Постанова

від 02.08.2012 по справі 2а/2370/2339/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2012 року Справа № 2а/2370/2339/2012

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Бабич А.М.,

при секретарі -Сидорець І.С.,

за участю сторін:

представника позивача -Колотила Ю.П. (довіреність від 21.05.12 № 21/05),

представника відповідача - Левенець А.М. (довіреність від 10.04.12 № 777/10-017),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства «НВП Техноцентр»до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

02.07.2012 приватне підприємство «НВП Техноцентр»(далі-позивач) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби (далі-відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми «Р» від 10.04.2012 №0001652301, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість в сумі 39664 грн. 00 коп. за основним платежем і 9916 грн. 00 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 10.04.2012 №0001642301, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток в сумі 57552 грн. 00 коп. за основним платежем і 14388 грн. 00 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем на підставі акту перевірки від 29.03.2012 № 259/23-2/35955662, є необґрунтованими та винесеними всупереч вимогам чинного законодавства, оскільки здійснення позивачем господарських операцій підтверджується первинними бухгалтерськими документами, податковими накладними, актами прийняття виконаних робіт, платіжними дорученнями.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його повністю.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, обґрунтовуючи це тим, що між позивачем та ПП «Інтерагро-Форум»було укладено нікчемний правочин; контрагент позивача не мав матеріальних засобів, трудових ресурсів для виконання робіт; первинні бухгалтерські документи, на які посилається позивач, складені формально і не підтверджують реальність здійснення господарських операцій, а також тим, що первинні документи контрагента ПП «Інтерагро-Форум»підписані особою, яка не має на це повноважень.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи приватне підприємство «НВП Техноцентр»зареєстроване як юридична особа 19.06.2008 (ідентифікаційний код 35955662), є платником ПДВ з 04.07.2008, що підтверджується відповідним (свідоцтвом № 100126149.

З матеріалів справи суд встановив, що з 23.03.2012 до 29.03.2012 головним державним податковим ревізором-інспектором Лук'ященко Н.І. на підставі наказу ДПІ у м. Черкасах від 22.03.2012 № 547 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських правовідносин з ПП «Інтерагро-Форум»за період з 01.02.2009 до 31.12.2010. За результатами вказаної перевірки був складений акт від 29.03.2012 № 259/23-2/35955662 (далі -акт перевірки), яким встановлено порушення вимог ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»п. 5.1 пп. 5.2.1 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», порушення вимог пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5, п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», безтоварність операцій позивача з ПП «Інтерагро-Форум», в результаті чого позивач занизив податок на прибуток в сумі 57552 грн. 00 коп. та податок на додану вартість в сумі 39664 грн. 00 коп.

Акт перевірки позивач підписав без заперечень. На підставі акту відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення форми «Р»від 10.04.2012 №0001652301, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість в сумі 39664 грн. 00 коп. за основним платежем і 9916 грн. 00 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 10.04.2012 №0001642301, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток в сумі 57552 грн. 00 коп. за основним платежем і 14388 грн. 00 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Для вирішення спору суд виходив з наступного.

На спірні відносини поширюються норм діючих на момент створення актів приймання послуг та оформлення податкових накладних: Закону України «Про оподаткування прибутку прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року у редакції від 21.08.2011 (далі -Закону України № 334/94-ВР), «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року (далі -Закон України № 168/97-ВР), наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», наказу Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 № 969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення».

Відповідно до пункту 5.1. ст.5 Закону України №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з поясненнями представника позивача між ТОВ «НВП Техноцентр»та приватним підприємством «Інтерагро-Форум»(далі -ПП «Інтерагро-Форум») було укладено усну угоду про надання послуг з виготовлення металоконструкцій відповідно до креслень замовника (а.с.4). Суд звернув увагу на те, що таке пояснення не узгоджується з вимогами діючого законодавства, оскільки відповідно до пункту 1 ч.1 ст. 208 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) для правочинів між юридичними особами письмова форма є обов'язковою. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. (ч.1 ст. 207 ЦК України). Жодних таких доказів позивач не надав.

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. (ч.1 ст.206 ЦК України)

Висновки відповідача про нікчемність правочину суд вважає безпідставними, оскільки нікчемним правочином може бути лише укладений правочин, тобто коли особи досягли всіх істотних умов договору та виклали його у формі, передбаченій діючим законодавством (ст. 638 ЦК України).

Враховуючи, що відповідно до наданих актів приймання робіт та пояснень представника позивача про виготовлення металоконструкцій з матеріалу позивача за своєю суттю зобов'язання позивача із вищеназваним контрагентом стосувалося послуг виготовлення металоконструкцій, тому істотними умовами цього договору є предмет договору, вартість послуг та термін їх оплати, термін виконання робіт тощо. Жодних доказів про наявність будь-яких домовленостей між сторонами позивач не надав.

Відповідно до пункту 7.1. ст.7 Закону України № 168/97-ВР поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. (пункт 7.4.1 ч.4 ст. 7 Закону 168/97-ВР)

Згідно з пунктом 1.20.2. ст.1 Закону України № 334/94-ВР для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Враховуючи вищевикладене, віднесення на витрати позивачем отриманих грошових коштів за неукладеним договором є безпідставним.

На підтвердження фактичного виконання послуг позивач надав наступні підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) про виготовлення металоконструкцій згідно з кресленнями замовника:

№ОУ-2506 від 26.11.2009 на 1 шт. відповідно до рахунка-фактури №СФ-2506 на суму 24620,00 грн. (з ПДВ);

№ОУ-0002853 від 29.12.2009 без вказівки на договір чи рахунок-фактуру на суму 57480,00 грн. (з ПДВ);

№761 від 23.03.2010 без вказівки на договір чи рахунок-фактуру на суму 52400,00 грн. (з ПДВ);

№893 від 26.03.2010 без вказівки на договір чи рахунок-фактуру на суму 17820,00 грн. (з ПДВ);

№1191 від 28.04.2010 без вказівки на договір чи рахунок-фактуру на суму 59862,00 грн. (з ПДВ);

№1525 від 28.05.2010 без вказівки на договір чи рахунок-фактуру на суму 25800,00 грн. (з ПДВ);

№634 від 11.06.2010 відповідно до рахунку-фактури №1634 на суму 38270,00 грн. (з ПДВ).

Вартість послуг за цими актами сплачена не у повному обсязі.

Позивачем було взято податковий кредит за наступними податковими накладними на суми, що відповідають розмірам грошових коштів в актах приймання робіт, і підтверджуються відповідними платіжними дорученнями:

№2506 від 26.11.2009 відповідно до рахунку-фактури №СФ-2506 від 26.11.2009 -платіжне доручення №149 від 08.12.2009;

№2853 від 29.12.2009 відповідно до акту №ОУ-0002853 від 29.12.2009 (що суперечить вимогам заповнення податкової накладної, оскільки акт виконання робіт не є формою договору, а лише інструментом, що підтверджує факт виконання певного виду робіт у певний строк) -платіжне доручення № 93 від 29.03.2010;

№893 від 26.03.2010 відповідно до рахунку №893 від 26.03.2010 - доказів оплати позивачем не надано;

№761 від 23.03.2010 відповідно до рахунку №761 від 23.03.2010 - платіжне доручення № 93 від 29.03.2010;

№1191 від 28.04.2010 відповідно до рахунку №191 від 28.04.2010 -платіжне доручення № 153 від 07.05.2010;

№1525 від 28.05.2010 відповідно до рахунку №1525 від 28.05.2010 -платіжне доручення № 208 від 10.06.2010;

№1634 від 11.06.2010 відповідно до рахунку №1634 від 11.06.2010 -платіжне доручення № 224 від 05.07.2010.

Ці дані відображені в картці рахунку 631 позивача.

З вищевказаних документів суд дійшов висновку, що виконання послуг за вказаним документами здійснювалося на умовах відстрочення оплати (товарний кредит), а тому термін оплати є обов'язковою істотною умовою такого договору.

Відповідно до пункту 1.11.2. ст.1 Закону України № 334/94-ВР товарний кредит - товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передання права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцю (замовнику) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.

Пояснення позивача про те, що виготовлення металоконструкцій відбувалося з матеріалів позивача не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи, оскільки позивач, не зважаючи на витребування судом, не надав жодних доказів вибуття зі складу позивача інвентарю, металів тощо, не надав підтвердження фактичної наявності та обліку будь-якого металу.

Позивачем доведено наявність у нього складського приміщення, що підтверджується договором оренди нежитлового приміщення від 18.12.2008. Водночас позивач надав видаткові накладні на металеві вироби (труби, листи, тощо) від інших постачальників, проте не довів, що саме ці товари надавалися ПП «Інтерагро-Форум»для використання у роботі (для переробки).

Надані на підтвердження замовлення креслення суд не взяв до уваги як належний доказ надіслання замовлення ПП «Інтерагро-Форум», оскільки вони не підписані уповноваженою особою та скріплені печаткою позивача (розробника креслення), не надано доказів про надсилання-отримання цих ескізів контрагенту.

Відповідно до даних документальної позапланової перевірки ПП «Інтерагро-Форум»(акт перевірки від 21.02.2011 № 497/23-2/35579534), звітів 1-ДФ це підприємство не мало основних фондів, трудових ресурсів на виконання робіт. Крім того, вироком суду, що набрав законної сили, підтверджено вину директора ПП «Інтерагро-Форум»- Долбньова Олександра Миколайовича за фіктивне підприємництво, у т.ч. за епізоди надання з листопада 2008 року до жовтня 2010 року за грошову винагороду податкової вигоди третім особам внаслідок оформлення первинних бухгалтерських документів на безтоварні операції.

З урахуванням викладених обставин справи, враховуючи фактичну неможливість ПП «Інтерагро-Форум»виконати вказані в актах приймання послуги у зв'язку з відсутністю складських приміщень, матеріалів, інвентарю, трудових ресурсів, та інші вищевстановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що це підприємство реально послуги не надавало. Тому віднесення до валових витрати на ці послуги позивачем є не обгрунтованим, а взяття податкового кредиту на відповідну суму - безпідставним.

Таким чином, суд вважає доведеною відповідачем законність винесених податкових повідомлень-рішень, а позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 159 -163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «НВП Техноцентр»до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.04.2012 №0001652301, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість в розмірі 49580 грн. 00 коп. та податкового повідомлення-рішення від 10.04.2012 №0001642301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 71940 грн. 00 коп. -відмовити повністю.

2. Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання постанови складеної у повному обсязі у порядку, передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

3. Копію постанови направити сторонам у справі.

Суддя А.М. Бабич