cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.10.12 Справа№ 5015/3537/12
За позовом: Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», м. Дніпропетровськ до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Свитязь - Транс», м. Львів про: стягнення 173 465,84 грн., Суддя О. Долінська При секретарі Н. Вашкевич За участю представників: позивача:Дмитренко В.П. -дов. №126 від 22.06.2012 р . відповідача:не з'явився. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Свитязь - Транс»про стягнення 173 465,84 грн. Ухвалою від 23.08.2012 р. порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 12.09.2012 р.
Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в ухвалі суду від 12.09.2012р.
В судове засідання 09.10.2012 р. представник позивача з'явився, позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві, вимоги ухвали суду виконав.
В судове засідання 09.10.2012 р. відповідач не з'явився, надав відзив на позов, вимоги ухвали суду виконав частково. Подав клопотання про відкладення розгляду справи з метою мирного врегулювання спору з позивачем для підтвердження чого надав суду копії листів-клопотань, адресованих позивачу: від 28.08.2012р. вих. №1-28/08 та від 19.09.2012р. вих. №1-19/09.
Представник позивача заперечив щодо задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи заперечив, відзначивши, що лист-клопотання від 28.08.2012р. вих. №1-28/08 був предметом розгляду керівництва головного банку, за результатами чого відповідачу скеровано відповідь від 13.09.2012р. вих. №143. Надав суду копію такої відповіді. Щодо листа-клопотання від 19.09.2012р. вих. №1-19/09 із порушеними в ньому питаннями, аналогічними за змістом, що викладені у листі-клопотанні від 28.08.2012р. вих. №1-28/08, представник позивача пояснив, що відповідь на такий лист-клопотання не може бути іншою відповідь за вих. №143 від 13.09.2012р.
З огляду на викладені обставини, а також зважаючи, що відповідач не забезпечив явки свого повноважного представника як в судове засідання 12.09.2012р., так і в судове засідання 09.10.2012р., вимоги ухвали суду виконав частково, суд прийшов до висновку, що у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи слід відмовити у зв'язку з його безпідставністю, так як останнє спрямоване на умисне затягування розгляду справи.
Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.
Крім того, відповідно до ч. 1 та 2 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності . Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ч. 1 та 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
Проте, будучи повідомленим належним чином про дати, час та місце проведення судових засідань (як зазначено вище, відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України, ухвали вручені належним чином), Відповідач своїм правом на захист чи заперечення позову не скористався.
В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.
17 вересня 2008 року між ТзОВ «Свитязь-Транс»та Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Кредит-Дніпро», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро»було укладено Кредитний договір №170908-К від 17.09.2008р. (надалі -Кредитний договір), згідно з п.п. 1.1., 1.2., 1.3., 4.1, 7.1. якого Відповідачу (за Кредитним договором -Позичальник) було надано Позивачем (за Кредитним договором -Банк) строковий відкличний кредит для поповнення обігових коштів у сумі 70 000,00 дол. США (сімдесят тисяч доларів США), а Позичальник зобов'язувався повернути одержаний кредит та відсотки за користування ним в розмірі 16,0% (шістнадцять відсотків) річних 16.09.2010р.
У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
У відповідності до ст. 1054 ч. 1 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
ПАТ «Банк Кредит Дніпро»свої зобов'язання перед ТзОВ «Свитязь-Транс»за Кредитним Договором виконало належним чином, надавши грошові кошти.
Водночас ТзОВ «Свитязь-Транс»свої зобов'язання за Кредитним договором перед ПАТ «Банк Кредит Дніпро»не виконуються належним чином.
Згідно рішення від 11.10.2010р. у справі №3/139 господарського суду Львівської області, залишеного без змін постановою від 09.12.2010р. Львівського апеляційного господарського суду (додаток 6), вирішено стягнути з ТзОВ «Свитязь-Транс»на користь ПАТ «Банк Кредит Дніпро»заборгованість за Кредитним договором в розмірі 57237,28 дол. США (п'ятдесят сім тисяч двісті тридцять сім доларів США 28 центів) та 66 470,36 грн. (шістдесят шість тисяч чотириста сімдесят гривень 36 копійок), в тому числі за рахунок звернення стягнення на предмет застави за договором застави №170908-Z від 17.09.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тертичною Е.В. за реєстровим номером 10723.
Рішення від 11.10.2010р. у справі №3/139 господарського суду Львівської області набрало законної сили та було примусово виконано у виконавчих провадженнях №24780763, №24779332 Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень від 16.08.2012р. про виконавчі провадження №№24780763, 24779332 Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції.
До суми заборгованості за Кредитним договором, яка була стягнута з ТзОВ «Свитязь-Транс»згідно рішення від 11.10.2010р. у справі №3/139 господарського суду Львівської області, як це вбачається із змісту вказаного судового рішення, входила, зокрема, заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитними коштами у період з 01.09.2008р. по 25.06.2010р.
Згідно п.п. 4.1., 7.1., 7.3 Кредитного договору ТзОВ «Свитязь-Транс»зобов'язане сплачувати на користь ПАТ «Банк Кредит Дніпро»відсотки за користування кредитними ресурсами щомісячно в кінці поточного місяця, та одночасно з остаточним погашенням заборгованості по кредиту на рахунок нарахованих відсотків №2068330392301.
Разом з тим за період з 01.07.2010р. по 01.08.2011р. прострочена заборгованість ТзОВ «Свитязь-Транс»за відсотками перед ПАТ «Банк Кредит Дніпро»збільшилась, ТзОВ «Свитязь-Транс» така не погашається та становить згідно умов Кредитного договору 16 357,26 дол. США (шістнадцять тисяч триста п'ятдесят сім доларів США 26 центів), що у гривневому еквіваленті станом на 08.08.2012р. згідно офіційного курсу гривні до долара США, визначеного НБУ, становить 130 743,58 грн. (сто тридцять тисяч сімсот сорок три гривні 58 копійок). Вказана обставина підтверджується банківською випискою з особового рахунку №2069-4-30392301 ТзОВ «Свитязь-Транс»з обліку прострочених відсотків за користування кредитними коштами, отриманими за Кредитним договором №170908-К від 17.09.2008р., у період з 26.06.2010р. по 08.08.2012р.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Відповідно до ст. 546 ч.1 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 550 ч. 1 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 ч. 1 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 ч. 3 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
З інформації про виконавчі провадження №24780763, №24779332 Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції вбачається, що присуджені рішенням господарського суду від 11.10.2010р. у справі №3/139 Львівської області до стягнення з ТзОВ «Свитязь-Транс»на користь ПАТ «Банк Кредит Дніпро»суми заборгованості з ТзОВ «Свитязь-Транс»були стягнуті фактично 27.07.2011р.
Так, як ТзОВ «Свитязь-Транс»неналежним чином виконувало умови п.п. 4.1., 7.1., 7.3 Кредитного договору, щодо обов'язку сплачувати відсотки за користування кредитними ресурсами щомісячно в кінці поточного місяця, то одночасно з остаточним погашенням заборгованості по кредиту на рахунок нарахованих відсотків №2068330392301, ПАТ «Банк Кредит Дніпро»на підставі пункту 8.1. розділу 8 «Санкції за невиконання зобов'язань»Кредитного договору нарахована для стягнення з ТзОВ «Свитязь-Транс»неустойка у вигляді пені в сумі 20 320,78 грн. (двадцять тисяч триста двадцять гривень 78 копійок) -за несвоєчасну сплату процентів за користування Кредитом.
Відповідно до ст. 625 ч. 2 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки, ТзОВ «Свитязь-Транс»неналежним чином виконувалися умови пункту 4.1. Кредитного договору, щодо повернення одержаних кредитів у строк, встановлений графіком погашення кредиту, згідно Додатку №1, що є невід'ємною частиною даного Договору п.п. 4.1., 7.1., 7.3 Кредитного договору, щодо обов'язку сплачувати відсотки за користування кредитними ресурсами щомісячно в кінці поточного місяця, та одночасно з остаточним погашенням заборгованості по кредиту на рахунок нарахованих відсотків №2068330392301, то ПАТ «Банк Кредит Дніпро»на підставі ст. 625 ч. 2 Цивільного кодексу України нараховано для ТзОВ «Свитязь-Транс»3% річних за користування чужими коштами в сумі 22401,48 грн. (двадцять дві тисячі чотириста одна гривня 48 копійок):
- 14 631,59 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот тридцять одна гривня 59 копійок) -3% річних за прострочення сплати суми Кредиту;
- 7 769,89 грн. (сім тисяч сімсот шістдесят дев'ять гривень 89 копійок) -3% річних за прострочення сплати процентів за користування Кредитом.
Таким чином, станом на 08.08.2012р. ПАТ «Банк Кредит Дніпро»за умовами Кредитного договору правомірно набуло право вимоги до ТзОВ «Свитязь-Транс», щодо сплати на свою користь суми в розмірі 173 465,84 грн. (сто сімдесят три тисячі чотириста шістдесят п'ять гривень 84 копійки), яка складається із:
- нараховані проценти за користування кредитними коштами у період з 01.07.2010р. по 01.08.2011р. -130 743,58 грн. (сто тридцять тисяч сімсот сорок три гривні 58 копійок);
- пеня в розмірі 20 320,78 грн. (двадцять тисяч триста двадцять гривень 78 копійок) -за несвоєчасну сплату процентів за користування Кредитом;
- 3% річних за прострочення сплати суми Кредиту -14 631,59 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот тридцять одна гривня 59 копійок);
- 3% річних за прострочення сплати відсотків за користування Кредитом -7 769,89 грн. (сім тисяч сімсот шістдесят дев'ять гривень 89 копійок).
Зважаючи на викладене, суд прийшов до висновку, що позов ПАТ «Банк Кредит Дніпро»є обґрунтованим та підлягає до задоволення повністю.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Свитязь-Транс»(79018, Львівська обл., м. Львів, вул. Федьковича, 27, кв. 2, ідентифікаційний код 30162644) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 17, ідентифікаційний код 14352406) заборгованість за Кредитним договором №170908-К від 17.09.2008р. в розмірі 173 465,84 грн. (сто сімдесят три тисячі чотириста шістдесят п'ять гривень 84 копійки).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Свитязь-Транс»(79018, Львівська обл., м. Львів, вул. Федьковича, 27, кв. 2, ідентифікаційний код 30162644) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 17, ідентифікаційний код 14352406) судові витрати в розмірі 3 469,32 грн. (три тисячі чотириста шістдесят дев'ять гривень 32 копійки).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Долінська О.З.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2012 |
Оприлюднено | 17.10.2012 |
Номер документу | 26432282 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Долінська О.З.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні