Рішення

від 08.10.2012 по справі 5011-41/11480-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/11480-2012 08.10.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «БП-4 КМБ-1» ДоПублічного акціонерного товариства «Банк Столиця» Треті особи, Проякі заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство «Київміськбуд-1» Публічне акціонерне товариство «Артем-Банк» заміну управителя фонду фінансування будівництва та зобов'язання вчинити дії Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Гріненко А.О. -дов. № б/н від 01.08.2012 р.;

від відповідача: Гуленко Ю.М. -дов. № 21-08/38 від 05.09.2012 р.;

від третьої особи-1 : Яворський О.М., дов. № 1-ю від 12.01.2012 р.;

від третьої особи-2: П'ятецький С.В. -дов. № 19/06-78-01 від 19.03.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БП-4 КМБ-1»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця»про заміну управителя фонду фінансування будівництва та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою від 20.08.2012 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 07.09.2012 року.

06.09.2012 року відповідач через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав у повному обсязі.

В судовому засіданні 07.09.2012 року представник позивача подав додаткові документи по справі та надав усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.09.2012 року позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Ухвалою суду від 07.09.2012 р. суд з власної ініціативи залучив до участі у справі № 5011-41/11480-2012 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Приватне акціонерне товариство «Київміськбуд-1»(04205, м. Київ, вул. Тимошенка, 29-А) та Публічне акціонерне товариство «Артем-Банк»(04050, м. Київ, вул. Артема, 103).

У зв'язку з залученням до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та необхідністю витребування додаткових доказів, суд відкласти розгляд справи до 08.10.2012 р.

28.09.2012 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва позивачем було подано нормативне обґрунтування позовних вимог та додаткові документи по справі.

Представник позивача в судовому засіданні 08.10.2012 року надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 08.10.2012 р. представник відповідача не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Представники третіх осіб у судовому засіданні 08.10.2012 р. надали усні пояснення по суті спору.

В судовому засіданні 08.10.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Правління Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Столиця»(управитель), що оформлено протоколом № 9 від 08 квітня 2008 р. затверджено правила Фонду Фінансування Будівництва (ФФБ) «Столиця-7»виду «А»з метою отримання довірителями ФФБ виду «А»у власність об'єктів житлового та нежитлового призначення.

08.04.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Столиця»(управитель) та Закритим акціонерним товариством «Київміськбуд-1»(забудовник) було укладено генеральний договір № 7-ФФБ організації спорудження об'єктів будівництва та їх фінансування, відповідно до пункту 1.1. якого сторони погодили, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, управитель, який діє на праві довірчої власності в інтересах довірителів, замовляє забудовнику, шляхом укладання договорів про спорудження житлового та нежитлового будівництва, збудувати належної якості об'єкти будівництва, ввести їх в експлуатацію та передати об'єкти інвестування довірителям у власність у встановлені в договорах про спорудження об'єктів будівництва строки та на умовах, визначених правилами ФФБ, а управитель зобов'язується забезпечити фінансування будівництва за рахунок грошових коштів, отриманих у довірчу власність за укладеними з довірителями договорами про участь у ФФБ.

28.08.2008 р. на виконання генерального договору між Товариством з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Столиця»(управитель) та Закритим акціонерним товариством «Київміськбуд-1»(забудовник) було укладено договір № 7-ФФБ-02 про організацію спорудження об'єкту будівництва та його фінансування.

В пункті 1.2 даного договору сторони погодили, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, управитель, який діє на праві довірчої власності в інтересах довірителів, замовляє забудовнику збудувати належної якості об'єкт будівництва -житловий будинок з об'єктами соціальної сфери, розташований за адресою: м. Київ, Оболонський р-н, пров. Макіївський,4, секція ІІІ ввести його в експлуатацію та передати об'єкти інвестування довірителям у власність у встановлені цьому договорі строки та на умовах, визначених правилами ФФБ, а управитель зобов'язується забезпечити фінансування будівництва цього об'єкту за рахунок грошових коштів, отриманих у довірчу власність за укладеними з довірителями договорами про участь у ФФБ.

З метою забезпечення виконання своїх зобов'язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Столиця», відповідно до Іпотечного договору № 02-ІП/МА-4 від 08.10.2008 р. Закритим акціонерним товариством «Київміськбуд-1»було передано в заставу майнові права на об'єкт будівництва - житловий будинок, який споруджується відповідно до Генерального договору та Договору про організацію спорудження і додаткових угод до них за адресою: м. Київ, Оболонський р-н, пров. Макіївський,4, секція ІІІ, загальною площею квартир 5 908,79 метрів квадратних.

27.01.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «БП-4 КМБ-1»(довіритель) та Публічним акціонерним товариством «Банк Столиця» було укладено договір № фк00043022 про участь у фонді фінансування будівництва «Столиця-7»виду А, відповідно до п. 1.1 якого довіритель на підставі повного визнання ним Правил фонду фінансування будівництва «Столиця-7»виду А, управителем за яким є Товариство з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Столиця», забудовником -Закрите акціонерне товариство «Київміськбуд -1»дає згоду на участь у фонді фінансування будівництва «Столиця-7»виду А, бере на себе зобов'язання виконувати правила та передає управителю кошти в довірчу власність з метою отримання у власність об'єкту інвестування, а управитель зобов'язується за цим договором здійснювати від свого імені в інтересах довірителя управління грошовими коштами, отриманими у довірчу власність від довірителя.

Позивач вказує на те, що відповідно до правил Фонду Фінансування Будівництва (ФФБ) «Столиця-7»виду «А», генерального договору № 7-ФФБ організації спорудження об'єктів будівництва та їх фінансування від 08.04.2008 р. та договору № 7-ФФБ-02 про організацію спорудження об'єкту будівництва та його фінансування -Товариство з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Столиця» є управителем створеного фонду фінансування будівництва «Столиця-7» виду «А»та діє відповідно до ліцензії Національного Банку України № 212 від 23.04.2004 р.

Умовами частини 1 статті 4 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління»встановлено, що управителем може бути фінансова установа, що отримала в установленому законодавством порядку дозвіл/ліцензію на здійснення визначеної цим законом діяльності.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»встановлено, що фінансова установа -це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.

Пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»передбачено, що довірче управління фінансовими активами є фінансовою послугою.

Змістом частини 2 статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»встановлено, що у разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 30.01.2012 р. № 30 «Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора»Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця»здійснюється процедура ліквідації.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що в зв'язку з відкликанням банківської ліцензії ПАТ «Банк Столиця»у відповідності до вимог ст. 4 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»відповідач не може бути управителем фонду фінансування будівництва та здійснювати довірче управління фінансовими активами фізичних та юридичних осіб.

Головою Правління АТ «Артем Банк»07.06.2012 р. було направлено лист № 14/04-159-01 на адресу ліквідатора ПАТ «Банк Столиця», в якому зазначив про готовність розгляду питання щодо заміни управителя ВВБ Столиця-7 виду А житлового будинку з об'єктами соціальної сфери, розташованого за адресою: м. Київ, пров. Макіївський, секція ІІІ у Оболонському районі.

Враховуючи вищезазначене Товариство з обмеженою відповідальністю «БП-4 КМБ-1»звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця»про заміну управителя Фонду фінансування будівництва «Столиця-7»виду А житлового будинку з об'єктами соціальної сфери, розташованого за адресою: м. Київ, Оболонський р-н, пров. Макіївський,4, секція ІІІ, забудовником якого є Приватне акціонерне товариство «Київміськбуд-1», з Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця»на Публічне акціонерне товариство «Артем Банк»; передати Фонд фінансування будівництва «Столиця-7»виду А житлового будинку з об'єктами соціальної сфери, розташованого за адресою: м. Київ, Оболонський р-н, пров. Макіївський,4, секція ІІІ, забудовником якого є Приватне акціонерне товариство «Київміськбуд-1»його документацію в повному обсязі та кошти оперативного резерву цього фонду від Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця»до Публічного акціонерного товариства «Артем Банк»; зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк Столиця»зняти заборони зареєстровані в єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, які виникли внаслідок укладання іпотечного договору № 02-ІІІ від 08.10.2008 року, посвідченого Руденком В.О. - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 6566.

Розглянувши подану позовну заяву, заслухавши доводи та пояснення сторін, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 1, ч.1 ст. 2 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, особа має право звертатись до суду за захистом саме порушених або оспорюваних своїх прав і охоронюваних законом інтересів. Порушення своїх прав та необхідність їх захисту, особи, що звертаються до суду, повинні довести належними та допустимими доказами.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав.

У відповідності до ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Крім того, відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», за рішенням суду, що набрало законної сили, прийнятим за зверненням довірителів ФФБ або відповідного органу, що здійснює нагляд та регулювання діяльності управителя, у зв'язку з порушенням управителем законодавства про фінансові послуги ФФБ може передаватися в управління іншій фінансовій установі, що відповідає вимогам цього Закону, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. До нового управителя переходять усі права та обов'язки щодо довірителів цього ФФБ та відповідного забудовника.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення» від 23.03.2012 р. № 6, рішення з господарського спору повинно прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Разом з тим, судом зазначається, що а ні умови Господарського процесуального кодексу України, а ні положення інших правових норм не містять положень, які б надавали господарському суду повноваження щодо захисту порушених прав позивача обраним шляхом.

Крім того, з аналізу умов статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес шляхом визнання права, зобов'язання вчинити та утриматися від вчинення дій.

При цьому, позивач у своїй позовній заяві просить господарський суд замінити управителя Фонду фінансування будівництва та передати Фонд фінансування, його документацію та кошти оперативного резерву іншій фінансовій установі, що не кореспондується зі способами захисту установленою статтею 16 Цивільного кодексу України.

Таким чином, позивачем обраний неналежний спосіб захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів, та не доведено належними та допустимими доказами, в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, в чому саме в діях відповідача вбачається порушення прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «БП-4КМБ-1».

Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця»зняти заборони зареєстровані в єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, слід зазначити, що позивачем не доведено як неправомірність та безпідставність накладення ПАТ «Банк Столиця»заборони в єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, які виникли внаслідок укладання іпотечного договору № 02-ІІІ від 08.10.2008 року, так і наявність обов'язку останнього зняти вказані заборони на даний час.

Пунктом 2 статті 14 Цивільного кодексу України встановлено, що особа не може примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Крім того, за договором іпотеки № 02-ІП/МА-4 від 08.10.2008 р. іпотекодавцем виступає ЗАТ «Київміськбуд-1», яке є третьою особою по справі. Тобто, позивач заявив вимогу про зняття заборони зареєстровані в єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в інтересах третьої особи, що в будь-якому випадку є самостійною підставою для відмови в позові в цій частині.

Оскільки, позивач не довів та не надав суду жодних доказів, які підтверджують, що Публічне акціонерне товариство «Банк Столиця»порушує його права, позовні вимоги в силу статті 14 Цивільного кодексу України не можуть бути задоволені.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що позивач в установленому порядку та належним чином не обґрунтував заявлений позов, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

15.10.2012 р.

Суддя О.М. Спичак