cpg1251 номер провадження справи 4/93/12
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.10.12 Справа № 5009/3457/12
До відповідача Приватного підприємства "Комем-10", (71503, м. Енергодар Запорізької області, вул. Лісова, 1, корп.2, кв.96)
про стягнення 6 356 грн. 49 коп. основного боргу за договором на поставку теплової енергії № 37Т-08 від 16.01.2008 р., 1 112 грн. 50 коп. пені, 444 грн. 95 коп. штрафу, 11 грн. 21 коп. втрат від інфляції грошових коштів та 106 грн. 85 коп. річних відсотків
Суддя Зінченко Н.Г.
За участю представників:
Від позивача -Погосян С.Г., довіренність б/н (бланк серії ВРР №428340) від 04.04.2012р.;
Від відповідача -не з'явився.
11.09.2012 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м. Енергодар Запорізької області з позовною заявою до відповідача Приватного підприємства "Комем-10", м. Енергодар Запорізької області про стягнення 6 356 грн. 49 коп. основного боргу за договором на поставку теплової енергії № 37Т-08 від 16.01.2008 р., 994 грн. 02коп. пені, 444 грн. 95 коп. штрафу, 11 грн. 21 коп. втрат від інфляції грошових коштів та 85 грн. 94 коп. річних відсотків.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.09.2012 р. порушено провадження у справі №5009/3457/12, справі присвоєно номер провадження 4/93/12, судове засідання призначено на 10.10.2012 р.
В судовому засіданні 10.10.2012 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.
За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалою суду по справі від 11.09.2012 р. документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.
Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, суд вважає, що про дату, час та місце розгляду справи №5009/3457/12 відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду від 11.09.2012р. про порушення провадження у справі № 5009/3457/12, яка 24.09.2012 р. була отримана уповноваженою особою ПП "Комем-10", про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (штрих-код 6900110955513).
В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.
10.10.2012р. до початку судового розгляду спору від позивача судом отримано заяву про збільшення позовних вимог в якій позивач збільшує заявлені позовні вимоги та просить суд стягнути з Приватного підприємства "Комем-10" 6 356 грн. 49 коп. основного боргу за договором на поставку теплової енергії № 37Т-08 від 16.01.2008 р., 1112 грн. 50коп. пені, 444 грн. 95 коп. штрафу, 11 грн. 21 коп. втрат від інфляції грошових коштів та 106грн. 85 коп. річних відсотків. Подана заява мотивована тим, що розмір штрафник санкцій був обчислений станом на 31.08.2012р., оскільки станом на дату судового розгляду справи відповідач не виконав свої зобов'язання за договором № 37Т-08 від 16.01.2008 р., позивач уточнює розмір пені та 3% річних.
У відповідності до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.
Розглянувши заяву позивача про збільшення позовних вимог, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про збільшення позовних вимог подана в порядку ст. 22 ГПК України, відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить правам та охоронюваним інтересам сторін, судом приймається до розгляду.
Таким чином, в судовому засіданні 10.10.2012 р. судом прийняті та розглянуті позовні вимоги про стягнення 6 356 грн. 49 коп. основного боргу за договором на поставку теплової енергії № 37Т-08 від 16.01.2008 р., 1112 грн. 50 коп. пені, 444 грн. 95коп. штрафу, 11 грн. 21 коп. втрат від інфляції грошових коштів та 106грн. 85 коп. річних відсотків.
В судовому засіданні 10.10.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві з урахуванням наданої заяви про збільшення позовних вимог. Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст.ст. 530, 546, 549, 610, 612, 625 ЦК України та ст., ст. 193, 218, 220, 230, 231 ГК України і полягають в тому, що 16.01.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 37Т-08 на поставку теплової енергії. Відповідно до п. 1.2. Договору відповідач зобов'язався своєчасно щомісяця оплачувати спожиту теплову енергію у вигляді гарячої води, включаючи виробництво, транспортування та поставку теплової енергії. Відповідно до п.3.6 Договору, по закінченню звітного місяця споживач зобов'язаний протягом 2 робочих днів з моменту отримання підписати надані нарочно з боку ВП ЗАЕС акти про надання послуг. Згідно з п. 4.5 договору, оплата за спожиту теплову енергію, включаючи транспортування та поставку теплової енергії, здійснюється споживачем щомісяця до останнього числа місяця, наступного за звітним, на підставі оформлених з обох сторін актів, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Пунктом 4.1 Договору встановлено, що оплата спожитої теплової енергії здійснюється ПП «Комем-10»за фактично спожитий обсяг теплової енергії відповідно до:- тарифу на виробництво теплової енергії, що складає за 1 Гкал 15,33 грн., крім того ПДВ 3,07 грн.;- тарифу на транспортування та поставку теплової енергії, що складає за 1Гкал 6,32 грн., крім того ПДВ 1,26 грн. 08.11.2011 р. Відповідно до умов Договору ВП ЗАЕС та ПП «Комем-10» підписані наступні акти про надання послуг:- №135/12 за грудень 2011 р. на суму 991,20 грн.;- № 136/12 за грудень 2011 р. на суму 277,44 грн.;- № 122/01 за січень 2012 р. на суму 1248,37 грн.;- № 123/01 за січень 2012 р. на суму 374,54 грн.;- № 136/02 за лютиі 2012 р. на суму 1525,79 грн.;- № 137/02 за лютий 2012 р. на суму 457,78 грн.;- №135/03 за березень 2012 р. на суму 905,18 грн.;- № 136/03 за березень 2012 р. на суму 291,31 грн.;- №89/04 за квітень 2012 р. на суму 215,52 грн.;- № 90/04 за квітень 2012 р. на суму 69,36 грн., на загальну суму 6 356,49 грн. ВП ЗАЕС листами повідомляв ПП «Комем-10»про зміну тарифу на виробництво теплової енергії. Вказані акти ПП «Комем-10»оплачені не були, в результаті чого створилася заборгованість перед ВП ЗАЕС в розмірі 6 356,49 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з Приватного підприємства "Комем-10" 6 356 грн. 49 коп. основного боргу за договором на поставку теплової енергії № 37Т-08 від 16.01.2008 р., 1 112 грн. 50 коп. пені, 444 грн. 95 коп. штрафу, 11 грн. 21 коп. втрат від інфляції грошових коштів та 106 грн. 85 коп. річних відсотків.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
ВСТАНОВИВ:
16.01.2008 р. між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (позивачем) та Приватним підприємством "Комем-10" (відповідачем) був укладений Договір на поставку теплової енергії № 37Т-08 (далі за текстом -Договір).
За умовами Договору позивач (постачальник) зобов'язався відпустити відповідачу (споживачу) теплову енергію в гарячій воді з відповідним навантаженням.
Відповідно до п. 1.2. Договору відповідач (споживач) зобов'язався своєчасно щомісяця оплачувати спожиту теплову енергію у вигляді гарячої води, включаючи виробництво, транспортування та поставку теплової енергії.
Пунктом 8 сторони узгодили, що Договір вважається укладеним з моменту підписання та вважаеться пролонгованим на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання, за один місяць до закінчення строку дії договору.
Відповідно до п.3.6 Договору, по закінченню звітного місяця споживач зобов'язаний протягом 2 робочих днів з моменту отримання підписати надані нарочно з боку ВП ЗАЕС акти про надання послуг.
Згідно з п. 4.5 договору, оплата за спожиту теплову енергію, включаючи транспортування та поставку теплової енергії, здійснюється споживачем щомісяця до останнього числа місяця, наступного за звітним, на підставі оформлених з обох сторін актів, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
Пунктом 4.1 Договору встановлено, що оплата спожитої теплової енергії здійснюється відповідачем за фактично спожитий обсяг теплової енергії відповідно до:- тарифу на виробництво теплової енергії, що складає за 1 Гкал 15,33 грн., крім того ПДВ 3,07 грн.;- тарифу на транспортування та поставку теплової енергії, що складає за 1Гкал 6,32 грн., крім того ПДВ 1,26 грн.
Відповідно до п. 4.2 Договору, у випадку зміни тарифів на теплову енергію (виробництво, транспортування та поставка), чинного на момент укладання договору, оплата Споживачем поставленої теплової енергії здійснюється за новими тарифами без змін інших умов договору. Про зміни тарифу Постачальник повідомляє Споживача в письмовому вигляді.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про теплопостачання», тариф на вироблену ДП НАЕК «Енергоатом»теплову енергію затверджується НКРЕ України.
Постановою НКРЕ № 2022 від 21.10.2011 р. ДП НАЕК «Енергоатом»затверджений тариф на виробництво теплової енергії, виробленої на атомних електростанціях в розмірі 41,30 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).
08.11.2011 р. ВП ЗАЕС листом № 75-32/27568 повідомив ПП «Комем-10»про зміну тарифу на виробництво теплової енергії.
Постановою НКРЕ № 94 від 23.12.2011 р. ДП НАЕК «Енергоатом»затверджений тариф на виробництво теплової енергії, виробленої на атомних електростанціях в розмірі 38,53 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).
Постановою НКРЕ № 124 від 23.02.2012 р. ДП НАЕК «Енергоатом»затверджений тариф на виробництво теплової енергії, виробленої на атомних електростанціях в розмірі 35,92 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).
Про вищезазначені зміни тарифу позивач повідомив ПП «Комем-10»листами №75-32/1775 від 24.01.2012 р. та № 75-73/5906 від 06.03.2012 р. відповідно.
Рішенням виконавчого комітету Енергодарської міської ради №277 від 15.09.2010р. позивачем погоджений тариф на послуги з транспортування та постачання теплової енергії в розмірі 11,56 грн. за 1 Гкал (без ПДВ) та в розмірі 13,87 грн. за 1 Гкал (з ПДВ), про що було повідомлено відповідача листом від 27.09.2010р.
На виконання умов Договору з грудня 2012р. по квітень 2012р. позивачем надані відповідачу обумовлені Договором послуги по постачанню теплової енергії на загальну суму 6 356, 49 грн., що підтвержується наступними актами,а саме:
- № 135/12 за грудень 2011 р. на суму 991,20 грн.;
- № 136/12 за грудень 2011 р. на суму 277,44 грн.;
- № 122/01 за січень 2012 р. на суму 1248,37 грн.;
- № 123/01 за січень 2012 р. на суму 374,54 грн.;
- № 136/02 за лютиі 2012 р. на суму 1525,79 грн.;
- № 137/02 за лютий 2012 р. на суму 457,78 грн.;
- № 135/03 за березень 2012 р. на суму 905,18 грн.;
- № 136/03 за березень 2012 р. на суму 291,31 грн.;
- № 89/04 за квітень 2012 р. на суму 215,52 грн.;
- № 90/04 за квітень 2012 р. на суму 69,36 грн.
Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.
Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.
Відповідач плату за надані послуги по постачанню теплової енергії не здійснив, таким чином станом на час вирішення справи в судовому засіданні заборгованість за спожиту теплову енергію становить 6 356, 49 грн.
Отже, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору на поставку теплової енергії № 37Т-08 від 16.01.2008 р. належним чином та в повному обсязі не виконав.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.
У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.
Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач не здійснив оплату за надані послуги на загальну суму 6 356, 49 грн., факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується фактичними обставинами справи.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з ПП"Комем-10" 6 356, 49 грн. заборгованості документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.
Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1 112, 50 грн, яка обгрунтована п. 4.6 договору.
Пунктом 4.6 договору передбачено, що у разі прострочення строків оплати відповідач сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми, що підлягає сплаті, за кожний день прострочення, а за прострочення більше ніж 30 днів -додатково сплачує штраф в розмірі 7% від вказаної вартості.
У відповідності до положень чинного законодавства, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який встановлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
З огляду на вищенаведені норми законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання грошових зобов'язань за договором №37Т-08 від 16.01.2008 р. є обґрунтованою, але розрахунок пені позивачем виконаний не вірно, стягненню підлягає пеня в розмірі 460, 34 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача штраф в сумі 444,95 грн, який нараховано на підставі п. 4.6 договору.
Перевіривши в судовому засіданні правильність наданого позивачем розрахунку, судом встановлено, що сума штрафу позивачем обрахована вірно, а тому підлягає задоволенню судом.
У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.
До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.
Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобов'язання, згідно розрахунку позивача, за період з січня 2012р. по липень 2012р. становить 11,21 грн., а сума річних процентів, за період з 01.02.2012р. по 10.10.2012р., складає 106,85 грн.
Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування витрат від інфляції грошових коштів та 3% річних і встановлено, що вимоги в цій частині є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.
За приписами ст. 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст., ст. 525, 526, 655, 692 ЦК України, ст., ст. 22, 33, 44, 49, 75, 78, 82-84 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" до Приватного підприємства "Комем-10" задовольнити частково.
2.Стягнути з Приватного підприємства "Комем-10", (71503, м. Енергодар Запорізької області, вул. Лісова, 1, корп.2, кв.96, код ЄДРПОУ 25214044) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", (71504, м. Енергодар Запорізької області, вул. Промислова, 133, код ЄДРПОУ 19355964) 6 356 (шість тисяч триста п'ятдесят шість) грн. 49 коп. вартості поставленої теплової енергії, 460 (чотириста шістдесят) грн. 34 коп. пені , 444 (чотириста сорок чотири) грн. 95 коп. штрафу, 11 (одинадцять) грн. 21 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 106 (сто шість) грн. 85 коп. 3% річних, 1 504 (одну тисячу п'ятсот чотири) грн. 93 коп. судового збору. Видати наказ.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "12" жовтня 2012 р.
Суддя Н.Г.Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2012 |
Оприлюднено | 17.10.2012 |
Номер документу | 26431579 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Зінченко Н.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні