Рішення

від 11.10.2012 по справі 5006/8/92/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.10.12 р. Справа № 5006/8/92/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В.

при секретарі судового засідання Д'яковій Ю.Ю.

розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "НК АРТЕМІДА ЛТД", м. Макіївка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарвугілля", м. Донецьк

про стягнення заборгованості в сумі 55951,84 грн., пені в сумі 2618,87 грн., 38 % в сумі

9884,99 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Дрючин С.В. - директор паспорт ВЕ 145089

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «НК АРТЕМІДА ЛТД»,

м. Макіївка звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарвугілля", м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 74711,69 грн., пені в сумі 1328,10 грн., 38 % в сумі 6606,07 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на договір поставки № А-00000001 від 09.11.2011 р., видаткові накладні № А-0000000007 від 11.11.2011 р., № А-0000000029 від 09.12.2011 р., № А-0000000030 від 09.12.2011 р., № А-0000000019 від 22.11.2011 р.,

№ А-0000000133 від 10.02.2012 р., № А-0000199 від 07.03.2012 р., № А-000260 від 09.04.2012 р., № А-0000000014 від 10.01.2012 р., № А-0000000013 від 10.01.2012 р., товарно-транспортні накладні № NА-00000001 від 09.11.2011 р., видаткові накладні

№ NА-0000000007 від 11.11.2011 р., № NА-0000000029 від 09.12.2011 р., № NА-0000000030 від 09.12.2011 р., № NА-0000000019 від 22.11.2011 р., № NА-0000000133 від 10.02.2012 р., № NА-0000199 від 07.03.2012 р., № NА-000260 від 09.04.2012 р., № NА-0000000014 від 10.01.2012 р., № NА-0000000013 від 10.01.2012 р., договір відступлення права вимоги № 01 від 21.05.2012 р.

28.08.2012 р. від позивача надійшла заява, в якій останній просив суд зменшити позовні вимоги в частині суми основної заборгованості та збільшити позовні вимоги в частині стягнення пені, 38 % річних за користування чужими грошовими коштами.

Остаточно позивач визначив свої позовні вимоги в наступному розмірі: заборгованість в сумі 55951,84 грн., сума пені в розмірі 2618,87 грн., 38 % річних за користування чужими грошовими коштами в сумі 9884,99 грн.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 28.08.2012 р., оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення збільшити, зменшити розмір позовних вимог. Суд приймає таку заяву, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь охоронюваних законом інтересів.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав наполягав на їх задоволенні.

Відповідачем надано відзив від 03.09.2012 р. № 0309-1 р., в якому позовні вимоги визнав частково, а саме: заборгованість в сумі 50951,84 грн., сума пені в розмірі 2618,87 грн., 38 % річних за користування чужими грошовими коштами в сумі 9884,99 грн., посилаючись на часткову сплату заборгованості.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно зі ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

09.10.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Крафт Ойл» (постачальник), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дарвугілля» (покупець) було укладено договір поставки № А-00000001, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати бензин, дизпаливо відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору, а покупець (відповідач по справі) в порядку й на умовах визначених цим договором зобов'язується прийняти й оплатити поставлений йому товар в строк, у порядку, встановленому цим Договором.

Покупець набуває права власності на товар та несе пов'язані з цим ризики з моменту фактичного приймання товару покупцем. Факт приймання підтверджується підписанням товарно-транспортної накладної (п.1.3.).

Товар має бути передано покупцю на протязі трьох банківських днів з моменту підписання специфікації (п. 1.4.).

Порядок прийомки товару узгоджений сторонами розділом 3 Договору.

Ціна та порядок розрахунків сторони визначили в розділі 4 Договору. Так, згідно п. 4.5 Договору покупець зобов'язався оплачувати постачальнику вартість товару в строк 30 днів з моменту отримання товару.

Строк дії Договору встановлено до 31.12.2012 р. Строк дії Договору може бути продовжений шляхом підписання сторонами додаткової угоди, про що одна сторона направляє відповідне повідомлення не пізніше ніж за місяць до закінчення терміну цього договору другій стороні (п. 7.2. Договору).

З пояснень позивача та матеріалів справи вбачається, що у спірний період Договір був чинним.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Крафт Ойл» свої зобов'язання за Договором виконало належним чином, поставивши відповідачу товар, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними № А-0000000007 від 11.11.2011 р., № А-0000000029 від 09.12.2011 р., № А-0000000030 від 09.12.2011 р., № А-0000000019 від 22.11.2011 р., № А-0000000133 від 10.02.2012 р., № А-0000199 від 07.03.2012 р., № А-000260 від 09.04.2012 р., № А-0000000014 від 10.01.2012 р., № А-0000000013 від 10.01.2012 р. з підписами відповідача про отримання товару на них.

21.05.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Крафт Ойл» та Товариством з обмеженою відповідальністю «НК Артеміда ЛТД» було укладено договір відступлення права вимоги № 01, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Крафт Ойл» (Цедент) відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «НК Артеміда ЛТД» (Цесіонарій) (позивач по справі) право вимоги за договором поставки № А-00000001 від 09.11.2011 р.

В порядку та на умовах, визначених договором № 01 від 21.05.2012 р., Цедент відступає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за договором поставки № А-00000001 від 21.05.2010 р. між Цедентом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дарвугілля».

Згідно п. 2 Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «НК Артеміда ЛТД» набуло право стягнути з боржника (відповідача по справі) суму боргу в сумі 104711,69 грн., пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, 38 % річних за договором поставки № А-00000001 від 09.11.2011 р.

Відповідно до п. 2.1 Договору № 01 від 21.05.2012 р. право вимоги переходить до Цесіонера в обсязі та на умовах, що існували на 21.05.2012 р.

Також, як передбачено п. 4 Договору, до Цесіонерія переходять усі права, які забезпечують виконання обов'язків Боржника.

Відповідно до п. 9 Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його печатками. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, встановлений у п. 1 цього Договору та визначається часом, достатнім для належного його виконання сторонами.

Пунктом 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Водночас, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

В порушення умов договору відповідач свої зобов'язання по оплаті за отриманий товар в повному обсязі не виконав.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати вартості партії товару у листопаді 2011 р. - квітні 2012 р., позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача борг за паливно-мастильні матеріали в сумі 55951,84 грн.

З матеріалів справи вбачається, що після подачі заяви щодо зменшення суми основного боргу та збільшення вимог в частині стягнення пені, 38 % річних за користування чужими грошовими коштами від 27.08.22012 р. № 27/08-12, відповідач частково сплатив заборгованість на суму 19 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1157 від 27.08.2012 р., № 1196 від 10.09.2012 р., № 1228 від 20.09.2012 р., № 1264 від 09.10.2012 р.

Таким чином, предмет спору в частині стягнення 19000 грн., боргу відсутній, а провадження по справі в цій частині підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що сума боргу відповідача перед позивачем -

55951,84 грн. підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 36951,84 грн.

Відповідно до вимог ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань установленням окремого виду відповідальності.

Частиною першою статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Види такої відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони передбачили в розділі 6 договору.

Так, відповідно до пункту 6.2.1 договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а саме порушення строків оплати товару, вказаних в п. 4.5. цього договору - покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати.

Такий вид забезпечення виконання зобов'язань та його розмір встановлено статтею 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та статтями 1 і 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Крім того, у пункті 4.7 договору сторони передбачили, що за порушення термінів оплати встановлених п. 4.5. Договору з покупця стягуються проценти за користування товарним кредитом в розмірі 38 % річних за кожний день прострочення.

Таке право передбачити в договорі обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати, надано сторонам частиною п'ятою статті 694 ЦК України, яка регулює правовідносини, пов'язані з продажем товару в кредит, та узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо правомірності вимог стосовно стягнення пені та процентів в розмірі 38 % річних за користування товарним кредитом за кожний день прострочення оплати за Договором.

Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 30.05.11 р. № 3-44гс11, в якому зазначено, що відповідальність у вигляді стягнення пені та процентів у розмірі 38 % річних за користування товарним кредитом за кожний день прострочення оплати за Договором є правомірною та не суперечить нормам матеріального права.

Згідно приписів ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідком розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх судів України.

На підставі вищезазначених норм права, позивач просить стягнути з відповідача проценти в розмірі 38 % річних за користування товарним кредитом за кожний день прострочення оплати за період з 07.04.2012 р. по 28.08.2012 р. в сумі 9884,99 грн.

Відповідно до ст. ст. 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.2.1 Договору у випадку порушення Покупцем строку оплати товару, Покупець несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на момент сплати пені, від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача, крім процентів в розмірі 38 % річних за користування товарним кредитом за кожний день прострочення оплати за Договором в сумі 9884,99 грн., пеню в сумі 2618,87грн. за період з 07.04.2012 р. по 28.08.2012 р.

Судом здійснено перерахунок вищевказаних сум з урахуванням умов договору, періоду виникнення заборгованості у відповідача перед позивачем та приписів діючого законодавства, згідно якого: розмір пені складає 2521,00 грн., проценти в розмірі 38 % річних за користування товарним кредитом за кожний день прострочення оплати складають 9627,79 грн.

Таким чином, вимоги щодо стягнення з відповідача пені та процентів в розмірі

38 % річних за користування товарним кредитом за кожний день прострочення оплати підлягають задоволенню частково.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник внаслідок саме його неправомірних дій.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст. ст. 11, 512, 514, 526, 527, 530, 549, 610, 612, 627, 629, 694, 712 Цивільного кодексу України, ст. 67, 179, 193, 199, 216-218, 231 Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Артеміда ЛТД»,

м. Макіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарвугілля", м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 55951,84 грн., пені в сумі 2618,87 грн., 38 % в сумі 9884,99 грн., задовольнити частково.

Стягнути з Тов?ариства з обмеженою відповід?альністю "Дарвугілля" (83037,

м. Донецьк, вул. Кірова, буд. 90, ЄДРПОУ 37295306) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Артеміда ЛТД» (86114, м. Макіївка, вул. Перемоги, 1, ЄДРПОУ 37294433 на поточний рахунок № 26005000100935 в філії ДД ПАТ «Банк Камбіо», МФО 394523) за?боргованість в сумі 36951,84 грн., пеню в сумі 2521,00 грн., 38 % в сумі

9627,79 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарвугілля" (83037,

м. Донецьк, вул. Кірова, буд. 90, ЄДРПОУ 37295306) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Артеміда ЛТД» (86114, м. Макіївка, вул. Перемоги, 1, ЄДРПОУ 37294433 на поточний рахунок № 26005000100935 в філії ДД ПАТ «Банк Камбіо», МФО 394523) судовий збір в сумі 1734,51 грн.

Провадження щодо стягнення заборгованості в сумі 19000,00 грн. припинити.

В залишковій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 16.10.2012 р.

Суддя Бокова Ю.В.