Рішення

від 11.10.2012 по справі 2741-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.10.2012Справа №5002-33/2741-2012

за позовом Комунального підприємства «Жилавтосервіс - Керч»

(вул. Гудованцева, 4, м. Керч, 98300)

до громадської організації «Твереза Україна»

(вул. Орджонікідзе, буд. 117А, кв. 44, м. Керч, 98309)

про стягнення 2 509.18 грн..

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Від позивача: Цаповська Олена Валеріївна, представник, довіреність № 197/08 від 16.11.2011р., КП «Жилавтосервіс - Керч»;

Від відповідача: не з'явився, громадська організація «Твереза Україна»;

Суть спору: Комунальне підприємства «Жилавтосервіс - Керч» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до громадської організації «Твереза Україна» та просить суд стягнути заборгованість за договором № 1233 від 01 квітня 2011 року у розмірі 2 509.18 грн..

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди нерухомого майна в частині повного та своєчасного внесення орендної плати та обґрунтовані посиланнями на статті 257, 526, 527 Цивільного кодексу України та статті 179, 193 Господарського кодексу України.

В судовому засіданні 11 жовтня 2012 року представником позивача було надано клопотання, у якому він просив внести зміни до прохальної частини позову, шляхом визначення окремо суми заборгованості та суми штрафу (а.с. 61-63).

Так, оскільки позивачем не було змінено ані предмету, ані підстав позову, не було ані збільшено, ані зменшено суми позову, суд не застосував до даної заяви вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України, та, у зв'язку з обґрунтованістю клопотання, задовольнив його.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, витребуваних судом документів не представив, про причини неявки суд не повідомив.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України врегульовано, що судова кореспонденція у разі ненадання сторонами іншої адреси надсилається за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Таке повідомлення згідно з положеннями вказаної правової норми вважається належним.

Так, з матеріалів справи вбачається, що копії ухвал суду направлялись відповідачу за адресою, яка відповідає адресі, зазначеній у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 14469293 від 14 серпня 2012 року (а.с. 36-38), що підтверджується наявною у матеріалах справи копією переліку згрупованих поштових відправлень рекомендованої кореспонденції (оборотна сторона а.с. 1, 48, 55).

При цьому, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, надіслане судом на адресу відповідача, повернулось із відміткою про неможливість вручення судової кореспонденції «у зв'язку із закінченням строку зберігання».

Згідно з пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Однак, відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи та матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства - свободу у наданні сторонами своїх документів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Зважаючи на вказані обставини, суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, а також з огляду на сплив строку розгляду даної справи, визнав за можливе розглянути її за відсутності нез'явившегося представника відповідача, за наявними у ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

01 квітня 2011 року між Виконавчим комітетом Керченської міської ради (орендодавець) і громадською організацією «Твереза Україна» (орендар) укладено договір оренди майна комунальної власності територіальної громади № 1233 (а.с. 9-11).

Відповідно до пункту 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення (будівлю), розташовані за адресою м. Керч, вул. Островського, 110, загальною площею 62.2 кв.м., які знаходяться на балансі Комунального підприємства «Жилавтосервіс - Керч», вартість яких, згідно з експертною оцінкою, становить 65200.00 грн. на 01 квітня 2011 року, для використання під офіс громадської організації.

Пунктом 2.1 договору сторони визначили, що передача та повернення об'єкту оренди здійснюється уповноваженими представниками сторін. Уповноваженим представником орендодавця є балансоутриумач об'єкту оренди.

Відповідно до пунктів 2.3 - 2.5 договору при передачі об'єкту оренди складається акт приймання - передачі, який підписується орендарем та балансоутримувачем об'єкту оренди, та є невід'ємною частиною договору оренди. Об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання акту приймання - передачі. Передача в оренду об'єкта оренди не тягне за собою передачу орендарю права власності на цей об'єкт оренди.

Згідно з пунктом 2.7 договору у випадку припинення або розірвання договору оренди, орендар зобов'язаний звільнити об'єкт оренди та передати його за актом приймання - передачі балансоутримувачу протягом 3- х робочих днів.

Об'єкт оренди вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання акту приймання - передачі ( пункт 2.8 договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку, розподілення та порядку використання плати за оренду (суборенду) майна, яке знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Керч, затвердженої на 23 сесії Керченською міською радою 5 скликання від 11 жовтня 2007 року зі змінами та доповненнями або за результатами конкурсу на право оренди комунального майна та складає без врахування ПДВ за базовий місяць розрахунку ( останній місяць, за який відомий індекс інфляції) березень 2011 року 163.00 грн. у місяць. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, передбаченому діючим законодавством.

Згідно з пунктом 3.2 договору орендна плата за перший місяць оренди - квітень 2011 року визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за квітень 2011 року.

Орендна плата сплачується орендарем, згідно виставленого рахунку, з моменту підписання акту приймання - передачі, щомісячно до 25 числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок балансоутримувача до моменту передачі об'єкту за актом приймання - передачі балансоутримувачу ( пункт 3.5 договору).

Відповідно до пункту 3.7 договору орендар зобов'язаний сплачувати комунальні послуги (вода, каналізація, газ, електроенергія, центральне опалення та інше), податок на землю та експлуатаційні витрати по окремим прямим договорам, а у випадку їх неукладення, по виставлених рахунках балансоутримувачем.

У випадку припинення договору оренди орендар сплачує оренду плату до дня повернення майна за актом приймання - передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від зобов'язання сплатити заборгованість з орендної плати, якщо така виникла, у повному обсязі та з врахуванням санкцій ( пункт 3.10 договору)

Відповідно до пункту 3.11 договору якщо на момент оплати орендної плати заборгованість по ній складає не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від загальної суми заборгованості.

Пунктом 6.1.3 договору визначено зобов'язання орендаря сплачувати оренду плату та комунальні послуги своєчасно та в повному обсязі у відповідності до умов даного договору.

Відповідно до пункту 8.1 договору орендар щомісячно у строк до 25 числа по виставлених балансоутримувачем рахунках здійснює оплату витрат на утримання об'єкту оренди з урахуванням місць загального користування 9.18 кв.м., загальною площею 71.38 кв.м., та прибудинкової території з розрахунку 0.87 грн. за 1 кв.м. з можливими змінами ставки у зв'язку з фактичними витратами на утримання житлового фонду та складає 62.10 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, передбаченому діючим законодавством.

Строк дії договору визначений у пункті 9.1 договору та становить - з 01 квітня 2011 року по 01 квітня 2012 року.

01 квітня 2011 року між сторонами у справі підписано акт приймання - передачі майна (а.с. 12).

Однак, відповідач свої зобов'язання за договором оренди належним чином не виконав, внаслідок чого за ним за період з липня 2011 року по січень 2012 року утворилась заборгованість з орендної плати в сумі 2419.10 грн..

Наведене з'явилося підставою для звернення Комунального підприємства «Жилавтосервіс - Керч» до господарського суду із даною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Оскільки спірні правовідносини виниклі у зв'язку порушенням умов договору оренди нерухомого майна, вони регулюються положеннями § 1 глави 58 Цивільного кодексу України, § 5 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України та статтею 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини 2 статті 762 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Так, спірний договір оренди був укладений, як вбачається з його змісту, на користь позивача у даній справі - балансоутримувача орендованого майна, що також підтверджується змістом пункту 3.5 договору, а отже порушення орендарем своїх обов'язків в частині своєчасного та повного внесення орендної плати спричиняють матеріальну шкоду балансоутримувачу.

Частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Аналогічні умови передбачені пунктами 3.1 та 3.5 договору оренди від 01 квітня 2011 року, згідно з якими орендна плата по договору складає 163.00 грн. в місяць без врахування ПДВ; орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок балансоутримувача щомісячно до 25 числа місяця, який слідує за звітним місяцем, до моменту передачі об'єкту за актом приймання - передачі балансоутримувачу.

Договір оренди за своєю суттю є платним договором та з його змісту випливає обов'язок орендаря вносити орендну плату. Також необхідно враховувати, що розмір орендної плати був встановлений договором, що свідчить про обізнаність відповідача про наявність у нього відповідного обов'язку.

Так, позивач стверджує та це вбачається з матеріалів справи, що відповідачем орендовані приміщення були залишені без нагляду, позивачу або орендодавцю належним чином передані не були, у зв'язку з чим представниками балансоутримувача в одноособовому порядку був складений акт приймання - передачі орендованих приміщень, які були обстежені та прийняті позивачем за відсутності представників відповідача, які зникли із займаних ними приміщень та не відповідають на відомі позивачу засоби зв'язку.

Так, відповідач у одноособовому порядку припинив внесення орендної плати, чим порушив свої зобов'язання за договором.

Позивач вимагає стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 2419.10 грн., що виникла з липня 2011 року по січень 2012 року, з огляду на вимоги пункту 3.5 договору, за яким орендна плата нараховується щомісячно до 25 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів погашення заборгованості з орендної плати відповідачем надано не було.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 2419.10 грн. заборгованості з орендної плати за період з липня 2011 року по січень 2012 року включно.

Однак, у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 3 % від загальної суми заборгованості в сумі 87.08 грн., слід відмовити, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 1-8/334 від 11 квітня 2005 року господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати «перерахунок» замість позивача розрахованих останнім сум. Однак, з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Ухвалами суду від 14 серпня 2012 року, від 27 серпня 2012, від 01 жовтня 2012 року по даній справі у позивача було витребувано детальний обґрунтований розрахунок стягуваної суми, однак, дані вимоги суду були залишені позивачем поза увагою.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи, що суд неодноразово витребував у позивача розрахунок штрафу, який необхідний для вирішення даного спору в цій частині, суд дійшов висновку у задоволенні вимог позивача щодо стягнення штрафу відмовити.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову Комунального підприємства «Жилавтосервіс - Керч».

Судові витрати, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 15 жовтня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтею 49, та статтями 75, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Громадської організації «Твереза Україна» (вул. Орджонікідзе, буд. 117А, кв. 44, м. Керч, 98309, ЄДРПОУ 37067762) на користь Комунального підприємства «Жилавтосервіс - Керч» (вул. Гудованцева, 4, м. Керч, 98300, ЄДРПОУ 36198330) 2419.10 грн. заборгованості з орендної плати та 1553.58 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В задоволенні позову в частині вимог про стягнення з Громадської організації «Твереза Україна» на користь Комунального підприємства «Жилавтосервіс - Керч» штрафу в сумі 87.08 грн. - відмовити.

Суддя Ю.А. Радвановська