Рішення

від 08.10.2012 по справі 5011-41/11939-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/11939-2012 08.10.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Студіо Модерна» ДоПриватного підприємства «Мебель Лайф» Простягнення 11 043,27 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Андрєєвський Є.В. -дов. № б/н від 20.08.2012 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Студіо Модерна»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Мебель Лайф»про стягнення 11 043,27 грн.

Ухвалою від 03.09.2012 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 08.10.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні 08.10.2012 року надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

08.10.2012 року представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 08.10.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Студіо Модерна»(постачальник) та Приватним підприємством «Мебель Лайф»(покупець) був укладений договір поставки № 1-12/2009, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язався поставити покупцеві на підставі його замовлень товари в асортименті, визначеному у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплачувати його на умовах та у порядку, передбаченому цим договором.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що приймання-передача товару по якості та кількості відбувається у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Умовами пункту 2.2 договору встановлено, що товар вважається прийнятим за кількістю, асортиментом та цінами -згідно із даними видаткової накладної, про що уповноважений представник покупця ставить свій підпис у вказаному документі. Приймання за якістю здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України, із пред'явленням постачальником відповідної документації на її підтвердження (сертифікат якості або відповідності, технічний паспорт, тощо).

Згідно з п. 3.1 договору, ціни на товар, що постачається, вказуються у видаткових накладних.

Відповідно до п. 3.2 договору, оплата за поставлений товар здійснюється покупцем у наступному порядку (за його вибором):

- шляхом передплати покупцем 100 % вартості товару, вказаної у оформлених видаткових накладних на відповідну партію товару, готову для відвантаження на користь покупця у відповідності із його замовленням. Покупець здійснює оплату товару протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення постачальником покупцю відповідного рахунку у безготівковому порядку шляхом здійснення переказу грошових коштів на банківський рахунок;

- по факту поставки товару покупцю на підставі оформлених сторонами видаткових накладних у відповідності із замовленням покупця. Покупець здійснює повну оплату вартості товару одразу після оформлення відповідних видаткових накладних, але до моменту отримання товару у готівковому порядку шляхом внесення грошових коштів в касу постачальника.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору поставки № 1-12/2009 Товариство з обмеженою відповідальністю «Студіо Модерна»поставило Приватному підприємству «Мебель Лайф»згідно видаткових накладних № 2210 від 02.12.2009 р., № 2291 від 15.12.2009 р., № 2373 від 24.12.2009 р. та № 88 від 20.01.2009 р. товар на загальну суму 8 987,06 грн. Проте відповідач свої зобов'язання щодо сплати вартості поставленого товару виконав частково на суму 699,84 грн. згідно накладної № 2210 від 02.12.2009 р., у зв'язку з чим заборгованість за договором складає 8 287,22 грн.

05.04.2012 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 5/04-5 про погашення існуючої заборгованості, проте вищезазначені вимоги залишені відповідачем без задоволення та належного реагування.

Враховуючи наведене, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 8 287,22 грн. основною боргу, 1 263,56 грн. інфляційних втрат, 655,56 грн. три відсотки річних та 836,93 грн. пені у зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 1-12/2009 від 01.12.2009 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до умов пункту 3.2 договору, оплата за поставлений товар здійснюється покупцем по факту поставки товару покупцю на підставі оформлених сторонами видаткових накладних у відповідності із замовленням покупця. Покупець здійснює повну оплату вартості товару одразу після оформлення відповідних видаткових накладних, але до моменту отримання товару у готівковому порядку шляхом внесення грошових коштів в касу постачальника.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був поставлений товар, що підтверджується видатковими накладними підписаними представниками сторін, копії яких містяться в матеріалах справи. Проте відповідач, в порушення дійсних домовленостей, не у повному обсязі розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим його заборгованість складає 8 287,22 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 8 287,22 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 6.1 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 836,93 грн. пені.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 6.1 договору поставки № 1-12/2009 від 01.12.2012 р. встановлено, що за порушення грошових зобов'язань, передбачених цим договором, покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний прострочений день, до моменту належного виконання зобов'язання, а також 3 (три) % річних від простроченої суми.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю у розмірі 836,93 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Студіо Модерна»просить суд також стягнути з відповідача 1 263,56 грн. інфляційної складової боргу та 655,64 грн. три відсотки річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю у розмірі 1 263,56 грн., а в частині стягнення 3 % річних частково у розмірі 565,64 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Мебель Лайф»(місцезнаходження : 04050, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 36175931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Студіо Модерна» (місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Виборзька, 103, код ЄДРПОУ 33104763) 8 287 (вісім тисяч двісті вісімдесят сім) грн. 77 коп. основного боргу, 836 (вісімсот тридцять шість) грн. 93 коп. пені, 565 (п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 64 коп. три відсотки річних, 1 263 (одна тисяча двісті шістдесят три) грн. 56 коп. інфляційних втрат та 1 596 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто шість) грн. 47 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

10.10.2012 р.

Суддя Спичак О.М.