Рішення

від 22.12.2008 по справі 15/146

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/146

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"22" грудня 2008 р.                                                                            Справа  № 15/146

за позовом     Підприємства облспоживспілки "Рівненський заготівельно-виробничо-збутовий комбінат"  

до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріанон і КО"       

про розірвання угоди купівлі-продажу та стягнення грошових коштів в сумі 71016грн. 76 коп.

                                                                                                              Суддя  

                                                      Секретар судового засідання       Михалевська Л.В.

Представники:

Від позивача  :  Поліщук О.П. дов. в справі

Від відповідача :  не з`явився    

СУТЬ СПОРУ: Позивач  - підприємство облспоживспілки "Рівненський заготівельно-виробничо-збутовий комбінат" звернувся до господарського суду з позовом, відповідно з яким просить суд розірвати Угоду купівлі-продажу товару № 1 від 03.10.2008 року укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріанон і КО" та Підприємством споживчої кооперації "Рівненський заготівельно-виробничо-збутовий комбінат".

При цьому просить суд стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю "Тріанон і КО"  71016 грн. 76 коп. в т.ч. 68800,08 грн. основного боргу та 2216 грн. 68 коп. пені.

Безпосередньо в судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги. Просить стягнути з відповідача 71016,76 грн. заборгованості та пені.

Відповідач вдруге в судове засідання не з`явився, витребуваних  доказів суду не подав, хоча  належним чином був повідовлений про час і місце розгляду справи.

А так, суд вважає за можливе згідно ст.75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки останніх достатньо для вирішення спору по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши   всі фактичні докази у справі, як кожний окремо, так і в їх сукупності, давши цьому достатню і об`єктивну оцінку, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог (уточнених).

При цьому суд встановив та врахував таке.

03 жовтня 2008 року між сторонами у справі була укладена угода купівлі-продажу товару за № 1 (далі договір, а.с.4), відповідно з яким відповідач  зобов`язувався продати позивачу 20 тонн цукру-піску (далі товар), а останній в свою чергу сплатити за нього обумовлену договором суму, а саме 68800,08 грн. (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору відповідач, як продавець зобов`язувався відпустити товар зі складу на протязі трьох банківських днів з моменту отримання коштів на його розрахунковий рахунок.

Розглядом матеріалів справи судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору платіжним дорученням № 1022 від 02.10.2008 року на розрахунковий рахунок відповідача були перераховані кошти в сумі 68800,08 грн. (а.с.7).

Натомість відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань та умов договору товар на протязі трьох банківських днів з моменту отримання коштів позивачу не поставив.  Вищезазначений товар не був поставлений відповідачем і в подальшому.

Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений срок, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На претензію № 77/1 від 10.10.08 р. з пропозицією в добровільному порядку повернути кошти в сумі 68800,08 грн., перераховані в якості попередньої оплати за цукор пісок, відповідач  відповіді не дав, розрахунків не здійснив.

Доказів повернення коштів в сумі 68800,08 грн. відповідач суду не подав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення 68800,08 грн. заборгованості обгрунтовані, законні, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, в т.ч. і підписаним сторонами Актом звірки взаємних розрахунків від 09.10.08 р. і на підставі ст.ст. 173, 193, 225 ГК України, ст.ст.509, 525, 526, 530 п.1, 612, 655, 662, 665 п.1, 693 п.3 ЦК України підлягають до задоволення.

Відповідно до п.5.2 Договору, у випадку невиконання продавцем п.2 даної угоди (поставки товару у передбачений строк) за кожний день прострочки поставки товару на користь покупця, стягується пеня в розмірі подвійної  облікової ставки НБУ від загальної суми купівлі, яка підлягає оплаті, починаючи з дати закінчення граничного терміну поставки.

Оскільки починаючи з 09 жовтня 2008 року прострочення виконання з боку відповідача має місце, позовні вимоги про стягнення з останнього 2216,68 грн. пені, згідно поданого позивачем розрахунку обгрунтовані і на підставі ст.ст. 549, 551, 611,  п.3 ЦК України підлягають до задоволення.

Враховуючи здійснене позивачем безпосередньо в судовому засіданні уточнення позовних вимог, провадження у  справі в частині  розірвання укладеної сторонами 03.10.08 р. угоди купівлі-продажу за № 1 підлягає припиненню, в зв`язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Судові витрати, передбачені ст.44 ГПК України і понесені позивачем в зв`язку з зверненням до суду  за захистом порушеного права на підставі ст.49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 80 п.1.1, 82-85 ГПК України, -

                                                    ВИРІШИВ:

Позов  задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріанон і КО" 33000 м.Рівне, вул.Д.Галицького, 16, р/р 26003559 в КБ "Арма", МФО 338879, р/р 280052588 в ВАТ "Ерсте Банк"  м.Київ, МФО 380009, код ЄДРПОУ 31580478  на користь позивача  Підприємства споживчої кооперації  "Рівненський заготівельно-виробничо-збутового комбінату" 33028 м.Рівне, вул.Млинівська, 22 а, р/р 26008101013035 в РФ  АБ "Укоопспілка" МФО 333432, ЄДРПОУ 01733288  -  68800, 08 грн. основного боргу, 2216,68 грн. пені, а всього 71016,76 грн. , 828, 16 грн. понесених судових витрат.

Видати наказ після набрання рішенням  законної сили.

В частині розірвання угоди купівлі-продажу № 1 від 03.10.08 р. - провадження у справі припинити.

   Суддя                                                                

   Рішення підписане "23" грудня 2008 року