Рішення

від 09.10.2012 по справі 5010/904/2012-28/68

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2012 р. Справа № 5010/904/2012-28/68

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.

При секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради,

вул. Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ, 76000

до відповідача: Обслуговуючого кооперативу "Первоцвіт"

вул. Технічна, 16, м. Івано-Франківськ, 76000

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фінансового управління виконавчого комітету

Івано-Франківської міської ради

вул. Галицька, 67, м. Івано-Франківськ, 76019

про стягнення 112500 грн. 86 коп., з яких: 110745 грн. 87 коп. - борг;

1316 грн. 24 коп. - пеня, 438 грн. 75 коп. - 3% річних

За участю представників:

від позивача: Чекайло В.М. - представник, (довіреність № 9 від 19.0712)

від відповідача: представники не з'явились,

від третьої особи:Чекайло В.М. - представник, (довіреність б/н, від 19.04.12)

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Первоцвіт" про стягнення 112500 грн. 86 коп., з яких: 110745 грн. 87 коп. - борг, 1316 грн. 24 коп. - пеня, 438 грн. 75 коп. - 3% річних.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 123 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста від 21.12.11 та Додаткової угоди до договору від 18.01.12 в частині сплати пайового внеску, у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 110745 грн. 87 коп. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано 1316 грн. 24 коп. пені та 438 грн. 75 коп. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 27.07.12 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 04.09.12.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 04.09.12 залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради; розгляд справи відкладено на 25.09.12.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 25.09.12 продовжено строк розгляду спору в порядку ст. 69 ГПК України та відкладено розгляд справи на 09.10.12.

Відповідач в судове засідання жодного разу не з"явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 27.07.12 (вих.№ 8224), від 04.09.12 (вих.№ 9514), та від 25.09.12 (вих. № 10267); отримання відповідачем ухвал суду підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 09.10.12 не надходило.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»). Ухвала господарського суду про порушення провадження у справі від 16.07.12 надіслана відповідачеві рекомендованою кореспонденцією за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві:вул. Технічна, 16, м. Івано-Франківськ, 76000.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Вищезазначені обставини свідчать про належне виконання господарським судом обов»язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом певних процесуальних дій по даній справі та про те, що відповідачеві відомо про порушення провадження у даній справі.

Отже, відповідач мав можливість скористатися правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, що ним зроблено не було. Вищезазначене свідчить про ігнорування відповідачем вимог суду щодо забезпечення явки свого уповноваженого представника в судові засідання по розгляду даної справи та подання письмового відзиву на позов.

Частиною 3 ст. 22 ГПК України встановлено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції»визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов»язків цивільного характеру.

За таких обставин, суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, зважаючи на обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

09.10.12 представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві та просить суд позов задовольнити.

Згідно вимог ч. 3 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 21.12.11 між позивачем (далі - виконком) та відповідачем (далі - замовник) укладено договір № 123 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста (а.с. 7).

Пунктом 1.1. Договору визначено, що за цим договором замовник, що здійснює влаштування квіткового ринку з нежитловими приміщеннями в торговому ряді поруч майдану Шептицького, в порядку та на умовах, визначених договором, бере участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Івано-Франківська.

Розмір і порядок сплати пайового внеску визначений в розділі 3 Договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що розрахунок пайового внеску здійснюється відповідно до додатку 1 до договору (а.с.8).

Пунктом 3.2. договору встановлено, що замовник сплачує пайову участь у сумі 369152 грн. 90 коп. в 7-ми денний термін з моменту реєстрації договору.

Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що договір набуває чинності з моменту його реєстрації і діє до моменту повного виконання умов договору.

18 січня 2012 року між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору № 123 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста (а.с.9), якою відстрочено платіж, що підлягає сплаті замовником, згідно із графіком, який є невід»ємною частиною додаткової угоди (а.с. 10).

Відповідно до погодженого графіку, товариство мало сплатити:

у першому кварталі - 36915 грн. 29 коп.;

у другому кварталі - 73830 грн. 58 коп.;

у третьому кварталі - 110745 грн. 87 коп.;

у четвертому кварталі - 147661 грн. 16 коп.

Замовник прийняті на себе договірні зобов»язання не виконав; суму заборгованості не сплатив.

18.04.12 фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради обслуговуючому кооперативу «Первоцвіт»було направлено повідомлення № 2-07/249(а.с. 11) щодо виконання умов договору № 123, а саме сплати розтермінованої суми пайового внеску в розмірі 36915 грн. 29 коп. Проте, вищезазначена заборгованість замовником не сплачена.

28.05.12, з метою досудового врегулювання спору, позивач надіслав відповідачеві претензію-вимогу про сплату заборгованості в розмірі 36915 грн. 29 коп. (а.с. 12). Проте, вимога щодо сплати заборгованості залишена без відповіді та задоволення. Частина друга статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»містить положення щодо обов'язку забудовника земельної ділянки взяти на певних умовах пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Статтею 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»встановлено заходи з підтримки будівництва житла.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України. Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Станом на день розгляду справи, відповідач не надав суду будь-яких документальних доказів, які б спростовували доводи позивача. Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо сплати пайового внеску не виконав, станом на дату судового засідання заборгованість відповідача перед позивачем становить 110745 грн. 87 коп., розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи.

З огляду на вищевикладене, у суду достатньо підстав вважати, що вимога про стягнення з відповідача пайового внеску в розмірі 110745 грн. 87 коп. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Факт прострочки виконання грошового зобов'язання за договором № 123 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста від 21.12.11 та додаткової угоди від 18 січня 2012 року підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Приписами ст.546, ст.549 ЦК України, ст.ст. 230-232 ГК України визначено, що одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, штрафу, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч.2 ст. 551 ЦК України, п.4 ст.231 ГК України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

Пунктом 5.1. договору сторони обумовили, що при простроченні платежів, визначених пунктами 3.2, 3.3 та 3.4 Договору, замовник сплачує виконкому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Згідно з ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 вказаного Закону встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Положеннями статті 625 чинного Цивільного кодексу України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов»язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування позивачем пені та 3% річних. Наявний в матеріалах справи розрахунок є арифметично вірним (а.с. 15).

Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов»язання за договором № 123 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста від 21.12.11 та додаткової угоди від 18 січня 2012 року відповідачем не спростований, підтверджується матеріалами справи, з урахуванням положень укладеного сторонами Договору та додаткової угоди, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення 1316 грн. 24 коп. пені, 438 грн. 75 коп. 3% річних обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.ст. 193, 216, 230-232 ГК України, ст.ст. 11, 509, 526, 530, 546, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625, 626 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 49, 75, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до Обслуговуючого кооперативу "Первоцвіт" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про стягнення 112500 грн. 86 коп., з яких: 110745 грн. 87 коп. - борг, 1316 грн. 24 коп. - пеня, 438 грн. 75 коп. - 3% річних задовольнити.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Первоцвіт" (вул. Технічна, 16, м. Івано-Франківськ, 76000; код 33644648) на користь виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76000; одержувач платежу: МБ м. Івано-Франківськ 24170000, код 37952250) - 110745(сто десять тисяч сімсот сорок п»ять) грн. 87 коп. основного боргу, 1316 (одна тисяча триста шістнадцять)грн. 24 коп. пені, 438 (чотириста тридцять вісім)грн. 75 коп. 3% річних та 2250(дві тисячі двісті п»ятдесят) грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.10.12

Суддя І.П. Кавлак

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"