості звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з приватного підприємства «Студія Олма»штраф за неподання звіту форми 4 ПН «про заплановане вивільнення працівників»(план) та про «фактичне вивільнення працівників»(звіт) в сумі 3279,18 грн. на користь Черкаського міського центру зайнятості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що заступником начальника інспекції з контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Черкаського міського центру зайнятості проведено перевірку з питань додержання законодавства про зайнятість населення у ПП «Студія Олма», про що складено акт № 7 від 25.05.2012 про порушення вимог п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» в розмірі 3279,18 грн., тобто за неподання звіту форми 4 ПН «про заплановане вивільнення працівників»(план) та про «фактичне вивільнення працівників»(звіт) протягом 10-ти днів після звільнення ОСОБА_2 з ПП «Студія Олма»до Черкаського міського центру зайнятості.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що штраф за порушення законодавства про зайнятість населення накладено з пропуском строку, передбаченого законодавством на його застосування, оскільки пройшло більше року після вчинення порушення.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приватне підприємство «Студія Олма»зареєстроване 27.08.2004 виконавчим комітетом Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 33018439). Зареєстроване як платник внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в Черкаському міському центрі зайнятості 21.04.2004.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 25.05.2012 заступником начальника інспекції з контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Черкаського МЦЗ Герасименко Т.І. на підставі статті 34 Закону України «Про зайнятість населення» та Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 24.06.1991 № 47 проведена планова перевірка з питань додержання вимог законодавства України про зайнятість населення ПП «Студія Олма».

В акті перевірки за № 7 від 25.05.2012 зазначено, що відповідачем допущено порушення частини 5 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» , оскільки 02.04.2007 згідно з наказом №6-р звільнено з роботи ОСОБА_2 відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням чисельності працівників, однак не подано до Черкаського МЦЗ звіт про заплановане вивільнення працівників та фактичне вивільнення цього працівника за формою № 4-ПН (факт).

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» до відповідача застосований штраф у розмірі річної заробітної плати ОСОБА_2 в сумі 3279,18 грн., який запропоновано добровільно сплатити відповідачу в десятиденний термін з моменту проведення перевірки.

З відмітки на акті перевірки вбачається, що засновник ПП «Студія Олма»ОСОБА_2 з актом перевірки ознайомлена, але не згідна з ним.

Ч. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» передбачає, що при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.

У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року № 420 «Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення» (далі-інструкція) затверджено форми звітності, зокрема, форми № 4-ПН (план) «Звіт про заплановане вивільнення працівників»та форми № 4-ПН (факт) «Звіт про фактичне вивільнення працівників».

В пункті 1 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4-ПН (факт) «Звіт про фактичне вивільнення працівників», яка затверджена вищеназваним наказом Мінпраці визначено, що відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» при вивільненні працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням, підприємства, установи, організації, їх структурні підрозділи та філії, незалежно від форм власності, повинні у десятиденний строк після вивільнення інформувати про це центри зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

З аналізу вищеназваних норм Закону та Інструкції випливає, що підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності зобов'язані у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників.

Судом встановлено, що звіти форми № 4-ПН (план) «Звіт про заплановане вивільнення працівників»та форми № 4-ПН (факт) «Звіт про фактичне вивільнення працівників»у зв'язку із звільненням ОСОБА_2 відповідачем до Черкаського міського центру зайнятості не подавались.

У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Пунктом 6 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" встановлено порядок стягнення та розміри штрафів за невиконання вимог цієї статті з підприємств, установ і організацій.

Відповідно до ст. 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділенні господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ст. 7 ГК України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Законом України "Про зайнятість населення" визначено правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальні гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.

Згідно з ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Адміністративно-господарський штраф є одним із видів адміністративно-господарської санкції, передбаченої ст. 239 ГК України.

Таким чином, встановлений ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" штраф за своєю правовою природою є адміністративно-господарською санкцією, оскільки він встановлений законом, застосовується уповноваженим державним органом до суб'єктів господарювання, за порушення ними правил здійснення господарської діяльності, встановленими законодавчими актами.

Суд встановив, що ПП "Студія Олма" є суб'єктом господарювання і порушення ч. 1 п. 5 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" ним вчинено в процесі здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 250 ГК України встановлено строки застосування адміністративно-господарських санкцій, а не порядок їх застосування.

Враховуючи те, що штраф, встановлений ст.20 Закону України "Про зайнятість населення", за своєю природою є адміністративно-господарською санкцією, враховуючи, що за неподання форми звітності N 4-ПН (план) "Звіт про заплановане вивільнення працівників" за 2 місяці до майбутнього вивільнення працівників, яке відбулося 02.04.2007, та форми звітності N 4-ПН (факт) "Звіт про фактичне вивільнення працівників" у десятиденний строк після вивільнення Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення застосовано до позивача штраф лише 25.05.2012, що відображено в Акті про порушення законодавства про зайнятість населення № 7 від 25.05.2012, суд дійшов висновку, що Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення пропущено строк, передбачений ст.250 ГК України, для застосування до позивача штрафу на підставі п.5 ст.20 Закону України "Про зайнятість населення", який, як встановлено вище, є адміністративно-господарською санкцією.

Узагальнюючи викладене, надаючи належну оцінку наявним у справі доказам, та їх взаємному зв'язку у сукупності суд зробив висновок про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Узагальнюючи викладене, надаючи належну оцінку наявним у справі доказам, та їх взаємному зв'язку у сукупності суд зробив висновок про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 9, 69 - 71, 94, 97, ст. ст. 158 - 159, 160 - 165 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позову Черкаського міського центру зайнятості до товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Олма»(ідентифікаційний номер 33018439) про стягнення штрафу за неподання звітів форми 4 ПН «про заплановане вивільнення працівників»(план) та про «фактичне вивільнення працівників»(звіт) в сумі 3279,18 грн. на користь Черкаського міського центру зайнятості -відмовити повністю.

2.Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту отримання повного тексту постанови в порядку передбаченому ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

3.Копію постанови направити сторонам.

Суддя А.М. Бабич